Рішення № 26265795, 26.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.12 Справа № 18/5014/2001/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс», м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ

про стягнення 124562,39 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Представники:

від позивача: Кривенцов Ю.В. за дов. від 24.09.2012;

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 81000 грн., яка була перерахована відповідачу за договором від 26.04.2012 № 26/04/12, пені в сумі 3062,39 грн. за прострочення поставки товару та штрафу в сумі 40500 грн. за прострочення повернення передоплати.

Заявою від 24.09.2012 позивач зменшив розмір пені до суми 1398,05 грн. та заявив нові вимоги (які первісно не заявлялися) про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 312,90 грн.

Відповідач письмовими запереченнями на позовну заяву від 26.09.2012 просить суд в позові відмовити посилаючись на те, що позивач безпідставно перерахував відповідачу передоплату в сумі 81000 грн.; штраф і пеня це один і той же вид відповідальності і тому, є незаконним притягнення його двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач запереченнями на позовну заяву від 26.09.2012 просив суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору купівлі-продажу від 26.04.2012 № 26/04/12, укладеному між сторонами за позовом, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар - автовишку АП-18 на шасі ГАЗ 3309 вартістю 270000 грн., а позивач прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п. 2.1. договору оплату товару позивач повинен був здійснити передоплатою двома платежами:

- 1-ша частина передоплати -у розмірі 30 % від суми договору, що складає 81000 грн., протягом одного дня після підписання договору і виставлення рахунку-фактури;

- 2-га частина передоплати -у розмірі 70 % від суми договору, що складає 189000 грн., в день готовності товару до відвантаження.

26.04.2012 (в день укладення договору) відповідач виставив позивачу рахунок фактуру № 26/04/12 на суму 270000 грн. (щодо оплати автовишки АН-18 на шасі ГАЗ 3309).

Платіжним дорученням від 26.04.2012 № 774 позивач сплатив відповідачу передоплату в сумі 81000 грн. (як передбачено п. 2.1. договору купівлі-продажу).

Згідно п. 3.4. договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар протягом 3-х робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури, підписання договору купівлі-продажу та внесення першої частини передоплати (81000 грн.).

У порушення умов договору відповідач у встановлений договором строк не поставив відповідачу товар.

Позивач надіслав відповідачу письмову вимогу від 26.05.2012 № 273, якою просив здійснити поставку товару протягом 3-х робочих днів з моменту одержання цієї вимоги, або повернути в цей же строк передоплату в сумі 81000 грн.

Відповідач одержав вказану вимогу позивача 07.06.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.07.2012 відповідач надіслав позивачу гарантійне зобов'язання, яким гарантував позивачу повернення передоплати в сумі 81000 грн. в строк до 16.07.2012. Одночасно відповідач взяв на себе зобов'язання у разі прострочення повернення передоплати в сумі 81000 грн., сплатити позивачу штраф у розмірі 50 % від вказаної суми.

Однак, до теперішнього часу відповідач товар позивачу не поставив, передоплату не повернув.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 81000 грн., яка була перерахована відповідачу за договором від 26.04.2012 № 26/04/12, пені в сумі 3062,39 грн. за прострочення поставки товару, та штрафу в сумі 40500 грн. за прострочення повернення передоплати.

Заявою від 24.09.2012 позивач зменшив розмір пені до суми 1398,05 грн. та заявив нові вимоги (які первісно не заявлялися) про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 312,90 грн.

Відповідач письмовими запереченнями на позовну заяву від 26.09.2012 просить суд в позові відмовити посилаючись на те, що позивач безпідставно перерахував відповідачу передоплату в сумі 81000 грн.; штраф і пеня це один і той же вид відповідальності і тому, є незаконним притягнення його двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач одержав суму попередньої оплати товару, однак, не передав позивачу товар у встановлений строк, у позивача виникло право вимагати повернення передоплати, а у відповідач виникло грошове зобов'язання -повернути позивачу передоплату в сумі 81000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Письмовою вимогою від 26.05.2012 № 273 позивач заявив про повернення передоплати в сумі 81000 грн. Відповідач одержав цю вимогу позивача 07.06.2012.

Однак, у встановлений законом строк відповідач передоплату позивачу не повернув.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 81000 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення поставки товару, на підставі п. 3.10. вищевказаного договору купівлі-продажу відповідач несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення.

Згідно обґрунтованому, уточненому (заявою від 24.09.2012) розрахунку позивача пеня за 42 дні прострочення (з 04.05.2012 по 14.06.2012) складає 1398,05 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Гарантійне зобов'язання відповідача від 04.07.2012, яке відповідач надіслав позивачу та яким взяв на себе зобов'язання у разі прострочення повернення передоплати в сумі 81000 грн. сплатити позивачу штраф у розмірі 50 % від вказаної суми, по своїй правовій природі є одностороннім письмовим правочином про забезпечення виконання зобов'язання неустойкою.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України:

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, гарантійне зобов'язання відповідача від 04.07.2012, яке відповідач надіслав позивачу та яким взяв на себе зобов'язання у разі прострочення повернення передоплати в сумі 81000 грн. сплатити позивачу штраф у розмірі 50 % від вказаної суми, по своїй правовій природі є одностороннім письмовим правочином про забезпечення виконання зобов'язання неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, останній зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Враховуючи, що відповідач не виконав у встановлений законом строк свого господарського зобов'язання (не повернув передоплату), він на підставі свого гарантійного зобов'язання від 04.07.2012 (яке є одностороннім письмовим правочином про забезпечення виконання зобов'язання неустойкою) несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50 відсотків неповерненої передоплати.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача штраф у розмірі 50 відсотків неповерненої передоплати складає 40500 грн. (81000 : 2) і підлягає стягненню з відповідача.

Заявою від 24.09.2012 позивач заявив нові вимоги (які первісно не заявлялися) про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 312,90 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач у даному випадку не збільшував розмір позовних вимог та не змінював предмет або підставу позову, а заявив нові самостійні вимоги, які первісно не заявлялися, що не передбачено діючим процесуальним законодавством. Крім того, ці дії позивач здійснив після початку розгляду господарським судом справи по суті.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви позивача в частині пред'явлення нових вимог (про стягнення трьох процентів річних). Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (абз. 5 п. 3.12. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що штраф і пеня є одним і тим же видом юридичної відповідальності і одночасне їх застосування є незаконним), не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та спростуванням вищенаведеними положеннями ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, так як пеня та штраф є самостійними видами відповідальності і тому, можуть застосовуватися разом.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 2457,96 грн. (2 % від суми грошових коштів, яка стягнута з відповідача; всього стягнуто 122898,05 грн.) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка», м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, ідентифікаційний код 35844512, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс», м. Харків, вул. Шевченка, 60, ідентифікаційний код 30592278, передоплату в сумі 81000 грн., пеню в сумі 1398,05 грн., штраф в сумі 40500 грн., витрати на судовий збір в сумі 2457,96 грн.; наказ видати.

26 вересня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01 жовтня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко