Постанова № 26261956, 27.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/7093/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Горобець В.О.

в присутності сторін:

представник позивача: Турукало В.І., довіреність від 12.01.12;

представник позивача Железнова Г.В.: не прибула;

представник відповідача: не прибув;

представник третьої особи: Марченко С.О., довіреність від 02.07.12 №242;

третя особа: ОСОБА_4;

представник третьої особи ОСОБА_4: ОСОБА_5, довіреність від 31.05.12 №1131.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області та Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії та ОСОБА_4.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було відкрите виконавче провадження ВП №29133701 від 10.10.2011 року про звернення стягнення на автобус марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_4 з метою погашення заборгованості по кредитним договорам на користь Луганської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль». Порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджений постановою КМУ №1448 від 22.12.1997 року, яким передбачено здійснення організації та проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заявленого майна, на яке згідно з законодавством звернено стягнення. Але, в «Систему реалізації конфіскованого та арештованого майна» відповідачем 1 було внесено інформаційне повідомлення про торги №451980 арештованого майна. Надання відповідачем 1 заставленому майну на публічних торгах статусу арештованого майна суттєво порушує права та інтереси позивача як стягувача та заставодержателя, оскільки це суттєво впливає на результати та наслідки проведення публічних торгів, зокрема, в організації та проведенні таких публічних торгів, у сумі реєстраційного (гарантійного ) внеску, порядку та способу публікації інформації щодо реалізації заставленого майна, порядку сповіщення заставодержателя та заставодаця шляхом повідомлення про час та місце проведення аукціону та початкову вартість реалізації майна, порядку реєстрації покупців та ін. Крім того, це призведе до порушення порядку, встановленого чинним законодавством, набуття права власності на заставне майно та майнових прав потенційним покупцем.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні, викладеним у адміністративному позові.

У судове засідання представник відповідача не прибув, був повідомленій про дату, час та місце розгляду справи, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та заперечення проти адміністративного позову, у якому просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 10.10.2011 року державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження разом з накладенням арешту на автобус марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_4, а 13.07.2012 року державним виконавцем відповідно до вимог ст.58 цього ж Закону передано на реалізації арештоване рухоме (заставлене) майно.

У судове засідання прибув представник Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії, який проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1997 року №1448 в списку нормативних актів, якими передбачено керуватись при проведенні аукціонів, відсутнє.

У судове засідання прибули третя особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5, які проти задоволення адміністративного позову заперечували та наполягали на тому, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - юридична особа банківська установа Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 27.03.1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, адреса місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський район, вул. Лєскова, буд.9, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 06.06.2012 року.

Позивач має у своєму підпорядкуванні Луганську обласну дирекцію, створену відповідно Постанови Правління на підставі постанови КМУ від 10.12.1993 року №1015 та спільного наказу Міністерства зв'язку України і Пенсійного фонду України №160/22 від 21.12.1993р.

Суд установив, що 16 листопада 2006 року позивач в особі Луганської обласної дирекції уклав кредитний договір №012/11-53/001 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, відповідно предмету якого позивач надав кредит строком до 22 жовтня 2011 року у сумі 230000,00 Євро, а 05 червня 2007 року позивач уклав других кредитний договір №010/04-02/579/Г-2 з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, відповідно предмету якого надав кредит строком до 04 червня 2012 року у сумі 113000,00 Євро.

15 грудня 2006 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений нотаріальний договір застави транспортного засобу - автобусу марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав ФОП ОСОБА_4 для забезпечення вимог Заставодержателя - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (позивач у справі) за кредитним договором №012/11-53/001.

Крім того, 28 вересня 2007 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 був посвідчений нотаріальний договір застави транспортного засобу - автобусу марки «NEOPLAN», модель №116, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належав ФОП ОСОБА_4 для забезпечення вимог Заставодержателя - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (позивач у справі) за кредитним договором №010/04-02/579/Г-2.

16 вересня 2011 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на транспортний засіб - автобус марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав ФОП ОСОБА_4 для забезпечення вимог Заставодержателя - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (позивач у справі) за кредитними договорами №012/11-53/001 та №010/04-02/579/Г-2, який був пред'явлений до виконання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

Відповідно постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Щербатюк Ю.Г. від 10.10.2011 року було відкрите виконавче провадження ВП №29133701 про звернення стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» автобусу марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику ФОП ОСОБА_4

25 липня 2012 року між відповідачем та Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії, був укладений договір №23/178/12/А про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого майна, відповідно предмету якого відповідач передав Приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії, рухоме арештоване державним виконавцем майно автобус марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наявні докази суд погоджується з позивачем, що відповідач необґрунтовано застосував до публічних торгів заставного майна порядок, який визначає порядок реалізацію арештованого майна.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606 та іншими нормативними актами України.

Відповідно ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно ст.3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Суд установив, що позивач внаслідок невиконання умов кредитних договорів боржником ОСОБА_4, згідно нотаріального напису про звернення стягнення на предмет застави, вчиненого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, набув право задовольнити свої вимоги шляхом реалізації заставленого майна боржника.

Тому, суд вважає, що усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. У даному випадку це вчинення відповідачем дій по проведенню публічних торгів заставленого майна із застосуванням порядку проведення таких торгів як до арештованого майна.

Правові акти індивідуальної дії - це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

Таким чином, в наслідок вчинення необґрунтованих дій по проведенню публічних торгів заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса як арештованого майна, порядок проведення якого є відмінним від іншого, суттєво порушені права та інтереси позивача. В той же час, відповідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до положень п. 1. ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Тобто предметом розгляду спору можуть бути, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою КМУ №1448 від 22 грудня 1997 року (із змінами та доповненнями), визначений порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації саме заставленого майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення.

Пунктом 1 Порядку проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна передбачено, що реалізація майна у виконавчому провадженні здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно п.10 Порядку проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна встановлена особливість проведення таких торгів, зокрема, у разі коли протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни реалізації покупці не висловлюють бажання придбати майно за цією ціною, ліцитатор має право знизити її до рівня ціни, що задовольняє вимоги заставодержателя, передбачені статтею 19 Закону України «Про заставу».

Крім того, відповідно п.13 цього ж Порядку, залежно від результатів аукціону організатор аукціону зазначає у протоколі відповідні суми та номери рахунків, на які переможець аукціону повинен внести кошти за придбане майно згідно із статтею 25 Закону України «Про заставу», та затверджує протокол. Копія затвердженого протоколу видається переможцю аукціону.

Після затвердження протоколу кошти у розмірі 10 відсотків від початкової вартості реалізації майна у десятиденний термін повертаються організатором аукціону всім покупцям, за винятком переможця аукціону. Переможцю аукціону зазначені кошти зараховуються під час розрахунку із заставодержателем.

Отже, саме порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджений постановою КМУ №1448 від 22 грудня 1997 року повинен був застосований відповідачем до процедури реалізації автобусу марки «NEOPLAN», модель №116, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику ФОП ОСОБА_4

Напроти, Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 року за №480/3773 є відмінним від порядку проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою КМУ №1448 від 22 грудня 1997 року, і не визначає інтересів заставодержателя при зверненні стягнення на заставлене майно.

Суд вважає, що позивач навів докази які обґрунтовують його вимоги, тому дії відповідача підлягають визнанню неправомірними.

Відповідно частини 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що рішення чи дії державного чи іншого органу управління повинні прийматись в межах повноважень і компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач надав докази та навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством, тому, з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в частині реалізації заставленого майна за положеннями Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 року за №480/3773, - неправомірними.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області передати до торгівельної організації - Приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Луганської філії заставлене майно - автобус марки «NEOPLAN», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у відповідності до вимог Положення «Про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року №1448.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції судові витрати у розмірі 32 грн.19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02 жовтня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна