Постанова № 26266560, 01.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. Справа № 5015/1886/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємця Панчука Богдана Володимировича на рішення господарського суду Рівненської області від 30.07.2012 р. у справі № 5015/1886/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш"

до Приватного підприємця Панчука Богдана Володимировича

про стягнення в сумі 95 353 грн. 58 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Целюк Г.Я.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Рівнесільмаш" звернулося до місцевого господарського суду з позовною завою до приватного підприємця Панчука Б.В. про стягнення 95353,58 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.07.2012 року (суддя Торчинюк В.Г.) позов задоволено повністю.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що за укладеним між сторонами договором підряду загальна вартість робіт складає 589603,57 грн.. Позивач підтвердив належними доказами виконання робіт на вказану суму. Враховуючи проведену відповідачем оплату за договором в сумі 494250 грн., до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу 95353,54 грн.. При цьому, суд посилався на положення ст. 509, 626, 628, 525, 599 629 ЦК України.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що довідка ПАТ «Рівнесільмаш»від 13.07.2011 року №533 не є належним доказом наявності заборгованості, а тому повністю заперечує заборгованість перед позивачем станом на 13.07.2011 року. Крім того, на думку апелянта судом не повно досліджено умови договору, відповідно до якого початком виникнення обов"язку у відповідача сплачувати кошти, була видаткова накладна.

Позивач своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, будучи належним чином повідомленим про місце, дату, час судового засідання, повторно на розгляд справи не з"явився, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив. З урахуванням положення ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 30.07.2012 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 15 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Рівнесільмаш" (замовник) та приватним підприємцем Панчуком Б.В. (підрядник) був укладений договір на виконання робіт.

Відповідно до п. 1.1 договору, за дорученням замовника, підрядник зобов'язався на власний ризик своїми силами, інструментами, механізмами виконати роботу по демонтажу магістральних комунікацій і трубопроводів, які не задіяні у виробничому процесі ПАТ "Рівнесільмаш" за адресою : смт. Квасилів, вул. Індустріальна, 6, Рівненського району на умовах договору, з дотриманням діючих технічних норм і умов, а також здійснити вивезення демонтованих конструкцій і очистку території від сміття та теплоізоляційного матеріалу.

Замовник зобов'язався прийняти роботу та продати у власність підрядника демонтовані труби магістральних трубопроводів і водопровідних трубопроводів, металеві елементи підпору, кріплення та теплоізоляції (п. 1.2).

Дослідивши умови спірного договору, суд констатує, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду з елементами договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Спірними у даній справі правовідносинами є правовідносини що виникли між сторонами з приводу невиконання відповідача зобов"язань по оплаті отриманої продукції, тобто ті, що базуються на договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна демонтованого майна, що продається за цим договором вказана в додатку 1 до даного договору та може коригуватись за погодженням сторін.

Відповідно до п. 4.2, вартість робіт та витрати підрядника враховані в ціні демонтованого майна.

Згідно п. 4.3.1 договору сторонами погоджено термін оплати демонтованого майна протягом одного банківського дня з моменту оформлення видаткової накладної та акту прийому -передачі, тобто строк проведення остаточного розрахунку за переданий товар.

Отже, наведена умова договору вказує на обумовлену сторонами форму первинних облікових документів що підтверджують факт передачі демонтованого відповідачем майна.

Крім того, згідно з положенням п. 4.3.1 договору підряду, сторонами було узгоджено строк виконання зобов'язання по оплаті робіт (протягом 1 банківського дня).

Колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно враховував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи приймально - здавальних актів, видаткових накладних, відповідач з березня по листопад 2008 року отримав від позивача матеріали на загальну суму 589603,57 грн..

При цьому, відповідач за отримані матеріали, розрахувався частково, на суму 494250,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Рівнесільмаш" № 533 від 13.07.2011 року та витребуваними у позимвача апеляційним господарським судом виписками руху коштів на банківському рахунку позивача.

22.11.2010 року позивачем надіслано відповідачу претензію про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, з урахуванням здійсненої відповідачем у виконання зобов'язань за договором оплати в сумі 494250 грн., враховуючи що фактично відповідачем було отримано товар на загальну суму 589603,57 грн., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не було виконаного його зобов"язання по оплаті отриманого товару на суму 95353,58 грн., внаслідок чого, на підставі ч. 1 ст. 854, ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, суд правомірно стягнув з відповідача вказану суму боргу, задоволивши позов повністю.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 30.07.2012 р. у справі № 5015/1886/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємця Панчука Богдана Володимировича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.