Рішення № 26265641, 01.10.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.12 Справа № 8/5014/1954/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєте Україна ЛТД", м. Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія", м. Рубіжне Луганської області, -

про стягнення 16 584 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Бєліченко С.К.-представник, - довіреність №б/н від 18.07.12 року;

від відповідача -Кулик А.В. -представник, - довіреність №20-08 від 20.08.12 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16584,00 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору комісії по імпорту №_29081, укладеного між сторонами 29.08.11 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 20.08.12 року до 03.09.12 року -у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів; з 03.09.12 року до 17.09.12 року та з 17.09.12 року до 01.10.12 року -з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази.

До початку судового засідання 01.10.12 року відповідач заявив усне клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке суд, керуючись ч. 7 ст. 811 ГПК України, задовольнив.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що, на його думку, він є необґрунтованим та документально не доведеним (відзив на позовну заяву від 03.09.12 року за №б/н) (а.с.74-75).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

29.08.11 року між позивачем (комісіонер) та відповідачем (комітент) у простій письмовій формі укладено договір №_29081 комісії по імпорту, відповідно до якого комітент доручає здійснення імпортних операцій, а комісіонер укладає посередницьку угоду -закупку товарів на користь комітента від власного імені за рахунок комітента та за винагороду, на умовах ФОБ Ціндао порт (ІНКОТЕРМС-2000). При цьому спосіб оплати, час поставки, процедури здавання та інші умови, включаючи претензії до поставленого товару, оговорюються у міжнародному контракті на закупку товару, підписаному постачальником та комісіонером (п.1.1).

Майно (товари), придбані комісіонером для комітента, є власністю останнього (п.1.2).

Відповідно до п.1.4 договору сторони домовилися, що за виконання послуг з закупки виробів комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі відповідно до п.16 Додатку №1 до договору комісії по імпорту, узгодженому сторонами.

Моментом попередньої (авансової) оплати виробу вважаться дата надходження усіх грошових коштів на розрахунковий рахунок у банк комісіонера відповідно до попередньо виставлених рахунків від відповідних фірм, які задіяні у виконанні цього договору. Комісіонер при цьому несе всю відповідальність за здійснення посередницьких дій згідно до українського законодавства (п.1.6).

Відповідно до п.2 договору комісіонер, між іншим, зобов'язаний:

а)на прохання комітента повідомляти усі дані про хід виконання цього договору;

в)укласти від власного імені договір з постачальником на придбання у нього виробів та не пізніше 5-ти днів здійснити попередню оплату постачальнику за рахунок покупця (комітента) шляхом переказу грошових коштів за схемою: покупець-комісіонер-постачальник та надати покупцеві відповідні банківські документи;

г)укласти від власного імені договори з експедиторськими та митними фірмами, здійснити оплату їм за рахунок покупця (комітента) шляхом попереднього переказу грошових коштів за схемою: покупець-комісіонер-постачальник;

ж)комісіонер зобов'язується завершити роботи з закупівлі виробів у формі підписання відповідного акту виконаних робіт.

Згідно п.3 договору сторони домовилися, що комітент, між іншим, зобов'язаний:

а)своєчасно (впродовж 3-х банківських днів) та завчасно здійснювати оплату безготівково як коштів, необхідних комісіонеру на купівлю, так і експедиторським та митним фірмам відповідно як до попередніх, так і кінцевих виставлених рахунків;

в)відшкодувати комісіонеру усі понесені ним витрати, які були необхідні для успішного кінцевого завершення виконання цього доручення поставки на користь комітента;

г)забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання зобов'язань перед постачальником.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.4).

Комісіонер гарантує здійснення поставки обладнання на територію України на підставі міжнародного контракту на купівлю впродовж 60 календарних днів з моменту надходження передплати від комітента на його розрахунковий рахунок (п.4.1).

Згідно абз.2 п.4.4 договору після отримання кінцевих виставлених рахунків сторони складають акт взаєморозрахунків, на підставі якого різниця у сумах або доплачується комітентом, або повертається йому.

Договір діє лише на одну окрему закупку товару (п.17).

Передача товару замовнику (комітенту) відбувається шляхом передачі йому усіх митних документів на товар, де вказані реквізити комітента та комісіонера, за підписами та печатками сторін, тільки після завершення усіх взаєморозрахунків (п.18) (а.с.9-11).

29.08.11 року сторони підписали додаток №1 до цього договору, яким узгодили низку умов, у т.ч.: визначили постачальника (продавця) товару (п.7), найменування та перелік товару (п.11), а також загальну ціну (суму) закупки (п.13).

Відповідно до п.13 додатку №1 загальна ціна (сума) закупки складається з: ФОБ Ціндао порт, ціни продавця (враховуючи вартість тари, маркування та упаковки), усіх витрат з доставки товару в Україну, витрат на: митне очищення товару в Україні; по доставці товару на склад комітента; по банківських операціях, - а також плати комісіонеру, додаткових витрат, не врахованих цим договором, але документально підтверджених шляхом виставлення рахунків відповідних фірм.

Як сказано у п.14 додатку №1, виконання зобов'язань за цим договором здійснюється тільки на підставі попередніх авансових платежів комітента шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера відповідно до виставлених рахунків від комісіонера. Комітент зобов'язується впродовж 3-х банківських днів сплатити виставлені комісіонером рахунки (у т.ч. і по передплаті) (а.с.12-13).

Як вбачається з документальних доказів, наданих позивачем до справи, у тому числі -з рішення господарського суду Одеської області від 12.06.12 року по справі №5017/911/2012 за позовом ТОВ "Східноукраїнська компанія" до ТОВ "Арєте Україна ЛТД" -про стягнення збитків та пені (у позові відмовлено повністю) (а.с.43-48), - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арєте Україна ЛТД" на виконання умов договору №_29081 комісії по імпорту від 29.08.11 року -того ж дня, тобто 29.08.11 року як покупець уклало міжнародний контракт з Ціндао Ренханг Інтернаціонал Трейдинг Ко ЛТД (продавець) та здійснило закупівлю товару для комітента (відповідача по даній справі) згідно переліку, зазначеному у п.13 додатку №1 до вищевказаного договору.

Позивач надав до справи витяг з власного банківського рахунку (а.с.17), згідно якому на виконання умов п.3 договору №_29081 комісії по імпорту від 29.08.11 року та п.14 додатку №1 до нього відповідач (комітент) згідно рахункам, виставленим позивачем (комісіонером), сплатив на його користь 174569,60 грн., у тому числі:

34345,76 грн. -платіжним дорученням №40 від 30.08.11 року -за доставку обладнання за митною територією України згідно рахунку №Л-00000448 від 30.08.11 року (без ПДВ);

79903,44 грн. - платіжним дорученням №53 від 28.09.11 року - за доставку обладнання згідно рахунку-фактурі №Л-00000512 від 28.09.11 року (без ПДВ);

56180,40 грн. - платіжне доручення №121 від 08.12.11 року -оплата згідно рахунку №Л-00000620 від 02.12.11 року (без ПДВ) згідно договору №_29081 від 29.08.11 року (з ПДВ);

4140,00 грн. -платіжним дорученням №187 від 23.02.12 року -за транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до рахунку №Л-0000082 від 15.02.12 року (з ПДВ).

Крім того, ТОВ "Східноукраїнська компанія" під час розгляду справи господарським судом Одеської області заявило, що на підставі видаткового касового ордеру від 06.12.11 року "для врегулювання питань з митницею" видало "представнику ТОВ "Арєте Україна ЛТД"" готівкові кошти у сумі 24400,00 грн. (а.с.43-48).

З огляду на вищевикладене ТОВ "Східноукраїнська компанія", заперечуючи проти позову, стверджує, що воно належним чином виконало умови договору.

Натомість позивач, наполягаючи на задоволенні своїх вимог, твердить, що він був змушений понести додаткові витрати у зв'язку з виконанням вищезгаданого договору, оскільки відповідач (комітент, покупець) на його вимогу своєчасно не надав витребувані ним документи, які були необхідні для митного оформлення обладнання, закупленого ним для відповідача.

Останній, заперечуючи проти позову, пояснив, що позивач на підтвердження своїх доводів у цій частині не надав до справи належних та допустимих доказів того, коли та які саме документи він вимагав у відповідача, - але останній їх несвоєчасно надав.

Перевіривши доводи сторін у цій частині, суд встановив наступне.

Позивач вважає, що такими доказами є електронне листування з відповідачем.

Так, він надав до справи роздруківки електронного листування між ним та відповідачем, з яких вбачається, що 16.01.12 року він (позивач) повідомив відповідача про те, що з 23.11.11 року обладнання перебуває на території (Одеського морського торгівельного) порту, в митниці; йому потрібні "технічні характеристики" для його митного оформлення (а.с.70-74); з цього ж листування видно, що відповідач 17.01.12 року (тобто наступного дня) надіслав їх на його адресу.

Позивач на запитання суду, які саме "технічні характеристики" на товар він хотів отримати у відповідача - з огляду на те, що відповідач цей товар на момент запиту не отримав, а сам товар перебував у розпорядженні позивача.

В ході розгляду цього спору позивач не надав до справи будь-які інші докази витребування у відповідача документів, необхідних для митного оформлення вантажу, та ігнорування цих вимог з боку відповідача.

Позивач на вимогу суду не надав до справи документальне підтвердження того, коли саме (дата) обладнання прибуло до вищезгаданого порту, - пославшись на відсутність відповідних документів у його розпорядженні.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав до справи митні декларації, згідно яким товар прибув на ім'я ТОВ "Арєте Україна ЛТД" до вищезгаданого морського порту та під митним контролем перебував з 24.01.12 року (а.с.78-79).

Будь-які інші належні та допустимі докази з цього приводу сторонами до справи не надано.

Позивач стверджує, що у зв'язку з несвоєчасним наданням відповідачем документів, необхідних для митного оформлення згадуваного у цьому рішенні обладнання, він був змушений понести додаткові витрати у сумі 16584,00 грн., на підтвердження чого надав до справи наступні документи:

1)договір №185-12Р, укладений 28.02.12 року між Державним підприємством "Науково-технічний центр "Станкосерт" (далі -"НТЦ"; виконавець) та ТОВ "Арєте Україна ЛТД", замовник), - відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе роботи щодо перевірки достатності комплекту технічної документації на обладнання: машина для різання джамбо-рулонна зі скотчем моделі НY-210 (1 шт.), машина поперечно-різальна для нарізування паперових втулок моделі НY-203 (1 шт.), проведення випробувань обладнання, реєстрація декларацій про відповідність обладнання вимогам ТР (п.1.1), - за що замовник зобов'язався сплатити 4440,00 грн. (п.2.1) (а.с.18-19);

2)рахунок №185-12Р від 28.02.12 року на суму 4440,00 грн., виставлений "НТЦ" - позивачу по даній справі, - про внесення передплати за договором, про який сказано у попередньому пункті цього рішення (а.с.20);

3)договір №186-12Т від 29.02.12 року, укладений між "НТЦ" (виконавець) та позивачем (замовник), згідно якому замовник доручає, а виконавець приймає на себе роботу "Надання консультаційних послуг, роз'яснення необхідності декларування продукції" (п.1.1), - за що замовник зобов'язався сплатити 600,00 грн. (п.2.1) (а.с.22);

4)рахунок №186-12Р від 29.02.12 року на суму 600,00 грн., виставлений "НТЦ" - позивачу по даній справі, - про внесення передплати за договором №186-12Т від 29.02.12 року (а.с.23);

5)договір перевезення вантажу №010911, укладений 01.09.11 року між Приватним підприємством "Діал-Транс" (далі -ПП "Діал-Транс", - виконавець) та ТОВ "Арєте Україна ЛТД" (замовник), відповідно до якого цей договір регулює взаємовідносини сторін, пов'язані з плануванням та здійсненням послуг з перевезення експортних, імпортних та транзитних вантажів у стандартних 20-ти та 40-футових контейнерах автомобільним транспортом (п.1.1) (а.с.25-28);

6)рахунок-фактуру №ДТ-0000105 від 06.03.12 року на суму 11544,00 грн., виставлений ПП "Діал-Транс" -позивачу по даній справі -за здійснення транспортно-експедиційного обслуговування контейнеру (на території України) (а.с.29), - при цьому судом звернуто увагу на те, що рахунок-фактура не містить посилання на те, куди саме, який контейнер перевозився та чи знаходився у ньому товар, що належить відповідачеві;

7)акт №ДТ-0000103 здачі-приймання робіт від 06.03.12 року на суму 11544,00 грн., складений ПП "Діал-Транс" та ТОВ "Арєте Україна ЛТД", - про надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.30), - при цьому судом звернуто увагу на те, що акт не містить посилання на те, куди, кому та який контейнер перевозився;

8)рахунок-фактуру №Л-0000137 від 28.02.12 року на суму 11544,00 грн., виставлений ТОВ "Арєте Україна ЛТД" -Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія" - про витрати на транспортно-експедиційне обслуговування контейнеру (а.с.15), - при цьому судом звернуто увагу на те, що рахунок-фактура не містить посилання на те, ким, коли, якого саме контейнеру та кому доставленого, - тобто чи надано зазначені послуги на користь відповідача по даній справі;

9)рахунок-фактуру №Л-0000147 від 01.03.12 року на суму 5040,00 грн., виставлений ТОВ "Арєте Україна ЛТД" -Товариству з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія" - про витрати на сертифікацію (а.с.16), - при цьому судом звернуто увагу на те, що рахунок-фактура не містить даних про те, коли, хто саме здійснив сертифікацію та якого товару і чи належить останній відповідачеві; крім того, судом також звернуто увагу на те, що цей рахунок не містить посилання на виконання робіт, зазначених у пунктах 1.1 вищезгаданих договорів (№185-12Р від 28.02.12 року та №186-12Т від 28.02.12 року), - у кожному з яких не передбачено виконання робіт з сертифікації.

(Згідно абз. 10 частини 1 ст.1 Закону України від 17.05.2001 року №2406-ІІІ "Про підтвердження відповідності" сертифікація - це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам);

10) засвідчену позивачем копію платіжного доручення №196 від 01.03.12 року на суму 11544,00 грн., - про здійснену відповідачем оплату вартості транспортно-експедиційних послуг згідно вищезгаданому рахунку №Л-0000137 від 28.02.12 року на суму 11544,00 грн. (а.с.31), - яку відповідач, на думку позивача, потім відкликав, оскільки зазначена у платіжному дорученні сума коштів на його рахунок не надійшла;

11)гарантійний лист ТОВ "Східноукраїнська компанія" від 01.03.12 року за вих. №43, у якому йдеться про те, що товариство гарантує позивачу оплату коштів у сумі 5040,00 грн., зазначених у рахунку-фактурі №Л-0000147 від 01.03.12 року (а.с.32).

На підтвердження того, що він дійсно сплатив зазначені у рахунках (рахунках-фактурах) суми коштів, позивач надав до справи два витяги з власного рахунку у Акціонерному банку "Південний" від 26.09.12 року, згідно яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Арєте Україна ЛТД" сплатило:

29.02.12 року -4200,00 грн. та 02.03.12 року -840,00 грн. -на користь ДП "НТЦ "Станкосерт" - кошти у сумі 5040,00 грн., - при цьому судом звернуто увагу, що зазначені суми не узгоджуються з умовами вищезгаданих договорів №185-12Р від 28.02.12 року та №186-12Т від 28.02.12 року, а також рахунками №185-12Р від 28.02.12 року на суму 4440,00 грн. і №186-12Р від 29.02.12 року на суму 600,00 грн.;

06.03.12 року -14000,00 грн. -на користь ПП "Діал-Транс" - оплата за автоперевезення шести контейнерів (а саме: MRKU7808838; MSKU3358821; MSKU3680268; 8081445; 8081450; 1768780, - в той час, як вантаж до морського порту прибув у контейнері YMLU8428370 (митна декларація на а.с.78)), - здійснене 06.03.12 року, - при цьому судом звернуто увагу на те, що зазначена сума оплати не узгоджується з умовами вищезгаданого договору перевезення вантажу №010911 від 01.09.11 року, актом №ДТ-0000103 здачі-приймання-робіт від 06.03.12 року на суму 11544,00 грн. та рахунком-фактурою №Л-0000137 від 28.02.12 року на суму 11544,00 грн.

Суд, проаналізувавши наявні у справі докази, надані позивачем, та співставивши їх з доказами, наданими відповідачем, оцінює перші (тобто докази, надані позивачем) критично.

Суд не погоджується з позивачем у тому, що одним з доказів наявності боргу у сумі 5040,00 грн. та визнання його відповідачем є гарантійний лист останнього від 01.03.12 року за вих. №43 (а.с.32), - оскільки він не узгоджується з усіма іншими доказами у справі.

Заперечуючи проти вищевикладених доводів позивача, - відповідач:

1)надав до справи документальні докази на їх часткове спростування, а саме:

договір перевезення вантажів №010312/1, укладений 01.03.12 року між ним (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Скічко І.М. (перевізник), відповідно до якого останній здійснив перевезення з міста Одеси у місто Рубіжне Луганської області 5-ти одиниць обладнання, яке було куплене позивачем -для відповідача в рамках виконання вищезгаданого договору №_29081 комісії по імпорту від 29.08.11 року (перелік -згідно додатку до договору);

акт №ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.03.12року, підписаний відповідачем та перевізником за договором №010312/1 від 01.03.12 року;

рахунок-фактуру №СФ-0000009 від 02.03.12 року на суму 3900,00 грн.;

платіжне доручення №202 від 02.03.12 року на суму 3900,00 грн. -про сплату відповідачем на користь перевізника -ФОП Скічко І.М. -за перевезення вантажним автотранспортом згідно рахунку-фактурі №СФ-0000009 від 02.03.12 року (а.с.93-97).

(Документальні докази, перелічені у цьому пункті рішення, на думку суду, роблять об'єктивно неможливим факт перевезення вантажу, наче б то здійсненого 06.03.12 року на замовлення та коштом позивача, - оскільки відповідач той же самий товар уже перевіз власним коштом 02.03.12 року);

2)звернув увагу суду на те, що договір №_29081 комісії по імпорту від 29.08.11 року не містить умови про необхідність проведення комісіонером робіт з:

перевірки достатності комплекту технічної документації на обладнання - машини для різання джамбо-рулонної зі скотчем моделі НY-210 (1 шт.), машини поперечно-різальної для нарізування паперових втулок моделі НY-203 (1 шт.),

проведення випробувань обладнання,

реєстрації декларацій про відповідність обладнання вимогам ТР;

3)звернув увагу суду на те, що позивач у акті взаємозвірки розрахунків станом на 23.08.12 року (а.с.70) в якості одного з документів, які підтверджують правомірність його вимог, вказав видаткову накладну №Л-0000002 від 06.08.12 року на суму 191153,80 грн., - тобто яка складена після звернення позивача з цим позовом до суду (02.08.12 року, - а.с.2-5), - а тому не може бути предметом розгляду у даній справі (пояснення від 17.09.12 року за вих. №б/н) (а.с.92);

4)в ході розгляду спору наголосив на тому, що позивач не надав до справи жодного доказу факту виконання робіт ДП "НТЦ "Станкосерт"", зазначених у двох вищезгаданих договорах (№185-12Р від 28.02.12 року та №186-12Т від 28.02.12 року).

Суд погоджується з цими доводами відповідача.

Сторони у досудовому порядку не досягли порозуміння за цим спором.

З обставин справи вбачається, що підставою для звернення позивача з цим позовом до суду став факт відмови відповідача від відшкодування на його користь вищезгаданої заборгованості у сумі 16584,00 грн.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

Спір виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням з боку відповідача умов договору №_29081 комісії по імпорту від 29.08.11 року.

Згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

В силу частини 1 ст. 1014 Кодексу комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1017 Цивільного кодексу врегульовано наслідки відступу комісіонера від вказівок комітента, а саме: комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит.

Дослідження судом змісту вищезгаданого договору показало, що він не містить умови про необхідність проведення комісіонером робіт з: перевірки достатності комплекту технічної документації на обладнання - машини для різання джамбо-рулонної зі скотчем моделі НY-210 (1 шт.), машини поперечно-різальної для нарізування паперових втулок моделі НY-203 (1 шт.); проведення випробувань обладнання; реєстрації декларацій про відповідність обладнання вимогам ТР.

Докази вжиття заходів до узгодження зазначених дій з відповідачем позивач в ході розгляду цього спору до справи не надав.

Отже, з наявних у справі доказів видно, що позивач не дотримався вищенаведених приписів ст. 1017 ЦК України.

Крім того, суд вважає, що:

позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог в частині стягнення витрат на послуги ДП "НТЦ "Станкосерт" у сумі 5040,00 грн.;

відповідач спростував позов в частині вимоги про стягнення витрат на послуги з автоперевезення у сумі 11544,00 грн.

Згідно приписам статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 32 названого Кодексу встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, - при цьому відповідно до приписів ст. 34 Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,32-36,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арєте Україна ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія" -про стягнення 16584 грн. 00 коп. -відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 01.10.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -03 жовтня 2012 року.

Суддя А.П. Середа