Ухвала суду № 26245340, 20.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-1870/774/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Бойко Л.М., відповідача - Флюр Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. по справі № 2а-1870/774/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Мотордеталь-Конотоп") звернулось до суду з позовною заявою до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Конотопська МДПІ), в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. :

-№ 0000072311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 829 620 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 207405 грн., а всього на загальну суму 1 037 025 грн.;

-№ 0000082311, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі всього 13 677 652 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 р. - 1141909 грн., 2 квартал 2011 р. - 12 535 743 грн.;

-№ 0000092311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 385 658 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 16551грн. 50 коп., а всього на загальну суму 402 209 грн. 50 коп.;

-№ 0000102311, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 р. на 95 264 грн.;

-№ 0000112311, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 р. на 236 724 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2012р. (т.4, а.с.217) було допущено заміну відповідача його правонаступником -Конотопською об'єднаною державною податковою інспекцією Сумської області (далі -відповідач Конотопська ОДПІ).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. по справі № 2а-1870/774/12 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Cкасовано податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 12.01.2012 р.:

-№0000072311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 037 025 грн.;

-№0000082311, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 677 652 грн.;

-№0000092311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 402 209 грн. 50 коп.;

-№0000102311, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 р. на 95 264 грн.;

-№0000112311, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 р. на 236 724 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (ідентифікаційний номер 30573983, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки доказам у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову норм Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. по справі № 2а-1870/774/12 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначив, що позивачем безпідставно, всупереч вимогам п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України віднесено до складу від`ємного значення оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року збитки 2010 року в сумі 11528329 грн., що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000082311 про зменшення від`ємного значення оподаткування податком на прибуток підприємств на 13677652 грн. Посилаючись на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, виписаних позивачеві контрагентом ТОВ «Метал-Ресурс», невідповідність сертифікатів якості та сертифікатів походження на сировину, поставлену вказаним підприємством позивачем надано копії сертифікатів походження та сертифікатів якості (позивачем надано сертифікати якості на сировину імпортного походження, в той час як за даними картки обліку платника ТОВ "Метал-Ресурс" не являвся імпортером сировини в періоді з 01.07.2010р. по 30.06.2011р.), а також на акт Алчевської ОДПІ від 29.03.2011 р. № 526/231/36833386, стверджує про нікчемність угоди між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Метал-Ресурс» як такого, що не направлений на настання реальних правових наслідків. Вважає, що в зв`язку з викладеним, вартість придбаної у ТОВ «Метал-Ресурс» сировини не повинна включатись до складу валових витрат та податкового кредиту. Також, зазначив, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по придбанню сировини від ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Запоріжсталькомплект», ПП НПКО «Тата», ТОВ «Промислова група «Рост», оскільки згідно автоматизованої бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» наявна розбіжність між податковим кредитом позивача та податковими зобов`язаннями : ТОВ "Запоріжсталькомплект» за вересень 2010 р. - на суму 10959 грн., за жовтень 2010 року - на 55416 грн., за грудень 2010 року - на 23500 грн., за січень 2011 року - на 14459 грн.; ПП «НПКО «Тата» - на 8800,00 грн., з ТОВ «Промислова група «Рост» - на суму 30774,35 грн. Актами перевірок ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 22.11.2011 р. № 2455/2302/34155536 та від 22.08.2011 р. № 1493/2305/19264196 встановлено нікчемність угод між ТОВ «Запоріжсталькомплект» та ПП «НПКО «Тата» та їхніми постачальниками товарів, в зв`язку з чим, на думку відповідача, ПДВ по операціям з подальшої реалізації товарів, що надійшли від спірних постачальників, не повинне включатись до складу податкового кредиту подальшими покупцями цих товарів, в тому числі, й ТОВ «Мотордеталь-Конотоп». Вказує, що ТОВ «Запоріжсталькомплект» має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; податкова декларація з ПДВ ТОВ «Промислова група «Рост» за липень 2010 року визнана недійсною; відносно службових осіб контрагентів ПП «НПКО «Тата» - ТОВ Запоріжіндустріалсервіс» та ТОВ «Укрдрон» порушено кримінальні справи. З огляду на викладене, вважає операції по договорам між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Запоріжсталькомплект» та ПП «НПКО «Тата» такими, що реально не відбулися, та не є підставою для віднесення сплачених сум до податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін. Вказує на те, що норми п.3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить обмежень щодо включення до складу від`ємного значення ІІ кварталу 2011 року збитків, понесених підприємством у 2010 році, а відтак, зменшення позивачеві від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 11528329 грн., є неправомірним. Вважає, що висновок про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Запоріжсталькомплект», ПП НПКО «Тата», ТОВ «Промислова група «Рост» зроблено відповідачем за відсутності належних та допустимих доказів, та з перевищенням повноважень, наданих органам державної податкової служби Податковим кодексом України. Вказує на те, що реальність господарських операцій та придбання позивачем товару у вказаних контрагентів підтверджено відповідними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, складеними приходними ордерами на підтвердження оприбуткування придбаного товару, Актом приймання товару по якості, витягами із журналу реєстрації довіреностей , повідомлень до Центру управління якістю про надходження товару, сертифікатами якості, витягами з книги обліку ввезених матеріальних цінностей, платіжними дорученнями. Використання придбаного товару у виробництві підтверджено накладними-вимогами на внутрішнє переміщення придбаного та оприбуткованого на складі товару. Всі первинні документи, у тому числі податкові накладні, належним чином оформлені, були надані для перевірки. З огляду на викладене, вважає, що позивачем цілком правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми за результатами господарських відносин із ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Запоріжсталькомплект», ПП НПКО «Тата», ТОВ «Промислова група «Рост», внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" зареєстрований юридичною особою (код ЄДРПОУ 30573983), створений шляхом перетворення закритого акціонерного товариства "Мотордеталь-Правекс" шляхом в ТОВ "Мотордеталь-Конотоп". Позивач взятий на податковий облік 05.07.2004р. та зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 15.08.2005р. за №25465253, що вбачається з акта перевірки від 23.12.2011р. №479/23-3/30573983 (т.1, а.с.22-24), копії статуту (т.4, а.с.82), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.4, а.с.95).

В період з 07.11.2011р. по 16.12.2011 року спеціалістами Конотопської МДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011 року. Про результати перевірки складено акт від 23.12.2011 року за №479/23-3/30573983(т.1, а.с.22-132).

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», серед яких:

- п. 5.1. ст.5 п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(тут і далі по тексту постанови - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пп. 138.1.1. п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 829620,00грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 292666,00грн., за 4 квартал 2010року в сумі 536954,00грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 13677652,00грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 1141909,00грн. та за 2 квартал 2011 року в сумі 12535743,00грн.;

- пп. 7.4.1 п.7.4. Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями ) (тут і далі по тексту постанови - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 424956,00грн., в т.ч. за вересень 2010р. на суму 10959,00грн., за жовтень 2010р. на суму 66202,00грн., за січень 2011 р. на суму 97152,00грн., за лютий 2011 р. в сумі 55665,00грн., за березень 2011 р. на суму 118362,00грн., за квітень 2011р. на суму 29665,00грн., за травень 2011 р. в сумі 46951,00грн., та зменшено бюджетне відшкодування за серпень 2010 року в сумі 95264,00грн. Зменшено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.20.2) за червень 2011р. на суму 236724,00грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки 12 січня 2012 року Конотопською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення :

- №0000072311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 037 025 грн., в т.ч. за основним платежем-829620,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі-207405,00грн.(т.1, а.с.160);

-№ 0000082311, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі всього 13 677 652 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 р. - 1 141 909 грн., 2 квартал 2011 р. - 12 535 743 грн.(т.1, а.с.161);

- № 0000092311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 402 209 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 385 658 грн. та за штрафними санкціями на 16 551 грн. 50 коп. (т.1, а.с.162);

-№ 0000102311, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 р. на 95 264 грн.(т.1, а.с.163);

-№ 0000112311, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 р. на 236 724грн. (т.1., а.с.164).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо формування позивачем податкового кредиту за вересень-жовтень 2010 року виникли до 01.01.2011 року (дата набрання чинності Податковим кодексом України), а правовідносини щодо правомірності формування валових витрат за 3 квартал 2010 року-1 квартал 2011 року виникли до 01.04.2011 року (дата набрання чинності Розділом ІІІ Податкового кодексу України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування таких показників податкового обліку підлягають положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, формування податкового кредиту за січень-травень 2011 року та бюджетного відшкодування за червень 2011 року, а також порядок та підстави проведення перевірки, враховуючи період її проведення (з 07.11.2011р. по 16.12.2011 року), регламентовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", порушення якого встановлено відповідачем у зв'язку із здійсненням господарської операції позивачем з ТОВ "Метал-Ресурс", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Підпунктом 138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.8 та пп.138.8.1 ст. 138 цього ж кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Схожі норми містяться і в п. 14.1.181 Податкового кодексу України (який вже дія на час формування позивачем податкового кредиту з січня 2011р.) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Схоже міститься і в пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. "а"п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 7.5. ст. 7 цього ж Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній до серпня 2011р., датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Положеннями пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, як згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" так і пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна була та залишається документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до пп.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставою для винесення, зокрема, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000082311 від 12.01.2012р. (т.1, а.с.161), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011р. у розмірі 11 528 329,00грн. (т.4, а.с.219), стало те, що відповідач вважав протиправним включення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток попереднього 2010р. (збитки 2010р.), задекларовані в першому кварталі 2011 року, саме до декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, оскільки відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, на думку Конотопської ОДПІ, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення минулих податкових періодів. В акті перевірки відповідач відмітив (т.1, а.с.65), що у зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за звітний період - II квартал 2011 року (т.4, а.с.96-97) з урахуванням поданої уточнюючої декларації (т.2, а.с.27-28, т.4, а.с.98-103), ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" в податковій декларації з податку на прибуток відображено: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 49723450грн. (рядок 01), витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 67964780грн. (рядок 04), інші витрати 30483320рн. (рядок 06), в т.ч. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду -11777346грн. (рядок 06.6), об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 18241330грн. (рядок 07 - від'ємне значення) (т.2, а.с.27зворот).

При цьому, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, тобто І кварталу 2011 року, - 11777346грн. (рядок 06.6) складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік - 11528329грн. (т.2 а.с.24-26, т.4, а.с.104-106) та від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року-249017грн. (т.1, а.с.65).

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, норми розділу III цього Кодексу (податок на прибуток) застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, податкова декларація за І квартал 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку (т.2, а.с.25-26) складена позивачем за правилами п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином у I кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. та які не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2010 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року. Варто зазначити, що податковий орган, ні в акті перевірки (т.1, а.с.45,а.с.63-65), ні в письмових запереченнях (т.2, а.с.32-38), ні представник відповідача в судовому засіданні не заперечували факт правомірності включення у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. до складу валових витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду в розмірі 11528329,00грн.

Як вже зазначалося вище, починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України передбачає, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно п.3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, у підрозділі 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, викладене вище, дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Інші положення Податкового кодексу України також не містять прямої норми, яка б обмежувала витрати, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року.

Оскільки збитки, які утворились у 2010р. в розмірі 11528329,00грн., правомірно включені позивачем до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011р. (що не заперечується відповідачем) та відповідно стають від'ємним значенням 1 кварталу 2011р., колегія суддів приходить до висновку, що позивачем, у відповідності до вказаних вище вимог законодавства, обґрунтовано в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011року відображене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, тобто І кварталу, в сумі 11777346 грн. (рядок 06.6), що складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування минулого податкового періоду (2010р.) -11528329,00грн. та від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року - 249017,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000082311 від 12.01.2012р. (т.1, а.с.161), в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011р. у розмірі 11528329,00грн., суперечить вимогам Податкового кодексу України, є необґрунтованим, прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття даного податкового повідомлення-рішення №0000082311 від 12.01.2012р. (т.1, а.с.161) в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. у розмірі 1141909,00грн. та за 2 квартал 2011р. у розмірі 1 007 414,00 грн., а також інших оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувало не підтвердження, на думку податкового органу, господарських операцій ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з такими контрагентами, як ТОВ "Запоріжспецкомплект", ПП "НПКО "ТАТА", ТОВ "Промислова група Рост", а також твердження про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ "Метал-Ресурс".

Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2010 р. між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» Покупець) та ТОВ "Метал-Ресурс" (Продавець) укладено договір №199 (т.2, а.с.114-115), згідно якого позивачем у ТОВ "Метал-Ресурс" в період липня-жовтня 2010 року, грудня 2010р., січня -червня 2011р., були придбані матеріали для ливарного виробництва в номенклатурі, кількості та термінах постачання згідно специфікацій на кожен календарний місяць (т.2, а.с.116-126), які є невід'ємною частиною договору. Суму витрат за вказаними операціями позивач включив до складу валових витрат за 3-4 квартали 2010р., 1 квартал 2011р. в розмірі 4460392грн. та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в загальному розмірі 608197грн. у липні, серпні, в жовтні 2010р., січні-червні 2011р.

На підтвердження придбання товару позивачем надано копії податкових накладних (т.2, а.с.127-144, т.4, а.с.192-204), видаткових накладних на поставлений товар, рахунків-фактур, приходних ордерів на підтвердження оприбуткування придбаного товару (т.2, а.с.195-197,199-201, 203-205,207-208,210-212, 214-216, 218-220, 222-224, 226-227, 229-231, 233-235, 237-241, 243-245,248-250, т.3, а.с.2-4, 6-8, 10-12, 14-16, 18-20, 22-24, 25а-27, 29-34, 36-38, 40-42, 44-46, 48-50, 52-54), накладної на відвантаження матеріалів т.4, а.с.205), акта приймання по якості товару (т.4, а.с.206), дозволу на тимчасовий відхил (т.4, а.с.207), витягів з журналів реєстрації довіреностей (т.4, а.с.235-243,245-250, т.5, а.с.1-2,5-16), повідомлень до Центру управління якістю про надходження товару з метою отримання висновку про якість продукції, за результатами чого ставиться відповідний штам "придатний товар для виробництва чи ні", та сертифікатів (т.5,а.с.17-117), витягів з книги обліку ввезених матеріальних цінностей на посту №4 (т.5, а.с.118-146).

Розрахунки за поставлену продукцію за вказаним договором проведено у липні-грудні 2010р., у січні-червні 2011р., про що свідчать надані до матеріалів справи копії платіжних доручень (т.2, а.с.145-194, т.4, а.с.169-170,185-191).

Згідно п.3.2 умов договору товар поставляється автомобільним транспортом постачальника або покупця за домовленістю сторін (т.2, а.с.114). В специфікаціях зазначено, що поставка проводиться транспортом продавця (.2, а.с.116-126), на підтвердження переміщення придбаного від ТОВ "Метал-Ресурс" до ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" товару надано товарно-транспортні накладні та талони на видачу (т.2, а.с.198,202, 206,209, 213, 217, 221, 205, 228, 236, 242,247, т.3, а.с.1,5, 9, 13, 17, 21, 25, 28, 35, 39, 43, 47, 51, 55).

Також позивачем на підтвердження факту використання придбаного в тому числі від ТОВ "Метал-Ресурс" товару надані накладні-вимоги на внутрішнє переміщення придбаного та оприбуткованого на складі підприємства позивача товару, в яких зазначено особу, яка дозволила відпуск зі складу, особу, яка відпустила матеріальні цінності і особу яка їх прийняла, зазначено об'єкт кількість ціна та сума відпущених матеріалів (т.3, а.с.56-250, т.4, а.с.1-81).

Вказані вище докази, в їх сукупності, на переконання суду, підтверджують фактичне отримання придбаного товару та його зв'язок з господарськими операціями, які були здійснені у липні-грудні 2010р., січні-червні 2011р. При цьому на момент укладення договору та здійснення операцій з позивачем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були підтверджені відомості про юридичну особу ТОВ "Метал-Ресурс", (т.1, а.с.170-172, т.4, а.с.136-139), даний контрагент зареєстрований платником податку на додану вартість та знаходиться на обліку в Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копією довідки Брянківського відділення Алчевської ОДПІ (т.1, а.с.165,172,173-175).

Слід відмітити, що первинні документи, видані позивачеві ТОВ «Метал-Ресурс» оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкові накладні - відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає господарські операції по договору купівлі-продажу між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Метал-Ресурс» реальними та такими, що підтверджені належними первинними документами.

Колегія суддів зазначає, що згідно акту перевірки, підставами для визнання нікчемним договору між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Метал-Ресурс» відповідач вважає відомості акту Алчевської ОДПІ від 14.12.2011р. за №1164/236-36833386 (т.4, а.с.122-123) про неможливість проведення зустрічної перевірки, відповідно до якого місцезнаходження ТОВ «Метал-Ресурс» неможливо встановити, підприємство має стан 10 -"направлено запит на встановлення фактичного місцезнаходження», а також акту Брянського відділення Алчевської ОДПІ від 29.03.2011р. за №526/231-36833386 (т.4, а.с.123-128), в якому було зафіксовано порушення ТОВ "Метал-Ресурс" п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України; п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.183.3, п.198.2, п.198.6, ст.183, 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. встановлено завищення податкового кредиту у сумі 491090,00грн., податкового зобов'язання у сумі 517235грн., та зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Метал-Ресурс", в зв`язку з відсутністю у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність ТОВ «Метал-Ресурс» за юридичною адресою.

Крім того, як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.57) відповідачем була використана службова записка №15788/26-3 від 07.11.2011р., в якій відображені стан господарської діяльності контрагентів ТОВ "Метал-Ресурс" - ТОВ "Техцентр "Вектор" м. Харків, ПП "Сапсан" м. Харків, ТОВ "Сварімпекс" м. Харків, ТОВ "Фірма "Ліон" м. Харків, ТОВ "Торговий дім Фінпрофіль" Києво-Святошинський р-н, ТОВ "Метспецсплав" м. Харків, ТОВ "Ді'Ен'Ді" м. Харків, ПП "Інтенція" м. Алчевськ.

При цьому, висновок про порушення ТОВ "Метал-Ресурс" вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту та про нікчемність укладених ним правочинів, мотивовано, зокрема, й неможливістю перевірки контрагентів ТОВ "Метал-Ресурс" - ТОВ "Техцентр "Вектор" м. Харків, ПП "Сапсан" м. Харків, ТОВ "Сварімпекс" м. Харків, ТОВ "Фірма "Ліон" м. Харків, ТОВ "Торговий дім Фінпрофіль" Києво-Святошинський р-н, ТОВ "Метспецсплав" м. Харків, ТОВ "Ді'Ен'Ді" м. Харків, ПП "Інтенція" м. Алчевськ (у другій ланці постачальники), у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техцентр "Вектор" м. Харків, відсутністю за своїм місцезнаходженням ПП "Сарі" (контрагент у четвертій ланці постачальників для позивача), ПП "Сапсан"м. Харків (контрагент у другій ланці постачальників для позивача), ТОВ "Фірма "Ліон" м. Харків та ТОВ "Метспецсплав" м. Харків, ТОВ "Ді'Ен'Ді" м. Харків (контрагенти у другій ланці постачальників для позивача), відсутністю у ПП "Сарі" та ПП «Сапсан» основних засобів та постачальників, прийняттям рішення про припинення ТОВ "Сварімпекс" м. Харків, ТОВ "Торговий дім Фінпрофіль" Києво-Святошинський р-н та ПП "Інтенція" м. Алчевськ (контрагенти у другій ланці постачальників для позивача).

Матеріалами справи підтверджено, що дії Алчевської ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Метал-Ресурс", результати якої зафіксовані в акті перевірки від 29.03.2011р. за №526/231/36833386, що слугував підставою для висновку відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, а також наказ про проведення вказаної перевірки були оскаржені останнім в судовому порядку.

Так, згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2011р. у справі №2а-5947/11/1270 дії Алчевської ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Метал-Ресурс", результати якої зафіксовані в акті перевірки від 29.03.2011р. за №526/231/36833386, а також наказ про проведення вказаної перевірки за №228 від 28.03.2011р. були визнані протиправними. Даним судовим рішенням встановлено, що наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Метал-Ресурс" прийнято з порушенням ст.ст. 78,79 Податкового кодексу України за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, а відповідно і підстав для прийняття такого наказу. У зв'язку з цим суд у справі №2а-5947/11/1270 дійшов висновку про протиправність дій Алчевської ОДПІ щодо проведення такої невиїзної документальної перевірки ТОВ "Метал-Ресурс" (т.2, а.с.18-21).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011р. (тобто ще до закінчення перевірки ТОВ "Мотордеталь-Конотоп") вказану постанову Луганського окружного адміністративного суду залишено без змін (т.2, а.с.22-23), а відтак, судове рішення у справі №2а-5947/11/1270 в розумінні ст.254 КАС України набрало законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що акт від 29.03.2011р. за №526/231/36833386 (т.4, а.с.123-128) невиїзної документальної перевірки ТОВ "Метал-Ресурс", яким фактично було встановлено непідтвердження господарських відносин останнього з контрагентами, не може бути взяті до уваги колегією суддів в якості доказу нікчемності правочинів між позивачем та вищевказаним контрагентом.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність за своїм місцезнаходженням контрагентів у другій, третій та четвертій ланці постачальників для позивача та неможливість проведення перевірок, у зв'язку з порушенням провадження про банкрутство та про прийняття рішення про припинення юридичної особи підприємства не свідчить про недійсність договору, укладеного між ТОВ "Метал-Ресурс" та позивачем, або про відсутність у сторін даного договору наміру виконати його умови.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування висновку Конотопської МДПІ про нікчемність укладеного позивачем договору з ТОВ "Метал-Ресурс" вплинуло надання позивачем для перевірки сертифікатів (т.5, а.с. 20, 24-26, 29-31, 34-37, 39, 40, 42-44, 47, 50, 51, 53-57, 59, 61-64, 66, 68, 70-72, 75-77, 81, 82, 84, 85 87, 89, 93, 96,. 98-100, 103, 105, 106, 108, 109, 111, 113-116), серед яких містились сертифікати на сировину імпортного походження, в той час як за даними картки обліку платника, ТОВ "Метал-Ресурс" не являється імпортером сировини в період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., що свідчить, на думку відповідача, про те, що ТОВ "Метал-Ресурс" реалізувало позивачу сировину сумнівного походження, а фактично реалізації продукції від виробника в адресу ТОВ "Метал-Ресурс" не було. У зв'язку з цим відповідач стверджує, що неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору (т.1, а.с.54).

Однак, на думку колегії суддів, встановлення сумнівності придбаного товару лише на підставі даних картки обліку ТОВ "Метал-Ресурс", а також у зв'язку з тим, що у перевіряємому періоді ВАТ "Запорізький завод феросплавів" та МПП "Олімп" Запоріжжя" (від імені яких також видані сертифікати (т.1, а.с.54) не були постачальниками сировини ТОВ "Метал-Ресурс", не може свідчити про безтоварність операцій між ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" та ТОВ "Метал-Ресурс", оскільки вказані сертифікати законодавцем не віднесено до первинних документів, які фіксують здійснення господарської операції та є підставою для формування показників бухгалтерського та податкового обліку.

Беручи до уваги, що факт поставки відповідного товару згідно номенклатури на виконання умов договору №199 від 23.07.2010р. (т.2, а.с.114-115) підтверджується копіями специфікацій, податковими накладними (т.2, а.с.116-144), приходних ордерів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (т.2, а.с.195-250, т.3, а.с.1-55), повідомлень з сертифікатами до Центру управління якістю про надходження товарів (т.5, а.с.17-117), колегія суддів вважає висновок про неможливість ідентифікувати предмет поставки від ТОВ "Метал-Ресурс" до ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" за даними картки обліку платників - безпідставним.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок про нікчемність правочину позивача з ТОВ "Метал-Ресурс" податковим органом зроблено з посиланням на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних на придбану позивачем сировину, а саме: незазначення у ТТН супровідних документів, назви автотранспортного підприємства, фактичної відстані перевезення вантажів, вартості наданих послуг, номеру та серії подорожніх листів, до якого виписані товарно-транспортні накладні, відсутність підпису водія-експедитора, відомостей щодо відповідальних осіб за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, незаповнення розділів "вантажно-розвантажувальні операції", "інші відомості" щодо фактичного виконання операцій з навантаження-розвантаження товару, графи "з вантажем слідують документи", "вид пакування" та "кількість місць", "спосіб визначення маси", "код вантажу" та "клас вантажу» розділу "відомості про вантаж", до договору не додана копія ліцензія на здійснення ТОВ "Метал-Ресурс" вантажних перевезень або копія договору, укладеного ним з автопідприємством-перевізником.

Колегія суддів зазначає, що такі судження відповідачем обґрунтовані з посиланням на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363.

Однак, даний нормативний акт регулює питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містить вказівки саме для перевізників, тобто цей акт не регулює питань податкового обліку, до яких відноситься визначення валових витрат та податкового кредиту. Отже, зазначений нормативний акт не містить вказівок на обов'язковість оформлення товарно-транспортної накладної як єдиного можливого способу підтвердження витрат.

Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, а також окремі неточності в їх заповненні є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Проте, наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних форми №1-ТН, яка, на думку відповідача, є єдиним документом, що підтверджує правомірність віднесення до складу валових витрат по оплаті транспортних послуг, в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Крім того, згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 15.05.2006р. №10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996р. №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Таким чином, за відсутності нормативного акту, яким затверджено форму та встановлено порядок оформлення товарно-транспортних накладних, отже обов'язковості останніх, контролюючий орган не має підстав вимагати їх наявності для правомірності віднесення вартості перевезеного товару до валових витрат та податкового кредиту.

Також, колегія суддів зазначає, що товарно-транспортні накладні надавались підприємством позивача лише на підтвердження транспортування, а не на підтвердження витрат за перевезення, останні не відображались у податковому обліку позивача та не мали вплив на формування валових витрат та податкового кредиту. Відтак, окремі неточності у заповненні товарно-транспортних накладних або ненадання на перевірку договорів з підприємствами-перевізниками чи ліцензії на перевезення, за наявності належним чином оформлених первинних документів щодо купівлі-продажу та оприбуткування товару, не свідчить про відсутність факту транспортування придбаного товару та не є підставою для висновку про зменшення позивачеві валових витрат та податкового кредиту з посиланням на нікчемність договору поставки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку про нікчемність правочину ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Метал-ресурс» на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість надання послуг позивачеві вказаним контрагентом, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів та послуг сторонами не заперечується.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валовий дохід та податкові зобов`язання з ПДВ, належать до виключного прерогативи судових органів.

З огляду на приписи п.п. 5.2, 6 Порядку Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, колегія суддів дійшла висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Колегія суддів зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2012р. у справі №5021/335/12 за позовом ТОВ "Метал-Ресурс" до ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" про стягнення заборгованості за поставлений товар, судом було встановлено, що укладаючи договір купівлі-продажу №199 від 23.07.2010р., сторони бажали настання правових наслідків, що підтверджується поставкою товару позивачем (ТОВ "Метал-Ресурс") та його прийняттям відповідачем (ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" ); вказаний договір купівлі-продажу не є нікчемним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався (т.4, а.с.236-237).

За таких обставин, з огляду на положення ч.1 ст.72 КАС України, висновки Конотопської ОДПІ про нікчемність правочину за договором № 199 від 23.07.2010 р. між ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" є безпідставними.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відмічає, що як позивач, так і вищевказаний контрагент позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності для укладення спірного договору.

З огляду на викладене, підстави для визнання договору між позивачем та вказаним контрагентом нікчемним або недійсним у відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім того, варто відмітити, що у період з 22.09.2011р. по 30.09.2011р. Конотопською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011р., яка виникла з рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в червні 2011р.

За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 07.10.2011р. №393/23-5/30573983 (т.1, а.с.225-256), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене ТОВ "Мотордеталь-Конотоп"у декларації за липень 2011р. бюджетне відшкодування у сумі 915212 грн. та не було встановлено податковим органом порушень в частині декларування від'ємного значення попереднього звітного періоду з податку на додану вартість за червень 2011р.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит, а також бюджетне відшкодування з ПДВ по реальним господарським операціям із ТОВ «Метал-Сервіс» за договором купівлі-продажу № 199 від 23.07.2010 р., повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для висновку про порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", крім завищення, на думку позивача, податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Метал-Ресурс», слугували твердження відповідача про нікчемність правочину між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Запоріжспецкомплект», а також про безтоварність операцій позивача за угодами із ПП «НПКО «Тата» та ТОВ «Промислова група «Рост». Відповідач також вважає, що за рахунок віднесення до складу податкового кредиту за січень 2011 року ПДВ по відносинам з ТОВ «Запоріжспецкомплект» порушено вимоги ст. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.86-91), підставою для висновку про порушення позивачем вимог та про завищення податкового кредиту на 69875грн, зокрема, у жовтні 2010р. на суму 55416грн. та у січні 2011р. на суму 14459грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Запоріжспецкомплект" слугували твердження відповідача про відсутність даного підприємства за місцезнаходженням, останнє має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», правочини між ТОВ "Запоріжспецкомплект" з постачальниками ТОВ "Югопрокат", ТОВ "Дисконтопоторг", ТОВ "Транссбуддеталь-2008", ТОВ "СТК "Юпітер" визнані нікчемними (акт перевірки ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя від 22.11.2011р. №2455/2302/3415536 (т.4, а.с.107-110), в зв`язку з чим Конотопською МДПІ зроблено висновок про нікчемність угоди ТОВ "Запоріжспецкомплект" із позивачем як подальшим покупцем по ланцюгу постачання від вказаних підприємств; згідно автоматизованої бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" між податковим кредитом позивача та податковим зобов`язанням ТОВ "Запоріжспецкомплект" наявні відхилення за вересень 2010 р. в сумі 10959 грн., за жовтень 2010 р. - в сумі 55416 грн.: за грудень 2010р. - в сумі 23500 грн.; за січень 2011 р. - в сумі 14459 грн.

В даному випадку на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000092311 (т.1, а.с.162), як вбачається в тому числі із додаткових пояснень відповідача мала вплив розбіжність за жовтень 2010 р. в сумі 55416 грн. та за січень 2011 р. в сумі 14459 грн. (т.5, а.с.147).

У зв'язку з викладеним, з вказівкою на нікчемність правочину, відповідач робить висновок про непідтвердження фактичного здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Запоріжспецкомплект» відповідними документами, та про завищення податкового кредиту по вказаному підприємству на суму 104334грн. (т.1, а.с.91).

Колегія суддів відмічає, що в акті документальної позапланової перевірки від 22.11.2011р. №2455/2302/3415536 (т.4, а.с.107-110), висновок про порушення вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту ТОВ "Запоріжспецкомплект" та про нікчемність правочинів, (а потім і про відсутність об'єкта оподаткування при реалізації придбаного від своїх контрагентів товару своїм покупцям, в тому числі позивачу), ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя загалом робить, у зв'язку з тим, що ТОВ "Запоріжспецкомплект" не знаходиться за своїм місцезнаходженням та не наданням на перевірку документів транспортування товару від ТОВ "Югопрокат", ТОВ "Дисконтопоторг", ТОВ "Транссбуддеталь-2008", ненадання на перевірку первинних документів на придбаний товар від ТОВ "СТК "Юпітер".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» на підставі усного договору придбано у ТОВ "Запоріжспецкомплект" карбід кремнію, флюс силікокальцевий та кремній гранульований, що підтверджується податковими накладними (т.2, а.с.48-50), видатковими накладним на поставлений товар (т.2, а.с.58,62,66), рахунками-фактурами (т.2, а.с.59,63,67) витягами з журналу реєстрації довіреностей (т.5, а.с.2,4). Придбаний товар на загальну суму 332494грн. 36коп. (в т.ч. ПДВ 55416грн.) за жовтень 2010р. та 88755грн. (в т.ч. ПДВ 14459грн.25коп.) за січень 2011р. був оприбуткований на склад, про що складені приходні ордери (т.2, а.с.57,61,65).

По укладеному договору, зокрема, у жовтні 2010р. та січні 2011р. були проведені розрахунки, в т.ч. з ПДВ (ця обставина підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с.51-56), що також доводить реальність здійснених операції.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем надано товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.60,64,68).

Також на підтвердження факту використання придбаного товару, в тому числі від ТОВ "Запоріжспецкомплект" позивачем надані накладні-вимоги на внутрішнє переміщення, в яких зазначено особу, яка дозволила відпуск зі складу, особу яка відпустила матеріальні цінності і особу яка їх прийняла, зазначено об'єкт кількість ціна та сума відпущених матеріалів.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повністю підтверджено фактичне отримання позивачем від ТОВ "Запоріжспецкомплект" товару, призначеного для використання у господарській (виробничій) діяльності позивача.

Зазначені обставини, встановлені в ході судового розгляду, дають підстави вважати договір між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ "Запоріжспецкомплект" укладеним, та таким, що фактично виконаний сторонами належним чином.

Колегія суддів зауважує, що в акті перевірки від 23.12.2011 р. № 479/23-3/30573983 відсутні будь-які посилання на вчинення винних неправомірних дій, які являють собою порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», безпосередньо позивачем; в обґрунтування висновку про встановлені порушення відповідач посилається виключно на акт документальної позапланової перевірки ТОВ "Запоріжспецкомплект" від 22.11.2011р. №2455/2302/3415536 (т.4, а.с.107-110).

У зазначеному акті висновок про порушення вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту ТОВ "Запоріжспецкомплект" та про нікчемність правочинів, (а потім і про відсутність об'єкта оподаткування при реалізації придбаного від своїх контрагентів товару своїм покупцям, в тому числі позивачу), зроблено ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя у зв'язку з відсутністю ТОВ "Запоріжспецкомплект" за своїм місцезнаходженням, та ненаданням на перевірку документів транспортування товару від ТОВ "Югопрокат", ТОВ "Дисконтопоторг", ТОВ "Транссбуддеталь-2008", та первинних документів на придбаний товар від ТОВ "СТК "Юпітер".

Колегія суддів відмічає, що відсутність за своїм місцезнаходженням контрагента та ненадання ТОВ "Запоріжспецкомплект" на перевірку товарно-транспортних накладних чи первинних документів по операціям зі своїми постачальниками (контрагентами у другій ланці для позивача), не свідчить про недійсність договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Запоріжспецкомплект" чи про відсутність у сторін договору наміру виконати їх умови, створивши тим самим підстави для виникнення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту, оскільки факт виконання договору підтверджується доказами, що містяться у справі та були досліджені під час перевірки, серед яких податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, приходні ордери (т.2, а.с.48-68).

Колегія суддів також вважає за необхідне вказати, що правочин між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТОВ «Запоріжспецкомплект» у судовому порядку недійсним не визнаний. Неможливість ідентифікувати ТМЦ по ланцюгу постачання на думку колегії суддів не свідчить про відсутність фактичної поставки їх позивачеві. Крім того, ТОВ "Запоріжспецкомплект", як на час здійснення операцій, так і станом на час розгляду справи в суді знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо товариства підтверджено відомості про юридичну особу (т.4, а.с.129-135); даний контрагент зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.168).

Колегія суддів зауважує, що усна форма договору є допустимою у спірних правовідносинах з огляду на положення ч.ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, беручи до уваги положення ст.203, ч.1 ст. 204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що правочин між позивачем та ТОВ "Запоріжспецкомплект" не може бути визнаний нікчемним, а відтак, обмеження щодо віднесення ПДВ до складу податкового кредиту - відсутні.

Також, як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.92-95), податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та про завищення позивачем податкового кредиту в загальному розмірі 13638 грн. 90кп., в тому числі у жовтні 2010р. на суму 8800 грн. та в грудні 2010р. на 4838 грн. 90коп. по взаємовідносинам з ПП НПКО "ТАТА", з яким у позивача, за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, виникли розбіжності в сумі 8800,00 грн. за жовтень 2010 року та в сумі 4838,90 грн. за грудень 2010 року.

Так, до податкового кредиту за жовтень 2010 року ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" включило податок на додану вартість всього в сумі 13270,00 грн., та за грудень 2010р. -18242,10грн., а контрагентом - ПП "НПКО "ТАТА" включено податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4470,00 грн. та 13403грн. відповідно, при цьому податок на додану вартість в сумі 8800,00 грн. за жовтень 2010р. та в сумі 4838,90грн. було знято з податкового зобов'язання ПП "НПКО "ТАТА" за жовтень 2010 року та грудень 2010р. за результатами проведених перевірок (т.1, а.с.92,94).

В даному випадку на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. №0000092311 (т.1, а.с.162), як вбачається в тому числі наданого відповідачем розрахунку (т.4, а.с.219), мала вплив розбіжність за жовтень 2010 р. в сумі 8800грн.

Твердження про те, що операції між ПП "НПКО "ТАТА" та ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" фактично не відбулись, а отже не створюють юридичних наслідків, та, як наслідок, про завищення позивачем податкового кредиту по вказаній операції на суму 13639,00грн. в т.ч. за жовтень 2010р. на суму 8800,00грн., мотивовано відповідачем з посиланням на акти перевірки ПП "НПКО "ТАТА" від 08.09.2011р. №1654/2305/19264196 (т.4, а.с.111-115) та від 22.08.2011р. №1493/2305/19264196 з питань господарських відносин останнього з контрагентами ТОВ "Запоріжіндустріалресурс" та постачальника ПП "Укрдрон" (т.4, а.с.116-120).

У вказаних актах зазначено про відсутність фактів отримання ПП "НПКО "ТАТА" товару від постачальників ТОВ "Запоріжіндустріалресурс" та ПП "Укрдрон" у зв'язку з тим, що вказані контрагенти фактично діяльністю не займались і були створені з метою прикриття незаконної діяльності.

Колегія суддів вважає зазначені твердження відповідача такими, що не можуть бути підставою для зменшення позивачеві податкового кредиту, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем та ПП "НПКО "ТАТА" 17.01.2005 р. укладено договір № 105 (т.2, а.с.69-70), за умовами якого позивачем у ПП "НПКО "ТАТА" (т.2, а.с.72), у жовтні 2010р. було придбано матеріали для ливарного виробництва в номенклатурі, кількості та термінах постачання згідно специфікації (т.2, а.с.71), яка є невід'ємною частиною договору, зокрема бій графіту на загальну суму 528000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8800,00грн.) що підтверджується податковою накладною від 12.10.2010р. на суму 52800грн. в т.ч. ПДВ 8800грн. (т.2, а.с.73), видатковою накладною на поставлений товар, рахунком-фактурою (т.2, а.с.76,77), витягом з журналу реєстрації довіреностей (т.5, а.с.3).

Придбаний товар був оприбуткований на підприємстві позивача, про що складено приходний ордер (т.1, а.с.75).

По укладеному договору у листопаді 2010р. були проведені розрахунки в т.ч. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням (т.4, а.с.184).

При цьому, варто зазначити, що згідно умов п.3.3.вказаного договору (т.2, а.с.69) товар поставляється транспортом продавця, на підтвердження переміщення придбаного товару від ПП "НПКО "ТАТА"до ТОВ "Метал-Ресурс" надано товарно-транспортну накладну (т.2, а.с.78).

При цьому відносно ПП НПКО "ТАТА", на момент здійснення операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено відомості про юридичну особу (т.4, а.с.140-152), даний контрагент зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.167).

Також позивачем на підтвердження факту використання придбаного товару, отриманого в тому числі від ПП "НПКО "ТАТА", надані накладні-вимоги на внутрішнє переміщення, в яких зазначено особу, яка дозволила відпуск зі складу, особу яка відпустила матеріальні цінності і особу яка їх прийняла, зазначено об'єкт кількість ціна та сума відпущених матеріалів.

Вказані вище докази, в їх сукупності, на думку колегії суддів, підтверджують фактичне отримання товару від ПП "НПКО "ТАТА" та його зв'язок з господарськими операціями, вчиненими зокрема в жовтні 2010р..

Колегія суддів зазначає, що встановлення перевіркою відсутності фактів отримання ПП "НПКО "ТАТА" товару від постачальника ТОВ "Запоріжіндустріалресурс" та від постачальника ПП "Укрдрон" (у другій ланці постачальники для позивача), не спростовує факту поставки товару за договором від 17.01.2005р. за №105 між позивачем та ПП "НПКО "ТАТА", оскільки факт виконання договору підтверджується доказами, що містяться у справі та були досліджені під час перевірки.

Посилання ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя в актах перевірки ПП "НПКО "ТАТА" від 22.08.2011 р. та 08.09.2011 р., а також посилання відповідача в акті перевірки від 23.12.2011 р. № 479/23-3/30573983 на порушення кримінальних справ за фактом фіктивного підприємництва - створення юридичної особи «Укрдрон» та відносно службових осіб ТОВ «Запоріжіндустріалсервіс» не спростовують реальності факту господарських операцій з поставки ТМЦ на адресу позивача ПП "НПКО "ТАТА", підтверджених належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи встановлені по справі фактичні обставини та досліджені докази, виходячи з положень ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що правочин, укладений між позивачем та ПП "НПКО "ТАТА", є дійсним та його умови були виконані сторонами належним чином.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що податкові накладні, виписані ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» контрагентами ТОВ «Запоріжспецкомплект», ПП "НПКО "ТАТА" відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем виконано вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (при здійсненні операцій в 2010р.) та пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (при здійсненні операцій в січні-червні 2011р.), а саме: позивачем сплачено податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників товару та послуг, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(при здійснення операцій в 2010р.) та пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій в січні-червні 2011р.), видавши покупцю ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» належним чином оформлені податкові накладні по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим належними первинними документами.

Колегія суддів відмічає, що будь-які зауваження щодо змісту або оформлення податкових накладних, (крім не прийняття їх до уваги з підстав твердження про нікчемність угод з позивачем або по ланцюгу постачання, безпідставність яких обґрунтовано вище) в акті перевірки (т.1, а.с.22-121) відсутні.

За таких обставин, колегія суддів констатує наявність у позивача підстав для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару у контрагентів ТОВ «Запоріжспецкомплект», ПП "НПКО "ТАТА", на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а відтак, зменшення позивачеві податкового кредиту по відносинам з вказаними контрагентами, та, як наслідок, прийняття податкових повідомлень-рішень №0000082311 від 12.01.2012р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. в сумі 1141909грн. та 2 квартал 2011р. у розмірі 1007414грн., від 12.01.2011р. за №0000072311 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 1037025грн., від 12.01.2012р. №0000092311 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 402209грн.50коп., від 12.01.2012р. за №0000112311 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011р. в розмірі 236724грн. є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012р. за №0000102311 (т.1, а.с.163), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010р. в розмірі 95264грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" у відповідності до вимог підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" 16 серпня 2010р. та 16 вересня 2010р. подало до Конотопської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2010р. (т.4, а.с.208-210) та за серпень 2010р. (т.4, а.с.211-214). У рядку 25 декларації за липень 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 929613грн. та за серпень 2010 2010р. 862319грн.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Конотопською МДПІ згідно вказаних вище норм було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та серпень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в травні-липні 2010р.

За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 09.11.2010р. №472/23-5/30573983 (т.1, а.с.176-224), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене ТОВ "Мотордеталь-Конотоп"у декларації за липень 2010р. бюджетне відшкодування у сумі 929613грн. та у декларації за серпень 2010р. в розмірі 862319грн.

Варто відмітити, що підтверджена сума бюджетного відшкодування за липень 2010р. в розмірі 929613грн. та за серпень 2010р. в розмірі 862319грн. була стягнута в судовому порядку згідно постанови Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2011р. у справі №2а-9728/10/1870 (т.2, а.с.1-11).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011р. дана постанова в цій частині була залишена без змін та в розумінні ст. 254 КАС України судове рішення у справі №2а-9782/10/1870 набрало законної сили (т.2, а.с.12-17).

При цьому, як вже було зазначено вище, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало безпідставне, на думку службових осіб податкового органу, формування податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних періодів від здійснення нікчемних правочинів з ТОВ "Метал-Ресурс" за липень та серпень 2010р. в розмірі 64490,00грн. та безпідставне, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, надходження до бюджету якого не підтверджено даними декларації контрагента (декларація визнана недійсною) по операції з придбання товару у ТОВ "Промислова група Рост" за липень 2010р в розмірі 30774,35грн.

Однак, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлено порушень позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в частині формування податкового кредиту з ПДВ за липень та серпень 2010р. в розмірі 64490,00грн. від здійснення правочинів з ТОВ "Метал-Ресурс", про що зазначено вище.

При цьому висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ "Промислова група "Рост" на суму 30774грн.35коп., як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.31-34,91-92) податковий орган робить з посиланням на дані «Автоматизованої системи співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів" декларація з ПДВ за липень 2010 року з додатками ТОВ "Промислова група "Рост" визнана недійсною.

Крім того, з посиланням на акт ДПІ у Шевченківському районі від 18.01.2012р. №28/23-11/33834701 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промислова група "Рост", відповідач стверджує про відсутність останнього за місцезнаходженням (стан платника податків 8) (т.4, а.с.230-231).

У зв'язку з цим, Конотопська ОДПІ вважає, що надходження до бюджету суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість не підтверджується, а тому у позивача були відсутні підстави щодо включення податку на додану вартість в сумі 30774грн. 35коп. до податкового кредиту за липень 2010р. та, відповідно, заявляти до відшкодування у серпні 2010р. (т.1, а.с.92).

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно умов договору №162 від 15.06.2010р., укладеного позивачем із ТОВ "Промислова група "Рост" (т.1, а.с.83-84), та додаткової угоди до нього (а.с.85) позивачем у ТОВ "Промислова група "Рост" у липні 2010р. було придбано товар згідно специфікації (а.с.86) на загальну суму 184646грн.09коп., в т.ч. ПДВ 30774грн., що підтверджується податковими накладними (т.2, а.с.87-92), видатковими накладними на поставлений товар (т.2, а.с.97,100,103,106,109,112), витягом з журналу реєстрації довіреностей (т.4, а.с.244).

Придбаний товар був оприбуткований на підприємстві позивача, про що складені приходні ордери (т.2, а.с.96,99,102,105,108,111).

По укладеному договору були проведені розрахунки в липні 2010р., серпні 2010р., в т.ч. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, а.с.93-95, т.4, а.с.180-183), що також доводить реальність здійснених операції.

При цьому, варто зазначити, що в додатковій угоді зазначено (т.2, а.с.85), що товар поставляється автомобільним транспортом постачальника або покупця за домовленістю сторін, умови постачання будуть зазначатись у відповідній специфікації (т.2, а.с.85).

В специфікації зазначено, що поставка проводиться транспортом продавця, вартість доставки входить в ціну товару (т.2, а.с.86), на підтвердження переміщення товару від ТОВ "Промислова група "Рост"до ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" надано товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.98, 101, 104, 107, 110, 113).

Також позивачем на підтвердження факту використання придбаного товару, отриманого в тому числі від ТОВ "Промислова група "Рост", надані накладні-вимоги на внутрішнє переміщення, в яких зазначено особу, яка дозволила відпуск зі складу, особу яка відпустила матеріальні цінності і особу яка їх прийняла, зазначено об'єкт кількість ціна та сума відпущених матеріалів.

Вказані вище докази, в їх сукупності, на думку колегії суддів, підтверджують фактичне отримання товару від ТОВ "Промислова група "Рост" та його зв'язок з господарськими операціями, вчиненими зокрема в липні 2010р. виконав вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" по операції з ТОВ "Промислова група "Рост" : сплачено податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у постачальника товару, який, в свою чергу, виконав вимогу вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", надавши покупцю належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Таким чином, судом встановлено, що на виконання умов договору між ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" та ТОВ "Промислова група "Рост" відбулась поставка товару на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем та використаний у власній господарській діяльності.

Отже, операції по придбанню товару позивачем у ТОВ "Промислова група "Рост" носять реальний характер, придбані товарно-матеріальні цінності призначені для використання позивачем у власній господарській діяльності, а відтак, вказані господарські операції дають право позивачеві на віднесення сум ПДВ за ними до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, доводи відповідача про визнання недійсною податкової звітності ТОВ "Промислова група Рост" за липень 2010р. не спростовують факту подання вказаним контрагентом позивача податкової звітності з ПДВ та не свідчать про недекларування ним своїх податкових зобов`язань, що виникли за спірними господарськими операціями.

Крім того, необхідно відмітити, що визнання податкової звітності недійсною або присвоєння їй статусу "не визнано як податкова звітність" не позбавляє платника податку, в даному випадку ТОВ «Промислова група «Рост», права оскаржити такі дії податкового органу до суду шляхом звернення з позовом про зобов`язання визнати податкові декларації з ПДВ в якості податкової звітності.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що на час укладення договору та виконання спірних господарських операцій відносно ТОВ "Промислова група "Рост" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було відомостей про відсутність даного підприємства за місцезнаходженням (т.4, а.с.153-163), даний контрагент зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.166), мав ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних та кольорових металів (т.1, а.с.169, т.4, а.с.215,216).

Відповідно до п. "а"п.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час подачі заяви про бюджетне відшкодування за серпень 2010р.) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Схожі норми містяться і чинному на даний час пп. "а"п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що встановленими у справі фактичними обставинами та дослідженими доказами в судовому засіданні було підтверджено правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум по операціям з ТОВ "Метал-Ресурс" та ТОВ "Промислова група "Рост" за липень, серпень 2010р., факт завищення позивачем залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, не знайшов свого підтвердження, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" було правомірно сформовано суму бюджетного відшкодування, яка підлягала поверненню за серпень 2010р., оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару.

При цьому, суд відмічає, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено обов'язковою умовою сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (крім сумнівів податкового органу щодо сплати сум податку до бюджету через визнання звітності контрагента недійсною та через встановлення нікчемності правочинів з ТОВ "Метал-Ресурс", що було спростовано в судовому засіданні), відповідач суду не повідомив.

Тому, колегія суддів вважає зменшення позивачеві заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за серпень 2010р. на 95264,00грн., неправомірним, а відтак, прийняття податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2012року за №0000102311 (т.1, а.с.163), є безпідставним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 23.12.2011 року за №479/23-3/30573983 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 12.01.2012 р. №0000072311 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (разом із штрафними (фінансовими) санкціями) в загальному розмірі 1 037 025 грн.; №0000082311 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 677 652 грн.; №0000092311 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (разом із штрафними (фінансовими) санкціями) в загальному розмірі 402 209 грн. 50 коп.; №0000102311 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 р. на 95 264 грн.; №0000112311 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 р. на 236 724 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012р. по справі № 2а-1870/774/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2012 р.