Рішення № 2626404, 17.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 20/433

17.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство

«Транс Лок»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінг Сервіс»

про стягнення 36570,00 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача Осикін О.В.- предст. (дов. від 01.12.2008р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс Лок» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінг Сервіс»про стягнення 36570,00 грн. заборгованості (30000,00грн. –основного боргу та 6570,00грн. –пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого товару за договором купівлі продажу № 59/1 від 24.07.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2008р. порушено провадження у справі №20/433, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 02.12.2008р.

Ухвалою суду від 02.12.2008р. розгляд справи відкладено, в зв’язку з неявкою представників відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи.

У судове засідання 17.12.2008р. представник відповідача не з’явився, письмових пояснень суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру, адресою місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Сурікова, 5, корпус 37, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

24.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс Лок», в якості продавця (далі-позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжінірінг Сервіс», в якості покупця (далі-відповідач), було укладено договір купівлі-продажу № 59/1 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.3. договору передача/прийом товару по кількості та якості між сторонами оформляється видатковою накладною. Моментом передачі/прийому товару є дата, вказана у видатковій накладній, підписаній сторонами або довіреними особами сторін.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що право власності у відповідача на товар виникає з моменту прийняття товару відповідачем.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата партії товару, що поставляється, проводиться відповідачем шляхом передплати у розмірі 50%. Сума, яка залишилась, перераховується протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару відповідачем. Датою отримання товару вважається дата видаткової накладної.

Відповідачем, на вимогу п.4.2. договору було здійснено передплату у розмірі 30200,00грн., що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача за 24.07.2008р.

Згідно видаткової накладної від 25.07.2008р. № Р1-0007250 позивачем було поставлено товар на загальну суму 62750,05грн. з ПДВ.

Факт отримання товару відповідача за вищевказаною видатковою накладною підтверджується підписом повноважної особи відповідача, скріпленого печаткою юридичної особи відповідача.

Відповідачем було часткову погашено заборгованість по оплаті поставленого товару в сумі 2550,05грн., що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача за 05.08.2008р., проте оплати повної вартості поставленого товару відповідачем здійснено не було.

03.09.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 30000,00грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості в розмірі 30000,00грн. не сплатив.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 30000,00грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 30000,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання 6570,00грн.- штрафних санкцій (пені).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.5.3. договору у разі невиконання п.4.2. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,3% за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено уточнений розрахунок суми пені за прострочення виконання грошового зобов’язання щодо повної оплати товару у сумі 30000,00грн., з урахуванням п.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», за період, зазначений позивачем у позовній заяві –73дні. Згідно розрахунку суду сума пені складає 1440,00грн.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання частково, у розмірі 1440,00грн. - відповідно до уточненого розрахунку суду.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінг Сервіс»(м. Київ, вул. Сурікова, 5, корп. 37, ЄДРПОУ 35571980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Транс Лок»(м. Київ, вул. Електриків, 28, ЄДРПОУ 33549031) 30000,00грн. –основного боргу, 1440,00грн. –пені, 314,40грн. - державного мита, 101,45 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій