Рішення № 26265371, 11.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р. Справа № 5024/1040/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенко С.В. при секретарі Бабіжаєві К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас",с. Прогрес Красноармійського району Донецької області,

до державного підприємства "Дослідне господарство "Великі клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції інституту водних проблем і меліорації НААН України, с. Великий Клин Голопристанського району Херсонської області,

про стягнення 77766,71 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Великі клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції інституту водних проблем і меліорації НААН України (відповідач) суми основного боргу у розмірі 65760,00 грн., суми 3% річних у розмірі 1349,62 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 427,44 грн. та суми пені у розмірі 5146,66 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 83/11/ХС від 04.05.2011 р., положення ст.ст. 550, 610, 625 ЦК України та положення ст.ст. 193, 199, 265 ГК України.

29.08.12р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України надіслано заяву №1 від 28.08.2012р. про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до зазначеної заяви позивачем збільшено загальну суму позову на 5082,99 грн. до 77766,71 грн., у зв'язку зі стягненням додатково сум штрафу у розмірі 1380,96 грн. та 3222,24 грн., і 3% річних на суму 677,23 грн. Доказів відправлення відповідачу копії заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивачем суду не надано. Дана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

10.09.2012 р. представником позивача супровідним листом надіслано лист № 1 від 06.09.2012 р., яким він надає нормативно-правове обґрунтування щодо стягнення пені в сумі 5146,66 грн. та штрафу в сумі 4603,20 грн. Також представником позивача надіслано докази направлення відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог №1 від 28.08.2012р. Даний лист прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в засідання суду 11.09.2012 р. не прибув, надіславши заяву № 2 від 06.09.2012 р. про розгляд справи без його участі.

Відповідач або уповноважений його представник у судове засідання втретє не прибув, витребуваних судом документів не надав, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи без його участі не заявляв, про причини неявки суду не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином та завчасно був повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с. 32, 39, 46). Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 04.05.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 83/11/ХС (надалі - договір) з додатками до нього.

Відповідно до умов договору постачальник передає у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець приймає товар в асортименті, наведених в додатках та/або накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1).

На виконання умов договору позивач 11.05.2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 65760,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4231 від 11.05.2011 р. та довіреністю серії ЯПТ № 541077 від 11.05.2011 р. (а.с. 16-17).

Відповідно до умов п.п. 2.3, 2.4 договору та п. 2 додатку № 83/11/1-ЗЗР від 04.05.2011 р., покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 30% від суми поставки, що складає 19728,00 грн. в строк до 12.05.2011 р. Решту суми на наступних умовах: 70 % від суми поставки - до 01.09.2011 р.

Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар не виконав, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 65760,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2011-18.06.2012 (а.с. 28).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 65760,00 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем 29.08.12р. в порядку ст. 22 ГПК України надіслано заяву №1 від 28.08.2012р. про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до зазначеної заяви позивачем збільшено суму позову до 77766,71 грн., у зв'язку зі стягненням додатково сум штрафу у розмірі 1380,96 грн. та 3222,24 грн., і 3% річних на суму 677,23 грн. Таким чином, позивачем заявлено до стягнення 65760,00 грн. - сума основного боргу, 2026,85 грн. - сума 3% річних, 230,16 грн. - сума інфляційних втрат, 5146,66 грн. - сума пені та 4603,20 грн. - сума штрафу.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 4 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає її до розгляду.

Суд визначає ціну позову в розмірі 77766,71 грн.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 65760,00 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 65760,00 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Доказів сплати нарахованих сум пені, штрафу, інфляційних збитків та 3% річних, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5146,66 грн., штрафу у розмірі 4603,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 230,16 грн. та 3% річних у розмірі 2026,85 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем при подані позовної заяви платіжним дорученням № 4528 від 10.07.2012р. було сплачено 1653,00 грн. судового збору, в той час як відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем від ціни позову, становить 1609,50 грн. - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 43,50 грн., сплачена позивачем платіжним дорученням № 4528 від 10.07.2012 р. підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні складено повне рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 193, 231, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Великі клини" Південної державної сільськогосподарської дослідної станції інституту водних проблем і меліорації Національної Академії аграрних наук України" (75634, Херсонська область, Голопристанський район, с. Великий Клин, вул. Конотопа, 7, код ЄДРПОУ - 00497800) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (85351, Донецька область, Красноармійський район, с. Прогрес, вул. Б.Хмельницького, буд. № 4 Б, код ЄДРПОУ - 30048570) суму основного боргу у розмірі 65760,00 грн., суму пені у розмірі 5146,66 грн., суму штрафу у розмірі 4603,20 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 230,16 грн., суму 3% річних у розмірі 2026,85 грн. та 1609,50 грн. судового збору. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (85351, Донецька обл., Красноармійський р-н, с. Прогрес, вул. Б.Хмельницького, буд. № 4 Б, код ЄДРПОУ - 30048570) суму судового збору у розмірі 43,50 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № 4528 від 10.07.2012 р., у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суддя С.В. Нікітенко