Постанова № 26262089, 12.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2012 р. № 2-а- 5518/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого -судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.,

за участі представників: позивача -Мараховського Ю.П., відповідача -Кірсанова Д.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Зодіак Плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання недійним протоколу,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зодіак Плюс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000262305 від 06.01.12 року в частині донарахування податку на додану вартість та визнати недійним протокол № 1432 про адміністративне правопорушення від 05 грудня на суму 15802 грн. 50 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 5773/2305/33675641 від 05.12.2011 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення №0000262305 від 06.01.2012р. За результатами застосування процедури адміністративного оскарження податковими органами було відмовлено в задоволенні скарг позивача, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення не є обґрунтованим, оскільки висновки акту перевірки позивача ґрунтуються на висновках акту перевірки контрагента, які визнані в судовому порядку такими, що зроблені на підставі незаконного наказу та неправомірно проведеної перевірки. Крім того, позивач зазначив, що надав на перевірку всю необхідну первинну документацію, яка підтверджує право на податковий кредит.

Представником відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки, відносно контрагента позивача - ПП «Сапсан».

Представник позивача - Приватного підприємства "Зодіак Плюс" Мараховський Ю.П. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Кірсанов Д.Н. - в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалося сторонам, що Приватне підприємство "Зодіак Плюс" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства "Зодіак Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Приватним підприємством «Сапсан» за період з 01.10.10 року по 30.06.11 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 5773/2305/33675641 від 05.12.2011 року (а.с. 8-15), в якому податковим органом встановлені порушення п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 15802,50 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000262305 від 06.01.2012р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15803,50 грн., в тому числі основний платіж - у сумі 15802,50 грн., штрафні (фінансові) санкції - у сумі 1,00 грн.(а.с. 17).

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач звертався зі скаргами до органів Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарг позивача Державною податковою службою у Харківській області та Державною податковою службою України були прийняті рішення, якими у задоволенні скарг Приватного підприємства "Зодіак Плюс" відмовлено, а податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції №0000262305 від 06.01.2012р.- залишено без змін.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті № 5773/2305/33675641 від 05.12.2011 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що по господарським операціям між ПП "Зодіак Плюс" та ПП «Сапсан» відсутній факт їх реального вчинення за період 01.10.10 року по 30.06.11 року, у зв'язку з чим Позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги вищенаведеного законодавства.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між ПП "Зодіак Плюс" та ПП «Сапсан» було укладено Договори № 01/03/11-РПС від 01.03.11 року, № 01/03/11 АЗ від 01.03.11 року, №03/01/11 ЗГ від 03.01.11 року (а.с.88-90).

Умовами договору № 01/03/11-РПС від 01.03.11 року передбачено, що Виконавець, ПП «Сапсан», зобов'язується виконати, а замовник, ПП "Зодіак Плюс", сплатити ремонт паспортного столу в с. Рогань, Харківського району, відповідно до цього договору та актів виконаних робіт.

Умовами договору № 01/03/11 АЗ від 01.03.11 передбачено, що Виконавець, ПП «Сапсан», зобов'язується виконати, а замовник, ПП "Зодіак Плюс", сплатити ремонт покрівлі адміністративної будівлі по пр. Гагаріна м. Харків, відповідно до цього договору та актів виконаних робіт.

Умовами договору №03/01/11 ЗГ від 03.01.11 року передбачено, що Виконавець, ПП «Сапсан», зобов'язується виконати, а замовник, ПП "Зодіак Плюс", сплатити ремонт крівлі у школі в с. Зелений Гай Харківського району, відповідно до цього договору та актів виконаних робіт.

За результатами виконання зазначених договорів сторонами складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с.24-36), виконавцем - ПП «Сапсан» було виписано податкові накладні №2 від 01.03.11 року, № 29 від 14.03.11року, №30 від 14.03.11року, № 51 від 18.03.11 (а.с. 37-40).

На підтвердження використання отриманих будівельних робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надані договори підряду, укладені позивачем з його контрагентами: ЖЕУ «Докучаївське», КП «Постачальник», Відділом освіти ХРГА, на виконання яких позивачем укладалися договори з ПП «Сапсан» (а.с.94-104), акти прийняття виконаних будівельних робіт на підставі даних договорів, підписаних з ЖЕУ «Докучаївське», КП «Постачальник», Відділом освіти ХРГА (а.с. 140-149). Крім того, позивачем надано довідку ревізії питання законного використання коштів, виділених на проведення ремонтно-будівельних робіт в КП «Постачальник» за період з 01.07.10 року по завершений період 2011 року, якою досліджено та підтверджено фактичне виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: м.Харків, пр.. Гагаріна,157 (а.с.137-139)

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ПП "Зодіак Плюс" з ПП «Сапсан» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Також судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій та на момент перевірки контрагент позивача ПП «Сапсан» був платником податку на додану вартість та мав Ліцензію № 194645 Серії АВ (а.с.105-106), видану Міністерством будівництва, Архітектури та житлово-комунального господарства України 24.11.2006 року на здійснення будівельної діяльності.

Щодо порядку сплати сум коштів за виконання договорів №03/01/11 ЗГ від 03.01.11 року , № 01/03/11 АЗ від 01.03.11 , № 01/03/11-РПС від 01.03.11 року, судом встановлено наступне.

Між ПП «Сапсан» та ФО-П ОСОБА_4 було укладено договір відступлення права вимоги від 01.07.11 року, відповідно до умов якого первісний кредитор, ПП «Сапсан», відступає, а новий кредитор, ФО-П ОСОБА_4, набуває право вимоги, належної першому кредиторові у відповідності із договорами, укладеними між первісним кредитором та ПП "Зодіак Плюс" у розмірі 94815,00 грн.

01.07.11 року ПП "Зодіак Плюс" та ФО-П ОСОБА_4 уклали угоду про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої ПП "Зодіак Плюс" має заборгованість перед ФО-П ОСОБА_4 у розмірі 94815,00 грн., а ФО-П ОСОБА_4 має заборгованість перед ПП "Зодіак Плюс" у розмірі 134693,0 00 грн., залік проведено на суму 94815 грн.

Крім того, суд зазначає, що не може взяти до уваги посилання податкового органу в акті перевірки № 5773/2305/33675641 від 05.12.2011 року на висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, викладені в акті №3762/2305/31092608 від 19.08.11 року, з огляду на наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.11 року по справі № 12305/11/2070 за адміністративним позовом ПП «Сапсан» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування наказу та визнання дій неправомірними, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.11 року, адміністративний позов ПП «Сапсан» задоволено, визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Сапсан» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 р.

В зазначеному рішенні судом встановлено, що податковим органом була проведена перевірка ПП «Сапсан», за результатами якої складено акт №3762/2305/31092608 від 19.08.11 року, при відсутності законних підстав для її проведення.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання податкового органу на акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акт №3762/2305/31092608 від 19.08.11 року не є належним обґрунтуванням заперечень проти позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП "Зодіак Плюс" за перевірений період з ПП «Сапсан».

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ПП "Зодіак Плюс" та його контрагентом - ПП «Сапсан», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт у ПП «Сапсан».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 15802,50 грн. за основним платежем.

Суд зазначає, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 року № 0000262305 лише в частині основного платежу. Однак, встановивши необґрунтованість визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог задля повного захисту прав позивача та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від № 0000262305 від 06.01.12 року в повному обсязі, враховуючи визначену ним штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 гривня.

Щодо позовних вимог в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 1432 від 05 грудня 2011 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1. ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ч.2 ст.17 КАС України, оскільки не породжує жодних правових наслідків для позивача, а отже, не підлягає окремому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 1432 від 05 грудня 2011 року не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, суд приходить до висновку, про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 1432 від 05 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Зодіак Плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання недійним протоколу в частині позовних вимог про визнання недійним протоколу № 1432 про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2011 року.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Зодіак Плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000262305 від 06.01.12 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року.

Суддя Білова О.В.