Рішення № 26264081, 02.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.12р.

Справа № 40/5005/6663/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЕВ», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Кондитер”, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 23 881 грн. 30 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАРЄВ»(далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Кондитер” (далі-Відповідач) і просить стягнути 18000 грн. 00 коп. –основного боргу, 5881,30 грн. –штрафу та судові витрати.

В судове засідання представник Позивача не з»явився, у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримував, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до зробленого судом Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.08.2012 року, юридична адреса Відповідача: 49000, м.Дніпропетровськ, пр. Петровського, буд. 34 (а.с.38-41).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повідомлення 20565989), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.07.2011 року між Позивачем (далі-Постачальник) та Відповідачем (далі-Дистриб’ютер) було укладено договір №1487 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується постачати і передавати Дистриб’ютору певний товар у власність, а Дистриб’ютор зобов’язується приймати та реалізувати цей товар, а також своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. Предметом постачання є товар у асортименті та кількості, який визначений Замовленням (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2. Договору передбачено, що зобов’язання Сторін виникають на підставі Замовлення Дистриб’ютора продукції Постачальника. В Замовленні визначаються кількість, вид, якість товару, трок та місце поставки, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від встановлених цим Договором.

Якість товару, що постачається за умовами Договору, має відповідати вимогам, викладеним в Замовленні Дистриб’ютора згідно ДСТУ та ГОСТ (п. 3.1 Договору).

Поставка товару, згідно з пунктом 4.1 Договору, здійснюється відповідно до замовлення Дистриб’ютора, в якому встановлюється найменування, кількість, адреса та строки поставки. Замовлення може містити і інші положення, які оформлюються за взаємною згодою сторін. Замовлення направляється Постачальнику в телефонному режимі, по факсу, особисто або передається особисто представнику Постачальника.

Відповідно до п. 6.1 Договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, ціна товару визначається на підставі прайс-листів та вказується у Замовленні Дистриб’ютора та підтверджується Сторонами видатковою накладною. Ціна товару може бути змінена за попереднім узгодженням з Дистриб’ютором але не менш ніж за 10 робочих днів до поставки.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що оплата здійснюється Покупцем протягом 21 календарних днів з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступила на рахунок Постачальника. (Пункт 6.7 Договору)

На виконання умов Договору Позивач поставив товар Відповідачу у відповідності до заявок та підписаних видаткових накладних №ЛА-01805 від 29.11.2011 року на суму 20 085,20 грн. та № 3961 від 07.03.2012 року на суму 14 659,92 грн. (а.с. 14, 15).

З наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2012р., який складено підписано та скріплено печатками сторін вбачається, що у ТОВ „Дніпро-Кондитер” існує заборгованість перед Позивачем на суму 23 698,61 грн. (а.с. 36).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, сплативши частину суми боргу в розмірі 16 745,12 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 18 000,00 грн. Доказів сплати суми боргу сторонами суду не надано.

Таким чином на момент розгляду справи у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість в розмірі 18 000,00 грн, що також підтверджується і Актом звірки розрахунків станом на 31.07.2012 року (а.с. 47).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 6.5 Договору, Дистриб’ютор зобов’язаний сплатити 0,2 % від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день, у разі коли Дистриб’ютор своєчасно не сплатив за отриманий товар, скориставшись відстрочкою платежу, передбаченою п. 6.4. Договору.

Розмір нарахованих Позивачем, з урахуванням зазначеного пункту Договору, відсотків по сумі заборгованості у розмірі 3 340,08 грн. становить за період з 20.12.2011 року по 27.03.2012 року - 654,65 грн., а по сумі заборгованості у розмірі 18 000 грн, за період з 28.03.2012 року по 26.07.2012 року - 4 320,00 грн, які також Відповідачем не сплачені доказів з цього приводу сторонами суду не надано.

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем 0,2 відсотків від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день становить загальну суму у розмірі - 4 974,65 грн.

Пунктом 8.3 Договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, сторони погодили, що у випадку прострочення терміну оплати більше ніж на 15 календарних днів, як передбачено пунктом 6.4. (відстрочка платежу), за отриманий Товар, Дистриб’ютор зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 3% від вартості заборгованого товару. У випадку повторних звернень –Претензій до Дистриб’ютора з вимогами про сплату заборгованості, Дистриб’ютор зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості простроченого в оплаті Товару.

28.04.2012 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість.(а.с.31).

13.07.2012 року Позивачем направлено на адресу Відповідача повторну претензію про стягнення штрафу та штрафних санкцій. (а.с.33). В підтвердження отримання Відповідачем зазначеної претензії до позовної заяви додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.07.2012 року за №12831914, з якого вбачається, що зазначене відправлення Відповідачем отримано 24.07.2012 року. (а.с. 32). Відповіді на претензію Відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір нарахованого Позивачем, з урахуванням зазначеного пункту Договору (8.3.), штрафу становить 900,00 грн., який також Відповідачем не сплачений доказів з цього приводу сторонами суду не надано

Таким чином сума штрафу відповідно до вказаного пункту договору становить 900,00 грн.

Позивач при розрахунку суми позовних вимог, просив суд стягнути з Відповідача (крім суми основного зобов»язання у розмірі 18 000 грн.) штрафні санкції у розмірі 5 881,30 грн., яка складається з суми 4 981,30 як 0,2 % від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день та 900,00 грн. штрафу.

При подальшому перерахунку суми 4 981,30 грн. як 0,2 % від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день (за 219 днів), Позивач перерахував її за кількістю 98 днів в частині суми заборгованості у розмірі 3 340,08 грн., з сплатою Відповідачем 654,65 грн., але розмір позовних вимог в цій частині не уточнював.

Вважаючи на наявність нового розрахунку розміру позовних вимог, відсутності заяви Позивача про уточнення чи зменшення позовних вимог в цій частині, суд вбачає підстави для прийняття нового розрахунку з відмовою Позивачу в частині різниці суми 0,2 % від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день (4 981,30 –4 974,65 = 6,65 грн.) у розмірі суми 6,65 грн.

Таким чином, розмір нарахованих Позивачем відсотків (0,2 % від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день) по сумі заборгованості у розмірі 3 340,08 грн. становить за період з 20.12.2011 року по 27.03.2012 року - 654,65 грн., а по сумі заборгованості у розмірі 18 000 грн, за період з 28.03.2012 року по 26.07.2012 року - 4 320,00 грн. (загальна 4 974,65 грн.)

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з стягненням з Відповідача суми в розмірі 18 000,00 грн. - сума основного боргу, 0,2 відсотків від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день у розмірі - 4 974,65 грн., 900,00 грн. - штраф. В решті позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення №2002 від 27.07.2012р. (а.с.5) сплачена сума судового збору у розмірі 1 653 грн. 00 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 43 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Кондитер” (49017, м.Дніпропетровськ, пр. Петровського, буд. 34, р/р 26007060367411 в ПАО КБ «ПриватБанк»в м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 37453867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЕВ»(04119, м.Київ, вул. Сім'ї Хохлових,11/2, р/р 2600810199001 в АБ «Київська Русь»м.Київ, МФО 319092, ЄДРПОУ 19479382) 18 000,00 грн. - сума основного боргу, 4 974,65 грн. - 0,2 відсотка від вартості поставленого товару за користування чужими грошовими коштами за кожен день, 900,00 грн. - штраф. 1 609 грн. 05 коп. - судового збору.

В решті позовних вимог –відмовити.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАРЕВ»(04119, м.Київ, вул. Сім'ї Хохлових,11/2, р/р 2600810199001 в АБ «Київська Русь»м.Київ, МФО 319092, ЄДРПОУ 19479382) зайво сплачений судовий збір в розмірі 43 грн. 50 коп., перерахований платіжним дорученням №2002 від 25.08.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

02.10.2012р.