Постанова № 26260276, 19.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2012 р. (16:26) Справа №2а-4948/12/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Мандзюка І.М., посвідчення № 152, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до ОСОБА_2

про стягнення 10474,39 грн.

Обставини справи: Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 10474,39 грн. надмірно виплаченої пенсії.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та мотивовані тим, що внаслідок несвоєчасного повідомлення відповідачем органів пенсійного фонду про змін обставин, що впливають на розмір пенсії, відповідачу здійснено переплату пенсії по інвалідності за період з 12.03.2007р. по 19.04.2007р., з 01.04.2008р. по 21.06.2008р., з 23.02.2009р. по 09.03.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2012р. на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 19.09.2012р. не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначена переплата виникла не з вини відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-

ВСТАНОВИВ:

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 року №1058-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Відповідно до ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення" соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію:

- інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи;

- особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;

- дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37);

- дітям-інвалідам віком до 16 років.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що право на отримання соціальної пенсії по інвалідності мають лише непрацюючі громадяни, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим у якості пенсіонера та відповідно до заяви від 09.03.2004р.отримував пенсію за інвалідністю.

Також, з зазначеної заяви вбачається, що відповідача було попереджено про необхідність повідомлення органів Пенсійного фону у разі працевлаштування відповідача.

Як вбачається з копії трудової книжки відповідача, він працював в періоди з 12.03.2007р. по 19.04.2007р., з 01.04.2008р. по 21.06.2008р., з 23.02.2009р. по 09.03.2010р., та з 22.11.2011р. по 28.02.2012р., проте у порушення вищезазначених норм не повідомив позивача про факт працевлаштування.

У заяві від 17.02.2011р. відповідач зазначив про те, що він ознайомлений з переплатою пенсії та згоден на відрахування у розмірі 20 % щомісячно.

Розпорядженням позивача від 22.02.2012р. припинено виплату пенсії з 22.11.2011р. у зв'язку із працевлаштуванням відповідача.

Відповідно до п.2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством .

Згідно п.3 зазначеного Порядку передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

Частиною 1 ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як вже було зазначено раніше, відповідачу було відомо про необхідність повідомлення органів Пенсійного фонду щодо факту його працевлаштування, проте про факт працевлаштування відповідачем позивача не повідомлено, у той час як, відповідно до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до розрахунку суми надмірно виплаченої пенсії відповідачем за період з 12.03.2007р. по 19.04.2007р., з 01.04.2008р. по 21.06.2008р., з 23.02.2009р. по 09.03.2010р., та з 22.11.2011р. по 28.02.2012р. отримана переплата з пенсії у розмірі 12343,59 грн. Сума у розмірі 1869,20 грн. була утримана з пенсії відповідача за період з 01.03.2011р. по 01.02.2012р. Таким чином, залишок пенсійних виплат надмірно виплачених відповідачу становить 10474,39 грн. (12343,59-1869,20).

У наданих запереченнях відповідач посилається на вимоги ст. 99 КАС України та просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Такі твердження відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Стаття 99 КАС України передбачає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням позивача від 22.02.2012р. припинено виплату пенсії з 22.11.2011р. у зв'язку із працевлаштуванням відповідача, та 15.05.2012р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом за захистом свої прав.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про те, що позивачем дотримано встановлений законом шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19.09.2012р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 24.09.2012р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 125 Б; р/р 2560570445712 в ВАТ "Державний ощадний банк України"м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 20725930) залишок переплати пенсії у розмірі 10474,39 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.