Рішення № 26240442, 24.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. Справа № 5010/891/2012-27/47

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В., при секретарі судового засідання Тузін Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Дніпро - Агро В" (вул. Шевченка, 2, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, 23241; Поштова адреса: а/с 561, м. Вінниця, 21011)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин - Корм" (вул. Галицька, 18 А, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000)

про стягнення заборгованості за договором поставки 12/04/62 від 23.12.2011 року в сумі 354 473, 40 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явилися.

Від відповідача: Печенюк В.О. - представник (паспорт серія СС № 910232 виданий 11.02.2000 року Надвірнянським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність № 083/12 від 21.09.2012 року).

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Дніпро - Агро В" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин - Корм" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки 12/04/62 від 23.12.2011 року в сумі 354 473, 40 гривень.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 12/04/62, укладеного між сторонами 23.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2012 року порушено провадження у справі № 5010/891/2012-27/47, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 07.08.2012 року.

Ухвалою суду від 07.08.2012 року розгляд справи відкладався на 13.09.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Однак, 13.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Михайлишина В.В. на лікарняному з 12.09.2012 року.

Ухвалою суду від 17.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні призначено на 24.09.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 24.09.2012 року не з'явився, однак в засіданні суду 07.08.2012 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2012 року позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Приватним підприємством "Дніпро-Агро В" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм" (покупець) укладено договір поставки № 12/04/62 від 23.12.2011 року, згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити макуху соняшникову.

Відповідно п. 3.4. договору відпуск товару здійснюється за видатковими накладними.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 15 банківського дня після розвантаження товару.

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 року (п. 12.2. договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму: 37 280, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000024 від 20.01.2012 року, податкової накладної № 25 від 19.01.2012 року; товарно-транспортної накладної БЗС № 871614 від 19.01.2012 року; 37 800, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000025 від 20.01.2012 року, податкової накладної № 26 від 19.01.2012 року; товарно-транспортної накладної БЗС № 871613 від 19.01.2012 року; 48 275, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000028 від 23.01.2012 року, податкової накладної № 28 від 21.01.2012 року; 44 825, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000029 від 23.01.2012 року, податкової накладної № 29 від 21.01.2012 року; 42 050, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000031 від 25.01.2012 року, податкової накладної № 31 від 25.01.2012 року; 45 248, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000033 від 01.02.2012 року, податкової накладної № 2 від 01.02.2012 року; товарно-транспортної накладної БЗС № 871621 від 31.01.2012 року; 42 308, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000034 від 01.02.2012 року, податкової накладної № 3 від 01.02.2012 року; товарно-транспортної накладної БЗС № 871624 від 01.02.2012 року; 39 172, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000036 від 03.02.2012 року, податкової накладної № 5 від 03.02.2012 року; товарно-транспортної накладної БЗС № 871528 від 02.02.2012 року; 28 420, 00 гривень - на підставі: видаткової накладної № 0000043 від 15.02.2012 року, податкової накладної № 13 від 15.02.2012 року; товарно-транспортної накладної БЗС № 871621 від 31.01.2012 року (а. с. 68 - 90).

Поставку продукції також підтверджує податкова звітність - декларація з податку на додану вартість - реєстр виданих податкових накладних (а. с. 91 - 102).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар. Несплаченим залишився борг в сумі 354 473, 40 гривень.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату існуючого боргу. Претензію № 04/1 від 02.04.2012 року направлено на адресу відповідача 02.04.2012 року, про що свідчить фіскальний чек (а. с. 28 - 29). Відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив.

Суд вважає вимогу позивача обґрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 354 473, 40 гривень - заборгованості за поставлений товар, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємства "Дніпро - Агро В" (вул. Шевченка, 2, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, 23241; Поштова адреса: а/с 561, м. Вінниця, 21011) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин - Корм" (вул. Галицька, 18А, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000) про стягнення заборгованості за договором поставки 12/04/62 від 23.12.2011 року в сумі 354 473, 40 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин - Корм" (вул. Галицька, 18А, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000, ідентифікаційний код: 13655286) на користь Приватного підприємства "Дніпро - Агро В" (вул. Шевченка, 2, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, 23241; Поштова адреса: а/с 561, м. Вінниця, 21011, ідентифікаційний код: 36606060) - 354 473, 40 гривень (триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят три гривні сорок копійок) - основної заборгованості та 7 089, 47 гривень (сім тисяч вісімдесят дев'ять гривень сорок сім копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.2012 року

Суддя Михайлишин В. В.

\

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 01.10.12