Рішення № 2626613, 22.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.08 р. Справа № 4/189

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом – Акціонерного товариства “Техніка” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЗ-Транс” м. Донецьк

про стягнення 31601,43грн. заборгованості, 3% річних, інфляції та пені

за участю представників сторін:

від позивача – Алексікова В.В. – за довіреністю від 01.12.2008р.,

від відповідача – не явився,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 31601,43грн. заборгованості разом з 3% річними, інфляцію та пенею.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №Д20/1207-01ОП від 20.12.2007р., додаткову угоду №1 до Договору від 28.01.2008р., накладні та довіреності по яких отримано відповідачем товар, претензію №413 від 17.09.2008р.

Відповідач погодився з сумою боргу, але за мінусом 6000,00грн., які він перерахував позивачу 04.12.2008р.

У зв”язку з необхідністю перевірити факт перерахування коштів відповідачем на рахунок позивача і надання суду доказу такого перерахування, господарський суд оголосив 09.12.2008р. перерву на 9-30годин 22.12.2008р. на підставі ст.77 ГПК України.

Після перерви до суду надійшов відзив на позов від відповідача, в якому він повідомив, що ним сплачений борг в повному обсязі та надано в підтвердження платіжні доручення № 221 від 04.12.2008р. на суму 6000,00грн. і № 280 від 19.12.2008р. на суму 20567,40грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №Д20/1207-01ОП від 20.12.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, а саме: предмет договору, порядок розрахунків та сума договору, відповідальність сторін, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання постачальника, а саме: поставити покупцю – відповідачу товар (п. 1.1 договору), а останній оплатити товар згідно з п.2.5 вищезазначеного договору Відповідач повинен здійснити оплату товару згідно з накладними-специфікаціями №1,2,3 до Договору, у два етапи:

- передоплата вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника у сумі 60000,00грн. у т.ч. ПДВ-10000,00грн.

- в строк не пізніше 21 календарного дня після отримання Товару повноважним представником, Покупець здійснює остаточну оплату у сумі 19767,00грн.

- протягом 14 календарних днів від дати підписання повноваженими представниками Сторін накладної-специфікації згідно виставленого рахунку.

Згідно з додатковою угодою №1 до договору від 28.01.2008р., оплата товару згідно з накладною-специфікацією №4 у сумі 22450,05грн., здійснюється до 10.02.2008р.

В судовому засіданні доведено, що товар отриманий відповідачем на загальну суму 101567,40грн.

17.09.2008р. АТ “Техніка” була виставлена претензія ТОВ “МАЗ-транс” про неналежне виконання умов договору, вих.. №413, з вимогою сплатити суму боргу за поставлений товар згідно з Договором. Відповіді на претензію отримано не було.

Сторонами в договорі передбачений конкретний строк та порядок оплати продукції.

Доведено, що сума боргу відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складала 26567,40грн., яку відповідач сплатив вже після порушення справи, що підтверджено платіжними дорученнями № 221 від 04.12.2008р. на суму 6000,00грн. і № 280 від 19.12.2008р. на суму 20567,40грн.

2

Приймаючи до уваги відсутність спору в частині загального боргу, господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Що стосується інших заявлених вимог, суд виходить з наступного:

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного, а також враховуючи доведеність позивачем факту порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання, суд задовольняє заявлені у позові вимоги позивача стосовно стягнення 158,56рн. – 3% річних, 4058,83грн. – інфляції в повному обсязі.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Вимоги позивача щодо стягнення з боржника 813,34грн. пені задовольняються в повному обсязі, заявленому позивачем, так як Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, передбачено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний пеню сплатити з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Господарський суд не розглядує уточнення позивача до позову, в якої він просить збільшити позовні вимоги які стосуються 3%річних, витрат він інфляції та пені, так як збільшення заявленої суми позову є можливим при пред’явленні заяви про зміну позову, а не уточнення, яке зовсім не передбачено законодавством і крім цього, повинно бути пред’явлено стороні, що не було зроблено позивачем. Позивач не позбавлений права на звернення до суду з додатковими вимогами про стягнення решти витрат, пов’язаних з несвоєчасною оплатою боргу відповідачем, які не заявлені відповідачу і не сплачені державним митом.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, п.1-1 ст.80, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Акціонерного товариства “Техніка” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЗ-Транс” м. Донецьк про стягнення 31601,43грн. заборгованості, 3% річних, інфляції та пені частково.

Припинити провадження у справі в частини загального боргу в сумі 26567,40грн. за відсутністю спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЗ-Транс” м. Донецьк-83007, вул. Свєтлова, 1”а”, ЄДРПОУ 30711276, п/р 260010101926 у філії ЗАТ “Прокредит Банк” у м. Київ, МФО 320984 на користь Акціонерного товариства “Техніка” м. Донецьк-83086, вул.. Донецька, 39, ЄДРПОУ 22009846, п/р 26005185673001 в Донецькому РУ Приватбанку, МФО 335496 3% річних - 158,56грн., 4058,83грн. – інфляції, 813грн. – пені, державне мито – 316,01грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 22.12.2008року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

2-позивачу,

1-відповідачу