Ухвала суду № 26269600, 25.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р.Справа № 1570/1227/2012

Категорія:10.1Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

14.02.2012 року управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси (далі - управління ПФУ) звернулось до з позовом до відкритого акціонерного товариства «Третій автобусний парк» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за жовтень-грудень 2011 року в розмірі 24 450,54 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у відповідача є обов'язок відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі п.«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В ході розгляду справи в зв'язку із зміною організаційно-правової форми відповідача судом проведена заміна на належного відповідача - товариство з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» (далі - ТДВ «Третій автобусний парк»).

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на незаконність позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначав, що додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії, доплати, надбавки та підвищення, які призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Крім того, позивач не направляв на адресу відповідача розрахунки складових пенсій та не зазначив підстави підвищення розміру пенсій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ТДВ «Третій автобусний парк» на користь управління ПФУ заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 24 450,54 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи, та просив прийняти нову обґрунтовану постанову.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В зв'язку із неявкою сторін, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Враховуючи те, що після набрання чинності 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не змінився, відповідач зобов'язаний відшкодувати ці витрати управлінню ПФУ.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

ТДВ «Третій автобусний парк» зареєстровано в управлінні ПФУ як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.1991 року (а.с.6).

В даному товаристві працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, яким, починаючи з 2007 року, призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах на підставі п.«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.13).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Наведені вимоги Законів України знайшли своє відображення в Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.

Наведені вимоги Законів України знайшли своє відображення в Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність законодавчо встановленого обов'язку зі сплати та відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії спростовується вищенаведеним.

Відповідно до п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки даних про погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи немає, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача заборгованість в повному обсязі.

Крім того, судова колегія наголошує на тому, що розрахунок по відшкодуванню позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зроблений пропорційно пільговому стажу пенсія ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на підприємстві відповідача (а.с.19-26). За таких обставин доводи апелянта про неправомірність дій відповідача щодо ненадання довідок про фактичні витрати на доставку та виплату пенсій пропорційно трудовому стажу на підприємстві відповідача судова колегія вважає неспроможними.

Висновок суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної працівникам відповідача відповідно до пункту «з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 21.02.2012 року № 21-19а12, яка згідно до ч.1 ст.244-2 КАС України обов'язково повинна враховуватися судами України при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до товариства з додатковою відповідальністю «Третій автобусний парк» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко