Рішення № 26265443, 27.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/8681-2012 27.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско Інфрастракче Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»

про стягнення 43 039,48 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Пасацька В.В. представник за довіреністю № 162-юр від 14.08.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско Інфрастракче Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»про стягнення 83 039,48 грн., а саме: 81 496,68 грн. -основного боргу, 250,80 грн. -3% річних,1 292,00 грн. -пені. Також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору оренди № 205 від 09.11.11., а саме несплаті останнім орендної плати, що призвело до виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»заборгованості перед позивачем та нарахування останнім пені та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.12. порушено провадження у справі № 5011-30/8681-2012; розгляд справи призначено на 19.07.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.12. на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 10.08.12.

09.08.12. представником позивача через відділ діловодства суду на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Харско Інфрастракче Україна»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 43 039,48 грн., а саме: 41 496,68 грн. -основного боргу, 250,80 грн. -3% річних, 1 292,00 грн. -пені.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.08.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 5011-30/8681-2012 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.12. суддею Смирновою Ю.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.09.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. справу № 5011-30/8681-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

За результатами розгляду в судовому засіданні 11.09.12. заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 09.08.12., вказану заяву прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.12. на підставі ст. 77 ГПК України, за клопотанням позивача та в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, судом відкладено розгляд справи на 27.09.12.

26.09.12. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 27.09.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.12. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/8681-2012.

В судовому засіданні 27.09.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.11. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди № 205 від 09.11.11. (Договір) відповідно до умов якого (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування (оренду) рухоме майно -будівельне універсальне риштування "Cuplok" (Обладнання).

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача-приймання Обладнання в оренду від Орендодавця до Орендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з актом прийому-передачі обладнання в оренду на складі Орендодавця.

В акті прийому-передачі Обладнання в оренду зазначається дата підписання акту, яка засвідчує дату передачі конкретної партії Обладнання Орендарю та дату, з якої починається нарахування орендної плати (п. 2.4 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято Обладнання, про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками акти прийому-передачі від 09.11.11 та від 23.11.11. (належним чином завірені копії якого наявні в матеріалах справи).

Згідно з п. п. 3.1, 4.2 Договору сторонами погоджено, що він вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими особами сторін і посвідчення їх печатками та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по Договору. Строк оренди Обладнання 60 (шістдесят) діб.

При цьому, Додатковими угодами № № 2, 3, 4, 5, 6 до Договору змінювались дати повернення обладнання з оренди, внаслідок чого датою такого повернення встановлено 07.05.12.

Згідно з п. 5.1 Договору, Орендар здійснює оплату за оренду обладнання за весь час фактичного знаходження Обладнання у Орендаря, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання акту повернення Обладнання Орендодавцю згідно з умовами Договору, у т.ч. після закінчення терміну дії Договору та/або оренди , якщо це не пов'язано із діями Орендодавця, чи після закінчення строку, коли Обладнання мало бути повернуто Орендодавцю у визначений сторонами строк.

Приписами п. п. 5.2, 5.3 Договору вартість обладнання, яке передається в оренду зо Договором складає 297 441,68 грн., в тому числі ПДВ 20% 49 543,61 грн., вартість за одну добу 495,72 грн., в ому числі ПДВ 20% 82,62 грн. (з врахуванням підписаною між сторонами додаткової угоди № 1 від 23.11.11.: 547 547,25 грн., в тому числі ПДВ 20% 82,62 грн., вартість за одну добу 912,54 грн., в ому числі ПДВ 20% 152,09 грн.). В разі збільшення (зменшення) кількості орендованого Обладнання, вартість оренди за 1 добу підлягає коригуванню, та зазначається в додаткових угодах до Договору та/або актах приймання-передачі обладнання.

Пунктом 5.4 Договору сторонами погоджено вартість оренди обладнання за 30 діб в розмірі 14 871,60 грн., в т. ч. ПДВ 20% 2 478,60 грн.; за додатковою угодою № 1 від 23.11.11. за 14 діб з 09.11.11. по 22.11.11. 6 940,08 грн., за 16 діб з 23.11.11. по 08.12.11. 14 600,64 грн.; за додатковою угодою № 2 від 05.12.11. за 30 діб 27 376,20 грн.; за додатковою угодою № 3 від 03.01.12. за 30 діб 27 376,20 грн.; за додатковою угодою № 4 від 07.02.12. за 30 діб 27 376,20 грн.; за додатковою угодою № 5 від 08.03.12. за 30 діб 27 376,20 грн.; за додатковою угодою № 6 від 07.04.12. за 30 діб 27 376,20 грн.

Відповідно до п. 5.5.1 Договору, окрім оплати орендної плати, до початку передачі Обладнання в оренду, Орендар сплачує як забезпечення умов виконання Договору, додатковий авансовий платіж в розмірі 16 000,00 грн., як грошовий залог, на випадок псування або втрат обладнання, що передане Орендарю в оренду або несвоєчасної сплати орендних платежів.

При цьому, додатковою угодою № 1, в зв'язку зі збільшенням об'єму Обладнання, Орендарем було збільшено залогову суму на 12 000,00 грн.

Порядок оплати оренди обладнання передбачено п. 5.6 Договору, яким встановлено, що орендна плата за оренду Обладнання сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 30 календарних днів оренди на поточний рахунок Орендодавця на підставі наданого Орендодавцем рахунку-фактури протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди Орендар здійснює передплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди на підставі рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання такого рахунку, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди. При здійсненні оплати за оренду обладнання в платіжному доручення в призначенні платежу повинно міститися посилання на даний Договір або рахунок.

Згідно з п. 6.3.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано та скріплено печатками наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по оренді обладнання: № ОУ-0001513 від 22.11.11., № ОУ-0001593 від 30.11.11., № ОУ-0001613 від 08.12.11., № ОУ-0001719 від 30.12.11., № ОУ-0000006 від 10.01.12., № ОУ-0000076 від 31.01.12., № ОУ-0000085 від 06.02.12., № ОУ-0000118 від 29.02.12., № ОУ-0000157 від 07.03.12., № ОУ-0000227 від 30.03.12., № ОУ-0000235 від 06.04.12., № ОУ-0000293 від 28.04.12., № ОУ-0000299 від 07.05.12., на загальну суму 158 421,72 грн.

При цьому, у відповідності до матеріалів справи відповідачем сплачено 116 925,04 грн. (належним чином завірені копії банківських виписок по особовому рахунку позивача наявні в матеріалах справи), з яких: 88 925,04 грн. оплати за послуги оренди та 28 000,00 грн. залогового платежу, що був зарахований позивачем в погашення наявної заборгованості по орендній платі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав.

В зв'язку із вказаним, позивачем на адресу Орендаря було направлено лист-попередження вих. № 75 від 05.04.12. з проханням погасити наявну заборгованість (отримано відповідачем 05.04.12. за вх. № 18).

На вказаний лист відповідачем було надано відповідь № 16/02 від 16.02.12., відповідно до якого Орендар гарантував оплату орендних платежів за Договором до 30.03.12.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача по орендній платі становить 41 496,68 грн., яку останнім станом на час прийняття судового рішення не погашено.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати передбачених Договором платежів, позивач, на підставі п. 9.1.4 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 292,00 грн. -пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку несвоєчасного виконання Орендарем зобов'язань по сплаті орендних та інших платежів, Орендодавець матиме право нараховувати пеню за кожен день прострочення та за весь час прострочення, штрафи, в розмірі обумовленому законодавством та Договором. При цьому, Орендодавець не буд зобов'язаний попереджати або повідомляти Орендаря про початок нарахування пені або штрафів (п. 5.18 Договору).

Згідно з п. 6.2.1 Договору, орендодавець має право вимагати від Орендаря сплачувати орендну плату за Договором, а в разі порушення умов Договору плати неустойки, штрафів та відшкодування збитків згідно з умовами договору та вимогами чинного законодавства України.

Пунктом 9.1.4 сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати чергових платежів за послуги оренди обладнання, або інших платежів згідно Договору, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, та за весь час прострочення. Нарахування пені не звільняє Орендаря від сплати основного боргу.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з огляду на те, що з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним застосовано облікову ставку НБУ в розмірі 7,7500%, проте, суд відзначає, що в період за який позивач нараховує відповідачу пеню постановою НБУ від 21.03.12. № 102 встановлено облікову ставку НБУ в розмірі 7,500%.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 269,21 грн. -пені. В іншій частині в розмірі 22,79 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 250,80 грн. -3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відповідачу 250,80 грн. 3% річних, розрахунок яких є вірним, внаслідок чого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»на користь позивача підлягає стягненню 250,80 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско Інфрастракче Україна»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»(02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Ялтинська, б. 5-В; код ЄДРПОУ 32590540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харско Інфрастракче Україна»(03179, м. Київ, Брест-Литовське Шосе, б. 8-А; код ЄДРПОУ 33601363) 41 496 (сорок одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 68 коп. -основного боргу, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 80 коп. -3% річних, 1 269 (одну тисячу двісті шістдесят дев'ять) грн. 21 коп. -пені, 1 608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.12.

Суддя Т.М. Ващенко