Рішення № 2624679, 17.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 34/348

17.12.08

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

до

третя особа

УДАІ ГУ МВС в м. Києві

Костецький О.В.

про

стягнення 48 552,54 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Мірдіч Т.Я. (довіреність № ГО-08/27 від 21.01.2008);

від відповідача –

від третьої особи –

не з’явився;

не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення в порядку регресу з ГУ МВС України в м. Києві матеріальної шкоди в сумі 48 552,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачем на підставі полісу добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ/21/48/44/39 № 015784 від 08.06.2007, внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Шевроле Авео», державний номерний знак АІ 1683 ВВ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль «Шкода Фабія», державний номерний знак 1903, яким скоєно ДТП, і водій якого визнано винним у її скоєні, належить на праві власності УДАІ ГУ МВС в м. Києві, останнє зобов’язано виплатити Позивачу заявлену до стягнення суму.

30.09.2008 з метою повного, об’єктивного та всебічного вирішення справи ухвалою суду було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ГУ МВС України в м. Києві: Костецького Олексія Володимировича (м. Київ, вул. С. Хохлових, 5) (далі –Третя особа).

20.10.2008 ГУ МВС України в м. Києві в порядку статей 22, 24 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подало клопотання, відповідно до якого просить замінити ГУ МВС України в м. Києві належним відповідачем, а саме УДАІ ГУ МВС в м. Києві (далі –Відповідач).

Ухвалою суду від 20.10.2008 розгляд справи було відкладено на 29.10.2008 та направлено судовий запит до УДАІ ГУМВС України в м. Києві з метою витребування доказів щодо підтвердження статусу УДАІ ГУМВС України в м. Києві, як юридичної особи.

Ухвалою суду від 29.10.2008 було замінено Головне управління МВС України в м. Києві належним відповідачем, а саме УДАІ ГУМВС України в м. Києві, а розгляд справи відкладено на 17.11.2008.

Ухвалою суду від 17.11.2008 розгляд справи було призначено на 08.12.2008.

У судове засідання 08.12.2008 представники відповідача та третьої особи не з*явились, проте через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 08.12.2008 на підставі заяви Відповідача розгляд справи було відкладено на 17.12.2008.

У судове засідання Відповідач та третя особа повторно не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, вимог ухвал суду не виконали, письмових заперечень проти позову не подали.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників Відповідача та третьої особи суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача та третьої особи не надходило.

Таким чином, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи.

При цьому суд зазначає, що у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, Відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі до моменту розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки ГУ МВС України в м. Києві від 08.08.2007 № 3291 та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2007 у справі № 3-29985/2007, 08.08.2007 приблизно о 00 год. 30 хв. в м. Києві на вул. Велика кільцева дорога була скоєна ДТП, а саме наїзд автомобіля марки «Шкода Фабія», державний номерний знак 1903 (далі –автомобіль «Шкода»), яким керував Костецький Олексій Володимирович на автомобіль «Шевроле Авео», державний номерний знак АІ 1683 ВВ (далі –автомобіль «Шевроле»), водій Кучер Павло Леонідович, внаслідок чого автомобіль «Шевроле»відкинуло на попереду припаркований автомобіль «Мазда», державний номерний знак 669-77 КТ, водій Удовенко С.М.

ДТП сталася в результаті порушення Костецьким О.В. вимог пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ГУ МВС України в м. Києві від 08.08.2007 № 3291 та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2007 у справі № 3-29985/2007, відповідно до якої Костецького О.В., визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіля марки «Шевроле», водій Кучер П.Л.

Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної володільцю автомобіля «Шевроле», відповідно до звіту № 2481 від 14.08.2007, виконаного Національним центром незалежних експертиз, становить 51 875,53 грн.

Пошкоджений автомобіль «Шевроле»був застрахований на підставі полісу добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ/21/48/44/39 № 015784 від 08.06.2007, укладеного між Позивачем та Кучером Павлом Леонідовичем (власник автомобіля «Шевроле»).

На виконання вищевказаного полісу добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ/21/48/44/39 № 015784 від 08.06.2007, за страховим актом від 28.09.2007, Позивачем було виплачено страхове відшкодування за завдану автомобілю «Шевроле»матеріальну шкоду в сумі 48 552,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6036 від 05.10.2007.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача перейшло в межах суми 48 552,54 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки ГУ МВС України в м. Києві від 08.08.2007 № 3291, транспортний засіб –автомобіль «Шкода», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шевроле»належить Відповідачу.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Шкода», що належить Відповідачу та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Шевроле», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з Відповідача розмір збитків у сумі 48 552,54 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному розмірі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Відтак, залучення до участі у справі водія у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі статті 27 ГПК України не суперечить правилам предметної підсудності, визначеним статтею 12 цього Кодексу.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю «Шевроле»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, ідентифікаційний код 24523569, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) 48 552 (сорок вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 54 коп. відшкодування шкоди, а також 485 (чотириста вісімдесят п’ять) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Сташків Р.Б.