Постанова № 26241432, 25.09.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 року Справа № 40/5005/669/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників:

позивача: Кожем'яченко А.М.- предст., дов.№173 від 18.06.2012 року

відповідача: Степанова Г.В.- предст.,дов.№37 від 23.11.2011 року

третьої особи: Позняков В.С.- предст., дов.№104 від 15.11.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Дніпро»(м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №40/5005/669/2012

за позовом: публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(м. Київ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Дніпро»(м. Дніпропетровськ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал-України»(м. Дніпропетровськ)

про: звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Дніпро»(м. Дніпропетровськ)

до: публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал-України»(м. Дніпропетровськ)

про: визнання відсутності права на правонаступництво

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року (підписано 17.08.2012р.) у справі №40/5005/669/2012 (суддя Красота О.І.) первісний позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(м. Київ) задоволений: звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008 року, а саме: у виробничому корпусі літ. А3-1, поз. 1-11, загальною площею 3984,0 кв.м; в адміністративному корпусі літ. А4-4 на 1 поверсі поз.1-20, сходи І, II загальною площею 329,8 кв.м; навіс (тимчас.) літ.а.4; на 2 поверсі, поз.1-13,13а, сходи І, II, загальною площею 344,3 кв.м.; навіси (тимчас.) літ. К, Л, М; вартова (тимчас.) літ. Н; альтанка (тимчас.) літ. О, огорожа №8,9. покриття ІУ. Примітка: зміна кількості позицій та зміна площ в літ А3-1 та А4-4 (1 пов., 2 пов.) узаконено технічними висновками інспекції ДАБК від 23.02.2006р. за №280/6: літ. А3 -1 зменшення заг. площі на 274,6 кв.м. та зменшення кількості позицій за рахунок знесення приміщень поз. 6-12, 22, 23, 64 та перепланування; в літ. А4-4 на 1-му поверхах зменшення заг. площі на 29,4 кв.м.. зменшення кількості позицій на 1-му поверсі та збільшення на 2-му за рахунок перепланування та уточнення лінійних розмірів, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, буд. 77 (сімдесят сім), та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 07.06.2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкіним М.М., за реєстровим номером №Д217, та зареєстрованого 07.06.2005 року в Державному реєстрі правочинів за реєстровим №640621 та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №11647152, витяг № 7990320 від 08.08.2005 року.

За рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Румянцевою Іриною Олексіївною 27.06.2008 року за №3090 задоволені грошові вимоги публічного акціонерного товариство «Сведбанк»за кредитним договором №4/14-ЮР від 27.06.2008 року в сумі 8682125,38 доларів США та 13168354,05 грн., що складається з:

заборгованості у доларах США: 8682125,38 доларів США, а саме: 6067649,57 дол. США - заборгованість з повернення кредитних коштів; 1373258,00 дол. США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами; 1241190,81 дол. США - заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування ними;

заборгованість у гривні: 13168354,05 грн., а саме: 10541044,19 грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 2312005,28 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами; 315304,58 грн. - заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну силачу процентів за користування кредитними коштами;

Встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Румянцевою Іриною Олексіївною 27.06.2008 року за №3090 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 9688234,00 грн.

Цим же рішенням стягнено з відповідача на користь позивача 64380 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Дніпро»(м. Дніпропетровськ) до публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(м. Київ) за участю третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал-України»(м. Дніпропетровськ) про визнання відсутності права на правонаступництво відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач за первісним позовом -товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос-Дніпро»(м. Дніпропетровськ) -подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №40/5005/669/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки і про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання відсутності права на правонаступництво скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову і задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. Скаржник зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і рішення було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи справу, суд виходив з того, що ПАТ «Сведбанк»є правонаступником ЗАТ «Сведбанк Інвест»в частині кредитного договору №4/14-ЮР від 27.06.2008 року і, відповідно, по договорам, укладеним на забезпечення зобов'язання із кредитного договору (договору іпотеки №4/14-ЮР-ІП-1). Але жоден із наданих позивачем документів не підтверджує наявність у позивача права вимоги за кредитним договором від 27.06.2008 року №4/14-ЮР. Таке право у позивача відсутнє. Скаржник зазначає, що у передавальному акті від 23.10.2009 року не міститься інформація про передання права вимоги за зазначеним договором. Це підтверджує і висновок експерта, наданий в рамках господарської справи №28/5005/16407/2011. Але судом ці обставини враховані не були. Крім того, відповідно до ст.24 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням і цей правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Позивачем не було надано на підтвердження цього відповідних доказів, а відомості про відступлення права вимоги за іпотечним договором не були зареєстровані у визначеному ст.24 Закону України «Про іпотеку»порядку. Отже, судом звернено стягнення на майно на користь особи, перед якою скаржник не має жодних зобов'язань. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що на момент розгляду спору про звернення стягнення на предмет іпотеки у провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебував спір про дійсність основного зобов'язання, що встановлене за кредитним договором №4/14-ЮР та забезпечене іпотекою. Позивачем не було доведено наявність права вимоги за договором іпотеки, а в матеріалах справи відсутні належні докази правонаступництва ПАТ «Сведбанк»після ЗАТ «Сведбанк Інвест»в цій частині. Це, на думку скаржника, підтверджується висновком судово-економічної експертизи №4966/4967-2011. Суд також послався як на преюдиційний факт на ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року по справі №5011-65/4639-2012, але у даному провадженні взагалі не встановлювалися будь-які факти, у тому числі і факт правонаступництва. Відповідач за первісним позовом також зазначає, що судом не було застосовано положення ч.2 ст.107 ЦК України щодо змісту передавального акту. Судом також ігнорувалися всі доводи відповідача, тобто був порушений принцип змагальності судового процесу, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення по справі.

Позивач за первісним позовом -публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(м. Київ) - у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним, обґрунтованим та прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства. Відповідач не взяв до уваги, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Позивачем були надані всі необхідні докази, що підтверджують цей факт і цим доказам суд надав належну правову оцінку. Позивач у відзиву надає правовий аналіз норм цивільного законодавства, яким врегульоване поняття «правонаступництво»і вважає, що всі ці обставини підтверджуються у тому числі і передавальним актом. Крім того, позивач вважає безпідставним посилання апелянта на ст.24 Закону України «Про іпотеку», оскільки на його думку відступлення права вимоги і правонаступництво є різними правовими категоріями і регулюються різними нормами чинного законодавства. Крім того, позивач вважає правомірним посилання місцевого господарського суду на ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року по справі №5011-65/4639-2012, якими було встановлено правонаступництво ПАТ «Сведбанк»після ЗАТ «Сведбанк Інвест»в частині кредитного договору №4/14-ЮР від 27.06.2008 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал України»(м. Дніпропетровськ) -у відзиву на апеляційну скаргу і представник третьої особи у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги і вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з підстав, зазначених у апеляційній скарзі відповідача-1 за первісним позовом. При цьому представник зазначає, що суд не взяв до уваги висновок судової експертизи по справі №28/5005/16407/2011, у якій брали участь ті самі сторони, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

За ініціативою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у судовому засіданні проводився технічний запис судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду»(диск №620922LC38597).

Розпорядженням заступника голови суду Паруснікова Ю.Б. від 05.09.2012 року №1348 у зв'язку з відпусткою суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С. (доповідача), суддів Джихур О.В. і Верхогляд О.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 24.09.2012 року №1428 у зв'язку з виходом з відпустки суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С. (доповідача), суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

25.09.2012 року від позивача по первісному позову надійшло (і було оголошено в судовому засіданні) клопотання про виклик посадових осіб відповідача і третьої особи для дачі пояснень по справі. Зазначене клопотання судом не задоволено, оскільки пояснення зазначених у клопотанні посадових осіб не вплине на рішення суду і призведе до встановлення будь-яких нових обставин по справі.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 27.06.2008 року (господарським судом помилково зазначена інша дата укладення договору -27.06.2010 року) між закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест»(банк) і товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал України»(позичальник) був укладений кредитний договір №4/14-ЮР, предметом якого є відкриття банком позичальнику мультивалютної кредитної лінії, що відновлюється. Відповідно до договору (розділ 1) банк надає позичальнику кредит у доларах США та гривні на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені умовами договору.

Пунктом 1.2 кредитного договору сторони визначили, що загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 8600000 доларів США (з урахуванням додаткового договору №1 від 25.07.2008 року). Кошти надаються банком в межах загального ліміту заборгованості за кредитною лінією, що зменшується згідно з додатком №1 до договору.

На виконання умов п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору (з урахуванням додаткового договору № 1 від 25.07.2008 року) сторонами був підписаний графік встановлення та зменшення ліміту заборгованості за мультивалютною лінією (додаток № 1).

Строк дії кредитної лінії згідно з п.1.3 кредитного договору встановлено: з 27.06.2008 року по 26 06.2015 року включно.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту у доларах США - 14% річних, у гривнях - 18% річних.

Додатковими договорами №2 від 29.09.2008 року, №3 від 28.11.2008 року, №4 від 19.12.2008 року та №5 від 11.03.2009 року сторони змінювали умови п.1.4 кредитного договору в частині відсотків та періоду їх нарахування. З 01.03.2009 року процентна ставка за користування коштами кредиту складала: у доларах США - 14% річних, у гривнях - 24% річних.

Цільове призначення кредиту -рефінансування заборгованості та поповнення обігових коштів (п.1.5).

Банк на виконання умов кредитного договору надав позичальнику (третій особі) кредит, що підтверджується меморіальними ордерами, виписками по особовому рахунку позичальника і відомостями про рух коштів. Станом на 10.10.2011 року у третьої особи (позичальника) існувала заборгованість перед ЗАТ «Сведбанк Інвест»з повернення кредитних коштів у сумі 6067649,57 доларів США та 10541044,19 грн. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не спростовуються сторонами по справі.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту (п. 2.1.1 та п. 2.1.2 договору для обліку розрахунків за кредитною лінією в доларах США та у гривні) з додержанням строків, визначених у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією.

Згідно пунктів 4.2, 4.3 кредитного договору позичальник брав на себе зобов'язання: щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок Банку у валютах кредиту у строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця; здійснювати платежі за кредитним договором у такій черговості (крім випадків, коли інша черговість доведена банком до позичальника у письмовій формі): прострочені зобов'язання за процентами; строкові платежі за процентами, прострочені зобов'язання за кредитом, строкові платежі за кредитом, пеня, інші платежі за договором.

Пунктами 3.1, 3.2 кредитного договору встановлено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту позичальнику з рахунку для обліку наданого кредиту, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем кредиту та за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траншами) кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту. Для цілей кредитного договору, банк здійснює нарахування процентів за попередній місяць в період з 1-го по 5-те число наступного місяця.

Станом на 10.10.2011 року у третьої особи (позичальника) існувала заборгованість перед ЗАТ «Сведбанк Інвест»з повернення процентів за користування кредитними коштами у сумі 1373258,00 доларів США та 2312005,28 грн.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту позичальник на вимогу банку сплачує останньому (додатково до процентів за користування кредитом) за кожен день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Станом на 10.10.2011 року у третьої особи (позичальника) існувала перед ЗАТ «Сведбанк Інвест»заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування ними у сумі 1241190,81 дол. США та 315 304,58 грн.

Отже, станом на 10.10.2011 року загальна сума боргу позичальника (третьої особи) перед ЗАТ «Сведбанк Інвест»внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором №4/14-ЮР від 27.06.2008 року становила суму у розмірі 8682125,38 доларів США та 13168354,05 грн.

Зазначене правильно встановлено місцевим господарським судом при розгляді справи.

Відповідно до ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В забезпечення виконання умов вказаного вище кредитного договору між банком (іпотекодержатель) та відповідачем за первісним позовом -ТОВ «Лотос-Дніпро»(іпотекодавець) 27.06.2008 року був укладений іпотечний договір №4/14-ЮР-ІП-1, який у цей же день посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Румянцевою Іриною Олексіївною за №3090. Відповідно до цього договору іпотекодавець, як майновий поручитель, передає, а іпотекодержатель приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 іпотечного договору, на забезпечення зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 27.06.2008 року №4/14-ЮР, який укладений між закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест»і товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Метал України»і згідно з яким: банк відкриває позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США та гривні, що надаються кредитодавцем для рефінансування діючих кредитів та поповнення обігових коштів в межах кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 8600000,00 доларів США на строк по 26.06.2015 року; зобов'язань позичальника з повернення у валютах кредиту фактично наданої суми кредиту у межах загального ліміту заборгованості 8600000,00 доларів США у строки, передбачені графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до кредитного договору) з граничним строком повного повернення не пізніше 26.06.2015 року, та/або в інші строки, визначені відповідно до кредитного договору; зобов'язань позичальника із сплати у валютах кредиту щомісячно суми процентів, що визначаються ставкою 14% річних за користування коштами кредиту у доларах США та 18% відсотків річних у гривнях (24% річних з 01.03.2009 року на підставі договору про внесення змін № 1 від 26.03.2009 року до іпотечного договору №4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008 року у терміни, встановлені кредитним договором (не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця); зобов'язань позичальника зі сплати у гривнях пені, розмір якої розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення від суми своєчасно не повернутих коштів кредиту та своєчасно не сплачених процентів, комісій (п. 1.1 іпотечного договору).

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки задовольняються вимоги іпотекодержателя в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано повністю, та в інших випадках, передбачених законом та/або Іпотечним договором (п. 1.3 іпотечного договору).

За п. 2.1 вказаного договору предметом іпотеки є: у виробничому корпусі літ. А3-1, поз. 1-11, загальною площею 3984,0 кв.м; в адміністративному корпусі літ. А4-4 на 1 поверсі поз.1-20, сходи І, II загальною площею 329,8 кв.м; навіс (тимчас.) літ.а.4; на 2 поверсі, поз.1-13,13а, сходи І, II, загальною площею 344,3 кв.м.; навіси (тимчас.) літ. К, Л, М; вартова (тимчас.) літ. Н; альтанка (тимчас.) літ. О, огорожа №8,9. покриття ІУ. Примітка: зміна кількості позицій та зміна площ в літ А3-1 та А4-4 (1 пов., 2 пов.) узаконено технічними висновками інспекції ДАБК від 23.02.2006р. за №280/6: літ. А3 -1 зменшення заг. площі на 274,6 кв.м. та зменшення кількості позицій за рахунок знесення приміщень поз. 6-12, 22, 23, 64 та перепланування; в літ. А4-4 на 1-му поверхах зменшення заг. площі на 29,4 кв.м.. зменшення кількості позицій на 1-му поверсі та збільшення на 2-му за рахунок перепланування та уточнення лінійних розмірів, що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, буд. 77 (сімдесят сім), та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 07.06.2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Царейкіним М.М., за реєстровим номером №Д217 та зареєстрованого 07.06.2005 року в Державному реєстрі правочинів за реєстровим №640621, та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №11647152, витяг № 7990320 від 08.08.2005 року.

Договірна (заставна) вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін складає 4032649,56 доларів США або еквівалент у гривні за курсом НБУ станом на 24.06.2008 року (4,8479 грн.) 129549881,85 грн.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,3216 га, яка передана іпотекодавцю у тимчасове (п'ятнадцять років) користування для комерційних цілей на підставі договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. за реєстровим №3823, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:042:0066 (п. 2.5 іпотечного договору).

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених Законом України «Про іпотеку»та/або іпотечним договором, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та/або при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та /або штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору.

За таких обставин правомірним слід визнати висновок суду, що відповідно до умов іпотечного договору №4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008 року та ст.1 Закону України «Про іпотеку»ТОВ «Лотос-Дніпро» є майновим поручителем перед банком, який передав в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання третьою особою.

Частиною 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Стаття 7 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Як вбачається із звіту незалежної оцінки вартості предмета іпотеки за іпотечним договором №4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008 року, виконаного ТОВ "Консалтинговою групою «Феодал»(сертифікат №12034/11 суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ від 10.06.2011 року), ринкова вартість предмета іпотеки (з урахуванням «Примітки») становить 9688234,00 грн.

У зв'язку з порушенням позичальником обов'язку зі вчасного та повного повернення кредитних коштів, одержаних в рахунок кредиту, порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, встановлених п. 4.2. Кредитного договору, 11.11.2011 року банк надіслав позичальнику (третій особі) повідомлення-вимогу №8645 від 11.11.2011 року про дострокове повернення кредиту. Повідомлення-вимога за №8640 від 11.11.2011 року про дострокове повернення кредиту також направлена іпотекодавцю -ТОВ «Лотос-Дніпро»(відповідачу за первісним позовом), але третя особа і відповідач за первісним позовом на вказані вимоги не відреагували та заборгованість не сплатили.

Виходячи із зазначених обставин місцевий господарський суд задовольнив первісні позовні вимоги у повному обсязі.

З такими доводами господарського суду погодитися не можна, відповідно до наступного: ЗАТ «Сведбанк Інвест»(особа, якою були надані кредитні ресурси та укладений іпотечний договір) було зареєстроване як юридична особа 07.06.1996 року з назвою АКБ «Сосьєте Женераль Україна», яке 12.10.2001 року було перейменоване на закрите акціонерне товариство «Тас-Інвестбанк», а 31.10.2007 року перейменоване на закрите акціонерне товариство «Сведбанк Інвест».

Пунктом 5 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 року встановлено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

З огляду на зазначені вимоги найменування «Закрите акціонерне товариство «Сведбанк Інвест»було змінено на «Приватне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест».

23 жовтня 2009 року ПрАТ «Сведбанк Інвест» було припинено шляхом приєднання до публічного акціонерного товариства «Сведбанк».

Статтею 107 Цивільного кодексу України передбачений порядок припинення юридичної особи шляхом приєднання. Відповідно до ч.2 цієї статті після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

23 жовтня 2009 року відповідно до вимог ч.2 ст. 107 Цивільного кодексу України було складено передавальний акт, затверджений рішенням (у формі Наказу) Єдиного акціонера, що одноосібно здійснює повноваження позачергових Загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»від 23 жовтня 2009 року № 5 та Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Сведбанк»від 23 жовтня 2009 року (протокол № 41), який мав містити інформацію про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її боржників та кредиторів, включаючи зобов'язання, що оскаржуються сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 107 ЦК України передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

У передавальному акті, у розділі: «Кредити та заборгованість юридичних осіб, надані кредити та нараховані і погашені відсотки» відображені загальною сумою без відповідної розшифровки, як це передбачено зазначеними вище нормами цивільного законодавства, тому встановити, чи передавалася заборгованість відповідача-1 позивачу із зазначеного акту неможливо. Цей факт також встановлений експертним висновком по справі №28/5005/16407/2011, у якій брали участь ті самі сторони. Зазначений експертний висновок повністю кореспондується із матеріалами даної справи, до якої також не були надані документи, що підтверджують факт правонаступництва ПАТ «Сведбанк» після закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»(приватного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»).

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 20.12.2005 року №480 (в редакції станом на момент проведення реорганізації банку) банки проводять інвентаризацію активів і зобов'язань з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Основними завданнями інвентаризації є встановлення фактичної наявності в банках основних засобів, нематеріальних активів та інших активів і зобов'язань, з'ясування стану їх зберігання; установлення обсягів нестач або надлишків необоротних активів; виявлення активів, що тимчасово не використовуються, втрачених активів тощо (розділ Х глава 1 п.1.1, п.1.2).

При цьому, проведення інвентаризації є обов'язковим у випадку реорганізації банку (п. 1.4).

Згідно Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників, затвердженого постановою Правління НБУ від 27.06.2008 року №189 (в редакції станом на момент проведення реорганізації) учасниками реорганізації є банк, що реорганізовується, і банк-правонаступник. Банком, що реорганізовується, є банк, який унаслідок реорганізації повністю або частково передає своє майно, кошти, права та обов'язки банку-правонаступнику. Банком-правонаступником є банк, який унаслідок реорганізації повністю або частково приймає майно, кошти, права та обов'язки банку, що реорганізовується (п.1.3).

Відповідно до розділу 3 цього Положення банк у разі проведення реорганізації шляхом злиття, приєднання або перетворення складає передавальний акт. Передавальний акт/розподільчий баланс складається після проведення інвентаризації активів банку, що реорганізовується, та усунення виявлених розбіжностей, що підтверджується відповідним актом, оформленим згідно з вимогами законодавства України, і закінчення строку для пред'явлення кредиторами вимог (задоволення чи відхилення вимог кредиторів). До передавального акта/розподільчого балансу додаються розшифрування активів, зобов'язань і капіталу, які передаються банку-правонаступнику, у розрізі рахунків (додатки 8, 9).

Розшифрування активів, зобов'язань і капіталу до передавального акта/розподільчого балансу здійснюються відповідно до вимог, установлених Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 N 124, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за N 353/7674, зі змінами, для подання статистичного звіту за формою N 1Д (щоденна) "Баланс банку".

Передавальний акт/розподільчий баланс підписуються головою та членами комісії для проведення реорганізації. Підписи голови та членів комісії для проведення реорганізації повинні бути нотаріально посвідчені.

Зазначені обставини свідчать, що позивач не надав доказів наявності свого правонаступництва за кредитним договором №4/14-ЮР та іншими договорами, яка були укладені на виконання цього договору, що унеможливлювало задоволення позовних вимог банку.

Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд також не врахував, що відповідно до п. 13 розділу ІІ Плану реорганізації шляхом злиття (додаток № 1 до Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 27.06.2008 року №189 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12 вересня 2008 року за №845/15536) передбачено обов'язкове переукладання банком-правонаступником договорів з клієнтами банку, у тому числі банківського рахунку, банківського вкладу, кредитних, про встановлення кореспондентських відносин та інших. Аналогічно вирішено питання і у разі реорганізації банку шляхом приєднання (п.13 розділу ІІ додатку №2 до Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників).

Крім того, зазначеним документом передбачено, що передавальний акт складається після проведення в банку, що реорганізовується, інвентаризації активів, зобов'язань, резервів, уключаючи ті, що обліковуються на позабалансових рахунках банку, що реорганізовується, і усунення виявлених розбіжностей; закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами й врегулювання наявних конфліктів з ними (задоволення чи відхилення вимог кредиторів) (п. 2 додатку №2).

Документи, що передбачені зазначеними нормативними документами Національного Банку України, у матеріалах справи відсутні.

Укладені між банком і відповідачем-2 кредитний договір №4/14-ЮР від 27.06.2008 року переукладений не був, що також свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором №4/14-ЮР від 27.06.2008 року від ЗАТ «Сведбанк Інвест»до ПАТ «Сведбанк»не було передане (останній не має право на отримання коштів (майна) за цим договором).

Посилання позивача на інші матеріали справи, які, на його думку, підтверджують факт правонаступництва і не обов'язковість переукладення договорів, не є законодавчими актами, а є тільки особливою думкою осіб, що їх складали. Це стосується і нуково-правового висновку у якому зазначено, що достатнім підтвердженням факту переходу прав та обов'язків (як включених так і не включених) до передавального акту є затверджений загальними зборами акціонерів ПрАТ «Сведбанк Інвест»передавальний акт і відсутність інформації про те чи інше право або обов'язок у передавальному акті не означає, що таке право не перейшло до правонаступника, і висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.03.2012 року, зробленого на замовлення ПАТ «Сведбанк».

Зазначені висновки судової колегії ґрунтуються на тому, що при реорганізації банком не були виконані всі вимоги, що викладені у постановах Правління НБУ, що і призвело до зазначеної ситуації, а зазначені позивачем документи носять тільки загальний характер і не містять достовірних даних щодо правонаступництва по заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія «Метал України»перед ЗАТ «Сведбанк Інвест»(відсутнє безпосереднє посилання на те, що заборгованість увійшла до передавального акту від 23.10.2009 року).

Не може бути належним доказом і наявність ухвали господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року по справі №5011-65/4639-2012, якими, на думку позивача, було встановлено правонаступництво ПАТ «Сведбанк»після ЗАТ «Сведбанк Інвест»в частині кредитного договору №4/14-ЮР від 27.06.2008 року. Цей висновок суду ґрунтується на тому, що у даній справі по-перше, не встановлювалися будь-які факти, не досліджувалися обставини, на підставі яких взагалі можливо встановлення факту правонаступництва і, крім цього, в силу ст.35 ГПК України факти не можуть встановлюватися ухвалою суду. Апеляційна інстанція лише здійснює перевірку законності прийнятої ухвали місцевого суду, тому також неможливо стверджувати, що остання встановила будь-які факти без наявності відповідних документів. Апеляційний господарський суд вважає, що ці судові документи є письмовими доказами по справі і повинні оцінюватися в загальному порядку, передбаченому ст.43 ГПК України

Щодо зустрічного позову, то у його задоволенні слід відмовити, виходячи із наступного: позивач (відповідач-1 по первісному позову) у зустрічному позові просив визнати відсутність права на правонаступництво ПАТ «Сведбанк»після ЗАТ «Сведбанк Інвест»за іпотечним договором від 27.06.2008 року, укладеним між ТОВ «Лотос-Дніпро»та ЗАТ «Сведбанк Інвест», отже фактично вимогами по зустрічному позову є вимога про визнання відсутності права на правонаступництво за конкретним договором.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Даний перелік не визначає у якості способу захисту права -встановлення відсутності права. Не встановлений цей спосіб захисту також будь-яким іншим законом або договором.

Отже, визначений позивачем по зустрічному позову спосіб захисту права відсутній, що і є підставою для відмови в позові.

Колегія суддів вважає, що фактично позивач по зустрічному позову просив встановити певний юридичний факт -відсутність правонаступництва по конкретному правовідношенню. Такий факт в господарському процесі може встановлюватися тільки в процесі розгляду спору про право, що і було зроблено апеляційним господарським судом в процесі розгляду даної справи.

Таким чином, хоча факт відсутності правонаступництва ПАТ «Сведбанк»після ЗАТ «Сведбанк Інвест»за іпотечним договором від 27.06.2008 року, укладеним між ТОВ «Лотос-Дніпро»та ЗАТ «Сведбанк Інвест», встановлений в процесі розгляду справи, у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити у зв'язку з вищезазначеним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК України, Законом України «Про судовий збір», Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Дніпро»(м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі №40/5005/669/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(04080, м. Київ вул. Новокостянтинівська, 18В, ідентифікаційний код 9356840) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос -Дніпро»(49089, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 60 кв. 188, ідентифікаційний код 33475447) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 32190 грн.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України

(постанова виготовлена у повному обсязі 01.10.2012 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М.Бахмат