Ухвала суду № 26239355, 25.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року м. Київ К-28808/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 01.12.2009 року по справі № 2а-11248/09/7/0170 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010971702/0 від 04.09.2009 року про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку фізичних осіб у сумі 414497,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 01.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ялта була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивачем, за наслідками якої встановлено, що згідно заяви від 14.03.2009 року позивач отримав грошові кошти у сумі 13500000,00 російських рублів. Заява засвідчена нотаріусом. Позивач надав до ДПІ у м. Ялта декларацію про доходи за 2008 рік, при цьому вказаний дохід не задекларував.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення -рішення за порушення п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі -Закон № 889-IV) нараховано податкове зобов'язання з податку з фізичних осіб у сумі 414497,25 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України № 889-IV платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 вказаного Закону встановлено, що особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Згідно до положень п. 1.2 ст. 1 Закону № 889-IV, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Як свідчать матеріали справи, нарахування суми грошових коштів на користь позивача не відбувалося, отримання грошових коштів незаконним шляхом також не підтверджується матеріалами справи. Заява від 14.03.2009 року не містить даних, які свідчили б про виникнення у позивача права власності на грошові кошти внаслідок дарування, міни та інше. Матеріали справи також не містять таких доказів.

Таким чином, вказані у заяві відомості щодо отримання грошових коштів не можна кваліфікувати, як отримання їх у власність позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 01.12.2009 року по справі № 2а-11248/09/7/0170 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.