Рішення № 2624612, 18.12.2008, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" грудня 2008 р. по справі № 6/120-44

Господарський суд Волинської області під головуванням судді – заступника голови господарського суду Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБрус»

про стягнення 250 889,81 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Дмитрук О.О., дов. від 26.11.2008 р.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 16.12.2008 р. до 18.12.2008 р. для долучення відповідачем додаткових доказів у справі.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», звертаючись до суду з позовною заявою, просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБрус», що є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-Стиль»206 296,46 грн. заборгованості, що утворилась за період з березня по серпень 2008 р. в результаті неналежного виконання останнім зобов’язань за договором оперативного лізингу, в т.ч., 156 506,79 грн. основного боргу, 29 513,12 грн. інфляційних, 5 703,73 грн. –3% річних, 14 572, 82 грн. пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір оперативного лізингу (оренди) № 182/0206 від 09.02.2006 р., специфікацію товару на суму 950 000,00 грн., акт прийому-передачі обладнання від 16.02.2006 р., додаток №3 до договору № 182/0206 від 09.02.2006 р., додаткову угоду №1 від 20.02.2006 р., додаток № 3/1 від 30.11.2006 р. до договору № 182/0206 від 09.02.2006 р., додаткову угоду № 2 від 11.06.2008 р., додаток № 3/2 від 11.06.2008 р. до договору № 182/0206 від 09.02.2006 р.

На підставі заяв № 513 від 10.10.2008 р. та № 528 від 13.10.2008 р. позивач збільшив позовні вимоги та просить зобов’язати відповідача повернути майно, передане йому на підставі договору оперативного лізингу (оренди) № 182/0206 від 09.02.2006 р., а також стягнути з відповідача борг, що утворився в результаті неналежного виконання договірних зобов’язань в період з березня по жовтень 2008 р. в сумі 250 889,81 грн., в т.ч. 173 151,58 грн. основного боргу, 29 513,12 грн. інфляційних, 6 600,21 грн. –3% річних, 23 715, 95 грн. пені, 17 908,95 грн. –пені за неповернення майна.

В поданому на адресу суду письмовому клопотанні за № 01-28/20186 та в судовому засіданні представник відповідача пояснила, що заборгованість виникла у зв’язку з важким фінансовим становищем на підприємстві, просить штрафні санкції не нараховувати. На підтвердження заявленого подає оборотно-сальдову відомість по кредиторській заборгованості, оборотно-сальдову відомість по дебіторській заборгованості, копії наказів «Про встановлення неповного робочого дня», копію постанови про арешт коштів на розрахунковому рахунку підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

09 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», "лізингодавець", та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробут Стиль», "лізингоодержувач", був укладений договір № 182/0206 оперативного лізингу (оренди).

Відповідно до п. 1.1 лізиногодавець передає, а лізингоодержувач одержує в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, а саме: обладнання-комплект.

На виконання умов договору №182/0206 від 09.02.2006 року ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»передало ТзОВ «Добробут Стиль» майно відповідно до специфікації товару: стрічково-пильний станок SERRA Bavaria SL-110 і в комплекті, 2006 р.в., заточний станок WR-1 автомат для форми зуба РСР в комплекті, 2006 р.в., обладнання для лісосушильних камер, 2005 р.в., комплектна трансформаторна підстанція КТП-630/0,4 ЗТр. ТМ-630/10/04, 2005 р.в. (додаток до договору), що підтверджується актом прийомки-передачі від 16.02.2006 року.

Згідно п.п.4.1., 4.3., 6.2. договору відповідач зобов’язався сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до встановленого графіка (додатки № 3-3/2 до договору). Крім того, на підставі п.6.2. п.п.3 договору передбачено, що «лізингоодержувач»у разі несплати лізингових платежів протягом одного чергового строку зобов’язаний на вимогу «лізингодавця»повернути йому об’єкт лізингу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього, цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту отримання товару між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, лізинг.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). (ст. 806 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, «лізингодавець»- ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»зобов’язання за договором виконав та передав майно «Лізингоодержувачу»- ТзОВ «Добробут-Стиль».

Водночас, відповідачем належним чином не виконано зобов’язань та не проведено розрахунків відповідно до графіку платежів (додаток №3 до договору).

Згідно розрахунку позивача, заборгованість станом на жовтень 2008 р. складає 173 151 грн. 58 коп., яка на день розгляду справи відповідачем не погашена і підлягає до стягнення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача

29 513, 12 грн. інфляційних нарахувань та 6 600,21 грн. –3% річних підставна та підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Згідно пункту 9.2 договору №182/0206 від 09.02.2006 року сторонами передбачена відповідальність за порушення зобов’язань згідно договору, а саме: за порушення термінів сплати лізингових платежів - пеня в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день протермінування; за несвоєчасне повернення майна - пеня розмірі 0,5% вартості неповернутого майна за кожен день протермінування.

Виходячи з умов договору та вимог Закону України «Про відповідальність за невиконання грошового зобов’язання», нарахована позивачем пеня за прострочення платежу у розмірі 23 715, 95 грн. та 17 908,95 грн. –пеня за неповернення майна підставна та підлягає до стягнення.

Водночас, господарський суд, приймаючи рішення на підставі п.3 ст.83 ГПК України має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Беручи до уваги важке фінансове становище підприємства, що підтверджується кредиторською заборгованістю у сумі 1 746 030,65 грн., дебіторською заборгованістю в сумі 746 970,92 грн. та копіями наказів «Про встановлення неповного робочого дня на підприємстві», копією постанови про арешт коштів ТзОВ «УкрБрус»та враховуючи часткове виконання зобов’язань за договором з 19.02.2006 р., суд вважає за можливе, як виняток, зменшити нараховану позивачем пеню у розмірі 50% нарахованих сум та стягнути їх у сумі: пеню за прострочення платежу у розмірі 11 858, 00 грн. та 8 955, 00 грн. –пеню за неповернення майна.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає частково в сумі 230 077,91 грн., в т.ч. 173 151,58 грн. основного боргу, 29 513,12 грн. інфляційних, 6 600,21 грн. –3% річних, пені за прострочення платежу у розмірі 11 858, 00 грн. та 8 955, 00 грн. –пені за неповернення майна. В позові на суму 20 811,90 грн. в частині стягнення пені слід відмовити.

Позовні вимоги в частині повернення відповідачем майна компанії не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не подано доказів надіслання на адресу «лізингоодержувача»- ТзОВ «УкрБрус»вимоги про повернення майна, як це визначено п.6.2 п.п.3 договору № 182/0206 від 09.02.2006 р. оперативного лізингу (оренди).

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 2 508,93 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 11, 546, 548, 625, 806 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБрус» ( Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 5, МФО 351005, ЄДРПОУ 3335493, р/р 26000147155000 у АКІБ “Укрсиббанк”, м. Харків) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» ( 79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, п/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ «Кредобанк», Код банку 325 365, ЄДРПОУ 31730064) 230 077,91 грн. заборгованості, в т.ч, 173 151,58 грн. основного боргу, 29 513,12 грн. інфляційних, 6 600,21 грн. –3% річних, пені за прострочення платежу у розмірі 11 858, 00 грн. та 8 955, 00 грн. –пені за неповернення майна, а також 2 508,93 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. В частині стягнення пені в сумі 20 811,90 грн. відмовити.

4. В частині повернення майна в позові відмовити.

Заступник голови

господарського суду, суддя В.А.Пахолюк