Рішення № 26265383, 20.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/8482-2012 20.09.12

За позовом Закритого акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Армпромсервіс"

Про стягнення 29 942,37

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Шокол О.С. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 29 942,37 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/8482-2012, розгляд справи було призначено на 10.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 розгляд справи було відкладено до 24.07.2012 у звя'зку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012 справу № 5011-47/8482-2012 було передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпусці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 5011-47/8482-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 11.09.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 справу № 5011-47/8482-2012 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/8482-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 11.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 розгляд справи було відкладено до 20.09.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою витребування у сторін додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 20.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 91 від 14.04.2011 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 69 429,42 грн. Проте відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29 497,52 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 74,36 грн., а також у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 370,49 грн. -3% річних.

Відповідач своїх представників в судове засідання 20.09.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011 між позивачем -Закритим акціонерним товариством "Криворізький суріковий завод", як постачальником, та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Армпромсервіс", як покупцем, було укладено договір № 91 від 14.04.2011, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію і оплатити її вартість (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 91 від 14.04.2011 сторони погодили, що на продукцію видаються наступні супроводжувальні документи: рахунок-фактура, сертифікат якості, податкова накладна, видаткова накладна (п. 5.2.). Розрахунки за цим договором між позивачем та відповідачем проводяться платіжним дорученням на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк 30 календарних днів з моменту поставки вказаної в п. 1.4. договору (п. 6.1.).

Відповідно до видаткових накладних № 1130 від 27.05.2011, № 674 від 19.04.2011, № 768 від 27.04.2011, № 670 від 19.04.2011 та № 628 від 15.04.2011 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 69 429,42 грн.

Зокрема, у відповідності до вимог п. 5.2. договору № 91 від 14.04.2011 позивачем при передачі продукції відповідачу , було виставлено ТОВ "Армпромсервіс" рахунки № 1245 від 27.05.2011, № 725 від 15.04.2011, № 766 від 19.04.2011, № 724 від 15.04.2011 та № 723 від 15.04.2011 на оплату продукції (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 91 від 14.04.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, повністю поставлений товар у строк, встановлений п. 6.1. договору № 91 від 14.04.2011-не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 29 497,52 грн.

Позивач стверджує, що відповідач поставлений товар на суму 29 497,52 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29 497,52 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 8.2. договору № 91 від 14.04.2011 встановлено, що за порушення строків оплати продукції встановлені п. 6.1. цього договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пені 0,5 % за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № 91 від 14.04.2011 поставив відповідачу товар на загальну суму 69 429,42 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1130 від 27.05.2011, № 674 від 19.04.2011, № 768 від 27.04.2011, № 670 від 19.04.2011 та № 628 від 15.04.2011, які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень, а також з дотриманням вимог п. 5.2. договору № 91 від 14.04.2011 виставив відповідачу рахунки № 1245 від 27.05.2011, № 725 від 15.04.2011, № 766 від 19.04.2011, № 724 від 15.04.2011 та № 723 від 15.04.2011 на оплату продукції. Проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару у строк, встановлений п. 6.1. договору № 91 від 14.04.2011 -не виконав, внаслідок чого у ТОВ "Армпромсервіс" виник борг перед ЗАТ "Криворізький суріковий завод" в сумі 29 497,52 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 91 від 14.04.2011 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 91 від 14.04.2011, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 91 від 14.04.2011 в розмірі 29 497,52 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 29 497,52 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором № 91 від 14.04.2011, позивач просить стягнути з відповідача за період з дня прострочення виконання зобов'язання за вищевказаним договором, з урахуванням вимог приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, пеню в сумі 74,36 грн., а також 3 % річних в сумі 370,49 грн. за період з 15.05.2011 до 25.05.2012.

Судом перевірені, надані позивачем розрахунки 3 % річних та пені, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № 91 від 14.04.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних -370,49 грн. та пеня -74,36 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армпромсервіс" (код ЄДРПОУ -30057480, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 18) на користь Закритого акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" (код ЄДРПОУ - 00204607, місцезнаходження: 50055, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 201) 29 497 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 52 коп. -основного боргу, 370 (триста сімдесят) грн. 49 коп. -3 % річних, 74 (сімдесят чотири) грн. 36 коп. -пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Закритому акціонерному товариству "Криворізький суріковий завод" (код ЄДРПОУ - 00204607, місцезнаходження: 50055, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 201) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 978 від 17.05.2012 (оригінал платіжного доручення № 978 від 17.05.2012 залишається в матеріалах справи № 5011-47/8482-2012).

Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -24.09.2012