Рішення № 2624889, 18.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.08 р. Справа № 9/177

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка

про: зобов`язання виконати певні дії та стягнення штрафних санкцій 3 830грн.36коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Корнелюк Г.О. – юрисконсульт (за довіреністю №1/561 від 24.09.2008р.);

від відповідача: Петров Є.В. – представник (за довіреністю №б/н від 01.10.2008р.).

З 24.11.2008р. о 15год.00хв. по 01.12.2008р. о 16год.00хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Селидіввугілля”, м.Селідове звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка про зобов`язання виконати певні дії та стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 830грн.36коп. (пені в розмірі 2 975грн.13коп. та штрафу в розмірі 855грн.23коп.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №79 від 07.05.2007р., специфікацію до договору, накладні №311 від 24.05.2007р., №672 від 15.10.2007р., платіжні доручення №518 від 08.05.2007р., №772 від 20.06.2007р., претензії №1534 від 13.11.2007р., №1-835 від 02.06.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №б/н від 10.11.2008р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/1693 від 13.10.2008р. Відкрите акціонерне товариство „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка станом на 13.10.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

24.11.2008р. позивачем через канцелярію господарського суду надана заява про уточнення позовних вимог б/н від 24.11.2008р., згідно з якою позивач просить суд зобов`язати Відкрите акціонерне товариство „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка допоставити Державному підприємству „Селидіввугілля”, м.Селідове продукцію на суму 8 882грн.40коп., а саме: зірку 1ГПКС 72.00.161, лист пружній 84.34.00.001, гідроблок 1ГПКС 15.02.600., а також стягнути з відповідача 488грн.00коп. переплати продукції.

Крім того, позивачем надана заява б/н від 18.12.2008р., відповідно з якою останній відмовляється від стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 830грн.36коп.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення від 24.11.2008р.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

07.05.2007р. між Державним підприємством „Селидіввугілля” та Відкритим акціонерним товариством „Горлівський завод „Реммаш” укладений договір поставки №79, відповідно з яким постачальник (відповідач) зобов`язується у відповідності з вимогами нормативної документації виготовити та поставити продукцію замовнику (позивачу), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №79 від 07.05.2007р.

Відповідно до п.1.2 договору, асортимент, кількість та номенклатура продукції визначаються у додаткових угодах та специфікаціях, які додаються до даного договору, і які є невід`ємною його частиною.

Пунктом 2.3 договору передбачена 100% попередня оплата.

В свою чергу, згідно п.4.1 договору, умови поставки продукції – EXW (зі складу заводу - Інкотермс) після її оплати.

Відповідно до додатку №1 до договору (специфікація), відповідач зобов’язаний був відвантажити позивачу продукцію загальною вартістю 29 691грн.60коп.

За твердженням позивача, останнім на рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 18 000грн.00коп. в якості передоплати за поставку згідно зазначеної специфікації, що підтверджується платіжними дорученнями №518 від 08.05.2007р., №772 від 20.06.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначено позивачем, відповідач свої зобов`язання щодо поставки продукції виконав частково, здійснивши поставку продукції на загальну суму 8 689грн.20коп., що вбачається з накладних №311 від 24.05.2007р., №672 від 15.10.2007р. (копії накладних додані до матеріалів справи).

Таким чином, позивач вважає, що на момент подання позовної заяви, відповідач недопоставив продукцію загальною вартістю 9 310грн.80коп.

У зв`язку з зазначеним, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка допоставити Державному підприємству „Селидіввугілля”, м.Селідове продукцію на суму 8 882грн.40коп., а саме: зірку 1ГПКС 72.00.161, лист пружній 84.34.00.001, гідроблок 1ГПКС 15.02.600., а також стягнути з відповідача 488грн.00коп. переплати продукції.

Проте, як зазначено вище, відповідач, не погоджуючись з заявленим позовом, вказує на те, що недопоставка продукції обумовлена невиконанням позивачем зобов’язання щодо 100% передплати за продукцію, як то передбачено пунктом 2.3. договору.

Суд приймає заперечення відповідача та вважає, що порушення відповідачем своїх обов’язків за договором поставки №79 від 07.05.2007р. відсутнє з огляду на наступне:

За своєю правовою природою вказаний вище договір є договором поставки і відноситься до двосторонніх угод, за якими прав та обов’язків набувають кожна з сторін договору.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 3 ст.264 ГК України передбачено, що основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст.693 ЦК України передбачено, що у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Так, згідно ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 3 ст.220 ГК України визначено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

В силу ч.1 ст.221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливаються із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.

Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обв’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Отже за всіма видами зобов’язань боржнику надається право відстрочення виконання на час прострочення кредитора. Після припинення прострочення кредитора боржник втрачає право на відстрочення виконання, а тому в подальшому несе відповідальність за належне виконання зобов’язання на загальних підставах.

Як зазначено вище, відповідно до п.2.3 договору передбачена 100% попередня оплата. В свою чергу, згідно п.4.1 договору, умови поставки продукції – EXW (зі складу заводу - Інкотермс) після її оплати.

Оскільки умовами специфікації визначена сума поставки в розмірі 29 691грн.60коп., а позивачем здійснена попередня оплата на суму в розмірі 18 000грн.00коп., тому позивач вважається таким, що не виконав умови договору.

Крім того, дослідивши платіжні доручення №518 від 08.05.2007р., №772 від 20.06.2007р., згідно яких здійснено передоплату, судом встановлено, що останні не містять посилань щодо попередньої оплати за договором №79 від 07.05.2007р., навпаки, призначенням платежу є продукція згідно рахунку №284 від 07.05.2007р. (доказів відношення зазначеного рахунку до спірного договору сторонами не представлено).

Втім, враховуючи те, що відповідач не заперечує проти того, що зазначені грошові кошти отримані саме на виконання умов договору №79 від 07.05.2007р., суд вважає, що грошові кошти в розмірі 18 000грн.00коп. є передоплатою за договором №79 від 07.05.2007р.

Таким чином, невиконання відповідачем свого обов’язку щодо поставки продукції сталося внаслідок прострочення позивача щодо перерахування 100% оплати продукції, як то передбачено умовами договору.

В силу наведених вище статей, дії позивача можуть виключити кваліфікацію поведінки відповідача як порушення зобов’язання, оскільки за умовами договору відповідач несе обв’язок з поставки продукції, але цей обов’язок, враховуючи умови пункту 2.3., 4.1 договору, не набув характеру боргу, а кореспондуюче цьому обов’язку право позивача не набуло характеру вимоги.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Дослідивши у сукупності матеріали справи, враховуючи те, що посилання позивача спростовуються зазначеними вище висновками, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове є необґрунтованими, безпідставними, а відтак такими, що підлягають залишенню без задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 3 830грн.36коп. (пеня в розмірі 2 975грн.13коп. та штраф в розмірі 855грн.23коп.).

Однак, як було зазначено вище, відповідно до заяви б/н від 18.12.2008р. позивач відмовився від стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 830грн.36коп. (пені в розмірі 2 975грн.13коп. і штрафу в розмірі 855грн.23коп.).

В порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом перевірено повноваження представника позивача, який підписав заяву про відмову від позову, на вчинення відповідних дій.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України відмова позивача від позову та прийняття відмови господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, у зв’язку з відмовою позивача від частини позовних вимог та прийняттям такої відмови господарським судом, враховуючи той факт, що дана заява не суперечить законові та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі №9/177 в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 830грн.36коп. (пені в розмірі 2 975грн.13коп. і штрафу в розмірі 855грн.23коп.).

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 538, 549, 613, 693 ,712 Цивільного кодексу України, ст.193, 218, 220, 221, 264 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селідове до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка про зобов`язання Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод „Реммаш”, м.Горлівка допоставити Державному підприємству „Селидіввугілля”, м.Селідове продукцію на суму 8 882грн.40коп., а саме: зірку 1ГПКС 72.00.161, лист пружній 84.34.00.001, гідроблок 1ГПКС 15.02.600., а також стягнення з відповідача 488грн.00коп. переплати продукції – залишити без задоволення.

В частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 830грн.36коп. (пені в розмірі 2 975грн.13коп. і штрафу в розмірі 855грн.23коп.) – припинити провадження по справі у зв`язку з відмовою позивача.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” (за адресою: вул.К.Маркса, 41, м.Селідове, Донецька область, р/р 26002302490817 у відділенні ПІБ м.Селідове Донецької області, МФО 334312, код ЄДРПОУ 33426253) на користь державного бюджету державне мито в сумі 45грн.58коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 18.12.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Текст рішення підписано 19.12.2008р.