Ухвала суду № 26271158, 05.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6050/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" вересня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківська області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити повністю позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність його дій щодо прийняття податкових повідомленнь-рішеннь від 28 грудня 2011 року форми «Ш»№ 0004601501, № 000461501, якими до позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків сплати грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат застосовано штраф у розмірі 10% від суми прострочених платежів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Відповідачем - ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було проведено камеральну перевірку платника податків ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питання несвоєчасної сплати до бюджету рентної плати за природний газ та газовий конденсат за період затримки платежу з 30.09.2011 р. по 17.10.2011р., за результатами якої складено акт № 2015/15/30019775 від 19.12.2011 р., яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем рентної плати за природний газ та газовий конденсат.

Актом перевірки податковим органом встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме:

- суми податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ в розмірах 8 150,05 грн., 181 145,25 грн., 631 989,93 грн., терміном сплати 30.09.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 17 днів, а суми в розмірах 104 470,86 грн., 750 515,99 грн., терміном сплати 07.10.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 10 днів;

- суми податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат в розмірах 4 396,97 грн., 126 788,63 грн., терміном сплати 30.09.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 17 днів, а суми -в розмірах 81 783,78 грн., 40 330,15 грн., 161 113,22 грн., терміном сплати 07.10.2011 року, були сплачені із затримкою строків їх сплати на 10 днів.

На підставі вказаного Акту перевірки Відповідачем 28.12.2011р. було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш»за № 0004601501, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, визначеного пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за затримку на 17 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 676 272,08 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 167 627,22 грн.; та - № 000461501, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, визначеного пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за затримку на 17 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 414 413,05 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 41 441,31 грн, які в результаті адміністративного оскарження залишені без змін.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим Кодексом України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковим обов'язком, відповідно до п.п.36.1 ст. 36 ПК України, визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідальність платника податків за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлена нормами ст.126 ПК України, відповідно до яких, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати рентної плати за газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні врегульовано в розділі Х Податкового кодексу України, зокрема п. 256.1 ст. 256 ПК України визначено платниками рентної плати (далі -платники) -суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

Пунктом 260.1 ст. 260 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

За правилами, встановленими пунктом 260.3 ст. 260 ПК України, платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 260.5 ст. 260 ПК України перендбачено, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби.

Визначено положеннями п.260.7 ст.260 ПК України, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Отже, як вірно вказано судом першої інстанції, граничним строком для подання звітного податкового розрахунку за базовий звітний (податковий) період є 20 число наступного місяця, який слідує за звітним місяцем, а граничним строком для сплати суми податкового зобов'язання, зазначеного у поданому платником податку податковому розрахунку за податковий (звітний) період, є наступні 10 календарних днів, які настають за останнім днем граничного строку, встановленого для подання звітного податкового розрахунку за базовий звітний (податковий) період.

Таким чином сума податкового зобов'язання з рентної плати за серпень 2011 року повинна була бути розрахована до 20 вересня 2011 року та сплачена до 30 вересня 2011 року включно.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що 19.09.2011 року позивачем було подано до ДПІ у Зміївському районі у Харківській області податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні № 109 за серпень 2011 року (назва ділянки надр «Шебелинське»), в якому визначено податкові зобов'язання за газовий конденсат у розмірі 131 185,60 грн. та податкові зобов'язання за природний газ у розмірі 813 135,18 грн., а також податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні № 111 за серпень 2011 року (назва ділянки надр «Полянська площа (Аксютівське)»), в якому визначено податкові зобов'язання за природний газ у розмірі 8 150,05 грн.

Проте, всупереч наведених вище положень Податкового кодексу України, податкові зобов'язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні за вказаний період були позивачем сплачені 17 жовтня 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 жовтня 2011 року № 2589 на суму 946 370,23 грн. та № 2590 на суму 171 667,60 грн., тобто із затримкою 17 календарних днів, що і встановлено перевіркою.

За вищенаведених обставин висновок суду першої інстанції про те, що позивачем порушено граничний термін сплати податкового зобов'язання за природний газ, що видобувається в Україні за серпень 2011 року, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені статтею 126 Податкового кодексу України, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що підставі рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 38 між позивачем та ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було укладено Договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року № 3, відповідно до якого ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»було надано розстрочку сплати грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат на загальну суму 323 861,30 грн. під проценти строком з 30.04.2011 р. по 26.12.2011 р.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 39 між позивачем та ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було укладено Договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року № 4, відповідно до якого ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»було надано розстрочку сплати грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат на загальну суму 1 000 685,99 грн. під проценти строком з 30.04.2011 р. по 26.12.2011 р.

Пунктом 4.2. договорів про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 року № 3 та № 4 передбачено, що ДПІ зобов'язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання, а також процентів, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекручено або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу, п. 5.3. вказаних договорів передбачено, що від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого грошового зобов'язання та суму процентів.

Відповідно до рішень Державної податкової адміністрації у Харківській області від 07 жовтня 2011 року № 38/с та № 39/с скасовано вищевказані рішення ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 38 та рішення ДПА у Харківській області від 29 квітня 2011 року № 39 про розстрочення грошових зобов'язань ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»у зв'язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання та має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення, та дані рішення позивачем не оскаржувались.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлений статтею 100 ПК України, а п.п. 100.12.2 п. 100.12 цієї статті визначено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо, зокрема, платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Із змісту рішень про скасування розстрочення вбачається, що такі прийняті у зв'язку із порушенням позивачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язання та має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1036 (далі по тексту - Порядок), з ініціативи органу державної податкової служби, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган державної податкової служби вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), розриває цей договір, про що повідомляє платника податків та відповідний орган державної податкової служби. У такому випадку підрозділ погашення податкового боргу письмово повідомляє підрозділ обліку та звітності та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів по нарахуванню пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби (додаток 5). При цьому рішення про розстрочення (відстрочення) скасовується в повному обсязі (за всіма платежами) з одночасним проведенням нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

Рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

За приписами пунктів 4.6 та 4.7 Порядку з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом. З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Пункт 4.9 Порядку передбачає, що рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Таким чином, як вірно вказано судом першої інстанції, вищевказані правові норми свідчать, що підставою для дострокового розірвання договору розстрочення грошових зобов'язань є рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення грошових зобов'язань; при цьому невнесені суми розстрочених грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення, платник податків зобов'язаний сплатити з дня дострокового розірвання такого договору, а з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Обґрунтовано судом зазначено, що в даному випадку йдеться про виникнення та сплату податкових, а не договірних (цивільних та господарських) зобов'язань, відносини щодо чого (щодо податкових зобов'язань) є предметом регулювання ПК України та Положення № 1036, що також відповідає положенням п. 4.3., 5.3. вищезгаданих договорів про розстрочення, а тому доводи позивача відносно того, що до порядку розірвання вказаних договорів застосовуються норми, що регулюють договірні правовідносини, а не положення податкового законодавства України, є помилковими, так як відповідно до ч.2 ст. 1 ЦК України цивільне законодавство не застосовується до податкових та бюджетних відносин.

При цьому колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги доводи апелянта на те, що крім рішення про скасування розстрочення (відстрочення) податковий орган повинен виносити ще і рішення про дострокове розірвання договору, оскільки винесення податковим органом саме такого рішення ні нормами Податкового Кодексу України, ні нормами Порядку не передбаченно.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.