Постанова № 26269281, 26.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року справа №2а/1270/4880/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Іллінові О.Є.

з участю представника позивача Баранова О.С.

представника відповідача Немчілової Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012р. в справі №2а/1270/4880/2012 за позовом Державного підприємства «Первомайськвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Первомайськвугілля» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2012р. №0000808012 та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 05.06.2012 року позивач отримав податкове рішення-повідомлення від 31.05.2012р. №0000808012 про збільшення грошового зобов'язання ДП «Первомайськвугілля» зі сплати податку на додану вартість на суму 2 959 195,00 грн (зменшення податкового кредиту) та нарахування штрафних санкцій розмірі 877 976,00 грн, яке винесено відповідачем за результатами позапланової невиїзної перевірки підприємства з питань декларування податку на додану вартість за другий квартал 2011р., які відображені у акті від 08.11.2011р. №487/08-2/32320594.

У вказаному акті зроблені висновки про наявність факту завищення показників з ПДВ (податкового кредиту) при проведенні господарських операцій через відсутність документів, що підтверджують факт здійснення операцій, з контрагентами ПП «Ініціатива-Союз-С» в сумі 7 933 грн у березні 2011р.; з ФОП ОСОБА_4 у сумі 26763 грн у червні-серпні 2011р.; з ПП «Енроф» в сумі 19 328 грн за квітень-серпень 2011р.; з ПП «Укрстандарт 2009» у сумі 2268257 грн за квітень-вересень 2011р.; з ПП «Інвест Пром» у сумі 636 914 грн.

На вказаний акт позивач подав письмові заперечення від 25.05.12р. №01/1-283, які, згідно отриманої відповіді СДПІ від 28.05.12р. №3473/10/16-104, залишені без задоволення в зв'язку з безпідставністю.

Позивач вважає оскаржуване рішення від 31.05.2012р. №0000808012 відповідача протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентом не впливають на результати діяльності платника податку (виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків) і не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посилається на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У акті перевірки, який складено відповідачем, вказано, що перевірку проведено за наказом СДПІ у м. Луганську №84 від 04.05.2012р. на підставі п.20.1.4 ст. 20, п.п.75.1.2 ст.75, п.п.78.1.1. ст.78, ст.79 ПК України. Позивач зазначає, що ним було надано на всі письмові запити (окремо по 5 контрагентам) документальне підтвердження права на податковий кредит (копії договорів, податкових накладних та платіжних доручень про сплату), але відповідач провів позапланову невиїзну перевірку тільки за наслідками перевірок інших платників податків і в акті перевірки відповідач вказав на акти перевірок контрагентів. Надати додатково СДПІ копії всіх інших бухгалтерських документів, що підтверджують факт отримання підприємством ТМЦ, як зазначає позивач для нього було дуже складно в зв'язку з великою кількістю таких документів, та зазначає, що період діяльності підприємства в 2011р. був перевірений в ході планової перевірки СДПІ і фактів порушень ведення бухгалтерського обліку не було встановлено, та, крім того, це не передбачається вимогами ПКУ.

Щодо відображеного зауваження у акті перевірки про недійсність угод, на підставі яких підприємство отримало товари (послуги), позивач звертає увагу на те, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Судовою практикою підтверджено, що визнання недійсними установчих документів контрагента та анулювання свідоцтва платника ПДВ з моменту реєстрації, не спричиняє недійсність усіх угод, укладених з часу державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, і не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Факт включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру є підтвердженням достовірності таких відомостей, і вони можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У відповідача відсутні докази того факту, що договори, які були укладені між позивачем та контрагентами, визнані судом недійсними.

На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове рішення-повідомлення від 31.05.2012р. №0000808012 про збільшення грошового зобов'язання ДП «Первомайськвугілля» зі сплати податку на додану вартість на суму 2 959 195,00 грн (зменшення податкового кредиту) та нарахування штрафних санкцій розмірі 877 976,00 грн, зобов'язати СДПІ ВВП у м. Луганськ внести зміни до особового рахунку платника податків з ПДВ - ДП «Первомайськвугілля» щодо зменшення податкового зобов'язання на суму 3 837 171,00 грн та на суму пені, яка буде нарахована на момент скасування оскаржуваного рішення, за прострочення сплати податкового боргу, нарахованого таким рішенням.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012р. відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства «Первомайськвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Відсутність товаросупроводжуючих документів та сертифікатів якості на товари не свідчить про нікчемність угод позивача з його контрагентами. Порушення законодавства з боку контрагентів позивача не тягне за собою застосування санкцій до позивача. Висновок суду першої інстанції про те. що податкова накладна не є підтвердженням формування податкового кредиту, є хибним.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 24.03.2003 року та зареєстрований як платник податку на додану вартість 23 квітня 2003 в СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську, що підтверджується свідоцтвом №100329760.

Листами від 05.03.2012р. за вих. №4014/10/08-2109, від 27.02.2012р. за вих. №3441/10/08-2109, 16.03.2012р. за вих. №4637/10/08-2109, від 06.03.2012р. за вих. №4043/10/08-2109 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було запропоновано ДП «Первомайськвугілля» надати протягом 10 днів інформацію та її документальне підтвердження, що підтверджують фінансово-господарські відносини з контрагентами та інше. Відповідно до супровідних листів ДП «Первомайськвугілля» було надано відповідачу копії документів, що підтверджували господарські операції з контрагентами.( т.с.1 а.с.34-41).

Позивачем до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби були надані не всі документи, щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у зв'язку з чим уповноваженими особами спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VІ із змінами та доповненнями та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську ДПС від 04.05.2012 №84 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Первомайськвугілля» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з березня 2011 року по вересень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 15.05.2012 №26/16-0/32320594 (т.с.1 а.с.44-82), у якому відображено, що позивачем порушено ч. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, тобто перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.03.2011р. по 30.09.2011р. встановлено його завищення всього у сумі 2 959 195,00 грн у т.ч. по періодах: березень 2011р. - у сумі 7 933,00 грн; квітень 2011р. - у сумі 180 631,00 грн; травень 2011р. - у сумі 46777000 грн; червень 2011р. - у сумі 546 911,00 грн; липень 2011р. - у сумі 334 289,00 грн; серпень 2011р. - у сумі 496876,00 грн; вересень 2011р. - у сумі 924785,00 грн.

Підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача окрім зазначених вище запитів, якими позивачу було запропоновано надати протягом 10 днів інформацію та її документальне підтвердження, що підтверджують фінансово-господарські відносини з контрагентами є отримання даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряємий період та наступних актів:

- акту Ленінської МДПІ у м. Луганську ДПС № 1757/16/369900865 від 28.09.2011р. «Про результати камеральної перевірки ПП «ІНІЦІАТИВА-СОЮЗ-С» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011р.»;

- акту Алчевської ОДПІ № 216/171-2975512551 від 27.01.2012р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період 01.04.2011р. по 31.08.2011р. по взаємовідносинам з ПП «Ардея - Тех» та ПП «Арикон»;

- акту ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську ДПС від 24.01.2012р. №230/23/32797685-122 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Енроф» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт,послуг) у ТОВ «Ваел плюс», ПП «Арікон», ПП «Ардея-Тех» за період з 01.01.2011р. по 30.09.201р.;

- акту Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС від 22.03.2012 р. № 117/23/36887080 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Промтехресурс», ПП «Фріланс» за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011р.»;

- акту Алчевської ОДПІ від 28.02.2012р. № 509/236-37156752 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інвест Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.».

Висновок про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 2 959 195,00 грн за перевіряємий період вмотивований тим, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) позивачу від контрагентів - постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

З акту Ленінської МДПІ у м. Луганську ДПС № 1757/16/369900865 від 28.09.2011р. «Про результати камеральної перевірки ПП «ІНІЦІАТИВА-СОЮЗ-С» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011р.» вбачається, що вказане підприємство за місцем реєстрації не знаходиться та у квітні 2011 р. анульоване свідоцтво платника ПДВ.

З акту Алчевської ОДПІ № 216/171-2975512551 від 27.01.2012р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період 01.04.2011р. по 31.08.2011р. по взаємовідносинам з ПП «Ардея - Тех» та ПП «Арикон» вбачаться, що ФОП ОСОБА_4 надав для перевірки підтверджуючі документи щодо здійснення фінансово-господарських операцій у липні-серпні 2011р. з ПП «Арикон» та ПП «Ардея-Тех», але з боку останніх ці операції не знайшли свого підтвердження, бо в ході перевірки не встановлено місцезнаходження.

З акту ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську ДПС від 24.01.2012р. №230/23/32797685-122 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Енроф» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт,послуг) у ТОВ «Ваел плюс», ПП «Арікон», ПП «Ардея-Тех» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. вбачається, що встановлено численні недоліки у бухгалтерському та податковому обліку інших підприємств - контрагентів та відсутнє посилання та товарні операції, яке могло б обґрунтувати яким чином наслідки перевірки пов'язані з ДП «Первомайськвугілля».

З акту Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС від 22.03.2012р. № 117/23/36887080 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Промтехресурс», ПП «Фріланс» за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р.» вбачається, що ПП «Укрстандарт 2009» надано засвідчені копії документів щодо підтвердження взаємовідносин з постачальниками товарно-матеріальних цінностей МПП «Промтехресурс», ПП «Фріланс» за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р. та щодо покупців зазначених товарно-матеріальних цінностей.

З акту Алчевської ОДПІ від 28.02.2012р. № 509/236-37156752 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інвест Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.» вбачається, що на підставі вилучених документів неможливо перевірити дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р., у зв'язку з відсутністю документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, відповідачем на підставі викладеного, у пункті 3 акта від 15.05.2012 р. № 26/16-0/32320594 зроблено висновок про нікчемність угод між позивачем та контрагентами - ФОП ОСОБА_4, ПП «Інвест Пром», ПП «Енроф», ПП «Інінціатива-Союз-С», ПП «Укрстандарт 2009».

У зв'язку з встановленими порушеннями відповідачем згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та на підставі акта перевірки №26/16-0/32320594 від 15.05.2012р. СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську ДПС було видано податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012р. №0000808012 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 959 195 грн та визначені штрафні санкції у сумі 877 979,58 грн (т.с.1 а.с.42).

На вказаний акт позивач подав письмові заперечення від 25.05.2012р. №01/1-283, які згідно отриманої відповіді СДПІ від 28.05.2012р. №3473/10/16-104, залишені без задоволення в зв'язку з безпідставністю.

Колегія суддів встановила, що позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладений договір від 01.08.2011 року № 01/08 на постачання, перелік та умови постачання якого обумовлені сторонами в специфікації №1 - 8 (т.с.1 а.с.87-91).

На підтвердження виконання договору від 01.08.2011 року № 01/08 в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, картки складського обліку товару на складі, товарно-транспортні накладні.

Також між позивачем та ПП «Інвест Пром» були укладені договори купівлі-продажу та постачання, а саме: №281/5 від 02.09.2011р., № 290611/УКР від 29.06.2011р., №200411УКР від 20.04.2011р.

На підтвердження виконання договору в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, картки складського обліку матеріалів, лімітні картки на відпуск матеріалів зі складу на виробництво, платіжні доручення.

Між позивачем та ПП «Енроф» були укладені договори від 09.03.2011р. №43/930 про купівлю-продаж, № 162/930 від 08.08.2011р. на постачання продукції.

На підтвердження виконання вказаних договорів, в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, картки складського обліку матеріалів, наказ на відпуск товарів, довіреності представників шахт на отримання матеріалів, товарно-транспортні накладні на доставку товару, платіжні доручення.

Між позивачем та ПП «Ініціатива-Союз-С» були укладені договори №36 від 21.03.2011р. та № 32-847-03-11 від 24.03.2011р., за якими було отримано матеріали.

На підтвердження виконання вказаних договорів в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні, акт придбання матеріалів від 29.03.2011р., картки складського обліку матеріалів, банківські виписки.

Крім того, між позивачем та ПП «Укрстандарт 2009» були укладені 184 договори, за якими було отримано товарно-матеріальні цінності та послуги з ремонту. Вказані договори були досліджені перевіряючими в ході проведення перевірки, що знайшло свого відображення в акті перевірки від 15.05.2012р. № 26/16-0/32320594 та на виконання цих договорів між сторонами було складено податкові накладні, видаткові накладні, лімітні складські картки на відпуск матеріалів, карки складського обліку, акти приймання на склад, акти-приймання передавання основних засобів, акти виконаних робіт, рахунки фактури, платіжні доручення про сплату товару та послуг, дозвіл на початок експлуатації, сертифікат якості, накладні на внутрішнє переміщення, дефектні акти, виписка із головної книги.

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що контрагенти після виконання умов договору, повинні передати позивачу, який є покупцем, сертифікати якості на товар та товаросупроджувальні документи.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем ані на момент перевірки, ані в ході розгляду справи не надані сертифікати якості товарів та товаросупроводжувальні документи, які б підтверджували факт руху товарів від підприємств - контрагентів до ДП «Первомайськвугілля».

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Суд першої інстанції вважав, що податкова накладна є лише підставою нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а не підтвердженням правомірності формування податкового кредиту, і не як не єдиним підтвердженням реальності здійснення/виконання угод, укладених між позивачем та контрагентами.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не враховано, що головною ознакою правомірності формування податкового кредиту є реальність здійснення господарської діяльності між підприємствами, яка підтверджується наявністю первинних документів, що оформлені належним чином та містять дані про зміст господарських операцій.

Підставою для проведення перевірки позивача передувало надходження актів перевірки по переліченим вище контрагентам, з якими позивач мав правовідносин та відповідно вищезазначених актів перевірки встановлено, що підтвердити здійснення господарських операцій не можливо, оскільки ПП «ІНІЦІАТИВА-СОЮЗ-С» за місцем реєстрації не знаходиться та у квітні 2011 р. анульоване свідоцтво платника ПДВ. Також в ході перевірки інших контрагентів, які мали правовідносини з позивачем, встановлено численні недоліки у оформлені бухгалтерських документів та навіть відсутність підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарських операцій, що унеможливлює підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості товарів у позивача, як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій, суд першої інстанції вважав належним доказом з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пункт 2 цієї статті передбачає, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відсутність сертифікатів якості на товар свідчить про відсутність отримання позивачем товару від контрагентів.

Стосовно товаросупроводжувальних документів суд першої інстанції зазначив, що реальність господарських операцій підтверджується документацією згідно якої підприємством ведеться бухгалтерський облік та до такої документації відноситься саме товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п. 11.5, п. 11.7 ст. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менш чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою.

Враховуючи приписи ст. 11 Правил, у позивача у разі отримання товарів від контрагентів повинні бути товарно-транспортні накладні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не підлягають задоволенню.

Окрім того, позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку позивача щодо зменшення податкового зобов'язання на суму 3 837 171,00 грн та на суму пені, яка буде нарахована скасування оскаржуваного, рішення, за прострочення сплати податкового боргу, нарахованого таким рішенням, також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від перших позовних вимог, в яких судом відмовлено

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

ДП Первомайськвугілля» сплатило контрагентам за отримані товари, що підтверджено відповідними документами.

Також представниками позивача до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують факт використання ДП «Первомайськвугілля» товарно-матеріальних цінностей від ПП «Ініціатива-Союз-С» , ФОП ОСОБА_4, ПП «Енроф», ПП «Укрстандарт 2009» та ПП «Інвест Пром» у подальшій господарській діяльності підприємства, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, картки складського обліку товару на складі, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, лімітні картки на відпуск матеріалів зі складу на виробництво, платіжні доручення, накази на відпуск товарів, довіреності представників шахт на отримання матеріалів, товарно-транспортні накладні на доставку товару, банківські виписки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ПП «Ініціатива-Союз-С» , ФОП ОСОБА_4, ПП «Енроф», ПП «Укрстандарт 2009» та ПП «Інвест Пром»

сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарським операцій між ДП «Первомайськвугілля» та ПП «Ініціатива-Союз-С» , ФОП ОСОБА_4, ПП «Енроф», ПП «Укрстандарт 2009» та ПП «Інвест Пром», що ґрунтуються на висновках актів перевірок Ленінської МДПІ у м. Луганську ДПС № 1757/16/369900865 від 28.09.2011р. «Про результати камеральної перевірки ПП «ІНІЦІАТИВА-СОЮЗ-С» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011р.», Алчевської ОДПІ № 216/171-2975512551 від 27.01.2012р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період 01.04.2011р. по 31.08.2011р. по взаємовідносинам з ПП «Ардея - Тех» та ПП «Арикон»; ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську ДПС від 24.01.2012р. №230/23/32797685-122 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Енроф» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт,послуг) у ТОВ «Ваел плюс», ПП «Арікон», ПП «Ардея-Тех» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.; Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС від 22.03.2012 р. № 117/23/36887080 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків МПП «Промтехресурс», ПП «Фріланс» за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011р.»; Алчевської ОДПІ від 28.02.2012р. № 509/236-37156752 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інвест Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.» колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання ДПІ на нікчемність договорів, укладених ДП «Первомайськвугілля» та його контрагентами, з підстав, визначених в ст.228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між позивачем та ПП «Ініціатива-Союз-С» , ФОП ОСОБА_4, ПП «Енроф», ПП «Укрстандарт 2009» та ПП «Інвест Пром» не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст.228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами. Тобто, має місце оспорюванність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але, за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

У випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Колегія суддів, з урахуванням приписів ч.4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Посилання відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів ДП «Первомайськвугілля» - ПП «Ініціатива-Союз-С» , ФОП ОСОБА_4, ПП «Енроф», ПП «Укрстандарт 2009» та ПП «Інвест Пром», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податку не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість представниками позивача документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з його контрагентами та використання отриманих товарів у господарській діяльності.

Посилання представника відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у ПД «Первомайськвугілля», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, колегія суддів оцінює критично.

Товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних у ДП «Первомайськвугілля» не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Що стосується посилань відповідача на відсутність документів, що підтверджують якість отриманого товару, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права органів державної податкової служби визначено ст.20 ПК України.

Вивченням положень вказаної статті встановлено, що податковому органу діючим законодавством не надано права перевіряти якість товару, а отже, у відповідача відсутнє право й вимагати від позивача документацію, що підтверджує якість такого товару.

Відсутність сертифікатів якості поставлених товарів, як то передбачено умовами договорів між позивачем та його контрагентами, може свідчити про неналежне виконання умов договору, а не про відсутність реального характеру здійснення господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів дійшла висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит, а у податкового органу відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням служби №0000808012 від 31.05.2012р.

Безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним вище податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2012р. №0000808012 про збільшення грошового зобов'язання ДП «Первомайськвугілля» зі сплати податку на додану вартість на суму 2 959 195,00 грн (зменшення податкового кредиту) та нарахування штрафних санкцій розмірі 877 976,00 грн підлягає задоволенню.

В той же час колегія суддів вважає, що у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку платника податків з ПДВ - ДП «Первомайськвугілля» щодо зменшення податкового зобов'язання на суму 3 837 171,00 грн та на суму пені, яка буде нарахована на момент скасування оскаржуваного рішення, за прострочення сплати податкового боргу, нарахованого таким рішенням задоволенню не підлягає, оскільки скасування податкового повідомлення рішення тягне за собою внесення змін до особового рахунку позивача з боку податкового органу автоматично.

Скасування податкового повідомлення-рішення є достатнім для поновлення порушених прав позивача.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012р. в справі №2а/1270/4880/2012 - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012р. в адміністративній справі № 2а/1270/4880/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Державного підприємства «Первомайськвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби №0000808012 від 31.05.2012р. про збільшення грошового зобов'язання ДП «Первомайськвугілля» з податку на додану вартість на суму 2959195 грн та штрафних санкцій на суму 877976 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Первомайськвугілля» витрати по оплаті судового збору в сумі 2146 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання постанови у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 01 жовтня 2012 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва