Рішення № 2624119, 02.12.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2008 р.

Справа № 3/108

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Військової частини А 1807, вул. Авіаційна, м.Івано-Франківськ-16, 76016

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000.

до відповідача: 417 управління начальника робіт вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 25 823 грн. боргу.

За участю представників сторін:

Від позивача: Грищук А. М. - начальник відділу забезпечення живучості військової частини А1807, (довіреність №1117 від 22.08.08р.)

Від відповідача: Тарасюк О В.- представник, (довіреність № 12 від 28.01.08р.)

Від відповідача: Войтко О.М. - представник, (довіреність № 180 від 24.09.07р.)

Від відповідача: Зубов Б.А. - представник, (довіреність № 90 від 15.10.08р.)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації -Жирун Р.М.- юристконсульт, довіреність № 08-07/811 від 21.05.08р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 25823 грн. безпідставно витрачених коштів внаслідок завищення вартості робіт.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача спірну суму, посилаючись при цьому на:

-договір № 11 від 2.03.2007р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов"язання провести роботи по капітальному ремонту охоронного периметру технічної території № 1 військової частини А1807 у відповідності до замовлення і вимог кошторисної документації,

- акт документальної ревізії фінансової та господарської діяльності військової частини А 1807 № 783 від 2.06.2008р., яким виявлено факт завищення вартості виконаних робіт на суму позову.

Відповідач вимоги позивача не визнає, вказуючи, що:

- умови договору є обов"язковими для сторін. Відповідачем виконувались роботи у відповідності до договору та локального кошторису, погодженого сторонами. Загальна вартість робіт виконаних відповідачем склала 196770 грн. при ціні договору 200000 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Вказані акти підписані представником позивача та Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації без будь-яких зауважень.

- ст.853 Цивільного кодексу, яка передбачає обов"язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником. Якщо замовником прийняті роботи без зауважень, що мало місце в даному спорі, надалі такий замовник позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

- висновки акту ревізії, на думку відповідача, судом не повинні братися до уваги, оскільки вони стосуються правовідносин щодо використання бюджетних коштів виключно Військової частини А-1807. За порушення цього порядку відповідальність може бути покладена тільки на Військову частину А-1807.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про призначення експертизи по справі, яке судом відхилено з огляду на ст.41 ГПК України, яка передбачає можливість призначення судової експертизи в випадку необхідності роз"яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Проте, із поданого клопотання сторони не вбачається наявності питань, які підлягають розгляду шляхом експертного дослідження.

Таким чином, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків:

Сторони уклали договір на виконання робіт по капітальному ремонту охоронного периметру військової частини А1807, п.3.1 якого передбачав, що ціна виконаних робіт за договором є твердою і складає 200000 грн. Ця ціна визначається на основі локального кошторису, викладеного у додатку 1 до договору, який є його невід"емною частиною. Відповідно до акту документальної ревізії фінансової та господарської діяльності військової частини А1807 від 2.06.2008р. - сторони допустили порушення по позиції 2 локального кошторису. Назване порушення встановлено і в ході судового розгляду. Зокрема: позицією 2 локального кошторису, який є додатком до договору, визначено витрати праці робітників /люд.-год/ по позиції нормативу Е7-24-13 . Ці витрати по названій позиції складають 141,96 люд/год при виконанні 100 м огорожі. Проте, сторони приймаючи виконані роботи в акті приймання цих робіт збільшили ці витрати з 141,96 люд/год до 283,6 люд/год. Даний факт підтверджується співставлянням в спірній частині даних локального кошторису з даними акту № 49-0-1-3 приймання виконаних підрядних робіт. Факт фактичного перерахування коштів в розмірі, вказаному в акті приймання... стверджується актом документальної ревізії фінансової та господарської діяльності та не заперечується самими сторонами. Різниця від такого застосування розцінок і складає спірну суму, яку позивач просить йому повернути. Таким чином, матеріалами справи доведено факт відхилення від локального кошторису, що є фінансовим порушенням. Сума позову є наслідком вказаного порушення, а тому вимоги позивача про повернення спірної суми визнаються судом такими, що підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та ходом судового розгляду справи. Зокрема, суд погоджується з думкою сторони про те, що договірні зобов"язання в односторонньому порядку не підлягають зміні, тобто є обов"язковими на протязі дії договору. Проте, акт приймання виконаних робіт не має статусу договору, а є доказом виконання договірних зобов"язань. При цьому без внесення змін в кошторис, який є додатком до договору - будь-які зміни в акті виконаних робіт є тільки доказом неналежного виконання договірного зобов"язання. Відповідно до п.2 ст.632 Цивільного кодексу - зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. В спірному випадку внесення змін в договір методом акту виконаних робіт не передбачено ні умовами договору , ні законом.Таким чином, в спірному випадку зміни щодо розцінок в договір /локальний кошторис/ сторонами не було внесено.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу - порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання і ст.16 Цивільного кодексу передбачає право особи звернутися до суду за захистом свого майнового права, в т.ч. і методом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Необгрунтовані посилання відповідача і на ст.853 Цивільного кодексу, оскільки між сторонами виник спір з приводу не недоліків у виконаній роботі / недоліки самої огорожі/, а з приводу відповідність проведених сторонами розрахунків за виконані роботи діючому законодавству. При цьому відсутне законодавство, яке в випадку допущення порушення, обмежувало би сторону вимагати привести такі дії у правове поле.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Таким чином, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 16, 22, 610, 611, п. 2 ст. 632 Цивільного кодексу, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з 417 управління начальника робіт вул. Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26009012657980 МФО 336235 Код ЗКПО 07816704 св. ПДВ 12884819, ІПН 078167009152) на користь Військової частини А 1807, вул. Авіаційна, м.Івано-Франківськ-16, 76016 (р/р 35214025000031 Код 07899653 ГУДК в Івано-Франківській області МФО 836014) - 25 823 грн. безпідставно витрачених коштів внаслідок завищення вартості робіт, 258 грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич Марія Миколаївна

рішення підписане 03.12.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______