Ухвала суду № 26239750, 24.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/49711/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Зозулі Ю.В.

за участю представників:

позивача -Толпєєва А.С.

відповідача -Литвин Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року

по справі № 2а-3464/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області, правонаступником якої є Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, № 0000152301 від 14.04.2011 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року, позов задоволено; визнано нечинним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ АП «Українські ковбаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з СПД ОСОБА_4, ТОВ «Юнітех», ПП «Юг-Новий Век», ТОВ «Тран. Фін. Порт», ТОВ «Транс юг-НК», ПП «Транс-авто-Миколаїв», ПП «Престиж сервіс», ТОВ «Метал груп-М», ТОВ «Зубарев і К», ТОВ «Золотий колос НК», ПСП «Володимирськое», ТОВ «БаГор-Плюс», ТОВ «Агро-Метекс, ТОВ «Авто-Стар»за період з січня 2008 року по грудень 2010 року, складено акт № 186/07-20895178 від 05.04.2011р., в якому зафіксовані порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 781 381,02 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.04.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000152301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 781 381,02 грн.

Також судами встановлено, що відповідач зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, не ставив під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, їх реальність, а посилався на відсутність фактичного надходження податку на доадну вартість до бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз. 1, 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Посилання відповідача на те, що суми сплаченого та зарахованого до Державного бюджету України податку на додану вартість в першу чергу використовуються для бюджетного відшкодування, а тому обов'язковою підставою включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата таких сум до бюджету є помилковими.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний