Рішення № 26241118, 10.09.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.09.2012р. Справа №18/1635/12

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Супруненко В.В.,

відповідача :Дорошенко Т.М., Дорошенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Біо-Актив",

проспект 50 років Жовтня, 78/19-148, м.Кременчук, 39622.

до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло",

вул.60 річчя Жовтня,150, м.Кременчук, 39600,

про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Біо-Актив" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" про стягнення 19345,06 грн. заборгованості за договором № 03/1 про поставку ПММ від 06.02.2012р., з яких: 17473,11 грн. основного боргу, 689,58 грн. пеня,104,84 грн. інфляційні та 1287,21 грн. % за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на невиконання комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" своїх зобов'язань з оплати за надані послуги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 17473,11 грн. та пені у сумі 689,58 грн. визнав у повному обсязі, в іншій частині позовних вимог просять суд відмовити у задоволенні позову.

Рішення приймається після перерви оголошеної в судовому засіданні від 04.09.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 06.02.2012р. між приватним підприємством "Біо-Актив" (постачальник) та комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (покупець) було укладено договір №03/1 про поставку ПММ (а.с.28-31), за умовами якого постачальник зобов'язується надати покупцю послуги по заправці транспортних засобів покупця паливо-мастильними матеріалами (надалі ПММ) на автозаправних станціях постачальника, а покупець зобов'язується прийняти надані ПММ та оплатити постачальнику їх вартість (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору, асортимент, кількість, ціна за літр ПММ, визначаються сторонами згідно специфікації (додаток №1) на кожну партію, яка є невід'ємною частиною договору та відповідних рахунках - фактурах.

Згідно п.3.1. договору, сторони для отримання ПММ, покупець зобов'язується оплатити постачальнику всю вартість ПММ. Підставою для оплати ПММ для покупця є укладення цього договору.

Пунктом 3.2. договору, сторони передбачили, що покупець оплачує постачальнику вартість ПММ у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у термін, що не перевищує 15 банківських днів від дня підписання видаткової накладної. Датою отримання ПММ є дата підписання видаткової накладної (п.3.3. договору).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договору в період з 30.01.2012р. по 09.04.2012р. позивач поставив відповідачу товар, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 69794,51 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 7-12), підписаними обома сторонами.

Позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується поданими доказами.

Відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково в сумі 52321,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 17-21).

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 17473,11 грн., яка підтверджується належними доказами, не заперечується відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 17473,11 грн. по оплаті за поставлений товар є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем також пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача 689,58 грн. пені, 1287,21 грн. % за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.3. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 28% (двадцять вісім) річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Розглянувши проведення відповідачем оплати за отриманий товар та враховуючи рекомендації Верховного Суду України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення інфляційних збитків.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони пунктом 5.2. договору, передбачили, що за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених у п.3.2. договору, у випадку затримки покупцем оплати, при отриманні талонів на ПММ, а також в разі отримання ПММ за розрахунковою відомістю, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку, а саме пеню за кожен день прострочення від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент такого прострочення.

Враховуючи прострочення відповідача, вимоги про стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В пункті 5.4 Договору сторони передбачили, що в разі прострочення виконання грошового зобов'язання винна сторона зобов*язана сплатити іншій стороні процент за користування чужими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

За своєю правовою природою проценти за користування чужими коштами підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України, частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання.

У свою чергу пунктом 5,2 Договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України ( Справа №07/238-10).

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо стягнення 28% за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17473,11 грн. основної заборгованості та 689,58 грн. пені, в іншій частині у позові слід відмовити.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати в частині сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (вул.60 річчя Жовтня, 150, м.Кременчук, 39600, ідентифікаційний код 03338136, інші відомості - не відомі) на користь приватного підприємства "Біо-Актив" (проспект 50 років Жовтня, буд.78/19-148, м.Кременчук, 39622, ідентифікаційний код 30446633, інші відомості - не відомі) 17473,11 грн. основного боргу, 689,58 грн. пені, 1496,84 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2012 року

Суддя Кульбако М.М.