Рішення № 26256265, 27.08.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.08.2012

Справа № 815\8717\2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року м. Мелітополь

Запорізької обл.

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,

При секретарі - Арифовій Л.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО",

Про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та несплаченої компенсації за відпустку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та несплаченої компенсації за відпустку.

В позові позивач зазначає, що в період з 01 березня 2008 року по 15 грудня 2008 року він працював у відповідача на посаді електромонтера, а потім - заступником начальника цеху теплосилової служби енергосилового цеху.

Позивач вказує, що з моменту звільнення і до теперішнього часу відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі, а саме: йому не була сплачена заробітна плата у сумі 3 426 грн. 43 коп.

Позивач зазначає, що оскільки кінцевий розрахунок при звільненні відповідачем йому не був сплачений, то в порядку ст. 117 КЗпПУ йому повинна бути сплачена компенсація за затримку кінцевого розрахунку за період з 15 грудня 2009 року по 15 липня 2009 року в сумі 9 402 грн. 05 коп.

Крім того, позивач вказує, що йому не була виплачена компенсація за відпустку у лютому 2008 року в сумі 582 грн. 23 коп. В добровільному порядку відповідач не виплачує заборгованість по заробітній платі.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 3 426 грн. 43 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9 402 грн. 05 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 582 грн. 23 коп.

30 липня 2012 року позивач збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримку розрахунку, обґрунтувавши тим, що він отримав довідку від відповідача про заборгованість по заробітній платі, а тому просить суд стягнути заборгованість по заробітній платі за період з жовтень-грудень 2008 року в розмірі 4 724 грн. 89 коп. та компенсацію за затримку невиплати заробітної плати в розмірі 10 193 грн. 40 коп.

В судове засідання сторони не з'явились.

Від позивача та його представника ОСОБА_2 до суду надійшли заяви з проханням слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Від представника відповідача - ОСОБА_3 до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги позивача визнає частково: заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 724 грн. 89 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 582 грн. 23 коп. - визнає, в решті позовних вимог - просить суд відмовити. Представник відповідача надав суду заперечення, в якому зазначив, що позивач з дня звернення і до 22 березня 2012 року не звертався до ТОВ "Литво" із заявою про виплату належних йому сум. Крім того, затримка по виплаті заробітної плати сталася не з вини Товариства, а у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин та скрутне фінансове становище (на грошові кошти Товариства були накладені арешти). Також представник відповідача вважає, що позивач пропустив строк позовної давності про пред'явлення вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-227 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 01 березня 2008 року позивач прийнятий на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання до ТОВ "Литво", наказ № 286 від 01.03.2008 року. 15 грудня 2008 року звільнений згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України (за згодою сторін), наказ № 375 від 15.12.2008 року. \а.с. 21, 21 об.а.\

Згідно до копій довідки з ТОВ "Литво" від 14.06.2012 року, заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 саном на 14 червня 2012 року складає 4 724 грн. 89 коп., а саме: за жовтень 2008 року - 1679 грн. 16 коп., за листопад 2008 року - 1211 грн. 43 коп., за грудень 2008 року - 1834 грн. 30 коп. \а.с. 20\

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 4 724 грн. 89 коп. виплачена не була.

Вказана сума визнана представником відповідача.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розмір середньомісячної заробітної плати розраховується у відповідності до ч. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", зокрема за два останні два місяці \а.с. 20\: за листопад 2008 року (20 робочих днів) - 1211 грн. 43 коп., за грудень 2008 року (10 робочих днів) - 1834 грн. 30 коп. Середньомісячна зарплата складає 101 грн. 52 коп. ((1211 грн. 43 коп. + 1834 грн. 30 коп.): 30 робочих днів).

16 липня 2009 року позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю. \а.с. 8\

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки невиплати зарплати (як просить в позові позивач) в період з 15 грудня 2008 року по 15 липня 2009 року в сумі 10 193 грн. 40 коп., яка розраховується:

в грудні 2008 року 15 по 31 число - 13 робочих днів,

в січні 2009 року - 20 робочих днів,

в лютому 2009 року - 20 робочих днів,

в березні 2009 року - 21 робочий день,

в квітні 2009 року - 21 робочий день,

в травні 2009 року - 18 робочих днів,

в червні 2009 року - 20 робочих днів,

в липні 2009 року з 01 по 15 число включно - 11 робочих днів,

що разом складає 144 робочих днів за вказаний позивачем період.

144 роб.днів х 101 грн. 52 коп. = 14 618 грн. 88 коп.

Таким чином, суд вважає, що стягненню підлягає сума середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні у сумі 10 193 грн. 10 коп. (як просить позивач), а не 14 618 грн. 88 коп. (яка розрахована судом), оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних в межах заявлених ними вимог.

Крім того, суд також вважає необхідним стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку в сумі 582 грн. 23 коп., яка визнана відповідачем.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 19 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Отже, виплата всіх належних позивачу від відповідача сум не проведена з часу звільнення до часу ухвалення рішення у справі, тому позивачем строк для звернення до суду про вирішення спору не пропущений.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача щодо неможливості виплати своєчасно заборгованості по заробітній платі через арешт грошових коштів Підприємства, оскільки відповідач про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, письмово не повідомив позивача перед виплатою зазначених сум.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути нараховану, але не виплачену зарплату у сумі 4 724 грн. 89 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 10 193 грн. 40 коп. та несплачену компенсацію за відпустку у сумі 582 грн. 23 коп.

Крім того, оскільки позивач на підставі ст.. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за подачу позову, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про судову практику застосування законодавства про оплату праці", ст.ст. 3, 8, 10, 60, 88, 179, 197, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та несплаченої компенсації за відпустку - задовольнити в повному обсязі:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО" (р\р 2600342130, МФО 313827, МВ АППБ "Аваль", Код ЄДРПОУ 25482075), юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 4 724 \чотири тисячі сімсот двадцять чотири\ грн. 75 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10 193 \десять тисяч сто дев'яносто три\ грн. 40 коп. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 582 \п?ятсот вісімдесят дві\ грн. 23 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО" (р\р НОМЕР_1, МФО 313827, ЗОД "Райффайзен Банк Аваль", Код ЄДРПОУ 25482075), юридична адреса: 72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27, судовий збір на користь держави в розмірі 214 грн. 60 коп. (отримувач - державний бюджет м. Мелітополя, Код отримувача 37968956, р\р 31215206700013, Код ЄДРПОУ суду 36969096, МФО 813015, код виду платежу: 22030001, п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна