Постанова № 26241483, 26.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року Справа № 10/5025/483/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник не з'явився

третьої особи: представник Демчук Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.12р. у справі № 10/5025/483/12 (суддя Виноградова В.В.)

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Катіон"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хмельницька міська рада м.Хмельницька

про визнання недійсним рішення голови правління ВАТ „Катіон" про передачу дошкільного виховного закладу №6 AT „Катіон", оформленого наказом № 47 „Про передачу у власність міської ради дошкільного виховного закладу № 6 AT „Катіон" від 05.03.1996р. та актом приймання - передачі дошкільного виховного закладу №6 від 05.03.1996 р.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.12р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р., та неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №10/5025/483/12 судді Демидюк О.О. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №10/5025/483/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Філіпова Т.Л.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.12 р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 10/5025/483/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №10/5025/483/12 від 18.06.12р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено та не підтверджено безспірними та беззаперечними доказами про порушення корпоративних прав позивача наказом голови правління № 47 „Про передачу у власність міської ради дошкільного виховного закладу №6 AT „Катіон" від 05.03.1996р. та актом від 05.03.1996р.

Судом першої інстанції також було звернуто увагу на те, що відповідно до наказу голови правління № 47 „Про передачу у власність міської ради дошкільного виховного закладу №6 AT „Катіон" від 05.03.1996р. було лише створено комісію з передачі дошкільного виховного закладу №6, визначено обов'язки членів комісії в процесі підготовки передачі дошкільного виховного закладу №6, акт від 05.03.1996р. було оформлено членами комісії .

Крім того, заявлені позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення голови правління про передачу дошкільного виховного закладу №6 АТ „Катіон " оформленого актом прийму-передачі від 05.03.1996р. не відповідає приписам ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України щодо способів захисту, оскільки даний акт не є актом в розумінні ст. 20 ГК України, актом юридичним, волевиявлення в якому формально обов'язкове до виконання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18.06.12р. у справі 10/5025/483/12 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що господарський суд в оскаржуваному рішенні не звернув уваги та не дав відповідної юридичної оцінки тим обставинам, що голова правління відповідача, в порушення норм зазначеного закону та статуту товариства, одноособово прийняв рішення про безоплатну передачу приміщення дошкільного виховного закладу №6 (без розгляду даного питання на засіданні правління), а також дане рішення не було погоджено із спостережною радою, хоча балансова вартість дошкільного виховного закладу №6 АТ "Катіон" перевищувала 10% статутного фонду.

Про це позивачці стало відомо 29 лютого 2012 року, коли поряд з іншими працюючими акціонерами вона, була запрошена на засідання наглядової ради Відповідача. Зазначає, що з виступу голови наглядової ради їй стало відомо, що на початку 1996 року діючий на той час голова правління Відповідача прийняв рішення про безоплатну передачу у власність Хмельницької міської Ради частки статутного фонду Відповідача, а саме дошкільного виховного закладу №6, який розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 43/2. Балансова вартість дошкільного виховного закладу №6 на момент передачі становила 4 558 459 194 крб.(45 585 грн.).

Вказане рішення голова правління Відповідача, в порушення діючого на той час статуту, прийняв без розгляду даного питання на загальних зборах акціонерів, без розгляду членами правління і без погодження із спостережною радою. 05 березня 1996 року голова правління Відповідача для виконання прийнятого рішення видав наказ №47 „Про передачу у власність міської Ради дошкільного виховного закладу №6 АТ „Катіон"". Цього ж числа, згідно акту приймання-передачі (затверджений головою правління), дошкільний виховний заклад №6 був переданий у власність Хмельницької міської ради (копії зазначених документів додаються).

Вважає, що рішення, прийняте головою правління Відповідача про безоплатну передачу приміщення дошкільного виховного закладу №6, призвело до розбазарювання майна товариства та фактичного зменшення акціонерної вартості ПАТ „Катіон", частка якої належить їй особисто на підставі придбаних акцій товариства.

Крім цього апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було повністю з'ясовано та не прийнято до уваги обставини щодо продажу 03.04.1997р. належного відповідачу приміщення дитячого садка №41, що розташований в м. Хмельницькому по вул. Львівське шосе, буд.51/2. Зазначені садки були побудовані, належали і утримувалися за рахунок власних коштів заводу "Катіон". Так як і дошкільний виховний заклад №6, дитячий садок №41 був власністю заводу "Катіон" і після корпоратизації залишився у власності АТ "Катіон". Отже, як вказує апелянт вони мали однаковий юридичний статус при створені ВАТ "Катіон". Однак, приміщення дитячого садка №41 було реалізовано як власність товариства, а дошкільний виховний заклад №6 одноособовим рішенням голови правління відповідача був переданий у комунальну власність.

Позивач ОСОБА_3 вважає вказане рішення голови правління відповідача незаконним та таким, що порушує її права як акціонера, оскільки вона згідно договорів купівлі-продажу акцій №1417 від 13.10.94р., №1417/2 від 26.01.05р., №1417/3 від 05.06.1995р. та на підставі заяви про придбання акцій фізичною особою за компенсаційні сертифікати від 06.08.1997р., придбала у власність прості іменні акції ВАТ „Катіон" (правонаступником якого є ПАТ „Катіон"), загальною кількістю 14 175 акцій. Такі обставини підтверджуються випискою про стан рахунку в цінних паперах вих. №2/1111-1 від 11.11.2011 року, наданою зберігачем вказаних акцій ТОВ „ФК"Емісія".

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, надав детальні пояснення наведеним доводам із посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду, а. с. - 84, т. ІІ).

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту.

Представником третьої особи подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.12р. у даній справі слід скасувати, а апеляційну скаргу скаржника - задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство „Катіон" (правонаступником якого є відповідач у даній справі), згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії №338 від 04.03.1994 року та пункту 1.1 статуту ВАТ „Катіон", зареєстрованого 31.03.1994 року розпорядженням Хмельницької міської адміністрації (надалі Статут), створене шляхом перетворення державного підприємства - завод „Катіон".

Пунктами 3.3 - 3.5 Статуту зазначено, що товариство є правонаступником державного підприємства - заводу „Катіон" та власником майна, яке передане йому засновником та відображене в балансі товариства. Згідно пункту 4.1 Статуту, засновником Товариства є держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України.

Пунктом 3.6 Статуту передбачено, що: „Товариство має право продавати, обмінювати, передавати безкоштовно, передавати в оренду юридичним особам та громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим способом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту".

Згідно Закону від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII "Про господарські товариства" в редакції закону від 20.04.1995р. (далі - Закон № 1576-ХІІ) та Статуту Товариства, управління Товариством здійснюється:

- вищим органом Товариства - загальними зборами;

- спостережною радою;

- правлінням Товариства;

- ревізійною комісією.

Також, згідно п. 8.2.1 Статуту Відповідача вищим органом Товариства є загальні збори. В період до набуття в процесі приватизації прав власності на акції Товариства іншими акціонерами, вищим органом товариства є засновник як єдиний акціонер.

Крім того, п. 8.3.4. Статуту товариства передбачено, що Спостережна рада, як органу правління товариства повинна погоджувати проведення операцій щодо розпорядження нерухомим майном, балансова вартість якого перевищує 10%.

Позивачка зазначає, що 13 жовтня 1994 року вперше придбала акції Відповідача і стала його акціонером. Зазначає, що з цього часу мала усі права акціонера на управління товариством починаючи з цього часу.

Позивачка зазначає, що починаючи з зазначеної дати держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України перестала бути єдиним акціонером, тому засновник Товариства не міг приймати рішення про відчуження майна одноособово без проведення загальних зборів акціонерів.

У зв'язку з цим, при вирішенні питань, віднесених до компетенції вищого органу Товариства, необхідно було проводити загальні збори акціонерів. Перші загальні збори акціонерів відбулись 11.11.1997 року. Таким чином відчуження дошкільного виховного закладу №6 АТ „Катіон" в березні 1996 року відбулось без розгляду даного питання на загальних зборах акціонерів.

Статтею 46 Закону № 1576-ХІІ, та п. 8.3.1 Статуту Відповідача передбачено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватись рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства (спостережної ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.

Статтею 47 Закону № 1576-ХІІ визначено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Рішення правління приймаються колегіально.

Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організовує виконання їх рішень.

Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.

Позивачем було отримано листи №150 від 05.03.2012 року та №197 від 09.04.2012 року стосовно питання про безоплатну передачу дошкільного виховного закладу №6 правлінням з яких випливає, що Відповідачем не розглядалось та спостережною радою товариства не погоджувалось питання відчуження дошкільного виховного закладу №6 та те, що на час прийняття головою правління Відповідача зазначеного рішення, члени правління по ВАТ „Катіон" на посади не призначались.

На думку Позивача дані обставини свідчать про те, що голова правління Відповідача, в порушення норм зазначеного закону та статуту товариства, одноособово прийняв рішення про безоплатну передачу приміщення дошкільного виховного закладу №6.

Про належність дошкільного виховного закладу №6 до складу статутного фонду Відповідача свідчать: наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії №338 „Про створення відкритого акціонерного товариства „Катіон"" від 04 березня 1994 року; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу „Катіон" від 10.04.1994 року; витяг з інвентаризаційної відомості основних фондів станом на 01.01.1994 року; витяг з інвентаризаційної відомості основних фондів станом на 01.01.1995 року; лист Міністерства промислової політики України №10/2-2-1510 від 15.10.2009 року.

Статтею 10 Закону № 1576-ХІІ та пунктом 4.2 Статуту Відповідача визначено права учасників товариства, зокрема акціонери мають право:

- брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному статутом;

- брати участь у розподілі прибутків Товариства та отримувати їх частку (дивіденди);

- отримати частину вартості майна Товариства у випадку його ліквідації пропорційно вартості належних мені акцій Товариства;

Зважаючи на наведене, позивач вважає, що рішення, прийняте головою правління Відповідача про безоплатну передачу приміщення дошкільного виховного закладу №6, порушило її права, оскільки, згідно висновку №25 агентства оцінки майна „А-Лекс" від 18.04.2012 року, мінімальна ринкова орендна ставка для приміщення площею більше 2000 кв.м., як приміщення дошкільного виховного закладу №6, площею 2526 кв.м. складає 30 грн. за кв.м. У випадку передачі Відповідачем зазначеного приміщення в оренду, за 16 років товариство могло отримати прибуток на загальну суму 14 549 760 гривень (з урахування ПДВ). В свою чергу, позивач як акціонер мала право на отримання дивідендів з частини цього прибутку. Рішення голови правління про безоплатну передачу зазначеного приміщення позбавило її можливості в отриманні дивідендів, які вона жодного разу не отримала.

Проаналізувавши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Господарський суд ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову виходив з того, що позивач не могла бути акціонером товариства бо ці відомості не відображені в статуті товариства, а також зазначив, що акціонером та засновником надано згоду на відчуження нерухомого майна.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на починаючи з 1994 року є акціонером ВАТ «Катіон» правонаступником якого, як зазначалося вище у даній постанові, є ПАТ «Катіон». Вказане підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах вих. №2/1111-1 від 11.11.2011 року, наданою зберігачем вказаних акцій ТОВ "ФК "Емісія".

З огляду на викладене Позивач мала усі права акціонера з моменту придбання акцій товариства, а відтак й права на управління товариством. Твердження суду першої інстанції про те, що була надана згода акціонера - Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії та засновника на відчуження майна не заслуговує на увагу, оскільки рішення акціонерів з будь-якого приводу приймається на загальних зборах акціонерів, відповідно до встановленої процедури.

Як видно з матеріалів справи, з питання погодження відчуження дошкільного навчального закладу №6 рішення загальних зборів акціонерів не приймалось. Суд не надав належної оцінки цій обставині, помилково зазначивши, що позивачка не мала прав акціонера на момент відчуження майна.

Також без належної правової оцінки залишилась та обставина, що правління товариства не було сформовано. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту товариства, п. 8.3.4. якого передбачено, що Спостережна рада, як орган управління товариства повинна погоджувати проведення операцій щодо розпорядження нерухомим майном, балансова вартість якого перевищує 10%.

Статтею 43 Закону України «Про господарські товариства» в редакції яка діяла на момент відчуження нерухомого майна, передбачено, що проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально. Крім того, повинно бути зроблено загальне повідомлення передбаченим статутом способом про наступні збори з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.

Будь-який з акціонерів вправі вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 40 днів до їх скликання. В цей же строк акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, можуть вимагати включення питань до порядку денного.

До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.

Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Оскільки на момент прийняття спірного рішення відповідачем позивачка була акціонером, то вона повинна була бути повідомлена у передбачений законом спосіб. Крім того, відповідно до ст.42 Закону України «Про господарські товариства» усі рішення ухвалені поза вказаною процедурою не можна вважати законними.

Безоплатна передача нерухомого майна понад 10% балансової вартості повинна була здійснюватись за погодження загальних зборів акціонерів відповідно до вимог ст.8.3.4 Статуту товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч.2 пункту 19 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі Постанова) передбачено, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Пунктом 38 Постанови зазначено, що учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення.

Крім того, Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п.п 1,6, 7 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, в яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

При вирішенні справи суд першої інстанції повинен був надати юридичну оцінку усім обставинам справи, з'ясувати чи мали місце порушення прав акціонерів товариства. Суд не надав належної оцінки тій обставині, що позивач була акціонером ВАТ «Катіон», натомість суд вказав, що на момент прийняття правлінням рішення про відчуження нерухомого майна отримано згоду єдиного акціонера - Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії, що є помилковим.

Відмовляючи у позові суд не з'ясував чи дійсно мало місце порушення прав акціонерів та чи був дотриманий порядок прийняття рішення про погодження відчуження майна товариства, що перевищує 10 % балансової вартості майна товариства.

Пояснення, які висловлені представником третьої особи у формі заперечення апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції заслухані, однак не можуть розцінюватися як доводи у заперечення такої скарги, оскільки спір стосується виключно корпоративних відносин Товариства та акціонера цього товариства - позивача ОСОБА_3

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити. Рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.12 р. у справі №10/5025/483/12 підлягає скасуванню. Підлягають до стягнення з публічного акціонерного товариства "Катіон" на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору позову в сумі 1073, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 536,50 грн.

Видачу наказу слід доручити господарському суду Хмельницької області.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 18.06.12 р. у справі №10/5025/483/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Рішення голови правління ВАТ „Катіон" про передачу дошкільного виховного закладу №6 AT „Катіон", оформленого наказом № 47 „Про передачу у власність міської ради дошкільного виховного закладу № 6 AT „Катіон" від 05 березня 1996р. та актом приймання - передачі дошкільного виховного закладу №6 від 05 березня 1996 р. визнати недійсним.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Катіон" (29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, ідентифікаційний код 05470288) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору позову в сумі 1073, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 536,50 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

Справу №10/5025/483/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.