Рішення № 26260052, 03.10.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

03.10.2012

Справа № 2609/15164/12

2-4224/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Демидовської А.І.,

за участю секретаря Григорович Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2012 р. позивач Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»(далі то тексту ОСББ „Волинь") через свого представника звернулось до суду з позовом до Відповідача ОСОБА_2 і просив суд

1. Стягнути з ОСОБА_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 10 939 грн. 90 коп.

2. Стягнути з з ОСОБА_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСББ «Волинь» судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує наступним.

ОСББ „Волинь"є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»утримує на балансі житловий будинок, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, забезпечує управління будинком та несе відповідальність за його експлуатацію.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг. Також Відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, є співвласником приміщень загального користування згаданого будинку, та відповідно до ст. 360 ЦК України (як співвласник в багатоквартирному будинку), зобов'язаний відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Проте ОСОБА_2 свій обов'язок з оплати спожитих житлово-комунальних послуг в повному обсязі не виконує. Внаслідок чого станом на 01.04.2012 року утворилась заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та за послугу з опалення в загальній сумі 10 939 грн. 90 коп.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність письмового договору між ним та ОСББ «Волинь», просив суд застосувати строки позовної давності, та заперечував щодо вірності порядку нарахування платежів за опалення.

До початку розгляду справи по суті в порядку ст. 131 ЦПК України сторони подали до суду свої докази, позивач надав письмові додаткові пояснення, відповідач надав свої заперечення в письмовому вигляді.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій ст. 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

20 грудня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за заявою позивача було видано судовий наказ по справі № 2-н-561/10 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року судовий наказ було скасовано (а.с. 7).

ОСББ „Волинь" є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 що підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу по АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Волинь»(а.с. 9-10).

За ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 24 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги » балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Згідно розрахунку заборгованості в позовній заяві, остання оплата за житлово-комунальні послуги була проведена відповідачем в листопаді 2011 року. Таким чином у позивача є законні підстави для звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Також, у відповідності до ст. 13 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відсутність підписаного договору не може бути перешкодою для такого звернення.

Відповідач 29 грудня 2006 року, за договором купівлі -продажу, посвідченим нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованим за № 647029 (а.с. 12), отримав у власність квартиру АДРЕСА_1

Квартира НОМЕР_1 має загальну 92,3 кв.м., та опалювальну 88,2 кв.м. площi. ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі НОМЕР_1, що підтверджується довідкою за Ф-3.

Отримавши у власність квартиру відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, став співвласником приміщень загального користування вказаного будинку та поклав на себе зобов'язання з оплати витрат на утримання такого майна.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України відповідач, (як співвласник в багатоквартирному будинку), зобов'язаний відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути інші ніж договір чи правочин юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 322,360 ЦК України) або з інших юридичних фактів.

Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 22 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»відмова від укладання договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається.

Твердження відповідача, що підписаний договір є єдиною правовою підставою для нарахування та стягнення платежів не ґрунтуються на законі. Відсутність письмового договору між ОСББ «Волинь»та ОСОБА_2 не може бути підставою для відмови в позові, та не позбавляє відповідача від зобов'язання з оплати витрат визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідач заявив, що звертався до позивача по питанню укладення договорів із заявою (а.с. 47). Проте, дана заява не може бути прийнята судом як належний доказ такого звернення тому, що вона була відправлена не відповідачем, а гр. ОСОБА_5, що мешкає у квартирі НОМЕР_2. Згадана особа не є стороною по справі і її заяви не можуть бути належним доказом в справі.

Сторона позивача, в підтвердження своїх вимог, посилається на копію підписів осіб на підтримку звернення (а.с. 48). Суд критично ставиться до відомості з підписами тому, що заява від ОСОБА_5 не містить інформації про те що разом з заявою направляється також і відомість з копіями підписів. А, відповідно до копії опису вкладення в цінний лист (а.с. 49), вбачається, що відправник заяви -ОСОБА_5 на адресу ОСББ надсилає лише 1 предмет, тобто саму заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, незважаючи на відсутність підписаного договору, між ОСББ «Волинь»та ОСОБА_2 склались договірні відносини. Оплата по факту надання послуг, яку проводив відповідач (а.с. 74-79), розглядається як дія по прийняттю пропозиції та засвідчує про встановлення фактичних договірніх відносин з приводу надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, як споживач отримував послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та послуги з опалення. Оплату за спожиті послуги відповідач проводив невчасно.

В запереченнях ОСОБА_2 зазначає, що якість отриманих ним житлово-комунальних послуг була незадовільною, про що він заявляв в листах спрямованих до позивача (а.с. 69-73).

Суд, дослідивши заяви відповідача, прийшов до висновку, що вони не можуть бути підставою для відмови в позові. Так заява від 11.12.2008 року (а.с. 69) стосується не перерахунку а містить прохання про замір температури радіаторів; заява від 23.04.2009 року (а.с. 70) містить прохання про повідомлення: причини поломки ліфту, підстави установки перегородки в колясочній, про заходи з боротьби з машинами, на дитячій площадці; заяви на а.с. 71-72 про приведення в належний стан пасажирського ліфту та диспетчерського зв'язку.

Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності (а.с. 45) стверджуючи, що борг в сумі 1171,84 грн., зазначений в позові, станом на початок листопада 2009 року утворився ще за 2007 рік. Відповідач також надав копії рахунків на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з березня 2009 року.

Суд перевірив надані відповідачем квитанції та встановив, що на а.с.74 знаходиться копія квитанції про оплату за березень 2009 року де зазначено, що борг станом на березень 2009 року становить 753,80 грн. Твердження відповідача, що борг в сумі 1171,84 грн. на початок листопада 2009 утворився за 2007 рік спростовується копією квитанції за березень 2009 року.

Згідно копії квитанції про оплату за липень 2009 року, оплата боргу становила 367,21 грн. (а.с. 77).

ОСОБА_2 вчинив дії по оплаті боргу, чим зменшив заборгованість за березень 2009 року з 753,80 грн. до суми 386,59 грн. Залишок боргу (386,59 грн.) за березень 2009 був погашений в серпні 2010 року шляхом оплати суми 418,02 грн. Позивач в липні, та серпні 2010 року нараховував до оплати суми в розмірі по 476,23 грн., проте ОСОБА_2 в серпні 2010 провів оплату, що не відповідала нарахуванням -отже відбулась оплата за заборговані місяці.

Таким чином борг станом на березень місяць 2009 року в розмірі 753,80 грн. (а.с. 74) був погашений оплатою боргу в сумі 367,21 грн., згідно квитанції за липень 2009 (а.с. 77), та оплатою в серпні 2010 року суми 418,02 грн. (розрахунок в позовній заяві).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

ОСОБА_2 проводив в 2009 році оплати за спожитi послуги в березні, квітні, травні, липні, серпні, вересні (а.с. 74-79), в серпні 2010, та оплати в лютому, березні, квітні, травні, червні липні, листопаді 2011 року, тобто вчиняв дії, щодо визнання боргу, та обов'язку з оплати. Загалом на 15 місяців відбувалось переривання перебігу позовної давності шляхом вчинення дій по виконанню обов'язку з оплати за спожитi послуги, тож клопотання про застосування строків позовної давності є необґрунтованим, та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»централізоване опалення відноситься до комунальних послуг. А відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про ЖКП» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади.

Згідно ст. 179 Житлового Кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правила користування приміщеннями житлових будинків затверджені Постановою КМУ від 24 січня 2006 р. N 45 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, згідно пункту 10 таких правил вноситься плата за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій -за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Судом перевірено вірність розрахунку боргу та нарахування сум до оплати за житлово-комунальні послуги. Нарахування плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відбувається пропорційно загальнiй площi квартири НОМЕР_1 за затвердженим Розпорядженням КМДА № 1334 від 30.11.2009 року тарифом 3 грн. за 1 кв. м..

Нарахування за опалення відбувається щомісячно на протязі року пропорційно опалювальнiй площi квартири НОМЕР_1 за затвердженим тарифом, який становив: 1,6 грн. -за Розпорядженням КМДА № 1192 від 15.10.2009 р.; 2,26 грн. - за Розпорядження КМДА № 392 від 31.05.2010 р.; 3,10 грн. - за Розпорядженням КМДА № 99 від 27.01.2011 р.; 3,10 грн. -за Розпорядженням КМДА № 857 від 31.05.2011 р..

Відповідач заперечував про нарахування за опалення сум по затверджених тарифах. Представник відповідача заявив, що на його думку вірним є нарахування за опалення пропорційно до спожитих Гкал, адже в ОСББ встановлений будинковий прилад обліку теплової енергії. Також представник відповідача підтвердив, що приладу обліку теплової енергії в квартирі НОМЕР_1 не встановлено, облік споживання гарячої води в квартирі НОМЕР_1 відбувається за квартирним лічильником, що рахує спожиту гарячу воду в кубічних метрах.

Суд дослідив порядок нарахувань сум до оплати за послугу з опалення, та встановив вірність та законність нарахування, яке проводить ОСББ «Волинь».

Так пунктом 3 діючого Розпорядження КМДА № 857 від 31.05.2011 року визначено, що Головне управління цінової політики КМДА у разі потреби надає офіційні роз'яснення щодо застосування тарифів.

ОСББ «Волинь»звернулось до управління цінової політики за роз'ясненням про порядок застосування тарифів. Управління в листі № 090050/5-1929 від 06.07.2012 (а.с. 36-37) по порядку застосування тарифу на опалення зазначило, що: «при наявності загально будинкового засобу обліку теплової енергії, що обліковує загальну кількість теплової енергії спожитої на опалення і гаряче водопостачання, та відсутності будинкового/квартирних засобів обліку теплової енергії спожитої лише на опалення, розрахунки із споживачами за послуги з централізованого опалення необхідно здійснювати згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв. метр опалювальної площі квартири, тобто згідно тарифів, що встановлені діючими на цей час Розпорядженням виконавчого органу КМДА від 31.05.2011 за № 857 в розмірах 2,91 грн. з ПДВ за 1 кв.м. -у разі оплати послуг не пізніше 20 числа та 3,10 грн. з ПДВ за 1 кв.м. -у разі оплати послуг після 20 числа».

Також ОСББ «Волинь»надало лист від ПАТ «Київенерго»(а.с.90) в якому зазначено, що проводити окремий облік теплової енергії на опалення та окремий облік теплової енергії на гаряче водопостачання за допомогою встановлених в ОСББ «Волинь»приладів неможливо.

Наявний в ОСББ «Волинь»прилад обліку теплової енергії рахує Гкал одночасно і на опалення і на гаряче водопостачання, технічна можливість вести окремий облік тепла на опалення та окремий облік тепла на гаряче водопостачання відсутня.

Пропорційне розподілення до оплати спожитих Гкал отриманих за показами приладу обліку теплової енергії, що рахує Гкал одночасно і на опалення і на гаряче водопостачання, призведе до подвiйної оплати за теплову енергію. Так вiдповiдач зобов'язаний оплачувати спожиту гарячу воду по квартирному лiчильнику за тарифом з розрахунку на 1 куб. метр. Тариф на гарячу воду враховує також i теплову енергiю, яка йде на пiдiгрiв води. Тож повторна оплата теплової енергiї, яка витрачена на пiдiгрiв води та врахована в показах будинкового приладу облiку, призведе до переплати та порушенню законних прав споживача.

Суд встановив, що в разі неможливості визначення фактичної кількості теплової енергії, яка споживається саме на опалення, та визначається виключно за показами приладів обліку, то до оплати потрібно виставляти рахунки, розраховані шляхом множення опалювальної площі квартири на затверджений тариф. Нарахування та оплата за опалення в такому разі відбувається на протязі року, що і зазначено у відповідних розпорядженнях КМДА про затвердження тарифів на опалення.

Позивач надав суду (а.с. 34) витяг з протоколу рiшення зборiв ОСББ «Волинь»№ 2 вiд 30.06.2004 про оплату за опалення протягом року. Відповідач, як споживач, не наділений правом обирати порядок оплати за опалення. Заперечення ОСОБА_2 стосовно порядку оплати за опалення суд вважає необґрунтованими, та не відповідаючими закону.

Відповідно до пункту 20 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Відповідно до пункту 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

За відсутності підписаного між сторонами договору, оплата за житлово-комунальні послуги відбувається на підставі платіжного документа в строки визначені законом, тобто не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На цій підставі з відповідача слід стягнути суму судового збору в розмірі 214,60 грн.

Керуючись статтями 11, 264, 322, 360, 382, 509, 626, 642 ЦК України, ст. 179 ЖК України, статтями 1, 13, 14, 20, 22, 24, ЗУ ««Про житлово-комунальні послуги», статтями 13, 22 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 3, 10, 31, 57-60, 88, 96, 118, 131, 158, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» (ЄДРПОУ 32977400, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 10) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 10939,90 грн., судовий збір в сумі 214,60 грн., а всього стягнути 11 154 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят чотири гривні) 50 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А.І. Демидовська