Постанова № 26241428, 27.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа № 5015/2276/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Бойко С.М.

Галушко Н.А.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" від 20.08.2012р. та товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" від 22.08.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області

від 06.08.2012 року у справі № 5015/2276/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна", с.Просіки, Бориспільський район, Київська область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА", с. Побужани, Буський район, Львівська область

про стягнення суми основного боргу в розмірі 81 862,22 грн. за договором користування транспортним засобом від 08.04.2012 р. № 1985/014043

за участю представників сторін:

від позивача Янків І.М.

від відповідача не з?явився

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р. у склад колегії замість судді Мурської Х.В. введено суддю Бойко С.М.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2012р. у справі №5015/2276/12 (суддя Коссак С.М.) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Амако Україна», присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком ЮА»на користь позивача 53 374,32грн. боргу, 1 069,94грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог -відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що заборгованість відповідача за користування транспортним засобом позивача підтверджена матеріалами справи, зокрема, актами надання послуг від 31.03.2011р. та від 31.07.2011р. і підлягає стягненню з врахуванням положень ст. ст. 525, 526, 610, 798 ЦК України. В частині відмови в позові суд зазначив, що в акті №4 від 01.11.2011р.не зазначено розрахунок розміру плати за користування транспортним засобом відповідно до п.7.1. договору, виходячи з розрахунку 1,60грн. (з ПДВ), за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра, не зазначено період (місяць) нарахування плати за користування автомобілем; в акті відсутня будь-яка інформація щодо порядку нарахування зазначених коштів чи за які надані послуги кошти сплачуються за договором, відтак, не визнаючи даний акт та акти звірки розрахунків належними доказами у справі, якими підтверджується заборгованість, відмовив в позові.

Дане рішення оскаржено сторонами. Зокрема, позивач оскаржив рішення в частині відмови в позові, вказавши, що умовами договору не передбачено обов'язок визначення розрахунку заборгованості в актах надання послуг, акт №4 від 01.11.2011р. підписаний повноважними представниками сторін, скріплений відбитками печаток товариств, відтак, на його думку, сторонами підтверджено факт надання позивачем послуг з оренди транспортного засобу. Окрім того, зазначив, що актами звірки розрахунків додатково підтверджується наявність у відповідача заборгованості за договором №1985/014043 від 08.04.2010р., тому судом безпідставно не взято до уваги як доказ у справі акти звірки розрахунків, відтак, вважає рішення в частині відмови в позові таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішння в цій частині скасувати і прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повінстю.

Відповідач оскаржив рішення в частині задоволення позову вказавши, що акти звірки розрахунків не можуть вважатись належними доказами у справі, оскільки не є первинними бухгалтерськими документами та не підтверджують факт проведення господарської операції з надання послуг з користування транспортним засобом. Просить рішення скасувати і в позові відмовити.

Позивач підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та заперечив доводи відповідача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.132) та усними поясненнями представника в судовому засіданні.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р. адресату (а.с.97).

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов?язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

08.04.2010р. між ТзОВ "АМАКО Україна" (власник по договору, позивач у справі) та ТзОВ "Лендком ЮА" (користувач по договору, відповідач у справі) було укладено договір №1985/014043 користування транспортним засобом, відповідно до умов якого власник (позивач) зобов'язався передати, а користувач (відповідач) - прийняти в тимчасове платне користування строком на 12 місяців транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ, який є власністю позивача і зареєстрований за ним відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС №215265, виданого 18.02.2009 року; пробіг транспортного засобу вказується в акті приймання-передачі (а.с.9-10).

Відповідно до п.7 договору, за користування транспортним засобом користувач щомісячно вносить плату, розмір якої визначається в актах приймання-передачі послуг, що підписуються сторонами до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.7.1 договору, розмір плати визначається, виходячи з розрахунку 1,30 грн., з урахуванням ПДВ, за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра.

Внесення плати за користування транспортним засобом в попередньому місяці здійснюється щомісячно, до 15-числа місяця, наступного за звітним. Сума місячної плати сплачується шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок власника (п.7.2-7.3 договору).

Відповідно до п.п.4.8, 4.11. договору, користувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування транспортним засобом, а також щомісячно підписувати акти приймання-передачі наданих послуг.

Даний договір підписаний директорами товариств, підписи яких скріплені відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору, 09.04.2010р. позивач (власник) передав, а відповідач (користувач) прийняв транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006 року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ, в справному стані, комплектний, показ спідометра становить 140 240 км, про що складено акт прийому-передачі від 09.04.2012р. (а.с.12).

01.04.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору користування транспортним засобом від 08.04.2010р. №1985/014043, відповідно до умов якої сторони домовилися внести зміни в п.7.1 договору та викласти його в наступній редакції: "7.1. Розмір плати визначається, виходячи з розрахунку 1,60 грн., з урахуванням ПДВ, за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра", а також продовжили строк користування транспортним засобом до 31.12.2011р. (а.с.11).

31.03.2011р. сторони склали акт надання послуг, яким підтвердили, що позивачем надано послуги по договору на суму 11 923,20грн. (в т.ч. ПДВ 1 987,20грн.), який підписаний директорами товариств, підписи яких скріплені відбитками печаток сторін (а.с.13).

31.07.2011р. сторони склали два акти надання послуг, якими підтвердили, що позивачем надано послуги по договору за період з квітня 2010р. по червень 2011р. на суму 30 007,80грн. (в т.ч. ПДВ 5 001,3грн.) та станом на 31липня 2011р. на суму 11 443,32 грн. (в т.ч. ПДВ 1 907,22грн.), які підписані директорами товариств, підписи яких скріплені відбитками печаток сторін (а.с.14-15).

01.11.2011р. сторони склали акт №4 надання послуг, яким підтвердили, що позивачем надано послуги по договору на суму 28 487,90грн. (в т.ч. ПДВ 4 747,98грн.), який підписаний директорами товариств (а.с.16).

Таким чином, за вказаними актами позивачем надано послуг з користування відповідачем транспортним засобом на суму 81 862,22грн., які відповідачем не оплачено.

21.03.2012р. на адресу відповідача позивачем надіслано претензію (вих.№1568) з вимогою негайно оплатити заборгованість з орендної плати та пені в сумі 86 787,06грн. (а.с.18-21), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення 81862,22грн. основного боргу.

Відповідач позов заперечив, вказавши, що акт №4 складений та підписаний 01.11.2011р., тоді як транспортний засіб був відчужений позивачем згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.09.2011р., а також зазначив про відсутність у вказаному акті пробігу автомобіля за показниками спідометра, відповідно до якого було нараховано суму 28487,90грн.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договору найму (оренди) транспортного засобу, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 58 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №1985/014043 від 08.04.2010р. передав, а відповідач прийняв транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006 року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ, в справному стані, комплектний, показ спідометра становить 140 240 км, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.04.2012р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств (а.с.12).

Оригінал акту приймання-передачі оглянуто колегією в судовому засіданні та визнано таким, що оформлений відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні», первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Акт приймання-передачі містить інформацію про найменування, кількість, вартість товару, який передано, осіб, які передали та отримали товар, підписи зазначених осіб, а також відтиски печаток сторін.

Отже, актом прийому-передачі підтверджено факт здійснення господарської операції -передачі в користування транспортного засобу.

В подальшому, в порушення умов договору, сторони щомісячно актів приймання-передачі послуг не складали, відповідач щомісяця плату за користування транспортним засобом не сплачував.

Разом з цим, актами надання послуг від 31.03.2011р., 31.07.2011р. та 01.11.2011р. підтверджено факт надання послуг на суму 81 862,22грн. Дані акти підписані директорами сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток товариств.

Оригінали вказаних актів оглянуті судовою колегією в засіданні.

Колегія суддів вважає, що первинними документами і фактичними обставинами справи підтверджено факт надання відповідачу транспортного засобу, використання його у своїй господарській діяльності, та, відповідно, виникнення зобов?язання по оплаті вартості отриманих послуг.

Посилання суду на ту обставину, що акт №4 підписаний 01.11.2011р., тобто на момент, коли транспортний засіб був відчужений позивачем, відтак, не є належним доказом надавання послуг, вважаються судовою колегією безпідставними, оскільки вказаний акт не містить періоду, за який нараховано суму 28 487,90грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, попередні акти від 31.07.2011р. містять інформацію про період користування автомобілем та пробіг автомобіля за показниками спідометра, зокрема, за квітень 2010р.-липень 2011р., а згідно пояснень позивача автомобіль повернуто з користування 22.09.2011р., однак, акт передачі автомобіля з найму сторонами не складався, відтак, актом від 01.11.2011р. сторони підтвердили факт надання послуг за період серпень-вересень 2011р., однак, без визначення показників спідометра та періоду користування автомобілем. Слід зазначити, що умовами договору не передбачено обов'язку зазначення показників спідометра у актах надання послуг. Такі показники служать підставою для нарахування вартості наданих послуг. З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що якщо директорами товариств підписано акт №4 від 01.11.2011р. на суму 28487,90грн. без зауважень та претензій одної сторони до іншої, то даний акт є належним доказом надання послуг на вказану суму.

Відповідачем доказів оплати вартості отриманих послуг з оренди транспортного засобу не долучено до матеріалів справи як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також не спростовано факту повернення автомобіля у вересні 2011р., як і не надано суду акту приймання-передачі транспортного засобу з оренди. Викладене свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, факт порушення зобов?язання в частині проведення розрахунків підтверджується матеріалами справи та документально не спростований відповідачем, доказів погашення заборгованості перед позивачем за отримані послуги відповідачем не подано. Натомість, позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

Посилання відповідача та суду на ту обставину, що акти звірки розрахунків не можуть бути належними доказами у справі та не підтверджують факт наявності заборгованості, вважається судовою колегією безпідставним, оскільки дані акти звірки розрахунків долучені позивачем як додаткові докази, які підтверджують наявність заборгованості поряд з первинними документами, долученими позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договором користування транспортним засобом, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення в частині задоволення позову як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також про необхідність скасування рішення в частині відмови в позові як такого, що прийнято з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2012р. у справі №5015/2276/12 в частині відмови в позові скасувати, у цій частині позов задоволити.

В решті рішення залишити без змін.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА"(80513, Львівська область, Буський район, с.Побужани, вул.Шкільна, 127, ідентифікаційний код 35065462) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, ідентифікаційний код 21665011) 81862грн. 22 коп. основного боргу; 1 641грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції , 820грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції».

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.10.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Бойко С.М.

суддя Галушко Н.А.