Постанова № 26280307, 04.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12509/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т.В.

при секретарі Чегринець А.М.

з участю представника позивача Чванової А.О., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Донецькій міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 19 грудня 2008 року ОСОБА_3 (колись - ОСОБА_3.) призначено допомогу по безробіттю.

Позивачем отримано інформацію про те, що виконавчим комітетом Донецької міської ради 24 березня 1997 року відповідача зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності, 06 липня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено судове рішення про припинення її підприємницької діяльності.

Про вказані обставини відповідачем Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 19 березня 2009 року по 13 грудня 2009 року центром зайнятості виплачено допомогу по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість у сумі 4419,33 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 4419,33 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Просив задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні спочатку проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час перебування на обліку як безробітна підприємницькою діяльністю не займалася, доходи не отримувала. Пояснила, що прізвище ОСОБА_3 - це її дівоче прізвище. В судових дебатах відповідач позов визнала, але зазначила, що сума, яку просить стягнути позивач, підлягає розстроченню.

Судом встановлено, що 19 грудня 2008 року ОСОБА_3 (колись - ОСОБА_3 звернулась до Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітної.

На заяві написала розписку про те, що вона як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Заяву задоволено, відповідачу призначено допомогу по безробіттю.

16 грудня 2009 року прийнято наказ № НТ091216 про зняття відповідача з обліку у зв'язку з поданням безробітної заяви про відмов від послуг.

Вкінці 2010 року до центу зайнятості надійшов лист виконкому Пролетарської районної у місті Донецьку ради від 10 грудня 2010 року №01-12-1253, в якому повідомлялося про те, що 24 березня 1997 року відповідача зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності, скасування реєстрації не проводилося.

21 грудня 2010 року прийнято наказ № НТ101221 про повернення відповідачем коштів.

22 червня 2012 року за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним складено акт №159д, яким встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 24 березня 1997 року відповідача виконавчим комітетом Донецької міської ради зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності. 06 липня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено судове рішення про припинення її підприємницької діяльності, і станом на час розгляду справи вона знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

Одночасно за період з 19 грудня 2007 року по 16 грудня 2009 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4419,33 грн.

27 червня 2012 року на її адресу направлено лист №08-09/1378 з пропозицією прибути до центру зайнятості для вирішення питання щодо отриманих коштів.

Сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Отже, за період перебування на обліку в центрі зайнятості у якості безробітної з 19 березня 2009 року по 13 грудня 2009 року відповідачу зайве сплачено допомогу по безробіттю в сумі 4419,33грн.

Вказана допомога отримана відповідачем шляхом подання до центру зайнятості неправдивих відомостей.

Судом також встановлено, що відповідач має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зберігаються за нею протягом усього їх життя.

23 вересня 1995 року Пролетарським райвідділом УМВС України в Донецькій області їй було видано НОМЕР_2 (на дівоче ім'я ОСОБА_3, 19 квітня 2000 року Пролетарським райвідділом УМВС України в Донецькій області їй видано НОМЕР_3 (на ім'я ОСОБА_3.).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, зробленого судом по ідентифікаційному номеру відповідача НОМЕР_1, відповідача 24 березня 1997 року виконавчим комітетом Донецької міської ради зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності (на дівоче ім'я ОСОБА_3., дані про зміну прізвища до вказаного Реєстру не вносилися), 06 липня 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено судове рішення про припинення її підприємницької діяльності, і станом на час розгляду справи вона знаходиться в стадії припинення підприємницької діяльності.

Отже, в період перебування на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості - робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідач була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна була підприємцем, тобто належала до зайнятого населення, що виключало можливість виплати їй допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини вона центр зайнятості не повідомила, чим порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього відповідачі було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №308, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналогічні положення містяться в Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, відповідно до п. 6 якого у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з частиною 4 статті 38, статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р № 37176002002327 в Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) допомогу по безробіттю в сумі 4419 (чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 33 (тридцять три) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.