Ухвала суду № 26247928, 07.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р.

справа № 2а-10134/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Приват Комплект" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, за участю прокуратури Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001042302/0 від 24.11.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій на загальну суму 177096,00 грн. та № 0001052302/0 від 24.11.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2010 року в сумі 14496386,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001042302/0 від 24 листопада 2010 року, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 177096,00 гри. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001052302/0 від 24 листопада 2010 року, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року у розмірі 14496386,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 03.09.2010 року по 04.11.2010 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі направлень від 03.09.2010 року № 642 та № 642/1 було проведено планову виїзну перевірку TOB «Приват-Комплект»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, результати якої відображені в акті перевірки від 11.11.2010 року № 3541/23/30571299.

На підставі акта перевірки від 11.11.2010 року № 3541/23/30571299 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя 24 листопада 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001042302/0, яким TOB «Приват Комплект»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177096,00 грн. (118064,00 за основним платежем та 59032,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0001052302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 14496386,00 грн.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем в порушення вимог пп. 7.4.1, п. 7.4.4, п. 7.4.5 п. 7.4, та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР TOB «Приват Комплект»занижено податок на додану вартість на загальну суму 118064 грн., в т.ч. по періодам: за січень 2009 року - 24247 грн., за лютий 2009 року - 28818 грн., за березень 2009 року - 48771 грн., за квітень 2009 року - 13228 грн., за червень 2010 року-3000 грн. В порушення вимог пп. 7.4.1, п. п. 7.4.4, п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»TOB «Приват Комплект»завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації з ПДВ) на загальну суму 6067 грн., в т.ч. за червень 2010 року на суму 6067 грн. В порушення вимог пп. 7.7.1, п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»TOB «Приват Комплект»завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року в сумі 14496386 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що придбані позивачем послуги на підставі угод пов’язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а тому податковий орган протиправно прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість на суму 118064 грн.

Матеріали справи свідчать, що між TOB «Приват Комплект»існували господарські правовідносини: з ППКП «Полюс-М»- договір № 07/10 від 05.10.2007 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до умов якого об'єктом послуг є консультації відносно отримання документів на проведення реконструкції жилих будинків, вводу в експлуатацію та документальному оформленню даних операцій; з TOB «Валикон»- договори № 31/05 та № 12/07 від 31 травня 2007 року та 12 липня 2007 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до умов якого об'єктом послуг є консультації відносно отримання документів на проведення реконструкції жилих будинків, вводу в експлуатацію та документальному оформленню даних операцій; з ЗАТ КБ «Приват Банк»щодо отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі договорів № Г.22.4.1.0-121 д 01.05.2007 року, № Г.26.0.0.0.0/15-33 від 05.01.2009 року.

Також, на підставі низки договорів з TOB «Приватістейт»TOB «Приват Комплект» отримувало посередницькі, маркетингові, рекламні та інших послуги щодо допомоги у реалізації нерухомого майна (квартир) та представлення інтересів «замовника»з цих питань в органах державної влади, на підприємствах, банках, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а згідно положень п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання послуг є безпідставними.

Відповідно до ч. 4 п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік» визначено, що первинний документ –документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, наявність договорів, актів виконаних робіт, платіжних документів суд першої інстанції обґрунтовано відніс до первинних документів, що підтверджують господарські операції, за якими податковим органом визначено заниження податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги щодо помилковості визначення дати виникнення права на включення відповідних сум залишку від’ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Тому доводи заявника апеляційної скарги щодо невірного визначення дати виникнення права на включення відповідних сум залишку від’ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування є безпідставними.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя –залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 28.03.2012 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим