Рішення № 2624938, 02.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/366

02.12.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»

до корпорації «КТД»

про стягнення 180 907,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до корпорації «КТД»про стягнення боргу в сумі 180 907,61 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 02.07.2008 року було укладено договір поставки № 90, відповідно до умов якого позивач зобов’язаний поставити на адрес відповідача продукцію, а відповідач прийняти та оплатити цю продукцію, найменування, кількість, ціна, якої зазначена в специфікаціях, оформлених як додаток до договору.

На виконання умов договору позивачем відвантажено відповідачу металопродукцію на загальну суму 176 809,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № С-004049 від 17.07.2008 року.

Відповідно до п.4.1 договору оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів після отримання товару на складі постачальника.

Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково на суму 2 000,00 грн.

На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 174 809,70 грн.

У судове засідання 03.11.2008 року представник відповідача не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/366 від 13.10.2008 року, підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити. Стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 174 809,70 грн., пеню в розмірі 5 422,60 грн., 3% річних в розмірі 675,29 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1 809,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Враховуючи неявку представника відповідача та необхідність витребування нових доказів суд відклав розгляд справи на 17.11.2008 року.

У судове засідання 17.11.2008 року представники сторін не з’явилися, проте представник позивача через загальний відділ діловодства подав суду копію податкової накладної та заяву про розгляд справи за його відсутності в зв’язку із хворобою. Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду справи по суті, а також необхідністю витребування доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 02.12.2008 року.

02.12.2008 року у судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, але через загальний відділ діловодства подав копію банківської виписки.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Також, 25.11.2008 року представник відповідача ознайомився та зняв необхідні копії матеріалів справи № 33/366.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»та корпорацією «КТД»було укладено договір поставки № 90.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до п.1.1 договору № 90 від 02.07.2008 року постачальник (позивач) зобов’язується поставити покупцю (відповідачу) продукцію, а покупець прийняти і оплатити цю продукцію, найменування, асортимент, кількість, ціна, якої зазначена в специфікаціях, оформлених додатками до договору, які є невід’ємними частинами договору.

Згідно з п.2.2 договору № 90 від 02.07.2008 року сума договору складається з сум, зазначених у всіх накладних виданих постачальником і підписаних сторонами в період дії договору.

Пунктом 3.5 договору № 90 від 02.07.2008 року передбачено, що разом з товаром постачальник передає покупцю такі документи: рахунок-фактуру, товарну накладну, сертифікат якості виготовлювача (копію), податкову накладну.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 176 809,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- рахунком-фактурою № С-007483 від 09.07.2008 року на суму 176 809,70 грн.;

- видатковою накладною № С-004049 від 14.07 2008 року на суму 176 809,70 грн., відповідно до якої товар отримав представник відповідача Вовчок В.Ф. на підставі довіреності серія ЯНЖ № 028147 від 10.07.2008 року, яка дійсна до 20.07.2008 року;

- податковою накладною від 14.07.208 року на суму 176 809,70 грн.

Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.1 договору № 90 від 02.07.2008 року оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів після отримання товару на складі постачальника.

Відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з призначенням платежем: «сплата за метал згідно рах. № С-007483 від 09.07.08р.».

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 174 809,70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Дії відповідача, з несплати заборгованості за виконані роботи є порушенням грошових зобов’язань, взятих на себе стороною за договором, а тому, є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пунктом 7.1 договору № 90 від 02.07.2008 року при недотриманні термінів оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 2-ої облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, від вартості товару, строк оплати якого порушено, за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 5 422,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір трьох процентів річних в сумі 675,29 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з корпорації «КТД»(03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16, р/р 26004111230101 в ЗАТ «Сведбанк Інвест»м. Києва, МФО 320650, код ЄДРПОУ 34662296) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество»(юридична адреса: 52300, смт. Криничка, Дніпропетровська область, вул. Заводська, 2; поштова адреса: 49127, м. Дніпропетровська, вул. Гаванська, 5; р/р 26003050205869 в КБ «Приватбанк»у м. Дніпропетровськ, МФО 305299, р/р 26006301010884 в Дніпроп. Філії ВАТ ВТБ Банк у м. Дніпропетровськ, МФО 306931, р/р 26006900697042 в філії ЗАТ «ПУМБ»у Дніпропетровськ, МФО 305813, код ЄДРПОУ 34245231) суму основного боргу 174 809 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот дев’ять) грн. 70 коп., три проценти річних в розмірі 675 (шістсот сімдесят п’ять) грн. 29 коп., пеню в розмірі 5 422 (п’ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 809 (одна тисяча вісімсот дев’ять) грн. 08 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий