Рішення № 26264163, 27.09.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/71/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа № 5009/2654/12

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 4)

про стягнення суми 2145,24 грн. плати за користування вагоном

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Білоножко Г.С. (довіреність №82 від 01.01.2012р.);

Від відповідача -Зінченко М.В.(довіреність №19/6 від 01.01.2012р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь ДП "Придніпровська залізниця" плати за користування вагоном в розмірі 2145,24 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5009/2654/12, справі присвоєно номер провадження 20/71/12, судове засідання призначено на 31.07.2012р. У судовому засіданні 31.08.2012р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 14.08.2012р. Ухвалою суду від 14.08.2012р. розгляд справи відкладено на 12.09.2012р. Ухвалою суду від 12.09.2012р. в порядку ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк вирішення спору продовжений на 15 днів -до 27.09.2012р., розгляд справи відкладено на 27.09.2012р.

27.09.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить стягнути з відповідача плату за користування вагоном №68820851, який надійшов у складі потягу №1305, за час перебування вагону на колії підприємства з 15-00 год. 15.01.2012р. до 16-30 год. 20.01.2012р. згідно відомості плати за користування вагоном №20019016. Позов обґрунтовано ст.ст.71,119 Статуту Залізниць України, п.2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, п.п.3, 4 Правил користування вагонами та контейнерами, ст.ст.258, 925 ЦК України, ч.5 ст.307 ГК України, умовами договору №ПР/М-06-1885/НЮ/дч про експлуатацію під'їзної колії від 27.04.2006р. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. 15.01.2012р. о 15-00 ПАТ «Запоріжкокс»був пред'явлений поїзд №1305 в кількості 51 вагону для здачі по інтервалу на під'їзну колію, про що складено пам'ятку №52 від 15.01.2012р. Після вивантаження вагон №68820851 був навантажений з метою відправки за призначенням ст.Одеса -Порт та поданий 18.01.2012р. на ст.Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці до відправлення. Проте, зазначений вагон не був прийнятий залізницею до відправлення з підстав введення з 18.01.2012р. в силу вимог ст..29 Статуту залізниць України обмеження на перевезення вантажів у зв'язку з передачею напіввагонів у власність державних вагонних компаній. Відтак, з підстав, що не залежали від ПАТ «Запоріжкокс», останній змушений був розвантажити вагон та виставити його як порожній 20.01.2012р., що підтверджується відомістю здавання вагонів з під'їзної колії №112 та пам'яткою про забирання вагонів №143. Відповідно п.п.13, та п.16 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом №113 від 25.02.1999р., плата за користування вагонами у разі затримки стягується з вантажовласника у всіх випадках, крім тих, що залежать від залізниці; вантажовласник звільняється від плати у разі затримки з причин, що залежать від залізниці. В даному випадку затримка вагонів виникла з причин, що не залежали від вантажовласника. Крім того, відповідач звернув увагу, що враховуючи вимоги п.12 Правил, яким передбачено, що загальний час, за який вноситься плата, включає час затримки вагонів з вини вантажовласника та час перебування у його безпосередньому розпорядженні, у випадку якщо вагон №68820851 був прийнятий 18.01.2012р. до перевезення у навантаженому стані, плата за користування склала 586,20 грн. Просить відмовити у позові про стягнення заявленої суми.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2012р. о 15 год. 00 хв. зі станції призначення Запоріжжя-Ліве на під'їзну колію Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс»(одержувач вантажу, відповідач) у складі поїзда №1305 був поданий вагон №68820851 з вантажем: насип - вугільний концентрат, який прибув згідно з перевізним документом -накладною №52864980. Зазначене підтверджується відомістю №62 здачі вагонів зі станції на під'їзну колію (а.с.37), на підставі якої була сформована пам'ятка №52 про подавання вагонів (а.с.38).

Після вивантаження вагон №68820851 було повернуто у порожньому стані з під'їзної колії вантажовласника на станцію Запоріжжя - Ліве о 16 год. 30 хв. 20.01.2012р., про що свідчить відомість здачі вагонів №112 (а.с.39) та пам'ятка про забирання вагонів №143 (а.с.40).

Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії ПАТ «Запоріжкокс»з 15 год. 00 хв. 15.01.2012р. по 16 год. 30 хв. 20.01.2012р. здійснювався за відомістю плати за користування вагонами №200019016 (а.с.41). Вказаною відомістю підтверджується загальний час користування вагоном №68820851, який склав 121 год. 30 хв., за яке ДП «Придніпровська залізниця»нарахована плата 1787,70 грн., а з урахуванням 357,54 грн. ПДВ -2145,24 грн.

Відомість №200019016 підписана вантажовласником із зауваженням наступного змісту: «вагон №68820851 за узгодженням з начальником станції 16.01.2012р. був навантажений пеком гранульованим, однак 17.01.2012р. станцією до перевезення не прийнятий, вивантажений та виставлений в порожньому стані, тому плата за користування вагоном нарахована необґрунтовано».

У зв'язку з цим, між сторонами виник спір, за вирішенням якого ДП «Придніпровська залізниця»звернулося з позовом до господарського суду Запорізької області.

Проаналізувавши чинне законодавство, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Стаття 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків передбачає, зокрема, договори та інші право чини. Цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтями 306, 307 ГК України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються цим Кодексом, транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні положення передбачені ст.908 ЦК України.

Згідно зі статтями 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст.71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

27.04.2006р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця за договором, позивач у справі) та ВАТ "Запоріжкокс", що з урахуванням додаткової угоди№9 від 24.06.2011р. у зв'язку з перейменуванням змінено на Публічне акціонерне товариство «Запоріжкокс»(відповідач, власник колії за договором) було укладено договір № ПР/М-06/1885НЮ про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Запоріжкокс", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Відповідно до п.1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає стрілкою № 4 до колій парку А станції Запоріжжя-Ліве. Під'їзна колія експлуатується власними локомотивами. Межею під'їзної колії є вхідний світлофор "ЧК" станції Запоріжжя-Ліве.

Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці, зокрема, плату за користування вагонами -згідно з Правилами перевезень вантажів.

Відповідно до п.11 договору, час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктом 23 передбачено, що цей договір укладається терміном на п'ять років і діє з 25.06.2006 р. по 24.06.2011 р. включно. Додатковою угодою №8 від 18.05.2011р., з урахуванням листа залізниці МД-3/2-4 від 15.06.2011р. (а.с.33, 34) термін дії договору продовжено до 30.04.2012р. включно.

Згідно з ст.5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі -Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до п.2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих Мін'юстом України 24 листопада 2000 р. за № 875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Пунктом 2.4 вказаних Правил встановлено, що передача вагонів на під'їзній колії та їх повернення залізниці засвідчується підписом працівників сторін у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, форма якої встановлена Правилами користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідач посилається на той факт, що затримка вагону виникла з вини залізниці, а саме: після вивантаження вагон №68820851 був навантажений з метою відправки за призначенням ст.Одеса -Порт та поданий 18.01.2012р. на ст.Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці до відправлення. Однак, вагон не був прийнятий залізницею до відправлення з підстав введення з 18.01.2012р. в силу вимог ст.29 Статуту залізниць України обмеження на перевезення вантажів у зв'язку з передачею піввагонів у власність державних вагонних компаній. Відтак, з підстав що не залежали від ПАТ «Запоріжкокс», вагон був вивантажений та повернутий порожнім лише 20.01.2012р. У підтвердження викладеного відповідачем надано копію телефонограми ЦЗП-14149 від 16.01.2012р. за підписом заступника генерального директора Укрзалізниці про введення згідно з ст.29 Статуту залізниць України обмежень перевезень із зазначенням припинити введення обмеження: у зв'язку з передачею інвентарних напіввагонів у власність державних вагонних компаній, та копію наказу №71 від 16.901.2012р.

Позивач на ці заперечення відповідача надав копію наказу №77 від 17.01.2012р., згідно з яким наказ №71 від 16.01.2012р. відміняється.

За клопотанням відповідача на підставі ст.38 ГПК України ухвалою суду від 14.08.2012р. та повторно ухвалою від 12.09.2012р. було витребувано з Державної адміністрації залізничного транспорту України належним чином засвідчені копії документів, які вводять з 18.01.2012р. обмеження залізницею перевезень у зв'язку з передачею піввагонів у власність державних вагонних компаній та документів, що знімають зазначені обмеження. Однак, станом на 27.09.2012р. відповідні документи суду не надано. 27.09.2012р. є останнім днем вирішення спору з урахуванням ст..69 ГПК України (строк продовжувався на 15 днів).

Згідно з п.5.9 Роз'яснення ВГСУ №04-5/601 від 29.05.2002 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці. Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованих Мін'юстом України 15.03.1999р. № 165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі "Пам'яток про подавання/забирання вагонів" форми ГУ-46, "Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами" (додаток 12), "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а (додаток 3), "Актів загальної форми ГУ-23" (додаток 6).

Відповідно до абз.1 пункту 4 Правил відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (абз.5 пункту 4).

Згідно з п.п.12,13 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені ст.121 Статуту залізниць України та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, перелік яких є вичерпним.

У п.16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачені підстави для звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами. Зокрема, підпунктом "в" пункту 16 цих Правил встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Обставини, для засвідчення яких складається комерційний акт, наведені в ч.2 ст.129 Статуту. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (ч.4 ст.129).

Статтею129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

Наявними в матеріалах справи документами не підтверджено необхідність затримки спірного вагону з причин, що залежали від залізниці.

У пунктах 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам ті громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представником станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не надав належних доказів того, що 18.01.2012р. вагон №688208 пред'являвся ним до здачі на станцію Запоріжжя-Ліве. Наказ №71 від 16.01.2012р. на який посилається відповідач, був відмінений 17.01.2012р. Іншого суду не доведено. Отже, твердження ПАТ «Запоріжкокс», що затримка вагону сталася з незалежних від нього причини, тобто не з його вини, є необґрунтованими. Наявність підстав для звільнення від плати за користування спірним вагоном не доведено.

На підставі зазначених норм, спростовуються інші заперечення відповідача та посилання на нормативні акти. Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими. Розрахунок розміру плати виконаний позивачем правильно, із застосуванням ставок доповнення №1 плати за користування вагонами і контейнерами залізниць, згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 706 від 08.10.2004р.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої суми боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плати за користування вагоном у сумі 2145,24 грн., у т.ч. ПДВ, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність вини, не можуть бути підставою для відмови в позові. Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224, р/р 26039000002000 в АКБ «Індустріалбанк»м.Запоріжжя, МФО 313849) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (42602, м.Дніпропетровськ, 38, пр.Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 в ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964) суму 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) грн. 24 коп. плати за користування вагонами, суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення складено у повному обсязі 02.10.2012р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.