Рішення № 2626966, 11.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.08 р. Справа № 2/270

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління

до відповідача: Комунального підприємства “Ясиноватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Ясинувата

про стягнення заборгованості в сумі 19795,41 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Дояр О.В. – за довір.

від відповідача: Кузнецов А.М. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” про стягнення заборгованості в розмірі 19795,41 грн. з яких 16986,25 грн. – сума основного боргу, 685,62 грн. - інфляційна складова, 249,78 грн. – 3% річних, 1873,76грн. -пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 3 від 20.12.2007р. у зв’язку з наявність заборгованості за період з квітня 2008р. по червень 2008р. за надані послуги з питного водопостачання.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву, де останній у зв’язку з тим, що відповідачем було здійснено оплату суми основного боргу просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1873,76грн., індекс інфляції в розмірі 685,62грн. та 3% річних в розмірі 249,78грн. У зв’язку з чим судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказує, що після порушення провадження у справі суму боргу сплатив в повному обсязі та просить зменшити позовні вимоги в частині неустойки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

20.12.2007р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” (Підприємство) та Комунальним підприємством “Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (Споживач) був укладений договір № 3 про надання послуг з централізованого питного водопостачання з протоколом розбіжностей.

За цими договором Підприємство зобов’язується надати Споживачу послуги з централізованого питного водопостачання в об’ємах відповідно помісячного графіку, в межах технічної можливості Підприємства, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно до п. 4.12. договору кількість поданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показань засобів обліку або розрахунків відповідно п. 4.7. або п. 4.8. Для складання акту Споживач направляє не пізніше 30,31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підписання акту, за адресою Постачальника.

При неявці представника Споживача до вказаного числа або необґрунтованій відмові від підписання акту, Підприємство складає односторонній акт, один екземпляр якого в 3-х денний строк направляє Споживачу, який є підставою для оплати.

Пунктом 5.1. договору визначено, що Споживач оплачує Підприємству послуги водопостачання по тарифам, які встановлені в відповідності з діючим законодавством та не підлягають погодженню сторонами.

Відповідно до п. 5.3. договору при зміні тарифу на послуги водопостачання уповноважені на це органом сторони приміряють їх з дня вступу в силу. Про зміну тарифів Підприємство зобов’язано повідомити Споживача окремим листом.

Споживач відповідно заявленого об’єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки: до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за 1 декаду поточного місяця; до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за 2 декаду поточного місяця (п. 5.4. договору).

Згідно до п. 5.6. договору кінцевий розрахунок за надані послуги за минулий місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту в отриманні води платіжним дорученням, з врахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що в разі не своєчасної оплати послуг водопостачання “Споживач” зобов’язаний оплатити Підприємству пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня.

Відповідно до п. 7.4. Споживач, в разі проточки виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

В виконання умов договору між сторонами складалися акти реалізації від 30.04.2008р., від 27.06.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі акту реалізації позивачем виставлялися рахунок від 30.04.2008р. на суму 162936грн., від 27.06.2008р. на суму 171864грн.

Відповідач в супереч умовам договору за отримані послуги з водопостачання та водовідведення розрахувався частково в сумі 317813,75грн.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 249,78 грн. за період з квітня 2008р. по жовтень 2008р. та індекс інфляції в розмірі 685,62 грн. за період з травня 2008р. по жовтень 2008р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 249,78 грн. та індекс інфляції в сумі 685,62грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Також позивач просить сягнути з відповідача пеню в розмірі 1873,76грн. за період з 01.05.2008р. по 01.11.2008р. на підставі п. 7.3. договору.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

У відзиві відповідач зазначає, що вина по утворенню заборгованості перед Позивачем у відповідача відсутня, в зв’язку з тим, що на введення нових тарифів на послуги водопостачання законодавством встановлений певний порядок, у зв’язку з чим з врахуванням нової собівартості води, нові тарифи були прийняті лише 01.06.2008р. Вказує на той факт, що постійне зростання цін на складову собівартості послуг приводить до невідповідності тарифів та фактичних витрат підприємства. Наявність збитків та збільшення заборгованості населення за отримані послуги є основною причиною недостатку оборотних коштів на підприємстві.

Дослідивши матеріали справи, враховує погашення відповідачем суми боргу в повному розмірі, наявність заборгованість перед відповідачем інших споживачем, що лишає відповідача можливості розрахуватися за отримані послуги з водопостачання, не рентабельні тарифи, а також той факт, що позивачем, окрім пені до стягнення з відповідача заявлено також 3% річних в розмірі 249,78грн. та індекс інфляції в розмірі 685,62грн., які підлягають стягненню, суд вважає за потрібне зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на суму 750грн., тобто на 40%, та стягнути з відповідача пеню в сумі 1123,76грн.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, щ підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк до Комунального підприємства “Ясинуватське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Ясинувата про стягнення 2809,16грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Ясинуватського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” (86000, м. Ясинувата, вул. Горького, 73, р/р 26004301520353 в відділенні Промінвестбанку м. Ясинувата, МФО 334420, ЄДРПОУ 05524340) на користь Донецького регіонального виробничого управління Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83048, м. Донецьк, пр. Звільнення Донбасу, 8а, п/р 260083011429 в філії Донецького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банку України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35397790) пеню в розмірі 1123,76грн., індекс інфляції в розмірі 685,62грн., 3% річних в розмірі 249,78грн., судові витрати: державне мито у розмірі 190,45грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 113,54 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.