Рішення № 26240669, 24.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/9460-2012 24.09.12За позовом Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство"

Шевченківського району, м. Київ

до Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району", м. Київ

про стягнення 43 847,20 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Боженко Д.Є.-пред. по довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Автотранспортне підприємство" Шевченківської районної у м. Києві ради звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" про стягнення 43847, 20 грн. на підставі договору про надання автотранспортних послуг №12 від 02.03.09р.

Як вбачається зі Статуту Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство Шевченківського району», затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012р. № 610, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва»Комунальне підприємство "Автотранспортне підприємство" Шевченківської районної у м.Києві ради перейменоване на Комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство Шевченківського району».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору про надання автотранспортних послуг №12 від 02.03.09р., укладеного з відповідачем, надано позивачу автотранспортні послуги, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 31 826,09 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано пеню в розмірі 11 711,17 грн. та штраф в сумі 309,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.12р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.08.12р.

У судове засідання 02.08.12р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.12р. розгляд справи відкладено на 10.09.12р.

У судове засідання 10.09.12р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12р. продовжено строк розгляду справи №5011-70/9460-2012 на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 24.09.12 р.

14.09.2012р. через канцелярію суду від представником позивача подано уточнення позовних вимог від 14.09.2012р. (вх. №26524), відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 37 939,64 грн., з яких 33 850,06 грн. -сума основного боргу, 309,94 грн. -штраф, 3779,64 грн. -пеня.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, уточнення позовних вимог представника позивача від 14.09.2012р. (вх. №26524) прийняті Господарським судом міста Києва до розгляду.

У судове засідання 24.09.12р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться листи суду, якими на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.07.12р. та про відкладення розгляду справи від 02.08.12р. та від 10.09.12р., які повернулися на адресу суду з відмітками "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.07.12 року та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 02.08.2012 р. та від 10.09.12 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

24.09.2012р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 24.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2009р. між Комунальним підприємством "Благоустрій Шевченківського району м. Києва" (далі -замовник) та Комунальним підприємством "Автотранспортне підприємство" Шевченківської районної у м.Києві ради (далі - виконавець) укладено Договір № 12 про надання автотранспортних послуг від 02.03.2009р. (далі -Договір).

Як вбачається зі Статуту Комунального підприємства «Автотранспортне підприємство Шевченківського району», затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012р. № 610, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва»Комунальне підприємство "Автотранспортне підприємство" Шевченківської районної у м.Києві ради перейменоване на Комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство Шевченківського району».

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом договору є надання виконавцем автотранспортних послуг для обслуговування, легковими автомобілями, які належать виконавцю, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21043, державний номер 47574 КА та автомобіль марки Skoda Super B, державний номер АА 0536 ОО.

Згідно п. 2.1. Договору, договір укладається з метою надання автотранспортних послуг виконавцем для службових поїздок персоналу замовника на автомобілях, які належать виконавцю, та для інших узгоджених сторонами цілей.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна сума договору за надані автотранспортні послуги згідно з п. 1, п.п. 1.1. на березень -грудень 2009 року складає 154 968,11 грн. в т.ч. ПДВ -25828,02 грн.

Згідно п. 3.4. Договору, для контролю за обсягом наданих автопослуг з п. 1 цього Договору, замовник оформляє подорожні листи, які передаються виконавцю. Виконавець, провівши розрахунки по наданих автопослугах, з врахуванням своїх витрат, надає замовнику акти виконаних робіт та відповідні рахунки для оплати.

Відповідно до п.3.5. Договору, замовник до 10 числа місяця наступного за звітним в повному обсязі здійснює оплату за надані автопослуги, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця згідно рахунку та акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу автотранспортні послуги на суму 36 426,98 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0002956 від 31.03.2009р. на суму 7 388,60 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0003460 від 31.05.2009р. на суму 12 576,92 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-003749 від 30.06.2009р. на суму 12 364,02 грн., Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-04163 від 31.07.2009р. на суму 4 097,44 грн.

Вказані акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, надані відповідачу автотранспортні послуги не були оплачені відповідачем в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем відповідачу було виставлено на оплату наданих позивачем автотранспортні послуги рахунок-фактура №СФ-0002007 від 31.03.2009р. на суму 7388,60 грн., рахунок-фактура №СФ-00002793 від 31.05.2009р. на суму 12576,92 грн., рахунок-фактура №СФ-0003143 від 30.06.2009р. на суму 12 364,02 грн., рахунок-фактура №Сф-3726 від 31.07.2009р. на суму 4097,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив надані позивачем автотранспортні послуги за рахунком-фактурою № СФ-00002793 від 31.05.2009р. на суму 2 576,92 грн., а саме: 05.08.2009р. відповідачем сплачено 1 576,92 грн. та 06.11.2009р. відповідачем сплачено 1 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, станом на дату розгляду справи, у зв'язку з частковою оплатою, за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0003460 від 31.05.2009р. на суму 12 576,92 грн., на оплату якого було виставлено рахунок-фактура №СФ-00002793 від 31.05.2009р., несплаченою залишилась сума в розмірі 10 000,00 грн.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0002956 від 31.03.2009р. на суму 7 388,60 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-003749 від 30.06.2009р. на суму 12 364,02 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-04163 від 31.07.2009р. на суму 4 097,44 грн. відповідачем оплачені не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були надані послуги згідно умов Договору в сумі 36 426,98 грн., сплачено відповідачем було 2576,92 грн. на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 33 850,06 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір № 12 про надання автотранспортних послуг від 02.03.2009р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.3.5. Договору, замовник до 10 числа місяця наступного за звітним в повному обсязі здійснює оплату за надані автопослуги, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця згідно рахунку та акту виконаних робіт.

Таким чином, надані позивачем автопослуги за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0002956 від 31.03.2009р. на суму 7 388,60 грн. повинні були бути оплачені відповідачем в термін до 10.04.2009р., за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0003460 від 31.05.2009р. на суму 12 576,92 грн. надані позивачем автопослуги повинні були бути оплачені відповідачем в термін до 10.06.2009р., за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-003749 від 30.06.2009р. на суму 12 364,02 грн. надані позивачем автопослуги повинні були бути оплачені відповідачем в термін до 10.07.2009р., за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-04163 від 31.07.2009р. на суму 4 097,44 грн. надані позивачем автопослуги повинні були бути оплачені відповідачем в термін до 10.08.2009р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті наданих позивачем автопослуг у строк, встановлений п. 3.5. Договору, відповідачем не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані позивачем послуги підтверджується вищезазначеним актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем автотранспортні послуги у розмірі 33 850,06 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем нараховано пеню в сумі 3779,64 грн. та штраф в розмірі 309,94 грн.

Позивачем нараховано пеню з суми боргу 7388,60 грн. за період з 11.04.2009р. по 10.10.2009р., з суми боргу 12576,92 грн. за період з 11.06.2009р. по 04.08.2009р., з суми боргу 11 000,00 грн. за період з 05.08.2009р. по 05.11.2009р., з суми боргу 10 000,00 грн. за період з 06.11.2009р. по 10.12.2009р., з суми боргу 12364,20 грн. за період з 11.07.2009р. по 10.01.2010р., з суми боргу 4097,44 грн. за період з 11.08.2009р. по 10.02.2010р.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі -ГК), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за порушення та неналежне виконання договірних зобов'язань цього договору винна сторона сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2 % від вартості послуг та сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не нижче облікової ставки НБУ.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (п. 3 Листа Вищого господарського суду "Про доповнення до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" № 01-06/224/2012 від 27.02.2012 р.).

Таким чином, у зв'язку з тим, що пеня у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, становить суму більшу, ніж сума пені, обчислена виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідні періоди, суд здійснює розрахунок пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України в межах шестимісячного строку за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.

За перерахунком суду розмір пені з суми боргу 7388,60 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0002956 від 31.03.2009р. за період з 11.04.2009р. по 10.10.2009р. становить 823,07 грн.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем 05.08.09р. суми у розмірі 1576,92 грн. та 06.11.2009р. суми у розмірі 1000,00 грн., заборгованість за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0003460 від 31.05.2009р. на суму 12 576,92 грн. зменшувалась.

Отже, за перерахунком суду за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0003460 від 31.05.2009р. з суми боргу 12 576,92 грн. за період з 11.06.2009р. по 04.08.2009 року сума пені становить 419,69 грн., з суми боргу 11 000,00 грн. за період з 05.08.2009р. по с 05.11.2009р. сума пені становить 577,73 грн., з суми боргу 10 000,00 грн. за період з 06.11.2009р. по 10.12.2009р. сума пені становить 196,58 грн.

За перерахунком суду за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-003749 від 30.06.2009р. з суми боргу 12 364,02 грн. за період з 11.07.2009р. по 10.01.2010р. сума пені становить 1293,99 грн., а за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-04163 від 31.07.2009р. з суми боргу 4 097,44 грн. за період з 11.08.2009р. по 10.02.2010р. сума пені становить 423,61 грн.

Отже, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 3734,67 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 3734,67 грн., а позивачем заявлено про стягнення 3779,64 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 3734,67 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 309,94 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторонами в пункті 6.1. Договору визначено, що за порушення та неналежне виконання договірних зобов'язань цього договору винна сторона сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2 % від вартості послуг.

Як вбачається з Калькуляції витрат на надання автотранспортних послуг на березень-грудень 2009р., що є Додатком № 1 до Договору, вартість послуг становить 154968,11 грн.

Так, за перерахунком суду штраф у розмірі 0,2 % від вартості послуг 154968,11 грн. становить 309,94 грн.

Відповідно до п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994р., якщо платник необґрунтовано відмовився від оплати продукції (товарів), робіт (послуг) і згідно із законом чи договором зобов'язаний сплатити за це штраф (пункт 66 Положення про поставки продукції та пункт 57 Положення про поставки товарів), то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.

В пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"№ 01-06/908/2012 від 13.07.2012 р. Вищий господарський України вказав, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору.

Отже, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу.

За таких підстав, суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу 33 850,06 грн., пені в розмірі 3734,67 грн. та штрафу в сумі 309,94 грн., в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 5, код ЄДРПОУ 33790408) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району»(04050, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 15-Б, код ЄДРПОУ 30723632) 33 850 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 06 коп. -суми основного боргу, 3734 (три тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 67 коп. -пені, 309 (триста дев'ять) грн. 94 коп. -штрафу та 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 59 коп. -суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.09.2012 р.

Суддя Капцова Т. П.