Рішення № 26240529, 25.09.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" вересня 2012 р. Справа № 20/5007/1024/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Колодюк В.А. - дов. від 14.09.2012 р.

від відповідача: Чернюк А.В. - дов. № 26/1274 від 27.12.2011 р.

від третьої особи: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" (м.Житомир)

до: Житомирської міської ради (м.Житомир);

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №12

про зобов'язання вчинити певні дії

Відкрите акціонерне товариство "Житомирхліб" (далі позивач) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради про зобов'язання Житомирську міську раду (далі відповідач) прийняти житловий будинок № 2 по вул. Івана Гонти в м. Житомирі разом з інженерними мережами до комунальної власності територіальної громади м. Житомира та підписати акт приймання-передачі.

Ухвалою суду від 07.09.2012р., зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 20/5007/1024/12; залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №12.

В судовому засіданні 25.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Подав для залучення до матеріалів справи копію статуту, копію витягу станом на 28.05.2012 р. відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб"; оригінал фіскального чеку № 9226 від 18.09.2012 р. та оригінал опису вкладення від 18.09.2011 р. як докази надіслання на адресу третьої особи копії позовної заяви та додатків до неї; лист від 25.09.2012 р. про те, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору.

На день розгляду справи представник відповідача вимоги ухвали суду від 07.09.2012 р. не виконав, в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву та надання додаткових доказів на підтвердження переписки між сторонами щодо вирішення спірного питання.

Заявлене клопотання представник відповідача обґрунтував тим, що копію позовної заяви та додатки до неї отримав лише за день до судового засідання у зв'язку з чим не мав можливості підготувати відзив з підтверджуючими документами на позовну заяву.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з зазначених відповідачем підстав та вказав, що у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву, а клопотання про відкладення є лише спробою відповідача затягнути судовий розгляд справи.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що додаткові докази відсутні. Крім того, просив суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Як вбачається з додатків до позовної заяви, а саме, з оригіналу фіскального чеку № 7875 та опису вкладення, позивачем направлено на адресу відповідача копію позовної заяви та додатки до неї 05.09.2012 р.

Ухвалу про порушення провадження по справі відповідач отримав 10.09.2012 р., що підтверджується "повідомленням про вручення" (а.с. 75), що в свою чергу не позбавляло можливості останнього в порядку ст. 22 ГПК України ознайомитися з матеріалами справи та підготувати свої доводи та заперечення.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами (аналогічна позиція викладена в абз. 1 ч. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»).

Відповідач своїм правом не скористався, тому господарський суд відмовляє в заявленому ним клопотанні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений судом, що підтверджується "повідомленням про вручення" (а.с. 74).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (аналогічна позиція викладена в п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (аналогічну позицію викладено в абз. 4 ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»).

Враховуючи, що явка учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву з підстав зазначених у ній.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовної заяви, просив суд залишити її без задоволення.

Обґрунтовуючи свої заперечення представник відповідача зазначив, що порядок прийняття гуртожитків врегульовано Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 N 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", що в свою чергу потребує часу для врегулювання певних питань при прийнятті гуртожитку до комунальної власності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відкрите акціонерне товариство "Житомирхліб" створене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 22.07.1998 р. № 165-ВАТ (а.с. 24) шляхом перетворення державного підприємства "Житомирський державний хлібокомбінат" згідно із законом України "Про приватизацію державного майна" від 19.02.1997 р. № 89/97-ВР, законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.1996 р. за № 290/96-ВР та "Порядком перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженим Постановою КМУ від 11.09.1996 р. № 1099.

28.10.2007 р. за заявою приватного підприємства "Надра" господарський суд Житомирської області порушив провадження у справі № 4/41-Б про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" в зв'язку з неспроможністю боржника погасити заборгованість перед кредиторами.

Постановою господарського суду Житомирської області від 24.10.2008 р. відкрите акціонерне товариство "Житомирхліб" визнано банкрутом (а.с. 11-13).

Ухвалою суду від 24.01.2011 р. ліквідатором відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" призначено арбітражного керуючого Шведюк Л.П. (а.с. 14-23).

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута (ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Таким чином, з моменту відкриття ліквідаційної процедури повноваження щодо управління та розпорядження майном банкрута, виконання повноважень керівника (органів управління) здійснює ліквідатор боржника.

Як вбачається з витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" (а.с. 93), керівником юридичної особи, а також, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори є Шведюк Л.П.

За допомогою доступу до системи Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що станом на день розгляду справи № 20/5007/1024/12 справа № 4/41-Б знаходиться на стадії ліквідації відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" (.а.с 96).

Позивач на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 165-ВАТ від 22.07.1998 р. (а.с. 24) , Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „Житомирхліб" № 520 від 07.03.2000 р. (а.с. 26) є власником нежитлового будинку (гуртожитку), розташованого в м. Житомирі по вул. Івана Гонти, 2, що підтверджуються витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 29), виданим Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації 01.09.2005 р. за № 8216682.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 376 від 29.05.2008 р., зокрема, гуртожитку по вул. Івана Гонти, 2, надано статус житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти (а.с. 30).

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації № 8216682 (а.с. 29), власником об'єкта: нежитлова будівля (гуртожиток), адреса об'єкта: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Гонти Івана, буд. 2, є відкрите акціонерне товариства "Житомирхліб"; підстава виникнення права власності: наказ органу Фонду державного майна / № 165-ВАТ / 22.07.1998 р. / регіональне відділення по Житомирській області, перелік нерухомого майна від 07.03.2000 р. за № 520; форма власності: колективна.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Кредитори боржника надали згоду про передачу належного боржнику гуртожитку, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Івана Гонти, 2, у комунальну власність територіальної громади м. Житомира, про що свідчить протокол засідання комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" від 21.11.2008 р. (а.с. 31) по справі № 4/41-Б.

14.07.2011 р. Житомирською міською радою прийнято рішення п'ятої ceciї шостого скликання №155 про прийняття в комунальну власність міста будинку № 2 по вул. Івана Гонти разом з інженерними мережами; вирішено передати будинок № 2 по вул. Івана Гонти разом з інженерними мережами на баланс КВЖРЕП № 12 (а.с. 51).

Позивач неодноразово заявляв про свою готовність передати житловий будинок в комунальну власність Житомирської міської ради про що свідчать листи № 24-12-08/1 від 24.12.2008 р. (а.с. 32), № 07-05/09-1 від 07.05.2009 р. (а.с. 38), № 15/07/09-1 від 15.07.2009 р. (а.с. 40), № 19/03/10-1 від 19.03.2010 р. (а.с. 42-44), від 10.01.2011 р. (а.с. 45-47), від 02.02.2012 р. № 15 (а.с. 53-54); № 29 від 21.03.2012 р. (а.с. 57-58); від 23.05.2012 р. № 39 (а.с. 59-61), № 41 від 07.08.2012 р. (а.с. 63-64).

Однак, при наявності рішення п'ятої сесії шостого скликання Житомирської міської ради № 155 від 14.07.2011 р., фактичного прийняття Житомирською міською радою гуртожитку не відбулося, що є порушенням ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом встановлено, що постановою господарського суду Житомирської області від 20.12.2011 р. по справі № 3/43-Б комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №12 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника (а.с. 65-73).

Тому, передавання гуртожитку на баланс комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12 є недоцільним.

Рішення п'ятої ceciї шостого скликання Житомирської міської ради № 376 від 29.05.2008 р. (а.с. 30) є чинним на дату судового засідання, про що зазначив представник відповідача в судовому засіданні.

Інших рішень Житомирська міська рада щодо передачі житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти на баланс комунальних виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств, не приймала, про що також зазначив в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до ст. 4 ЖК України, житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

За визначенням гуртожитки це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки (ст.ст.127-131 ЖК України та п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208).

Відомчий житловий фонд - це жилі будинки, що перебувають у віданні міністерств, державних комітетів і відомств; складова частина державного житлового фонду країни.

Гуртожиток по вул. Івана Гонти, 2 належав державному підприємству "Житомирський державний хлібокомбінат".

Згідно з наказом про створення акціонерного товариства "Житомирхліб" (про перетворення з державного) від 22.07.1998 р. № 165-ВАТ регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області відкритому акціонерному товариству "Житомирхліб" передано, зокрема, приміщення гуртожитку по вул. І.Гонти, 2 (а.с. 24-28).

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (далі Закон), до об'єктів передачі за правилами цього Закону відносять, зокрема, об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств), або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом (аналогічна норма міститься в п. 2, п. 3 постанови від 13.08.2003 р. № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників").

Пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 N 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" (далі Постанова) передбачено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно.

Відповідно до ст. 3 Закону, ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно абз. 1 п. 4, постанови від 13.08.2003 р. № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою.

Якщо ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є підприємство-правонаступник, орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня її надходження розглядає пропозицію і приймає рішення з цього питання (абз. 3 п. 4 вищезазначеної постанови).

Абзацом 1 ч. 1 ст. 6 Закону, передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови від 13.08.2003 р. № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", передача здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність. Утворює комісію і призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.

До складу цієї комісії входять представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій. Комісію очолює заступник голови держадміністрації або заступник голови відповідної ради (абз. 2, 3 п. 5 Постанови).

Комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визначає технічний стан житлового будинку та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом (п. 6 Постанови).

Якщо підприємства, установи чи організації передають відомчий житловий фонд в комунальну власність протягом фінансового року, утримання його забезпечується на договірних засадах з підприємствами, установами чи організаціями, а в разі їх банкрутства або ліквідації - за рахунок наявних коштів відповідних державних адміністрацій або виконкомів відповідних рад (абз. 4 п. 7 Постанови).

Передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього (абз. 1 п. 8 Постанови).

Відсутність фінансування, розрахунків витрат не може бути підставою для відмови у прийнятті зазначених житлових будинків у комунальну власність. Всі питання порядку передачі об'єктів житлового фонду повинні вирішуватися комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється відповідно до Постанови.

Згідно ч. 5, 6 ст. 7 Закону, передача оформляється актом приймання-передачі. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність складається відповідною комісією, а не підприємством, з якого передається відомчий житловий фонд ( п. 9 Постанови).

Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Таким чином, відповідно до вимог закону, об'єкти житлового фонду (гуртожитки, житлові будинки) не підлягають відчуженню у ліквідаційній процедурі, а повинні бути передані до комунальної власності відповідної територіальної громади міста і під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута зобов'язаний передати до комунальної власності об'єкти житлового фонду.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Юридична особа згідно із ст. 96 ЦК України самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.

Гуртожиток знаходиться на прямих розрахунках по забезпеченню електроенергією з Житомирським РЕМ, по забезпеченню водою та відведенням стоків - з КП "Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"; постачальником теплової енергії (опалення) до гуртожитку є ВАТ "Житомирський маслозавод".

Представник позивача в судовому засіданні зазначив про складне матеріальне становище відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" посилаючись на те, що позивач перебуває на стадії ліквідації, що в свою чергу ускладнює оплату послуг на обслуговування гуртожитку, в т.ч. за опалення; настання опалювального сезону; в разі затягування передання гуртожитку Житомирській міській раді існує ризик не підключення до гуртожитку опалення, що в свою чергу може мати негативні наслідки для здоров'я жителів гуртожитку; на положення ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; а також, на те, що, неприйняття житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти до комунальної власності порушує законні права мешканців в житлових приміщеннях гуртожитку, оскільки, такі позбавлені можливості реалізувати свої права на приватизацію житлових приміщень.

Прийняття гуртожитку до комунальної власності, без будь-яких умов, є обов'язком Житомирської міської ради, а передати в комунальну власність, обов'язком відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб". В разі не прийняття Житомирською міською радою до комунальної власності житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти, відкрите акціонерне товариство "Житомирхліб" має право вимагати від Житомирської міської ради такого прийняття.

Крім того, не прийняття Житомирською міською радою до комунальної власності житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти має наслідком порушення встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строків проведення ліквідаційної процедури по справі № 4/41-Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб".

Тому, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Житомирську міську раду прийняти житловий будинок № 2 по вул. Івана Гонти в м. Житомирі разом з інженерними мережами до комунальної власності територіальної громади м. Житомира є обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, комісію з питань передачі об'єктів у комунальну власність утворює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради (в даному випадку - виконавчий орган Житомирської міської ради), господарський суд дійшов висновку про підставність вимог позивача щодо зобов'язання Житомирської міської ради підписати акт приймання-передачі житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти в м. Житомирі разом з інженерними мережами з відкритим акціонерним товариством "Житомирхліб", а тому, вимоги в цій частині також є обґрунтованими, належним чином доведені та підлягають задоволенню судом.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами справи та суперечать чинному законодавству України.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Житомирську міську раду (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 04053625) вчинити дії щодо фактичного прийняття житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти в м. Житомирі разом з інженерними мережами до комунальної власності територіальної громади м. Житомира та підписати акт приймання-передачі житлового будинку № 2 по вул. Івана Гонти в м. Житомирі разом із інженерними мережами з відкритим акціонерним товариством "Житомирхліб".

3. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 04053625) на користь відкритого акціонерного товариства "Житомирхліб" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 33, код ЄДРПОУ: 00378595) 1073, 00 грн. (тисячу сімдесят три гривні 00 коп.) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.10.12

Суддя Гнисюк С.Д.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу ( 10003, м. Житомир, вул. Л.Українки, 33)

3- відповідачу (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2)

4- КВЖРЕП №12 ( м. Житомир, Корольовський район, вул. Гагаріна, буд.18) - рек. з повід.