Рішення № 2626022, 18.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.08 р. Справа № 2/236

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

до відповідача: Ради слов’янських народів Білорусі, Росії, України

про стягнення заборгованості в сумі 2272,77грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Євстіфєєва Н.Ф. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Ради слов’янських народів Білорусі, Росії, України м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 2272,77 грн. з яких : 1646,33грн. – заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 209,47грн. – пеня, 355,98 грн. – інфляційна складова, 60,99грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 78098 від 01.10.2005р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2005р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (Підприємство) та Радою слов’янських народів Білорусі, Росії, України (Абонент), був укладений договір № 78098 на відпуск теплової енергії.

За цим договором Підприємство зобов’язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником будинку, а Абонент зобов’язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Згідно до п. 2.2. договору облік відпущеної теплової енергії здійснюється за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі Абонента.

Відповідно до п. 2.5.2. договору при установці засобів обліку теплової енергії на декількох абонентів теплова енергія нараховується пропорційно займаній площі.

Пунктом 2.6. договору встановлено, що об’єм теплоспоживання Абонента наступний загальна площа 17,6м2.

Умовами договору визначено, що початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішення місцевих та інших органів влади (п. 2.7. договору).

Розділом 3 договору “Порядок та умови оплати” встановлено, що Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться в його оперативному управлінню, або орендуємому їм приміщення.

Поставка теплової енергії здійснюється Абоненту на умовах 100% попередньої оплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно встановленого тарифу.

Згідно до п. 4.4. договору пеня в розмірі 0,75% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством на протязі 1 (одного) року, з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до рішення Донецької міської ради № 4/2 від 11.09.2006р. з 01.10.2006р. затверджені тарифи на опалення для усіх споживачів (крім населення) – у розмірі 5,82грн. за 1 м2 без ПДВ та 197,56грн. за 1 Гкал без ПДВ.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти про включення опалення від 15.10.2006р., від 15.10.2007р. та акти відключення опалення від 15.04.2006р., від 15.04.2007р., від 15.04.2008р.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 13.04.2008р. на суму 61,36грн., від 18.03.2008р. на суму 122,71грн., від 20.02.2008р. на суму 122,71грн., від 19.01.2008р. на суму 122,71грн., від 22.12.2007р. на суму 122,71грн., від 10.11.2007р. на суму 122,71грн., від 17.10.2007р. на суму 67,30грн., від 15.04.2007р. на суму 61,36грн., від 21.03.2007р. на суму 122,71грн., від 21.02.2007р. на суму 122,71грн., від 20.01.2007р. на суму 122,71грн., від 18.12.2006р. на суму 122,71грн., від 11.11.2006р. на суму 122,71грн., від 15.10.2006р. на суму 67,30грн., від 22.04.2006р. на суму 32,39грн., від 25.03.2006р. на суму 64,76грн., від 17.02.2006р. на суму 64,76грн., а всього на загальну суму 1646,33грн.

Відповідач в порушення умов договору оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії не здійснив, у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 1646,33грн.

Згідно до матеріалів справи листом від 12.12.2008р. № 3 Рада слов’янських народів Білорусі, Росії, України просить позивача здійснити відключення радіаторів опалення в офісі Донецького відділення Ради слов’янських народів Білорусі, Росії, України, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул.. Щорса, 39, у зв’язку з тимчасовою відсутністю коштів на оплату опалення. Заборгованість, що утворилася на час відключення, (не пізніше 25 грудня 2008р.) зобов’язується оплатити в продовж 3-6 місяців.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 1646,33грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 1646,33грн. до матеріалів справи не надав, позовні вимоги не спростував, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Також позивач на підставі п. 4.4. договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 209,47грн. за період з 11.11.2007р. по 15.09.2008р.

Перевіривши розрахунок пені суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 60,99грн. за період з 11.03.2006р. по 15.09.2008р. та індексу інфляції в розмірі 355,98 грн. за період з травня 2006р. по травень 2008р. то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційної складової суд вважає, його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до приписів ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Ради слов’янських народів Білорусі, Росії України м. Донецьк про стягнення 2272,77 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Ради слов’янських народів Білорусі, Росії, України (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, ІНН 26254488) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089) заборгованість в розмірі 1646,33грн., пеню в розмірі 209,47грн., інфляційні збитки в розмірі 355,98грн., 3% річних в розмірі 60,99грн., судові витрати: державне мито у розмірі 102 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя