Рішення № 26266341, 11.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р. Справа № 5024/1109/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Бабіжаєві К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства Текстильної групи "Бона Плюс", м. Краматорськ Донецької області,

до приватної фірми "Наталі", м. Херсон,

про стягнення 37240,99 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Шуляк О.В., представник довіреність № 9 від 13.07.12р.;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: приватне підприємство Текстильна група "Бона Плюс" (позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з приватної фірми "Наталі" (відповідач) суми основного боргу у розмірі 35820,00 грн., суми 3% річних у розмірі 262,03 грн., суми пені у розмірі 1306,55 грн. та суми процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 655,06 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 1 від 27.12.2011р., положення ст. 509, 525, 526, 530, 536, 611, 625, 694, 1048 ЦК України та положення ст.ст. 193, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 14.08.2012р. прийнято до розгляду та задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а саме: зменшено суму основного боргу з 35820,00 грн. до 35645,00 грн., збільшено суму 3% річних з 262,03 грн. до 266,61 грн., суму процентів за користування чужими грошовими коштами збільшено з 655,06 грн. до 666,51 грн., а також суму пені збільшено з 1306,55 грн. до 1329,38 грн.

10.09.2012 р. представником позивача на адресу суду надіслано витребувані ухвалою суду від 14.08.2012 р. документи. Дані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В подальшому, 11.09.2012р. представником позивача через канцелярію суду в порядку ст.ст. 22, 78, 80 ГПК України подано заяву про відмову від позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 666,51 грн., оскільки зазначена сума нарахована помилково. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про відмову від позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 666,51 грн. підтримав, а в іншій частині просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач або уповноважений його представник у судове засідання вдруге не прибув, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі не надіслав. Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 27.12.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1 (надалі - договір) з додатками до нього.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався постачати покупцю, а покупець приймати та сплачувати товари партіями згідно з замовленням покупця, яке є невід'ємною частиною договору. Замовлення виставляються на підставі затвердженої належним чином сторонами специфікації (п. 1.1).

На виконання умов договору позивач у період з 27.01.2012 р. по 21.03.2012 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 81147,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 32-42).

Відповідно до умов п. 6.1. договору та п.п. 14, 21 додатку № 1, покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу на протязі 2 календарних днів з моменту поставки товару. Відстрочка платежу на першу накладну встановлена 90 календарних днів.

Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 35645,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 07.08.2012 р. (а.с. 76).

Станом на 14.08.2012р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 35645,00 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 35645,00 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 35645,00 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Представник позивача 11.09.2012р. в порядку ст.ст. 22, 78, 80 ГПК України подав до суду заяву про відмову від позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 666,51 грн., оскільки зазначена сума нарахована помилково.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки дана відмова позивача від позову не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає його відмову від позову.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 666,51 грн. провадження підлягає припиненню за п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суд визначає ціну позову в розмірі 37240,99 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми основного боргу у розмірі 35645,00 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є правомірними та обґрунтованими. Перевіривши розрахунок суми 3% річних, наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості, суд задовольняє ці вимоги лише у розмірі 260,75 грн., а в частині стягнення 3% річних у розмірі 5,86 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним розрахунком періоду прострочення виконання основного грошового зобов'язання.

Доказів сплати нарахованої суми 3% річних в розмірі 260,75 грн. відповідачем суду не надано.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1329,38 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивач обґрунтовує дану вимогу посиланнями на положення п.6 ст. 231 ГК України та положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в той час, як право стягнення пені виникає у сторони в разі встановлення такої відповідальності в договорі. В договорі поставки №1 від 27.12.2011р. та додатках до нього сторонами не встановлена відповідальність відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати пені.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1329,38 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги частково підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню частково.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватної фірми "Наталі" (73000, м. Херсон, вул. Київська, буд. 56, код ЄДРПОУ - 24119556) на користь приватного підприємства Текстильної групи "Бона Плюс" (84320, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, 85/93, код ЄДРПОУ - 34399802) суму основного боргу у розмірі 35645,00 грн., суму 3% річних у розмірі 260,75 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 1329,38 грн. та суми 3% річних у розмірі 5,86 грн.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 666,51 грн..

5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.09.2012 р.

Суддя С.В. Нікітенко