Рішення № 26265712, 01.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа№ 5015/3319/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів.

До відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 1 453 389,56 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Шевчик О.І. -представник

від відповідача: Куцак В.Л. -представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення заборгованості в розмірі 1 453 389,56 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2012 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.08.2012 р.

В судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва для надання можливості сторонам подати необхідні докази по справі.

В продовженому судовому засіданні 01.10.2012 р. позивач позов підтримав повністю, просив стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 1 306 389,11 грн. -основного боргу, 41 888,64 грн. -пені, 5 554,27 грн. - інфляційних витрат, 8 110,31 грн. - трьох відсотків річних, 91 447,23 грн. -штрафу.

Представник відповідача позовні вимоги в частині основного боргу визнала, просила переглянути розмір нарахування штрафних санкцій, а саме пені та 7 % штрафу, оскільки КЕВ м. Львова є бюджетною організацією і кошти для оплати штрафних санкцій, в тому числі пені та додаткового штрафу не передбачені в кошторисі Міністерства оборони України.

Не зважаючи на часткове визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 01.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(Облгаз) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (Споживач) було укладено договір № 3032 з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій, за умовами якого позивач зобов'язувався постачати Споживачу природний газ в період та обсягах, передбачених договором, а відповідач зобов'язувався здійснювати оплату за природний газ згідно умов даного договору.

На виконання умов договору позивачем здійснювалося постачання природного газу в період з травня 2011 року по січень 2012 року включно, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.10-18).

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг за поставлений природний газ не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1 306 389,11 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 5 554,27 грн. та три відсотки річних в сумі 8 110,31 грн. Крім цього, відповідно до п.8.2. договору № 3032 від 30.12.2010 р. позивачем нарахований штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості, що складає 91 447,23 грн. та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в сумі 41 888,64 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 3032 від 30.12.2010 р. з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій, позивачем здійснювалося постачання природного газу в період з травня 2011 року по січень 2012 року включно, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.10-18).

Відповідно до п.7.1. Договору оплата за постачання та транспортування газу здійснюється Споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Облгазу в наступному порядку: 50 % від запланованих для поставки обсягів газу у поточному звітному місяці -до 10 числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 25 числа звітного місяця.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 1 306 389,11 грн. за поставлений природний газ. Таким чином, станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складала 1 306 389,11 грн., які підлягають до стягнення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 8 110,31 грн., та інфляційні в розмірі 5 554,27 грн., які підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, ним проведено нарахування штрафу в розмірі 7 відсотків від суми заборгованості.

Положеннями ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п.8.2. Договору № 3032 від 30.12.2010 р. за порушення строків виконання зобов'язань зазначених у розділі 7 даного договору, Споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості.

Відповідно до умов договору позивачем нараховано штраф в розмірі 7 % від суми заборгованості, щ становить 91 447,23 грн. та пеню, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 41 888,64 грн.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахування штрафних санкцій, а саме пені та 7 % штрафу, то враховуючи ймовірний розмір збитків позивача, а також ту обставину, що відповідач є юридичною особою, яка належить до Міністерства оборони України та фінансується з державного бюджету, суд вважає за доцільне на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені та штрафу на 50% до 20 944,32 грн. пені та до 45 723,62 грн. штрафу. В решті вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, а також часткове визнання відповідачем позову, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 27 734,44 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79039, м. Львів вул. Шевченка, 3а, код ЗКПО 07638027) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз" (79039 ,м. Львів, вул. Золота 42, код ЄДРПОУ 03349039) -1 306 389,11 грн. -основного боргу, 5 554,27 грн. -інфляційних втрат, 8 110,31 грн. -трьох відсотків річних, 20 944,32 грн. -пені, 45 723,62 грн. -штрафу, 27 734,44 грн. - судового збору.

3. В решта частині позовних вимог -відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.10.2012 р.

Суддя Березяк Н.Є.