Рішення № 26240586, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/10289-2012 19.09.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі

1. Державного агентства водних ресурсів України, м. Київ

2. Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, м. Вишгород

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

про стягнення 2 220 286, 48 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Галась О.М. -прокурор

від позивачів: Харченко Г.Г. -юрисконсульт; Дивинська В.О. - юрисконсульт

від відповідача: Слюсар С.А. -юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 29.08.2012р. по 19.09.2012р., згідно вимог ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" основної заборгованості в сумі 2 095 559,72 грн., пені в сумі 75 451,45 грн., інфляційних в сумі 15686,94 грн. та трьох процентів річних в сумі 33 558,37 грн. відповідно до Договорів № 33/154 від 20.12.2006р. та № 11/06/14-11 від 28.03.2012р. щодо перекачування зворотних вод.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідачем надано до суду клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з тими обставинами, що прокурором не визначено, яким чином господарські відносини між Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" порушують інтереси держави. Поряд з цим відповідач вказує, що Державне агентство водних ресурсів України не є стороною у спірних договірних відносинах між позивачем та відповідачем 2, в зв'язку з чим прокурором подано позов в інтересах самостійного суб'єкта господарювання - Дніпровського басейнового управлінням водних ресурсів.

Письмово на листі відповідач надав суду заперечення проти позову в яких просить суду залишити позов прокурора без задоволення, в зв'язку з наступним:

· надані позивачем акти виконаних робіт не мають юридичної сили та доказовості і не можуть бути належними доказами в підтвердження здійснення господарської операції, оскільки не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995р. за № 88.;

· акти виконаних робіт підписані керівником структурного підрозділу відповідача з перевищенням повноважень;

· відповідач не заявляв про підтвердження правочину, вчиненого його структурним підрозділом з перевищенням повноважень, і, відповідно, не підтверджував його;

· відповідачем не здійснювалася оплата послуг за Договором, що свідчить про непогодження відповідачем правочину, здійсненого його структурним підрозділом з перевищенням повноважень;

· спірні відносини сторін виникли на підставі договорів між Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" в результаті чого не виникає жодних прав та обов'язків у Державного агентства водних ресурсів України, оскільки воно не є стороною у спірних договірних відносинах;

· факт наявності заборгованості не підтверджений належними засобами доказування.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.06.2006р. між Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, далі Виконавець, та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", відповідно до п. п. 1.2., 1.3. Статуту), далі Замовник, було укладено Договір № 33/154, далі Договір-1, предметом якого є (п. 1.1.) перекачування зворотніх вод, що подаються Бортницькою станцією аерації ВАТ "АК "Київводоканал", далі Роботи, в порядку та на умовах визначених Договором. .

В подальшому, 28.03.2011р. між Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, як Виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", як Замовником , було укладено Договір № 11/06/14-11, далі Договір-2, предметом якого є (п. 1.1.) зобов'язання Виконавця проводити перекачування зворотніх вод, що подаються Бортницькою стацією аерації ПАТ "АК "Київводоканал" в порядку та на умовах визначених Договором.

Пунктом 1.2. Договорів сторонами визначено орієнтовний річний обсяг перекачки в розмірі:

· 437895 тим. куб. м. зворотніх вод для Договору-1;

· 323 490 тис. куб. м. зворотніх вод для Договору-2.

Фактичний обсяг зворотніх вод визначається шляхом сумування обсягів зворотніх вод, перекачаних Виконавцем протягом терміну дії Договорів, підтверджених актами приймання-передачі виконаних робіт, який сторони зобов'язуються оформляти щомісячно, з урахуванням приписів п. 3.1.1 Договорів.

Ціна за перекачування 1 куб. м. зворотніх вод, відповідно до п. 2.1. Договорів становить:

· для Договору-1 в сумі 0, 736 коп., в т.ч. ПДВ - 0,123 коп., про що зазначається в Кошторисі (Додатку № 2 до Договору-1);

· для Договору-2 в сумі 1, 49 коп., в т.ч. ПДВ - 0, 248 коп.

Оплата Замовником за виконані роботи здійснюється протягом 10 календарних днів з дати отримання від Виконавця акту приймання-передачі виконаних робіт, як це зазначено у п. п. 2.4., 2.5. Договору-1 та п. 2.4. Договору-2.

Відповідно до п. п. 2.5., 2.6. Договорів орієнтовна загальна сума послуг та робіт складає:

· 3 222 907, 20 грн., в т. ч. ПДВ -537151, 20 грн., яка уточнюється шляхом сумування вартості робіт, фактично виконаних протягом дії цього договору, підтвердженої актами приймання передачі виконаних робіт для Договору-1;

· 4 820 000, 00 грн. на рік, в т. ч. ПДВ -20% для Договору-2.

Додатком № 2 до Договору-1 "Кошторис витрат на перекачку води Бортницькою насосною станцією Дніпровського БУВР" визначено:

· загальний обсяг витрат разом з ПДВ - 3 392 534, 00 грн.;

· середньорічний обсяг перекачки води -461217, 4 тис. куб. м.;

· витрати на перекачку 1 куб. м. води -0, 00736 грн.

Під час дії Договору-1 сторонами укладалися Додаткові угоди до нього від 02.04.2007р., від 11.05.2007р., від 19.05.2008р., якими вносилися зміни до пунктів 1.2, 2.1, 2.6., 2.7.

Останньою Додатковою угодою № 5 від 11.01.2010р. до Договору-1 сторони внесли зімни у п. п. 1.2., 2.6. та 6.1., в якій домовилися, що обсяг перекачки зворотніх вод становить 413000 тис. куб. м., ціна за перекачування 1 куб. м. зворотніх вод становить 0, 792 коп., в т. ч. ПДВ -0,132 коп. Договір-1 діє до повного виконання своїх зобов'язань за ним.

Згідно з п. 6.1. Договору-2 він набуває чинності з дня його підписання та дії до повного припинення подачі Замовником зворотніх вод.

Як вбачається з пунктів 4.1. Договорів, сторони передбачили відповідальність визначену Договорами та чинним законодавством України за невиконання або не неналежне виконання зобов'язань.

На виконання умов Договорів позивачем за період з січня 2011р. по квітень 2012р. належним чином надані послуги з перекачки зворотніх вод на суму 3 842 394, 30 грн., що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та пропозицій актами приймання-передачі виконаних робіт, зокрема:

· акт б/н за січень-березень 2011р. на суму 520 472, 30 грн.;

· акт б/н за липень-серпень 2011р. на суму 352 912, 56 грн.;

· акт б/н за серпень-вересень 2011р. на суму 336 574, 06 грн.;

· акт б/н за вересень-жовтень 2011р. на суму 354 440, 96 грн.;

· акт б/н за жовтень-листопад 2011р. на суму 374 059, 10 грн.;

· акт б/н за листопад-грудень 2011р. на суму 359 189, 38 грн.;

· акт б/н за грудень2011р.-січень 2012р. на суму 397 276, 55 грн.;

· акт б/н за січень-лютий 2012р. на суму 383 065, 58 грн.;

· акт б/н за березень 2012р. на суму 373 488, 28 грн.;

· акт б/н за квітень 2012р. на суму 390 915, 53 грн.;

Втім, свої зобов'язання з оплати наданих Робіт відповідач виконав частково, а саме в сумі 1 746 834, 58 грн., у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 2 095 559, 72 грн., який позивач намагається стягнути.

Оскільки, зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, а тому позивач додатково просить суд стягнути з нього пеню в сумі 75 451, 45 грн. з 06.07.2011р. по 12.04.2012р., передбачену у п. 4.2. Договору-2. Так, відповідальність Замовника за порушення строку оплати Робіт наступає у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 15686, 94 грн. за період з 30.04.2011р. по 30.04.2012р. та три проценти річних в сумі 33 588, 37 грн. за вказаний період.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901,903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з вступної частини поданої прокурором позовної заяви він визначив в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державне агентство водних ресурсів України.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3 - рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування,якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Також вказаним рішенням зазначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Суд дійшов висновку, що прокурором правильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки Державне агентство водних ресурсів України є єдиними органом центральної влади, який виконує функції держави у відносинах сторін, тому що згідно пунктів 1, 3, 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України далі Агентство, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011року за № 453/2011, далі Указ, передбачено, що Агентство є центральним органом виконавчої влади, і виконує функції держави у спірних відносинах сторін у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, забезпечує потребу населення і галузей економіки у водних ресурсах, розробляє пропозиції щодо визначення пріоритетів розвитку водного господарства і меліорації земель тощо. Крім того, пунктом 2 вказаного Указу визнано такими, що втратив чинність Указ Президента України від 14.07.2000року 898/2000 "Про Положення про Державний комітет України по водному господарству".

Пунктом 1 Положення про Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, далі Дніпровське БУВР, затвердженого наказом Державного агентства одних ресурсів України від 03.08.2011р. № 123 визначено, що Дніпровське БУВР є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі розвитку водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів -Державного агентства водних ресурсів України, далі Держводагентство. У межах своїх повноважень Дніпровьске БУВР керується, в т. ч. рішеннями колегії та іншими нормативними документами і актами Держводагенства, відповідно до законодавства забезпечує на території Дніпра реалізацію державної політики у сфері управління, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об'єктів, гідротехнічних споруд, вирішує разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями, установами та підприємствами питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами тощо. В даному випадку інтереси держави полягають в захисті та розвитку водного господарства України а також припиненні порушень законності в бюджетній сфері, що в свою чергу впливає на фінансову систему держави.

Відносно заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне:

Надані до матеріалів справи акти приймання-передачі виконаних робіт дійсно підписані зі сторони відповідача Директором Департаменту експлуатації каналізаційного господарства Кислим М.І. Втім, зазначені акти підписані без зауважень та пропозицій до них з боку Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", не оспорювалися в суді, є дійсними, а тому не припиняють відносини між сторонами щодо розрахунків за виконаний обсяг робіт відповідно до Договорів. Доводи відповідача щодо несхвалення його підприємством вказаного правочину і, відповідно, не підтвердження його, не здійснення оплати Робіт за Договорами, що також свідчить про непогодження відповідачем правочину, здійсненого його структурним підрозділом з перевищенням повноважень не відповідають дійсності та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами, належність і допустимість яких визначається господарським судом, який приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, з урахуванням приписів ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України.

Слід звернути увагу відповідача на ті обставини, що до компетенції господарського суду не належить питання формування, використання та контролю над бюджетними надходженнями та їх призначеннями (ст. 1 ЦК України).

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і прокурором надані докази на підтвердження викладених у позові обставин, зокрема, підписані з боку відповідача без зауважень та пропозицій акти приймання-передачі виконаних робіт, які не оскаржені та не визнані в судовому порядку недійсними. Крім того, матеріалами справи підтверджено фактичне виконання з боку відповідача спірних договорів, в т. ч. укладанням Додаткових угод. Відповідач доказів повної оплати наданих послуг суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 095 559, 72 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Крім того слід зазначити, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь, оскільки в розумінні вимог статті 55 ГК України філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності не є суб'єктами господарювання, за винятком повноважень зазначених в їх статутах, положеннях, тощо.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором-2, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані. Втім, при її розрахунку позивачем було припущено помилок, в зв'язку з чим судом зроблено перерахунок. Так, за проведеним судом розрахунком, вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 74856, 90 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних також підлягають задоволенню, зокрема, три проценти річних в сумі 33 588, 37 грн., інфляційні за розрахунком суду, а саме в сумі 13 780, 85 грн.

Судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.09.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, 232 ГК України, ст. ст. 2, 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664, на користь:

- Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10-в, код ЄДРПОУ 04389466, заборгованість з оплати наданих послуг в сумі 2 095 559, 72 грн., пеню в сумі 74856, 90 грн., інфляційні в сумі 13 780, 85 грн., три проценти річних в сумі 33 588, 37 грн., видавши наказ.

- державного бюджету судовий збір в сумі 44 355, 71 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Печерського району міста Києва.

3. У задоволені позовних вимог Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо стягнення пені в сумі 594, 55 грн. -відмовити.

4. У задоволені позовних Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо стягнення інфляційних в сумі 1 906, 09 грн. -відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -24.09.12р.

Суддя Ю.О. Підченко