Постанова № 26266103, 11.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

11 вересня 2012 року Справа № 5019/645/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - юр.Смоленської А.В.(пост.дов.№ 49 від 16.07.2012 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Рівненської області від 13.06.12 р.

у справі № 5019/645/12 (суддя Романюк Р.В. )

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів"

про стягнення 263 211 грн. 99 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 13.06.2012 р. задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" 235168 грн. 01 коп. основного боргу, 22435 грн. 55 коп. штрафу, 3356 грн. 11 коп. відсотків річних, 2252 грн. 32 коп. інфляційних втрат та 5264 грн. 24 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 13 червня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Вважає, що рішення прийняте з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що строк оплати товару до 20 жовтня 2011 року відповідно до умов договору поставки має застосовуватись лише до поставок, які виконані згідно з умовами специфікації №1. Оскільки увесь інший товар був поставлений поза умовами специфікації №1, то погоджений у договорі строк оплати не має застосовуватись до таких поставок. Також, на думку скаржника, доданий до позовних матеріалів акт вивірки ніяким чином не свідчить про заборгованість відповідача саме за договором поставки № 3528/015072. Крім того, вказаний акт не підписаний керівниками, а тому не може бути доказом у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує про таких доводів відповїдача, вважає рішення господарського суду Рівненської області законним та обґрунтованим і просить рішення господарського суду Рівненської області від 13 червня 2012 року у справі № 5019/645/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підтвердження своїх доводів позивач вказує, що твердження апелянта про те, що товар на суму 224355,53 грн. поставлявся поза межами специфікації (додатку до договору) є безпідставними, оскільки кількість, асортимент та вартість товарів, зазначені у специфікації №1 повністю відповідає кількості, асортименту та вартості товарів, поставлених згідно видаткових накладних від 10 та 23 травня 2011 року. Також, позивач вказує, що доказом виникнення заборгованості відповідача перед позивачем є не акт звірки, а первинні документи - видаткові накладні, які підтверджують отримання товару відповідачем.

У судове засідання 11 вересня 2012 року представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи. 07 вересня 2012 року через канцелярію суду відповідачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не задовільняється колегією суддів з врахуванням такого. Викладені у клопотанні обставини нічим не підтверджені. Разом з тим, можливе відрядження працівника/представника сторони-юридичної особи не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства. Сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркуваня стосовно обставин спору. Суд не визнав явку представників в судове засідання обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувались, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 12 квітня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" укладено договір № 3528/015072, за умовами якого продавець/позивач зобов'язаний передати у власність покупцю/відповідачеві, а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар (насіння сільськогосподарських культур) в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, зазначеними у додатку до даного договору /а.с. 9-13/.

Згідно з п.1.2 договору, асортимент, кількість та одиниця виміру, умови постачання, оплати товару та його вартість узгоджуються сторонами у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Умовами п.4.1 договору встановлено, що продавець поставляє товар покупцеві на умовах, що зазначаються в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Згідно з п.5.1 договору ціна товару та умови його оплати зазначаються у додатках до договору.

Відповідно до п.9.1 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за дійсним договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства. Згідно з п.9.2 договору у випадку прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк товару з урахуванням ПДВ за кожний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в додатках до даного договору.

Додатком №1 до договору від 12 квітня 2011 року є специфікація, де сторони визначили найменування, сорт, кількість та вартість товару: за п.1 специфікації позивач зобов'язаний поставити відповідачу кукурудзу (гібрид PR39H32) в кількості 200 посівних одиниць та кукурудзу (гібрид PR39G12) в кількості 49 посівних одиниць, загальною вартістю 27888,02 дол.США, що підлягає оплаті в гривнях по курсу перерахунку до 20.10.2011 р./а.с.14-15/.

Пунктом 9 додатку №1-специфікації до договору встановлено, що в разі порушення покупцем умов оплати товару останній зобов'язаний сплатити продавцеві штраф у розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості.

Отже, на умовах договору № 3528/015072 від 12.04.2011 р. між сторонами склались правовідносини з поставки, які врегульовані нормами пар.1,3 глави 54 ЦК України та пар.1 глави 30 ГК України. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити за нього певну грошову суму.

На підставі довіреності № 13 від 29 квітня 2011 року та довіреності № 21/1 від 23 травня 2011 року за видатковими накладними № Т-000590/015072 від 10 травня 2011 року та № Т-000703/015072 від 23 травня 2011 року відповідач одержав від позивача обумовлений у специфікації товар на загальну суму 224355 грн. 53 коп. Накладні містять посилання на договір №3528/0150 від 12.04.2011 р., і насіння прийняте відповідачем без будь-яких зауважень /а.с.17-20/.

Прийнятий товар відповідачем не оплачений.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням наведених норм та умов п.7 спеціфікації-додатку №1 до договору від 12 квітня 2011 року вимога про стягнення заборгованності в сумі 224355,53 грн. є підставною і правомірно задоволена судом першої інстанції.

Оскільки має місце порушення грошового зобов'язання, також правомірно з урахуванням норм ст.625 ЦК України та обгрунтованого розрахунку позивача /а.с.4/ судом задоволена позовна вимога про стягнення з відповідача 2252,32 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 21.10.2011 р. по 31.03.2012 р. та 3356,11 грн. відсотків річних від простроченої суми 224355,53 грн. за період 21.10.2011 р. по 19.04.2012 р.

Згідно з умов пункту 9 додатку №1-специфікації позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 22435,55 грн., що становить 10% від суми простроченого грошового зобов'язання 224355,53 грн. Така умова договору відповідає нормам ст.ст.230-231 ГК України та ст.ст.533, 549-551, 627-628 ЦК України і, оскільки має місце порушення умов п.7 специфікації, позовна вимога про стягнення штрафу правомірно задоволена судом першої інстанції.

Крім того, на підставі накладної № Т-002045/015072 від 30 листопада 2011 року /а.с. 21/ відповідач одержав від позивача насіння кукурудзи (ПР39Н32) у кількості 12 посівних одиниць на суму 10812,48 грн.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 /далі по тексту - Положення/, - первинні документи є письмовими свідоцтвами, що підтверджують факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на рух товарно-матеріальних цінностей, стан майна, капіталу і фінансових результатів. Зазначена накладна містить обов'язкові реквізити за п.2.4 Положення і є належним доказом того, що господарська операція (в даному випадку -передача/прийняття товарів за договором купівлі-продажу) фактично відбулась, і, відповідно - є доказом зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.

Строк виконання такого грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

Відповідачем вартість насіння в сумі 10812,48 грн. не оплачена, і суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованність та задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 10812,48 грн.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду. Колегія суддів звертає увагу, що штраф, борг з урахуванням індексу інфляції та відсотки річних обраховані позивачем від суми 224355,53 грн. - вартості товару, який був поставлений на умовах договору №3528/015072 від 12.04.2011 р. /а.с.3-4/, отже твердження скаржника про безпідставне стягнення з нього штрафу, боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, обрахованих від простроченої суми 10812,48 грн. не грунтуються на матеріалах справи.

Також безпідставними є твердження скаржника про те, що доданий до позовної заяви акт вивірки ніяким чином не свідчить про заборгованість відповідача саме за договором поставки № 3528/015072. Суд першої інстанції, так само як і колегія суддів апеляційного господарського суду грунтують свої висновки на оцінці первинних документів, які надані позивачем відповідно до норм ст.ст.33-34 ГПК України. Акт вивірки, виконаної сторонами станом на 31.12.2011 р. оцінений судом у сукупності з іншими доказами (зокрема - з первинними документами) відповідно до ст.ст.34,43 ГПК України, однак не є єдиним документальним підтвердження заборгованності.

Отже, скаржником/відповідачем не надано доказів згідно зі ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували відсутність заборгованості перед позивачем та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 13.06.2012 р. у справі № 5019/645/12 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, і підстав для його зміни чи скасування згідно зі ст. 104 ГПК України немає.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 13.06.2012 р. у справі №5019/645/12 залишити без змін.

Справу №5019/645/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.