Постанова № 26261998, 26.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 року 2а-4190/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - ...,

представника відповідача - ...,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма - Україна"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма - Україна" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2012 № 0000402200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 3640689,65 грн.

В основу визначення податкового зобов'язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про заниження позивачем суми податку на прибуток, що сталося внаслідок включення до складу валових витрат коштів, сплачених нерезиденту-посереднику за придбання товарів за цінами, які є вищими, ніж ціна виробника, тому податкове зобов'язання визначено із застосуванням правил про звичайні ціни.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає рішення податкового органу неправомірним, оскільки він правильно визначив базу оподаткування податком на прибуток, включивши до складу валових витрат кошти, сплачені за придбаний товар (лікарські препарати) продавцю - нерезиденту, при цьому вартість товарів відповідає митній вартості. Крім того, позивач стверджував, що жодні обставини, які б надавали підстави податковому органу застосовувати до даної операції правила оподаткування за звичайними цінами, відсутні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, обґрунтовуючи заперечення тим, що податкове повідомлення-рішення, на його думку, є обґрунтованим та правомірним, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма - Україна" є юридичною особою, що зареєстрована 02.06.2009 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт.

У червні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з нерезидентом - фірмою "CENTRA LLC" (США) згідно з листом Київської обласної митниці від 12.04.2012 № 06-16/2669 за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 (акт перевірки від 03.07.2012 № 206/22-3/36449692).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 153.2.2, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у сумі 3640686,65 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються зі здійсненням позивачем господарської операції з придбання товару (лікарські препарати) у нерезидента - фірми "CENTRA LLC" (США) за цінами, які є вищим за ціну виробника - Республіканського унітарного підприємства "Бєлмедпрепарати" (Республіка Білорусь), що стало підставою для визначення витрат, понесених позивачем у зв'язку із здійсненням даної господарської операції, як таких, що понесені ним у зв'язку з придбанням товарів у пов'язаної особи та особи, яка не є платником податку на прибуток.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012 № 0000402200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 3640689,65 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт поставки товару на митну територію України, оплату його вартості та сплати до Державного бюджету України акцизного збору та ввізного мита під час митного оформлення, а від відповідача - пояснення з приводу обставин та юридичних підстав, покладених в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У квітні 2011 року позивач здійснив митне оформлення товару (лікарські препарати), придбаного у фірми "CENTRA LLC" (США) на підставі контракту від 05.04.2010 № 840/09378/002/10-1, на загальну суму 27082757,34 грн. (3397670,40 доларів США).

Митна вартість товару була заявлена позивачем за цінами, вказаними в інвойсах, виставлених продавцем - фірмою "CENTRA LLC" (США), в доларах США в перерахунку в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату розмитнення, без податку на додану вартість.

Як встановлено під час судового розгляду, вказана сума була фактично перерахована позивачем на рахунки нерезидента - фірми "CENTRA LLC" (США), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних документів, а також відбитками уповноваженого банку на вантажних митних деклараціях про купівлю валюти та подальше перерахування коштів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнав заявлену позивачем митну вартість вказаного товару, та здійснив його розмитнення та пропустив товар на митну територію України. При цьому, виходячи із заявленої позивачем та визнаної митним органом митної вартості сплачено ввізне мито.

Кошти, фактично сплачені нерезиденту в оплату за придбаний товар, що також відповідає митній вартості товару, позивач включив до складу валових витрат та врахував при визначенні об'єкта оподаткування за податком на прибуток та задекларував, подавши до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року із відповідними додатками.

Зазначені обставини не заперечувались сторонами та підтверджуються даними акта перевірки.

У подальшому Київська обласна митниця надіслала на адресу податкового органу лист від 12.04.2012 № 06-16/2669, в якому повідомила, що виробником розмитнених позивачем товарів є Республіканське унітарне підприємство "Бєлмедпрепарати" (Республіка Білорусь), але продавцем товару по відношенню до позивача є фірма "CENTRA LLC" (США). За наявною у митних органів інформацією, одержаної від митних органів Республіки Білорусь, ціна виробника - РУП "Бєлмедпрепарати" є значно нижчою, ніж ціна, за якою позивач придбав товар у фірми "CENTRA LLC" (США).

У зв'язку з отриманням вказаної інформації податковий орган дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з придбанням лікарських препаратів у фірми "CENTRA LLC" (США) слід вважати такими, що понесені ним у зв'язку з придбанням товарів у пов'язаної особи та особи, яка не є платником податку на прибуток.

На вимогу суду про надання доказів існування відносин контролю (пов'язаності) між позивачем та фірмою "CENTRA LLC" (США), а також твердження про те, що фірма "CENTRA LLC" (США) не є платником податку на прибуток, відповідач пояснив, що такі докази відсутні, а твердження податкового органу ґрунтуються на припущеннях.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податку на прибуток, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В силу статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 153.2.2 пункту 152.2 статті 152 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Крім того, в силу підпункту 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України положення підпункту 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які не є платниками цього податку.

Звичайною ціною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пунктом 39.1 статті 39 Податкового кодексу України звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків, зокрема: операцій з пов'язаними особами; операцій з особами, які не є платником цього податку.

Обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом (п. 39.14 ст. 39 ПК України).

Крім того, відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вже зазначалось судом, податкове зобов'язання з податку на прибуток визначене позивачу у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених нерезиденту - фірмі "CENTRA LLC" (США) за придбання товару (лікарських препаратів) за цінами, які є вищими, ніж ціна виробника; між позивачем і продавцем товару існують відносини контролю (пов'язаності); продавець товару - фірма "CENTRA LLC" (США) не є платником податку на прибуток - тому оподаткування операції здійснено із застосуванням правил про звичайну ціну.

Під час судового розгляду встановлено, що факт придбання позивачем товару та оплати його вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Господарська операція пов'язана з основною діяльністю позивача.

Твердження податкового органу про наявність відносин контролю (пов'язаності) між позивачем та фірмою "CENTRA LLC" (США), а також про те, що фірма "CENTRA LLC" (США) не є платником податку на прибуток, жодними доказами не підтверджуються.

Суд також звертає увагу податкового органу на інші аспекти даної справи, які мають розглядатися податковим органом системно у контексті оподаткування господарської операції позивача іншими видами податків.

Так, витрати, понесені позивачем відповідають митній вартості, що визнана митним органом під час розмитнення товару, яка взята за базу оподаткування ввізним митом.

Крім того, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, також визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита.

Враховуючи викладене, а також бездоказовість тверджень податкового органу про наявність підстав для застосування правил про звичайну ціну для оподаткування господарської операції позивача з придбання товарів у фірми "CENTRA LLC" (США), оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 16.08.2012 № 0000402200, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 3640689,65 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарма-Україна" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "01" жовтня 2012 р.