Рішення № 26240592, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/5827-2012 19.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт - Укр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ"

про стягнення 383 236,40 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Петрик З.В. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елкопласт-Укр" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" про стягнення 383 236,40 грн. згідно договору оренди контейнерів для твердих побутових відходів від 05.12.08р.

Ухвалою від 10.05.12 р. суддею Мельником С.М. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.05.12 р.

В судовому засіданні 20.06.12 р. на підстві ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.07.12 р.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано для розгляду судді Баранову Д.О.

04.07.12р. через канцелярію суду відповідачем подано уточнення до відзиву на позовну заяву в якому позов визнав частково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.12 р. суддею Барановим Д.О. прийнято справу № 5011-14/6620-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 22.08.12 р.

18.07.12р. через канцелярію суду позивачем подані додаткові пояснення.

В судовому засіданні 22.08.12 р. на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 29.08.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 29.08.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

29.08.12р. ухвалою господарського суду міста Києва суддею Мельник С.М. справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 19.09.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 16.05.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елкопласт-УКР»(надалі -позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-київ»(надалі -відповідач, Орендар) було укладено договір оренди контейнерів для твердих побутових відходів № 05/12/08 (надалі -Договір), за яким позивач передає в платне користування, а відповідач, в свою чергу зобов»язався прийняти у тимчасове оплатне користування контейнера пластмасові, євро стандарту, ємністю 1100 л. із рухомою сферичною кришкою у кількості 1000 шт.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.4 договору, сторони погодили, що відповідач здійснює оплату у безготівковому порядку, шляхом перерахування ним коштів на розрахунковий рахунок позивача 20 числа поточного місяця, орендна плата нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.3 Договору розмір орендної плати за кожну одиницю майна складає за 1 рік -720,00 грн., включаючи ПДВ, за один місяць -60,00 грн., включаючи ПДВ.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату згідно цієї частини цього договору на підставі рахунку, виставленого орендодавцем, оплату якого можна проводити протягом 10 днів з дня його видачі.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди контейнерів за цим договором обчислюється з моменту підписання акту приймання-передачі і закінчується після 5 річного терміну, а саме 5 грудня 2013р.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві контейнери у кількості 870 шт., що підтверджується актами прийому-передачі №1 від 08.12.08р., №2 від 12.12.08р., № 3 від 15.12.08р., №4 від 24.12.08р., №5 від 24.12.08р, №6 від 29.12.08р., №7 від 29.12.08р., №8 від 29.12.08р.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв предмет оренди у користування на умовах визначених договором.

При цьому, з жовтня 2011р. по квітень 2012 р. відповідач користувався предметом оренди, але передбачені договором платежі не сплачував.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму орендної плати за період з жовтня 2011 по квітень 2012р. за фактичне користування предметом оренди про що було складено відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з яких підписано та скріплено печаткою відповідача акти № ОУ -0000003 від 31.01.12р., №ОУ-0000077 від 30.12.11р., №ОУ-0000071 від 28.11.11р., № ОУ-0000065 від 31.10.11р.

Як вбачається з матеріалів справи решта рахунків та актів була направлена на адресу відповідача, проте станом на час розгляду справи відповідач підписані примірники актів не повернув, суму заборгованості не сплатив.

Враховуючи викладене, суд вважає акти здачі-прийняття (надання послуг) № ОУ -000026 від 31.05.12р, №ОУ-000021 від 30.04.12р., №ОУ -000020 від 31.03.12р.№ОУ-0000011 від 29.02.12р.. належними доказами за договором.

Відповідно до розрахунку позивача, останній має заборгованість за користування предметом оренди за період з жовтня 2011р. по квітень 2012 р. у загальному розмірі 365 400,00 грн.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.2. договору сторони встановили, що за кожний день прострочки платежу відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 11 424,79 грн. пені, 3018,61 грн. 3 % річних та 3 393,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та поясненнях по справі, судом до уваги не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 7Б, кв.47; код ЄДРПОУ 32982190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Укр»(10001, м. Житомир, м-н Згоди, 6, код ЄДРПОУ 33643985) 365 400 (триста шістдесят п»ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. заборгованості, 3 393 (три тисячі триста дев»яносто три ) грн. 00 коп., 3018 ( три тисячі вісімнадцять) грн.. 61 коп. 11 424 (одинадцяти тисяч чотириста двадцять чотири) грн.. 79 коп. пені. та 7 664 (сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 73 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.12 р.

Суддя С.М. Мельник