Рішення № 26240847, 02.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 1/012-12/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Братченко А. В. (довіреність № 09-32/488 від 18.08.2011 р.);

від відповідача: Рижкова О. В. (довіреність № 2 від 28.05.2012 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „КМПП Белтехо", м. Біла Церква

про стягнення 126 037, 27 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „КМПП Белтехо" про стягнення 83 270, 77 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 30 912, 86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 9 781, 49 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 574, 08 грн. інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, 498, 07 грн. інфляційних збитків від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. та рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. (суддя Грєхов А. С.) порушено провадження у справі № 1/012-12 за позовом ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ „КМПП Белтехо" про стягнення 126 037, 27 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.04.2012 р.

05.04.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.04.2012 р.

26.04.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 24.04.2012 р. до позовної заяви, у яких він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 100 624, 05 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 26 798, 09 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 8 466, 45 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 3 651, 35 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 1 241, 10 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Додаткові пояснення б/н від 24.04.2012 р. позивача до позовної заяви прийняті судом до розгляду.

26.04.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.05.2012 р.

08.05.2012 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив б/н від 08.05.2012 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у зв'язку із тим, що примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09 здійснювалось тривалий час саме з вини позивача, і відповідно відсутня вина відповідача у невиконанні ним свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. на підставі вищевказаного рішення суду.

08.05.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.05.2012 р.

У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із перебуванням судді Грєхова А. С. у відпустці, справу 1/012-12 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2012 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 1/012-12 за позовом ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ „КМПП Белтехо" про стягнення 126 037, 27 грн. та присвоєно їй номер № 1/012-12/14.

24.05.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення б/н від 23.05.2012 р. на відзив на позов, у яких він просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

24.05.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення б/н від 24.05.2012 р. до відзиву на позов, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв'язку із неправильністю розрахунку стягуваних сум пені та інфляційних збитків.

24.05.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.06.2012 р.

06.06.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.06.2012 р.

20.06.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення б/н від 20.06.2012 р. до відзиву на позов, що долучені судом до матеріалів справи.

20.06.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.07.2012 р.

04.07.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення б/н від 03.07.2012 р. до відзиву на позов, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв'язку із нарахуванням сум пені поза межами встановленого шестимісячного строку та у зв'язку із пропущенням строку позовної давності щодо стягнення з відповідача сум пені.

04.07.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.07.2012 р.

25.07.2012 р. у судовому засіданні позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог та надав суду відповідну заяву б/н від 23.07.2012 р. про зменшення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 100 624, 05 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 801, 57 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 683, 71 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Заява б/н від 23.07.2012 р. позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

25.07.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.08.2012 р.

02.08.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли доповнення б/н від 02.08.2012 р. до відзиву на позов, що долучені судом до матеріалів справи.

02.08.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007, згідно умов п. 2.1 якого банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 400 000, 00 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 28 листопада 2008 року.

Згідно з п.п. 2.3, 3.1 кредитного договору кредит надавався банком позичальнику на виробничі потреби шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20621301180179, відкритого банком в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області" на рахунки контрагентів позичальника.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17 відсотків річних.

На підставі договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору з 20.05.2008 р. відсоткова ставка встановлена у розмірі 18 відсотки річних, з 29.09.2008 р. відсоткова ставка встановлена у розмірі 22 відсотків річних, з 14.11.2008 р. відсоткова ставка встановлена у розмірі 25 відсотків річних.

Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Відсотки нараховуються банком за період з дати першої оплати розрахункових документів по 29 (30) число поточного місяця та сплачуються позичальником на протязі 1 банківського дня з дати їх нарахування.

У відповідності з п. 3.3 договору у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25, 5 відсотків річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Товариством з обмеженою відповідальністю „КМПП Белтехо" (позичальником) було укладено договір застави обладнання № 309 від 29.11.2007 р. та іпотечний договір № 304 від 29.11.2007 р.

Забезпеченням кредиту є застава виробничого обладнання (договір застави обладнання № 309 від 29.11.2007 р.) та наступна іпотека частини нежитлових приміщень (іпотечний договір № 304 від 29.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області і зареєстрований в реєстрі за № 6954).

Відповідно до договору застави обладнання № 309 від 29.11.2007 р. (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 15752796 від 30.11.2007 р.), укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (заставодержателем) та ТОВ „КМПП Белтехо" (заставодавцем) предметом застави є обладнання (майно), перелік якого викладено в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною і належить позичальнику на праві власності. Заставна вартість майна 300 000, 00 грн. Майно знаходиться за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шевченка, 87.

Відповідно до іпотечного договору № 304 від 29.11.2007 р. (витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 15741451 від 29.11.2007 р.), укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (іпотекодержателем) та ТОВ „КМПП Белтехо" (іпотекодавцем) предметом іпотеки є частина нежитлового приміщення, загальною площею 430, 6 кв.м., літ. „А-2", частина нежитлової будівлі, загальною площею 75, 9 кв.м., літ. „А-2", приміщення 10, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 87. Заставна вартість майна 1 500 000, 00 грн.

Позивачем зобов'язання за кредитним договором були виконані, позичальнику надані на виробничі потреби кошти шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) безпосередньо з позичкового рахунку № 20621301180179, відкритого банком в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області", код банку 321057, код ЄДРПОУ 22205754, на рахунки контрагентів позичальника.

Банк оплатив платіжні доручення позичальника 30.11.2007 р. на загальну суму 342 971, 46 грн. та 04.12.2007 р. на загальну суму 57 000, 00 грн., що загалом становить 399 971, 46 грн. Факт оплати підтверджується відомістю руху коштів по вказаному вище позичковому рахунку за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2007 р.

Крім того, позичальник у встановлений кредитним договором строк свої зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту не виконав, чим порушив умови кредитного договору.

Зокрема, позичальник в строк до 28.11.2008 р. не повернув позивачу кредитні кошти в сумі 399 971, 46 грн., а також не сплатив відсотки за користування кредитними коштами в сумі 34 626, 29 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09 за позовом ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ „КМПП Белтехо" про звернення стягнення на майно на суму 474 567, 98 грн. позов задоволено повністю і вирішено звернути стягнення на майно, що належить на праві власності ТОВ „КМПП Белтехо" на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області" в рахунок погашення заборгованості ТОВ „КМПП Белтехо" за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами, сплати пені за прострочення повернення кредитних коштів та сплати пені за прострочення сплати відсотків в загальному розмірі 474 567, 98 грн. (399 971, 46 грн. - основна заборгованість по кредиту, 34 626, 29 грн. -основна заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 29.11.2007 р. по 28.11.2008 р., 30 140, 49 грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.10.2008 р. по 02.03.2009 р., 1 167, 34 грн. -пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 31.10.2008 р. по 02.03.2009 р.), а саме:

на майно, яке є предметом застави за договором застави обладнання № 309 від 29.11.2007 р., загальною заставною вартістю 300 000, 00 грн., а також на майно, яке є предметом іпотечного договору № 304 від 29.11.2007 р., а саме - частину нежитлового приміщення, загальною площею 430, 6 кв.м., літ. „А-2", частину нежитлової будівлі, загальною площею 75, 9 кв.м., літ. „А-2", приміщення 10, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 87. Заставна вартість майна 1 500 000, 00 грн.; надати ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області" право продажу майна, яке є предметом договору застави обладнання № 309 від 29.11.2007 р., загальною заставною вартістю 300 000, 00 грн., згідно додатку №1 договору застави;мнадати ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області" право продажу майна, яке є предметом іпотечного договору № 304 від 29.11.2007 р., а саме - частини нежитлового приміщення, загальною площею 430, 6 кв.м., літ. „А-2", частини нежитлової будівлі, загальною площею 75, 9 кв.м., літ. „А-2", приміщення 10, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 87, загальною вартістю майна 1 500 000, 00 грн.; а також присуджено до стягнення з ТОВ „КМПП Белтехо" на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області" 4 745, 68 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09 за позовом ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ „КМПП Белтехо" про звернення стягнення на майно на суму 474 567, 98 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 14.03.2012 р. за наслідками примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09 за позовом ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ „КМПП Белтехо" про звернення стягнення на майно на суму 474 567, 98 грн. відповідачем було погашено перед позивачем заборгованість, присуджену на користь позивача згідно вищевказаного рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09, у повному обсязі, що підтверджується додатковими поясненнями б/н від 24.04.2012 р. до позовної заяви, наявними у матеріалах справи.

Позивач у своїй позовній заяві з урахуванням його заяв про зменшення позовних вимог, крім інших вимог, просить стягнути із відповідача на свою користь 100 624, 05 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 30.01.2009 р. по 23.12.2010 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки по остаточному поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування, у зв'язку із чим та на підставі п. 3.3. договору у позивача виникло право нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25, 5 відсотків річних.

У встановлений договором строк і станом на 23.12.2010 р. відповідач обов'язок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 30.01.2009 р. по 23.12.2010 р. складає 100 624, 05 грн., що підтверджується довідкою б/н від 23.05.2012 р. про рух коштів, довідкою від 30.03.2012 р. про рух коштів, довідкою по розрахунку процентів, пені та суми збільшення заборгованості з врахуванням індексу інфляції по позичальнику ТОВ „КМПП Белтехо" згідно кредитного договору № 291-2007 від 29.11.2007 р. за період з 30.01.2009 р. по 01.12.2010 р., наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача щодо того, що невиконання ним своїх обов'язків щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі і відповідно погашення заборгованості, присудженої на користь позивача згідно вищевказаного рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09, сталось не з його вини, а з вини позивача є необґрунтованими, оскільки відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували вказані обставини. Крім того, відсутність вини позивача і наявність вини відповідача у невчасному та тривалому виконанні рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09 підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 18635211 ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом за період з 30.01.2009 р. по 23.12.2010 р. у розмірі 100 624, 05 грн. за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у своїй позовній заяві з урахуванням його заяв про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по поверненню кредиту з 24.10.2011 р. по 23.04.2012 р. у розмірі 26 798, 09 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом з 30.12.2009 р. по 30.06.2010 р. у розмірі 801, 57 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту або відсотків за надання кредиту, або плати за кредит, або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при укладенні договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за період більш тривалий, ніж як встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із положень п. 2.2. договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 28 листопада 2008 року, і відповідно з 29.11.2008 р. почалось прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту. За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування пені, передбаченої договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р., від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання обов'язку по поверненню кредиту на суму 399 971, 46 грн. відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме 28.05.2009 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, розрахунок пені від суми основної заборгованості по кредиту, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки безпідставним є нарахування позивачем пені від суми основної заборгованості по кредиту після спливу шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме у заявлений позивачем період прострочення відповідачем виконання обов'язку по поверненню кредиту з 24.10.2011 р. по 23.04.2012 р., і відповідно позовна вимога позивача до відповідача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, що є предметом позову, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Як було зазначено вище, відповідач у своїх доповненнях б/н від 03.07.2012 р. до відзиву на позов просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені від суми основної заборгованості, у зв'язку із нарахування сум пені поза межами встановленого шестимісячного строку та у зв'язку із пропущенням строку позовної давності щодо стягнення з відповідача сум пені від суми основної заборгованості, у тому числі по сплаті відсотків за користування кредитом.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві з урахуванням його заяв про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом з 30.12.2009 р. по 30.06.2010 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позовна давність для позивача для звернення до суду із вимогою про захист свого права на оплату пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у заявлений період з 30.12.2009 р. по 30.06.2010 р. остаточно спливла у 2011 р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою б/н від 15.03.2012 р. до відповідача про стягнення 83 270, 77 грн. основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 30 912, 86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 9 781, 49 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1 574, 08 грн. інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, 498, 07 грн. інфляційних збитків від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку із невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. та рішення господарського суду Київської області від 24.04.2009 р. у справі № 20/027-09, лише 28.03.2012 p., тобто із спливом строків позовної давності.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності щодо вказаної його вимоги до відповідача.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою б/н від 15.03.2012 р. до відповідача про стягнення 126 037, 278 грн., у тому числі пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р., із спливом строку позовної давності без поважних причин його пропущення в частині стягнення пені, то позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 801, 57 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у заявлений період з 30.12.2009 р. по 30.06.2010 р., є такою, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, у своїй позовній заяві з урахуванням його заяв про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по поверненню кредиту з 24.10.2011 р. по 23.04.2012 р. у розмірі 3 651, 35 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом з 30.12.2009 р. по 23.12.2010 р. у розмірі 683, 71 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту наступний:

- період заборгованості - з 24.10.2011 р. -по 23.04.2012 р., сума заборгованості -399 971, 46 грн., кількість днів заборгованості -183 днів, сукупний індекс інфляції -1, 010.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?24.10.2011 - 23.04.2012399971.461.0103999.71403971.17Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 291-2007 від 29.11.2007 р. у вищевказані періоди становить 3 999, 71 грн.

Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості по кредиту за договором у вищевказані періоди у розмірі 3 651, 35 грн.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у вищевказані періоди у розмірі 683, 71 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КМПП Белтехо" (ідентифікаційний код 22205754) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код 0039002) 100 624 (сто тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 05 (п'ять) коп. основної заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 3 651 (три тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 35 (тридцять п'ять) коп. інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 71 (сімдесят одна) коп. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та судові витрати 2 099 (дві тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 18 (вісімнадцять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 жовтня 2012 р.