Постанова № 26241311, 25.09.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 року Справа № 5013/518/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Антоніка С.Г.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Хоменко О.В., довіреність №252 від 21.09.12, представник;

представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алло", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2012 року у справі №5013/518/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алло", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд", м. Кіровоград

про відшкодування збитків в сумі 41 064 грн. 49 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2012 року (суддя Тимошевська В.В.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Алло" у позові про відшкодування збитків в сумі 41 064 грн. 49 коп., понесених внаслідок невиконання зобов'язання щодо передачі нежитлового приміщення відповідно договору суборенди від 19.08.2011 року № 01/08.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" просить його скасувати, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" відзив на апеляційну скаргу не надало, у заяві від 20.09.12 року просить слухати справу без участі представника відповідача і вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Алло" (суборендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" (суборендодавець) був укладений договір № 01/08 (далі - договір) суборенди частини нежитлового приміщення на першому поверсі в цілій будівлі, розташованій у м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 48, площею 40 кв.м., для здійснення діяльності по організації в ньому магазина непродовольчих товарів і надання послуг з підключення до операторів мобільного зв'язку і здійснення в ньому іншої комерційної діяльності відповідно до статутної діяльності позивача.

У п. 1.2. договору вказано, що суборендодавець користується орендованим майном на підставі договору оренди від 01.08.2007 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Мегаінвест".

Відповідно пункту 4.1.1. договору відповідач прийняв на себе зобов'язання передати позивачу у користування приміщення, що відповідає умовам договору і його призначенню, у строки, встановлені у п. 2.1. договору, а саме до 30.09.2011 року.

Пунктом 4.4.2. договору встановлено, що позивач має право обладнати та оформити орендоване майно на власний розсуд. Керуючись своїм правом, передбаченим даним пунктом договору щодо обладнання та оформлення вищезазначеної частини приміщення під магазин непродовольчих товарів, позивачем було укладено договір про виконання роботи від 01.09.2011 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" (а.с. 15-16), згідно якого на замовлення позивача, відповідно погодженого кошторису (а.с. 17-19), були виготовлені та транспортовані із міста Дніпропетровська до міста Кіровограда меблі, вітрини та устаткування. Факт виконання робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаної роботи від 25.09.2011 року до договору про виконання робіт від 01.09.2011 року (а.с. 20). За вказані роботи позивачем була сплачена сума у розмірі 41 064 грн. 49 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 25.09.2011 року № 25 на суму 10 000 грн., від 26.09.2011 року № 26 на суму 10 000 грн., від 27.09.2011 року № 27 на суму 10 000 грн., від 28.09.2011 року № 28 на суму 10 000грн., від 29.09.2011 року № 29 на суму 1 064 грн. 49 коп. (а.с. 21-25).

У зв'язку з тим, що в обумовлений договором строк приміщення відповідачем не було надано, товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" надіслало відповідачеві лист від 04.10.11 року № 22 з вимогою передати приміщення згідно договору або відшкодувати понесені позивачем збитки (а.с. 26). Вказаний лист одержаний товариством з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд", відповідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, 28.10.11 року (а.с. 27). Однак відповіді на вищезгаданий лист не надано, доказів передачі майна або відшкодування позивачеві збитків відповідачем також не надано.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати укладеним договір суборенди від 19.08.2011 року № 01/08, оскільки суд апеляційної інстанції вважає, що при укладенні договору сторони дійшли згоди по всім істотним умовам договору оренди, передбаченим ст. 284 Господарського кодексу України, а саме: визначили об'єкт оренди та його склад - "частина нежитлового приміщення на першому поверсі в цілій будівлі, розташованій у м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 48, площею 40 (сорок) кв.м.", встановили строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення.

Таким чином, на підставі вищезазначеного та відповідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір суборенди від 19.08.2011 року №01/08 є укладеним.

Статтею 774 Цивільного кодексу України унормовано, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм \ суборенда) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про згоду власника майна на передачу приміщення в суборенду свідчить наявність на договорі суборенди від 19.08.2011 року № 01/08 відмітки наступного змісту: "Власник орендованого майна ТОВ "Торг-Мегаінвест" з умовами даного договору та з передаванням орендованого майна в суборенду погоджується" та підпису і печатки власника.

Як на підставу вважати договір суборенди неукладеним господарський суд послався на підписання даного договору з протоколом розбіжностей, про що свідчить відповідна відмітка на договорі та неврегулювання сторонами розбіжностей, що виникли.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Фактичні докази наявності протоколу розбіжностей, на який посилався відповідач у своєму відзиві, у справі відсутні, також і відсутній протокол погодження розбіжностей, який, в разі наявності зауважень, також мав готуватись. Таким чином, господарський суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, керувався тільки своїми припущеннями, адже жодний належний доказ дійсного існування протоколу розбіжностей у матеріалах справи відсутній.

За таких обставин факт укладення договору суборенди є доведеним.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні (що і було виконано товариством з обмеженою відповідальністю "Алло").

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що лише у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Позивач виконав фактичні дії щодо використання свого права, передбаченого п. 4.4.2. договору, щодо обладнання та оформлення орендованого майна на власний розсуд, що підтверджується виготовленням та транспортуванням до майбутнього магазину меблів, вітрин та устаткування, а також дії щодо готовності прийняти в оренду приміщення, що підтверджується листом позивача від 04.10.2011 року № 22, адресованому відповідачеві, з вимогами передати приміщення.

З урахуванням викладеного висновок господарського суду про неукладення спірного договору суборенди є помилковим.

У відповідності із ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

В силу ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Протиправна поведінка товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" полягає у невиконанні останнім договірних зобов'язань щодо передачі позивачеві у суборенду частини нежитлового приміщення відповідно договору суборенди від 19.08.2011 року № 01/08, тобто до 30.09.2011 року (п.2.1 договору).

Збитками, які товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" зазнало через невиконання відповідачем умов договору суборенди частини нежитлового приміщення від 19.08.2011 року № 01/08, є саме вартість робіт і матеріалів, в сумі 41 064 грн. 49 коп., сплачених позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" на виконання умов договору від 01.09.2011 року (а.с. 15-16), за яким товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" для обладнання орендованого товариством з обмеженою відповідальністю "Алло" у відповідача приміщення було виготовлено і транспортовано з м. Дніпропетровська до м. Кіровограда меблі, вітрини, устаткування згідно кошторису вартості робіт та матеріалів (а.с. 17-19). Фактичне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" робіт на суму 41 064 грн. 49 коп. за договором від 01.09.2011 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Алло", підтверджується актом приймання-передачі виконаної роботи від 25.09.2011 року (а.с. 20) та оплатою позивачем вартості виконаних робіт, про що вказувалось вище.

Договір суборенди було укладено сторонами 19.08.2011 року, приміщення в суборенду відповідач мав передати у строк до 30.09.2011 року (п.2.1 договору). Доказів своєчасного повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" про відмову від виконання договору відповідачем не надано.

Відповідно ч. 2 ст. 226 Господарського кодексу України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання за договором суборенди від 19.08.2011 року № 01/08 стосовно передачі приміщення, яке є предметом суборенди, або вжиття заходів щодо належного виконання зобов'язання, відповідачем, всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано.

Згідно пояснень позивача, викладених в апеляційній скарзі, транспортовані із м. Дніпропетровська до м. Кіровограда на замовлення позивача меблі, вітрини та устаткування були виготовлені саме з урахуванням особливостей магазинів позивача (із зазначенням логотипу, додержанням фірмового стилю тощо) та специфіки приміщення на першому поверсі в цілій будівлі, розташованій у м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 48, площею 40 кв.м. для здійснення діяльності по організації в ньому магазина непродовольчих товарів і надання послуг з підключення до операторів мобільного зв'язку і здійснення в ньому іншої комерційної діяльності відповідно до статутної діяльності позивача.

Враховуючи викладене, заявлена позивачем до стягнення сума збитків є обґрунтованою і доведеною документально.

Виходячи з наведеного, під час винесення господарським судом рішення мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, що призвело до винесення неправильного рішення і , як наслідок, є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2012 року у справі №5013/518/12 скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд", м. Кіровоград на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" м. Дніпропетровськ 41 064 грн. 49 коп. збитків і 1609 грн. 50 коп. судового збору, видавши наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд", м. Кіровоград на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" м. Дніпропетровськ 804 грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Кіровоградської області.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя С.Г. Антонік

повний текст постанови виготовлений 01.10.12 р.