Ухвала суду № 26248529, 16.08.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Коваль С.М.

суддів Приндюк М.В., Бартащук Л.В.

за участю прокурора Гуменюк Л.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, шляхом проведення в порядку ст. 85-3 КПК України відеоконференції між Апеляційним судом м. Києва та Київським СІЗО, апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року.

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину, працюючому директором ТОВ «Екоексперт», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, не судимому,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Згідно постанови, такий запобіжний захід ОСОБА_2 обрано з урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі він може ухилитися від слідства і суду, та з огляду на службове становище і посаду, яку він займав, ОСОБА_2 може перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом впливу, як особисто так і через третіх осіб, здійснювати тиск на свідків та інших, можливо причетних до даного злочину осіб. Також судом були враховані дані про особу ОСОБА_2, його сімейний та матеріальний стан, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

В апеляціях захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять зазначену постанову як незаконну та необґрунтовану, постановлену з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону скасувати та обрати ОСОБА_2 більш м»який запобіжний захід ніж взяття під варту, а саме заставу, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а у матеріалах справи та у поданні слідчого відсутні дані, які б давали достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, чи перешкоджати встановленню істини по справі, а сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 не є безумовною підставою, для обрання саме такого запобіжного заходу як взяття під варту. Також вказують на те, що посилання суду на можливість ОСОБА_2 перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом впливу на свідків, є лише припущенням суду, оскільки жодних фактичних даних на підтвердження зазначених обставин у матеріалах справи не міститься. Крім того зазначають, що при розгляді подання судом не були враховані всі дані, що характеризують особу ОСОБА_2 та його сімейний стан, зокрема те, що він має постійне місце проживання, до затримання працював, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, та з урахуванням цього не була досліджена можливість обрання щодо ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу ніж взяття під варту, а саме застави.

Вислухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляцій та просили їх задовольнити, прокурора, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, а апеляції захисників такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши доводи апеляцій та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, в провадженні прокуратури Печерського району м. Києва перебуває кримінальна справа № 56-3185, порушена 03.08.2012 року щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

03 серпня 2012 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

06 серпня 2012 року старший слідчий прокуратури Печерського району м. Києва Козлов П.Б., за погодженням з в.о. прокурора Печерського району м. Києва, звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що перебуваючи на волі він буде ухилятися від слідства, продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом здійснення впливу на свідків, а також виходячи з тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року строк затримання ОСОБА_2 продовжено до 6 діб.

З постанови суду та протоколу судового засідання вбачається, що наведені в поданні слідчого підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту перевірялися при розгляді подання. При цьому був опитаний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисників, пояснення слідчого та з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Так, відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно зі ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого особа підозрюється, її вік, стан здоров»я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Разом з тим, задовольняючи подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд не перевірив, чи є підстави вказані слідчим у поданні достатніми для обрання саме такого запобіжного заходу, як взяття під варту, та не врахував, що у поданні слідчого та матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_2 ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі чи продовжити злочинну діяльність. Такий висновок ґрунтується лише на припущеннях.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має постійне місце проживання та реєстрації, до затримання працював, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 дитину, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

Ці обставини, які відповідно до ст. 150 КПК України повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, належним чином не були враховані судом при прийнятті рішення.

Тяжкість злочину, на яку посилався як слідчий, так і суд, хоча і є необхідною умовою для законності тримання особи під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту. А тому посилання в постанові суду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, саме по собі не заслуговує на увагу, оскільки тяжкість злочину може бути враховано лише в сукупності з іншими ризиками при доведеності існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину.

Посилання у поданні слідчого, при направленні до суду подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, на його можливість продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків, є не переконливими, оскільки відповідні докази, які підтверджують наявність у нього таких намірів у справі відсутні.

Крім того, обираючи ОСОБА_2 найбільш суворий запобіжний захід, всупереч вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, судом не з»ясовано та не наведено відповідних аргументів на користь того, що застосування більш м»яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

З урахуванням положень ст.ст. 148, 150 КПК України, п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення, суду належало з'ясувати, чи тримання ОСОБА_2 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, однак суд цього не зробив.

За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого ст. 5 Конвенції в контексті зазначеної кримінальної справи немає, а тому постанову слід скасувати, в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відмовити та обрати йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, що є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст.ст. 165-2, 149-1, 154-1, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - скасувати.

В задоволенні подання старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б. про обрання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Зобов'язати ОСОБА_2 внести протягом п'яти діб з дня обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою, визначеної суми коштів на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва ( м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО- 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104), та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України:

з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

4) здати за зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, роз'яснивши про можливість його повернення негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку. Роз'яснити ОСОБА_2, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення застави у визначений термін, є підставою для розгляду питання про обрання щодо ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати у ОСОБА_2 розписку.

Контроль за виконанням ухвали Апеляційного суду м. Києва покласти на прокурора Печерського району м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _______ ___

С.М. Коваль М.В. Приндюк Л.В. Бартащук