Ухвала суду № 26239764, 27.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2012 р. м. Київ К-22753/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Хорольська МДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010

у справі № 2а-47120/09/1670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дитяче харчування»(далі -Товариство)

до Хорольської МДПІ

та Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області (далі -Управління)

про стягнення бюджетної заборгованості.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Забродської В.В.,

відповідача -не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного сулу віл 18.01.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010, позов задоволено; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 675 333 грн. бюджетного відшкодування ПДВ. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що право Товариства на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування підтверджується документально.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Хорольска МДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що ним було вчинено усі необхідні дії для одержання позивачем зазначеної суми бюджетного відшкодування, що свідчить про відсутність порушення з боку податкового органу права позивача, на захист якого подано цей позов.

На стадії касаційного провадження позивачем подано заяву про відмову від адміністративного позову, в якій Товариство просило у зв'язку з цим закрити провадження у справі.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що висновками актів про результати позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок Товариства від 12.05.2009 № 256/23/34865327 та від 05.06.2009 № 294/23/34865327 було підтверджено заявлені позивачем до відшкодування суми названого податку за січень 2009 року в розмірі 276 573 грн. та за травень 2009 року в розмірі 398 760 грн. відповідно. Хорольською МДПІ було направлено до Управління висновки із зазначенням вказаних сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства. Однак ці висновки були повернуті Управлінням без виконання з підстав ненадання податковим органом реєстрів Державної податкової адміністрації України про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено у пункті 7.7 статті 7 названого Закону.

Так, відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

В силу вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу, як того вимагає підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з установлених судами обставин справи, Хорольською МДПІ було вчинено передбачені Законом дії для отримання позивачем оспорюваної суми бюджетного відшкодування, зокрема -направлено Управлінню висновки про належні Товариству до відшкодування суми ПДВ.

У розгляді цієї справи попередні судові інстанції правильно зазначили, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає такої умови одержання платником бюджетного відшкодування ПДВ (право на яке підтверджено в установленому порядку результатами податкової перевірки), як отримання відповідним органом Державного казначейства України від Державної податкової адміністрації України реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Формування Державною податковою адміністрацією України такого реєстру та його подання до органу Державного казначейства України є виключно питанням взаємодії названих суб'єктів владних повноважень та не може бути підставою для позбавлення платника права на отримання належних йому сум з бюджету.

За таких обставин суди дійшли вмотивованого висновку щодо законності позовних вимог та правомірно задовольнили позов.

Водночас одним з процесуальних прав позивача є право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду, як це передбачено частиною другою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене в силу вимог пункту 2 частини першої статті 157 названого Кодексу є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з частиною другою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 157, 160, 167, 220, 221, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області задовольнити частково.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 у справі № 2а-47120/09/1670 визнати такими, що втратили законну силу.

3. Провадження у справі № 2а-47120/09/1670 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Н.Г. Пилипчук