Постанова № 26260238, 19.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3923/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Л. Є.,

представників позивача: Широкого С. В., Вітринської І. П.,

представника відповідача: Шамрая Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: державного підприємства "Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державного департаменту з питань виконання покарань України у Вінницькій області (№ 59)"

до: Бершадської міжрайонної державної фінансової інспекції

про: визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося державне підприємство "Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державного департаменту з питань виконання покарань України у Вінницькій області (№ 59)" (надалі - Підприємство, позивач) з адміністративним позовом до Бершадської міжрайонної державної фінансової інспекції (надалі - Бершадська МДФІ, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у період з 27.06.2012 року по 04.07.2012 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.01.2010 року по 01.04.2012 року. За результатами ревізії було прийнято акт № 01-14/57 від 12.07.2012 року, в якому зазначено ряд виявлених порушень з боку відповідача. Оскільки, Підприємство не погодилося з формулюванням порушень, зазначених в акті, 20 липня 2012 року за № 8/3449 позивачем було подано заперечення стосовно змісту акту ревізії.

01.08.2012 року на адресу Підприємства надійшов лист Бершадської міжрайонної державної фінансової інспекції у Вінницькій області 01-17/945 від 01.08.2012 року з вимогою усунути виявлені під час ревізії порушення.

Позивач не погоджується з переліком порушень, зазначених в акті 01-14/57 від 12.07.2012 року, та вважає частину вимог (пункти 2 та 10), викладених в листі 01-17/945 від 01.08.2012 року, протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

21.08.2012 року в ході судового розгляду представник позивача надав суду заяву про зміну предмету, підстав позову та збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до змісту якої просить визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 10 листа-вимоги Бершадської міжрайонної фінансової інспекції.

З огляду на права, надані позивачу ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до ст. 137 КАС України вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, наданих до суду 28.08.2012 року та долучених до матеріалів справи. Представник відповідача вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтований, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд установив наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.2 Плану роботи Бершадської МДФІ на II квартал 2012 року на підставі направлення від 3 травня 2012 року з 27.06.2012 року по 04.07.2012 року Бершадською МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Підприємства Піщанської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№59)" (код ЄДРПОУ 08562571) за період з 01.01.2010 року по 01.04.2012 року. За наслідками ревізії складено акт ревізії № 01-14/57 від 12.07.2012 р., в якому зазначаються порушення, що, на думку відповідача, були допущені Підприємством. Зазначений акт підписано уповноваженою особою позивача із запереченнями, які листом № 8/3449 від 20 липня 2012 року направлено на адресу Бершадської МДФІ.

01.08.2012 року на адресу Підприємства направлено лист Бершадської МДФІ № 01-17/945 про усунення виявлених ревізією порушень. Відповідно п. 2, 3, 4, 10 до зазначеного листа-вимоги, що оскаржуються позивачем, Підприємству пред'явлено такі вимоги:

п. 2. Провести претензійно-правову роботу щодо повернення зайво виплаченої надбавки за безперервну роботу в загальній суму 17387,24 грн. внаслідок недотримання нормативно-правових актів та відповідно провести коригування по розрахунках з державними цільовими фондами на суму 6311,56 грн. Кошти, стягненні з винних осіб перерахувати до державного бюджету на рахунок № 3117102, код доходу 21080600, МФО - 802015. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, у порядку та розмірах, встановлених ст. ст. 133-136 Кодексу законів про працю;

п. 3. Провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених відпускних на загальну суму 1977,70 грн. та відповідно провести коригування по розрахунках з державними цільовими фондами на суму 717,90грн. Кошти, стягненні з винних осіб, перерахувати до державного бюджету на рахунок № 3117102700453, код доходу 21080600, МФО - 802015. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, у порядку та розмірах, встановлених ст. ст. 133-136 Кодексу законів про працю;

п. 4. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках з бюджетом за недоотриману орендну плату в сумі 8032,50 грн. та перерахувати кошти в сумі 8032,50 грн. до державного бюджету;

п. 10. Перерахувати до державного бюджету частину чистого прибутку в сумі 7098,89 грн. та дивіденди в сумі 1464,85 грн., які дораховано внаслідок допущених порушень, що вплинули на фінансовий результат Підприємства.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 20.07.11 р. утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління за переліком згідно з додатком та установлено, що територіальні органи Головного контрольно-ревізійного управління, які перетворюються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Згідно з п. 2 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06р. № 550 (далі - Порядок), інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 35 Порядку результати ревізії викладаються в акті. Пунктом 40 Порядку визначено, що у разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням. Як встановлено судом, акт ревізії фінансово-господарської діяльності підписаний уповноваженими особами позивача із застереженнями.

Пунктом 46 Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Щодо зазначених а акті ревізії від 12.07.2012 року № 01-14/57 порушень та пред'явлених позивачу спірних пунктів вимог про усунення вказаних порушень, суд установив наступне.

В розділі "Законність здійснення та достовірність відображення витрат" акту ревізії зазначено, що Підприємством безпідставно нараховано та виплачено надбавку вільнонайманим працівникам за безперервну роботу в період з 01.01.2010 по 01.07.2010 року, що призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 17387,24 грн., в тому числі нарахування до державних цільових фондів в сумі 6311,56 грн. (а. с. 44).

В акті ревізії відповідач зазначає, що нарахування вказаної надбавки призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 28068,67 грн., в тому числі нарахування до державних соціальних фондів в сумі 6311,56 грн. (сторінка 31 акта ревізії). На підставі даного твердження, відображеного в акті, до Підприємства в пункті 2 листа 01-17/945 від 01.08.2012 року висунуто вимогу провести претензійно-правову роботу щодо зайво виплаченої надбавки за безперервну роботу в загальній сумі 17387,24 грн. та відповідно провести коригування по розрахунках з державними цільовими фондами в сумі 6311,56 грн.

В ході розгляду справи судом установлено, що державне підприємство "Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державного департаменту з питань виконання покарань України у Вінницькій області (№ 59)" підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Вінницькій області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань, яке здійснює права та виконує обов'язки засновника Підприємства щодо управління ним безпосередньо або через управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Вінницькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Судом встановлено, що спірні виплати проводились позивачем відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року № 98 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально - виконавчої системи" (надалі - Наказ № 98).

Наказ № 98, згідно з п. 3 якого позивачем проведені нарахування та виплати своїм працівникам надбавки за безперервну роботу, виданий на підставі та на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 653 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань" та № 1510 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої системи".

Постанова Кабінету Міністрів України № 1510 від 18.08.1999 року "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої системи" частково втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою вказаного виду надбавки для працівників установ кримінально-виконавчої системи вже не передбачено.

Наказ № 98 втратив чинність з 01.05.2010 року. Однак, у період, в який проводились нарахування та виплати надбавки, цей наказ діяв, а самі виплати проведені відповідно до п. 3, тобто в межах асигнувань, що виділяються на утримання органів і підрозділів кримінально-виконавчої системи та за рахунок і в межах фондів оплати праці підприємств.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що пункт 2 листа-вимоги Бершадської МДФІ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Суд також вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню пункт 3 вимоги відповідача від 01.08.2012 року № 01-17/945 щодо повернення зайво виплачених відпускних на загальну суму 1977,70 грн. та відповідного проведення коригування по розрахунках з державними цільовими фондами на суму 717,90 грн., оскільки при розрахунку розміру відпускних враховувалась надбавка за безперервну роботу, підстави нарахування та виплати якої визнані судом правомірними з вищезазначених мотивів.

Як убачається з акта ревізії, в розділі "Правильність визначення фінансових результатів", на думку перевіряючих, виявлено порушення, які вплинули на фінансовий результат Підприємства, зокрема, завищення витрат в 2010 році на суму 17387,24 грн. внаслідок безпідставно нарахованої та виплаченої працівникам Підприємства надбавки за безперервну роботу в органах та установах ДКВС та нарахувань до державних цільових фондів протягом 2010-2012 років на загальну суму 6311,56 гривень. В розрахунок завищення витрат перевіряючими включена сума нарахування та виплати працівникам надбавки за безперервну роботу та проведені перерахунки до державних цільових фондів. Оскільки пункт 2 листа - вимоги від 01.08.2012 року № 01-17/945 пов'язаний з пунктом 10 цього ж листа, суд вважає, що пункт 10 листа-вимоги від 01.08.2012 року № 01-17/945 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно пункту 4 вимоги від 01.08.2012 № 01-17/945 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості по розрахунках з бюджетом за недоотриману орендну плату в сумі 8032,50 грн. та перерахування коштів в сумі 8033,50 грн. до Державного бюджету, суд установив наступне.

В акті ревізії зазначається, що в порушення вимог п. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду Державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII Підприємством передано в оренду приміщення, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду Державного та комунального майна, внаслідок чого незаконно отримано доходів від орендної плати в загальній сумі 8032,50 грн. Крім того, в акті зазначається, що зазначене призвело до втрат доходів державного бюджету на відповідну суму. З даним висновком відповідача суд не може погодитися, оскільки відповідно до п. 17 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету України від 04.10.1995 року № 786 у разі, коли орендодавець майна є державне підприємство, організація, крім підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук, орендна плата спрямовується за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) -підприємству, організації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, як встановлено судом, оскаржувані позивачем пункти листа-вимоги відповідача № 01-17/945 від 01.08.2012 року є необґрунтованими.

Згідно положень ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що Бершадською МДФІ не доведено правомірність оскаржуваних пунктів листа-вимоги, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов державного підприємства "Підприємство Піщанської виправної колонії управління Державного департаменту з питань виконання покарань України у Вінницькій області (№ 59)" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 10 листа-вимоги Бершадської міжрайонної державної фінансової інспекції № 01-17/945 від 01.08.2012 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович