ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2012 р. Справа № 2а-5841/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,
представника позивача -Христофорова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-5841/12/2070
за позовом Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства
про стягнення коштів з рахунків у банках,
ВСТАНОВИЛА:
Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Ізюмська ОДПІ Харківської області ДПС, позивач) звернулася до суду із позовом до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (далі по тексту - ІКВ ВКП, відповідач), у якому просило суд надати дозвіл на стягнення з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на користь бюджету податковий борг в розмірі 961420,00 грн. в установах банків: МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37124007003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35448008003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447010003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447009003237; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Харків р/р 26054060351764; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26046010082419; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26004060384996; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26002010082419; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37128003003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35440006003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35433002003237; МФО 351823 в Харківській обласній філії АТ "Ощадбанк" м. Харків.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду 09.07.2012р. по справі № 2а-5841/12/2070 адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів з рахунків у банках - задоволено.
Стягнуто з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства в установах банків: МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37124007003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35448008003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447010003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447009003237; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26054060351764; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26046010082419; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26004060384996; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26002010082419; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37128003003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35440006003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35433002003237; МФО 351823 в Харківській обласній філії АТ "Ощадбанк" м. Харків на користь бюджету податковий борг в розмірі 961420 (дев'ятсот шістдесят одна тисяча чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляцій скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 09.07.2012р. по справі № 2а-5841/12/2070 та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального (ст.96 Податкового кодексу України) та процесуального (ст.ст.11, 49, 159 КАС України) права без належної оцінки доводам та аргументам відповідача з підстав та мотивів, викладених в скарзі.
В судове засідання представник відповідача не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах та у спосіб, встановлених Конституцією та Податковим кодексом України. В своєї правової позиції зазначив, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС з 07.05.1997 року за № 2-46, як платник податків. Станом на 23.04.2012 року відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 961420,00 грн. - основний платіж з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати у встановлений строк податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку у відповідних деклараціях, наданих платником податків за № 9006776785 від 17.08.2011 року, № 9007917465 від 20.09.2011 року, № 900009190851 від 20.10.2011 року, № 9011773892 від 21.11.2011 року, № 9012342433 від 16.12.2011 року, уточненому розрахунку № 900548385 від 18.01.2012 року, деклараціях № 9013509462 від 17.01.2012 року, № 9006664703 від 20.02.2012 року, № 9013195535 від 20.03.2012 року, уточнених розрахунків № 9009960788 від 05.03.2012 року, № 9009960651 від 05.03.2012 року, який до теперішнього часу не сплачено.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ІКВ ВКП, місцезнаходження: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 11, зареєстровано 16.04.2012 року виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області за № 14741070018000230 та взято на облік в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС, як платника податків, з 07.05.1997 року за № 2-46.
Відповідно до наданої позивачем облікової картки відповідача, сума заборгованості перед бюджетом України ІКВ ВКП станом на 23.04.2012 року складає 961420,00 грн..
ІКВ ВКП до податкового органу були надані декларації з податку на додану вартість № 9006776785 від 17.08.2011 року, № 9007917465 від 20.09.2011 року, № 900009190851 від 20.10.2011 року, № 9011773892 від 21.11.2011 року, № 9012342433 від 16.12.2011 року, уточнений розрахунок № 900548385 від 18.01.2012 року, декларації № 9013509462 від 17.01.2012 року, № 9006664703 від 20.02.2012 року, № 9013195535 від 20.03.2012 року, уточнені розрахунки № 9009960788 від 05.03.2012 року, № 9009960651 від 05.03.2012 року № 9006685388, якими відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 961420,00 грн. суми по яким сплачені не були. Також відповідачем не оскаржені прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість. Суми визначених ними податкових зобов'язань є узгодженими у встановленому законодавством порядку.
На виконання п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС направлено на адресу відповідача податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року, які були отримані відповідачем 25.10.2001 року та 27.07.2001 року відповідно.
У зв'язку з непогашенням ІКВ ВКП самостійно узгодженого податкового зобов'язання, податковим органом прийнято рішення № 16/24-24673063/2448 від 18.03.2002 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та зареєстровано його у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом, наданим суду під час розгляду справи.
Згідно наданих відповідачем копії статуту ІКВ ВКП, рішення Ізюмської міської ради № 308 від 28.03.2003 року, ІКВ ВКП є комунальним підприємством, тому позивачем неодноразово направлялись подання на ім'я Ізюмського міського голови, копії яких та відповіді на них надано суду під час розгляду справи, однак, до теперішнього часу податковий борг не сплачено.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що податковим органом були вжиті всі можливі заходи з погашення податкового боргу ІКВ ВКП, що не призвело до сплати відповідачем відповідних сум до бюджету.
Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що оскільки окремий порядок щодо стягнення податкового боргу з комунального підприємства дотримано податковим органом є підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до статуту, акту прийняття в комунальну власність Ізюмської територіальної громади Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є комунальним підприємством та перебуває у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області (а.с.4, 5, 83-98).
Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Колегія суддів зазначає, що податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник з серпня 2011 року по квітень 2012 року та який позивач просить стягнути, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2001 р.
Отже, до матеріалів справи не надано доказів здійснення встановлених ПК України заходів, які дають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Крім того, статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.
Відповідно до приписів п. 96.2 ст.96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Таким чином, з огляду на відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених ПК України заходів погашення податкового боргу, звернення до суду не у спосіб, встановлений законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. по справі № 2а-5841/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Ізюмської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про надання дозволу на стягнення коштів з розрахункових рахунків платника у банківських установах.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Повний текст постанови виготовлений 25.09.2012 р.
Судове рішення № 26245337, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5841/12/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: