Рішення № 26265571, 13.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 5024/1055/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Бабіжаєві К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект", м. Київ,

до приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод", м. Херсон,

про стягнення 53442,44 грн.

від позивача - Супрун С.В., представник, довіреність №55 від 07.08.2012р.;

від відповідача - Руденко В.А., представник, довіреність №12 юр-14 від 31.01.2012р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" (відповідач) суму вартості виконаних робіт в розмірі 52221,28 грн., суму пені в розмірі 3592,71 грн. та суму 3% річних в розмірі 712,50 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №1259/82/8 на виконання проектних робіт та надання інших інжинірингових послуг від 06.08.2007 р., положення ст.ст. 525, 526, 536, 610, 612, 627, 629 ЦК України та положення ст. 193 ГК України.

Представником позивача 27.08.2012р. в порядку ст. 22 ГПК України подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до зазначеної заяви, позивачем зменшено суму пені з 3592,71 грн. до 508,66 грн. Таким чином, позивачем заявлено до стягнення 52221,28 грн. - сума вартості виконаних робіт, 508,66 грн. - сума пені та 712,50 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні 30.08.2012р. представник позивача надав представнику відповідача копію заяви про зменшення розміру позовних вимог.

05.09.2012 р. представник відповідача подав через канцелярію суду письмове клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації підпису в акті № 2601/2 від 27.12.2011р. зі сторони ПАТ "ХНПЗ". Дане клопотання прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

11.09.2012 р. позивачем до суду надано докази надіслання відповідачу копії заяви про зменшення розміру позовних вимог та витребувані ухвалою суду від 30.08.2012р. документи. Дані документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Представником позивача 13.09.2012р. до початку судового засідання надано письмове заперечення на відзив відповідача на позовну заяву. Дане заперечення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Представником відповідача 13.09.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду надано письмове пояснення щодо надання позивачем до матеріалів справи акту приймання-передачі робіт від 27.12.2011 р. № 2601/2 в якості доказу. Дане пояснення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку із клопотанням позивача від 07.09.2012р., 13.09.2012р. здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 13.09.2012р. представником позивача надано суду копію акту звірки взаєморозрахунків від 07.07.2011р. Даний документ прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі. Також у судовому засіданні представник позивача висловив свої усні заперечення щодо клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації підпису в акті № 2601/2 від 27.12.2011р. зі сторони ПАТ "ХНПЗ

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнає та заперечує проти їх задоволення посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі проектної документації, передбачений п. 4.2 договору № 1259/82/8 від 06.08.2007р. А тому, на думку відповідача, при відсутності у позивача документації, робота вважається не виконавчою, у зв'язку з чим обов'язок проведення оплати у відповідача відсутній. Також відповідач зазначає, що акт приймання-передачі виконаних робіт № 2601/2 від 27.12.2011р. не може бути доказом виконання робіт позивачем, оскільки підписаний не належною посадовою особою відповідача. Крім того, в акті не вказується номер накладної про передачу документації, передбачений п. 4.2 договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 06.08.2007р. між відкритим акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (виконавець), правонаступником якого є позивач та закритим акціонерним товариством "Херсонський нафтопереробний завод" (замовник), правонаступником якого є відповідач був укладений договір № 1259/82/8 на виконання проектних робіт та надання інших інжинірингових послуг (надалі - договір).

Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець виконує передпроектні, проектно-вишукові, проектно-кошторисні роботи та авторський нагляд по реконструкції та модернізації Херсонського нафтопереробного заводу, в об'ємі ТЕО, розробленому по окремій угоді до даного договору, проводить експертизу та погодження в експертних та наглядових організаціях, в об'ємах, які достатні для проходження державної експертизи, отримання дозволу на будівництво та реалізацію проекту, здійснює авторський нагляд при реалізації проекту (п. 1.1).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами або припинення дій договору у відповідності з розділом 9, за виключенням гарантій виконавця на якість, повноту та обґрунтованість прийнятих проектних рішень, виконаних робіт (послуг) (п. 1.1).

13.08.2007р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1, предметом якої є виконання топографо-геодезичних робіт на промплощадці ЗАТ "Херсонський нафтопереробний завод" в кварталах IV, XII (1; 2), XVI, XVII, XXVIII, XVII" (п. 1.1).

Розділом 2 даної угоди передбачено строки виконання робіт, а саме, розбивка на етапи та строки виконання робіт - згідно Календарного плану (додаток № 1 до додаткової угоди № 1) (п. 2.1). Початок робіт по етапам календарного плану - з дати надходження авансу. Закінчення робіт - у відповідності з календарним планом (додаток № 1) при умові своєчасного надходження авансів згідно п.п. 3.2, 3.4 даної додаткової угоди (п. 2.2).

Угодою № 1 від 25.12.2008 р. сторонами внесено зміни до п. 3.1 розділу 3 додаткової угоди № 1 до договору, календарного плану та Протоколу договірної ціни, а саме, вартість виконаних робіт згідно даної угоди № 1 до додаткової угоди № 1 на дату підписання, визначена на підставі Протоколу договірної ціни в розмірі 682305,20 грн. Крім того ПДВ 20 % - 136461,04 грн. Загальна вартість робіт складає 818766,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, виконавши топографо-геодезичні роботи на промплощадці відповідача в кварталах ХІІ (2), XVII, XXIV на загальну суму 226186,68 грн., що підтверджується актом № 2601/1 здачі-приймання робіт жовтень 2008р. та актом № 2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р. (а.с. 23-24). Дані акти підписані уповноваженими представниками виконавця та замовника без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Згідно п.3.8 договору оплата робіт та послуг виконавцю по окремим угодам виконується замовником з авансовими платежами, якщо інше не обумовлено в окремих умовах до угоди. Авансовий платіж здійснюється замовником на протязі 15 днів після підписання угоди в розмірі, обумовленої в кожній окремій угоді, але не менше 30% від вартості робіт по окремим угодам. Виконавець розпочинає роботи по угодам не пізніше 5-ти днів після перерахування авансу (п. 3.9).

Відповідач, згідно рахунку-фактури СФ-0000199 (11.04.2008р.), сплатив аванс за виконання передбачених договором робіт в сумі 73965,40 грн., що підтверджується актом № 2601/1 здачі-приймання робіт жовтень 2008р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.07.2011 р. (а.с. 104).

Пунктом 3.5 додаткової угоди № 1 від 13.08.2007 р. замовник на протязі 20 робочих днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних згідно етапів Календарного плану робіт перераховує на розрахунковий рахунок виконавця оплату за виконані роботи за вирахуванням 30% авансу, що припадає на кожен етап календарного плану.

27.12.2011р. між сторонами підписано акт №2601/2 здачі-приймання робіт по додатковій угоді №1 від 13.08.2007р. до договору №1259/82/8 від 06.08.2007р. Відповідно до даного акту відповідач зобов'язався сплатити позивачу 152221,28 грн.

03.04.2012 року за вих. № 02/1-578п позивачем на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою розрахуватись за виконанні роботи згідно акту №2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р. в розмірі 152221,28 грн. (а.с. 25-26).

Однак, всупереч договірним зобов'язанням відповідач за проведені роботи по акту №2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р. розрахувався з позивачем частково - лише в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується випискою по розрахунковому рахунку позивача за 08.06.2012 р. (а.с. 84).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 52221,28 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За визначенням частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашання заявленої до стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 52221,28 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 52221,28 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Представником позивача 27.08.2012р. в порядку ст. 22 ГПК України подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою зменшено суму пені з 3592,71 грн. до 508,66 грн.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 4 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає її до розгляду.

Суд визначає ціну позову в розмірі 53442,44 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Право нарахування пені сторони узгодили в п. 6.3 договору, за необґрунтовану затримку замовником строків оформлення акту здачі-прийняття виконаних робіт та оплати виконаних робіт, виконавець вправі стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше 1% від вартості невиконаних зобов'язань шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Доказів сплати нарахованих сум 3% річних та пені, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 712,50 грн. та пені у розмірі 508,66 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені та нараховані в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відхиляє клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації підпису в акті № 2601/2 від 27.12.2011р. зі сторони ПАТ "ХНПЗ", оскільки матеріали справи №5024/1055/2012 свідчать, що акт №2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р. на суму 152221,28 грн. визнавався відповідачем, так як відповідно до банківської виписки за 08.06.2012р. відповідач перерахував позивачу 100000,00 грн., в якій зазначено "плата за выполн. проектные работы по договору №1259/82/8 от 06.08.07. согл. письма 02/1-578п от 03.04.2012г."

03.04.2012 року за вих. № 02/1-578п позивачем на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою розрахуватись за виконанні роботи згідно акту №2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р. в розмірі 152221,28 грн.

Таким чином, часткова оплата відповідачем робіт у розмірі 100000,00 грн. за актом №2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р. свідчить про його визнання відповідачем.

Крім того, відповідачем не ставиться під сумнів його печатка, яка міститься на акті №2601/2 здачі-приймання робіт від 27.12.2011р.

Доводи відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву суд відхиляє через їх недоведеність та невідповідність як нормам матеріального права так і фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.5. додаткової угоди №1 та підписаного 27.12.2011р. акту здачі-прийому виконаних робіт №2601/2 замовник повинен був провести остаточний розрахунок - сплатити виконавцю суму у розмірі 52221,28 грн. до 26.01.2012р.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені спливає 27.01.2013 р..

На дату звернення ПАТ «Укрнафтохімпроект»з позовом до ПАТ «Херсонський нафтопереробний завод»строк позовної давності про стягнення пені не минув.

Посилання відповідача на ч.6 ст. 232 ГК України безпідставне, оскільки відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Стаття 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (п. 8 листа Вищого спеціалізованого суду України від 13.04.2011 р. "Про дотримання правових позицій при перегляді судових рішень судами касаційної інстанції", за сформульованими Верховним Судом України обов'язкових для усіх судів України правових позицій).

Позивачем правомірно нараховані проценти за увесь час безпідставного користування відповідачем грошовими коштами позивача.

Крім того, відповідно до умов п. 6.3. договору сторони визначили, що за затримку оплати виконаних робіт виконавець має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Отже, відповідно до ст. 625 ЦК України та умов п. 6.3., 6.5., 10.1. договору позивач має право стягнути з відповідача пеню за затримку оплати вартості виконаних робіт і 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 530, 625, 629, 837, 843, 846, 854 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" (73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52, код ЄДРПОУ - 34785383) на користь публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б, код ЄДРПОУ - 21489100) суму основного боргу у розмірі 52221,28 грн., суму пені у розмірі 508,66 грн., суму 3% річних у розмірі 712,50 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2012 р.

Суддя С.В. Нікітенко